Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
ЈАвле'нъ бы'хъ не и'щђщимъ мене`, ѓ^брњто'хся не вопраша'ющимъ ѓ^ мнњ. реко'хᲆ с^е е^смь, странњ, и^же не призва'ша и'мени мое^го.
1
Я відкрився тим, що не запитували про Мене; Мене знайшли ті, що не шукали Мене. «Ось Я! ось Я!» — говорив Я народу, який не іменувався ім’ям Моїм.
2
простро'хъ рђцњ свои` весь дн~ь, к лю'демъ не покаря'ющимся, и^ проти'вђ гл~ющемъ. и^же не ходи'ша пђте'мъ и%стин#нымъ, н^о въ слњдъ грњхъ свои^хъ”
2
Кожного дня простягав Я руки Мої до народу непокірливого, який ходив шляхом недобрим, за своїми помислами, —
3
Лю'дїе сїи раз#гнњвающеи преD лицемъ мои^мъ прsно, тїи ᲄребы кладяхђ въ ѓ^гра'дњхъ, и^ кадяхђ въ чре'пњхъ бњсомъ и'хже нњсть.
3
до народу, який постійно ображає Мене у лице, приносить жертви у дібровах і спалює фіміам на черепках,
4
и^ въ гро'бњхъ и^ в пеще'рахъ лежа'тъ со'нїи ради, и^же ја^дя'тъ мя'са свина'я, и^ ю'хи требъ, ѓ^скверне'ни сосђди и^хъ вси`.
4
сидить у гробах і ночує у печерах; їсть свиняче м’ясо, і мерзенне вариво у посудинах у нього;
5
и^же гл~ютъ, эTи^ди` эT мене` и^ не прикосни'ся мнњ`, ја%ко чи'стъ е^смь. се` ды'мъ ја%рости моея, ѓ'гнь гори'тъ в неM вся` дн~и.
5
який говорить: «зупинися, не підходь до мене, тому що я святий для тебе». Вони — дим для нюху Мого, вогонь, що горить кожного дня.
6
с^е пи'шется предо мно'ю. не ё^моlчю дон#деже эTда'мъ в нњдра и^мъ грњхи` и^хъ, и^ грњхи` эTц~ъ иX, гл~етъ г~ь.
6
Ось що написано перед лицем Моїм: не змовчу, але воздам, воздам у надра їх
7
и^же кажда'хђ на гора'хъ, и^ на холмXњ ё^кори'ша мя. эTда'мъ дњлеса и^хъ в нњдра и^мъ”
7
беззаконня ваші, — говорить Господь, — і разом беззаконня батьків ваших, які курили фіміам на горах, і на пагорбах ганьбили Мене; і відміряю у надра їх попередні діяння їх.
8
Та'ко гл~етъ г~ь. и^мже ѓ^браꙁомъ ѓбрњта'ется зеrно на гро'знњ. и^ рекђт#, не погђби` е^го, ја%ко блsвенїе е^сть в неM. та'ко сътворю` слђжа'щаго м^и ра'ди, и^ не и'мамъ погђби'ти сего ради всњхъ.
8
Так говорить Господь: коли у виноградному гроні знаходиться сік, тоді говорять: «не пошкодь його, тому що у ньому благословення»; те саме зроблю Я і заради рабів Моїх, щоб не усіх погубити.
9
і^ и^зведђ е^же и^ꙁъ і^а'кова племя`, і^ и^же и^ꙁъ і^ё'ды. и^ наслњдятъ горђ` ст~ђю мою, и^ причастя'тъ и^ꙁбраннїи мои` и^ раби` мои`, и^ вселя'тся т^ђ.
9
І виведу від Якова сíм’я, і від Іуди спадкоємця гір Моїх, і успадкують це обрані Мої, і раби Мої будуть жити там.
10
и^ бђдђтъ в# дђбра'вњ ѓ^гра'ды ста'домъ, и^ де'брь а^хор#ская въ поко'ище говя'доM людїи моих#, и^же в#ꙁыска'ша мене”
10
І буде Сарон пасовищем для овець і долина Ахор — місцем спочинку для волів народу Мого, який знайшов Мене.
11
Вы' же ѓ^ста'вившеи м^я, и^ забы'вшей горђ ст~ђю мою. и^ готоваю^щеи бњсоM трапе'ꙁђ, и^сполня'юще кђми'ромъ растворе'нїя.
11
А вас, які залишили Господа, забули святу гору Мою, готуєте трапезу для Гада і розчиняєте повну чашу для Мени,* —
12
а^ꙁъ преда'мъ ва'съ въ ѓ^рђжїе, вси` в^ы сњче'нїеM падете`” ЈА/ко зва'хъ васъ и^ не послђшасте, гл~ахъ и^ преслђшасте. и^ сътвори'сᲄе лђка'вое предо мно'ю, и^ егоже не въсхотњхъ и^ꙁво'листе”
12
вас прирікаю Я до меча, і всі ви схилитеся на заколення: тому що Я кликав, і ви не відповідали; говорив, і ви не слухали, але робили лихе в очах Моїх і обирали те, що було неугодно Мені.
13
Сего ради тако гл~етъ г~ь. с^е рабо'тающеи ми наја^дяTся, вы' же въꙁа'лчете. с^е рабо'таю^щеи ми напїются, вы' же въжа'жDете.
