Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И реq г~ь къ мнњ`, прїими` себњ сви'токъ но'въ вели'къ. и^ въпиши в не'мъ писа'лоM чл~чеM. ја%коже бы'стро сътвори'ти плњ'нь плњне'нїю, приспњл# б^о е^сть.
1
І сказав мені Господь: візьми собі великий сувій і накресли на ньому людськими письменами: Магер-шелал-хаш-баз*.
2
и^ по'слђхи м^и сътвори и^звњстни чл~цы, ё%рїя жерца`, и^ ꙁаха'рїю сн~а варахїи^на.
2
І я узяв собі вірних свідків: Урію священика і Захарію, сина Варахіїного, —
3
и^ пристђпи'хъ къ проро'чицы, и^ зача` въ ё^тро'бњ и^ породи` сн~а. и^ рече г~ь мнњ`. проꙁови и^мя е^мђ, ско'ро поDви'гни, ѓ^стрњ плњни.
3
і приступив я до пророчиці, і вона зачала і народила сина. І сказав мені Господь: наречи йому ім’я: Магер-шелал-хаш-баз,
4
ꙁане` пре'же поꙁна'нїя дњтищђ призыва'ти эTц~а и^ли мт~ре, и^ прїимеᲄъ си'лђ дама'ска, и^ плњ'нъ самарїискъ прDе цр~емъ а^сљ=рїискомъ”
4
бо раніше ніж дитя буде вміти вимовити: батько мій, мати моя, — багатства Дамаска і здобич самарійську понесуть перед царем Ассирійським.
5
И$ приложи г~ь гл~ати къ мнњ` е^ще`, гл~я.
5
І продовжував Господь говорити до мене і сказав ще:
6
и%мже не и^ꙁво'лиша лю'дїе сїи воды` силоа'мля текђщая ти'сњ. н^о и^ꙁво'лиша и^мњти раа^со'на сн~а рамелїева цр~я в ни'х#.
6
за те, що цей народ зневажає води Силоама, які течуть тихо, і захоплюється Рецином і сином Ремаліїним,
7
сего ради с^е възво'дитъ г~ь на' вы водђ рњки`, си'лнђ и^ мно'гђ цр~я а^сљ=рїиска и^ сла'вђ