13
Тому так говорить Господь Бог: ось, раби Мої будуть їсти, а ви будете голодувати; раби Мої будуть пити, а ви будете знемагати від спраги;
14
с^е работающеи ми възра'дђюTся вы' же посрамитеся. с^е рабо'тающеи ми възвеселя'тся въ весе'лїи срDца, вы' же възопїете въ бо'лезни срDца ва'шего, и^ эT съкрђше'нїя дх~ђ въспла'четеся.
14
раби Мої будуть веселитися, а ви будете у соромі; раби Мої будуть співати від сердечної радости, а ви будете кричати від сердечної скорботи і ридати від скрушення духу.
15
ѓ^ста'нетъ б^о и%мя ва'ше въ насыще'нїе и^з#бра'ннымъ мои^мъ, ва'съ же и^ꙁбїетъ г~ь” Рабо'тающиM же е^мђ проꙁове'тся и'мя но'во.
15
І залишите ім’я ваше обраним Моїм для прокляття; і вб’є тебе Господь Бог, а рабів Своїх назве іншим ім’ям,
16
е^же блsвится на ꙁемли`, блsвятъ б^о б~а и^стин#на. и^ кленђщеися на ꙁемли`, кленђтся бм~ъ и%стин#нымъ. ꙁабђдђтъ б^о печа'ль свою прьвђю, и^ не въꙁы'идетъ и^мъ на срDце”
16
яким хто буде благословляти себе на землі, буде благословлятися Богом істини; і хто буде клястися на землі, буде клястися Богом істини, — тому що колишні скорботи будуть забуті і приховані від очей Моїх.
17
Бђ'деT б^о нб~о но'во, и^ ꙁемля` но'ва, и^ не помянђтъ прьвыхъ. и^ не възы'идетъ на срDце и^хъ,
17
Бо ось, Я творю нове небо і нову землю, і попередні уже не будуть згадувані і не прийдуть на серце.
18
н^о ра'дость и^ весе'лїе ѓ^бря'щTђ на не'и” ЈА/ко с^е а^ꙁъ творю` і^ерsли'мђ весе'лїе, и^ лю'демъ мои^мъ ра'дость.
18
А ви будете веселитися і радіти повіки за те, що Я творю: бо ось, Я творю Єрусалим веселістю і народ його радістю.
19
и^ весе'лїе бђдђ къ і^ерsли'мђ, и^ въꙁра'дђюся ѓ^ лю'дехъ мои^хъ. и^ ксемђ не ё^слы'шится в немъ гла'съ пла'ча, ни гласъ во'пля.
19
І буду радуватися за Єрусалим і веселитися за народ Мій; і не почуєте у ньому більше голосу плачу і голосу волання.
20
и^ не бђдет# т^ђ младе'нецъ ни ста'рецъ, и^же не наплънитъ лњтъ свои^хъ, бђдеT б^о ю'ныи ста лњтъ, ё^мира'яи же грᲇшникъ ста лњтъ. и^ про'клятъ бђдетъ”
20
Там не буде більше малолітнього і старця, який не досягнув би повноти днів своїх; бо столітній буде помирати юнаком, але столітній грішник буде проклятим.
21
И$ съградя'тъ домы`, и^ вселя'тся. и^ насадяT виногра'ды, и^ тїи и^ꙁъја^дяT жита` и^хъ,
21
І буду будувати доми і жити у них, і насаджувати виноградники і їсти плоди їх.
22
и^ не соградя'тъ, и^ни вселяTся. и^ не наса'дятъ, і^ и^ни и^ꙁъја^дя'т#” Под ниM б^о дре'ва животнаго бђдђтъ людїи моиX дњлеса`, трђдъ свои^хъ ѓ^бет#шаT.
22
Не будуть будувати, щоб інший жив, не будуть насаджувати, щоб інший їв; бо дні народу Мого будуть, як дні дерева, й обрані Мої довго будуть користуватися плодами рук своїх.
23
і^ и^ꙁбра'ннїи мои` не трђдятся воTще и^ не поро'дятъ ча'дъ на прокля'тїе. ја%ко племя` блsвено е^сть бм~ъ, и^ внђцы и^хъ с ни'ми бђдђтъ.
23
Не будуть трудитися марно і народжувати дітей на горе; бо будуть сіменем, благословенним від Господа, і нащадки їх з ними.
24
и^ бђдетъ преже въꙁва'нїя и^хъ, а^зъ послђшаю и^хъ. е^ще гл~ещемъ и^м#, рекђ что е^сть”
24
І буде, перше ніж вони будуть взивати, Я відповім; вони ще будуть говорити, і Я уже почую.
25
Тогда` во'лци и^ а'гньцы напасђтся вкђпњ, и^ ле'въ ја%ко во'лъ и^з#ꙁо'блетъ плњвы. змїя` зе'млю ја%ко хлњбъ. не вредя'тъ ни и^скаꙁяT въ горњ` ст~њи моеи, гл~етъ г~ь”
25
Вовк і ягня будуть пастися разом, і лев, як віл, буде їсти солому, а для змія порох буде їжею: вони не будуть чинити зла і шкоди на усій святій горі Моїй, — говорить Господь.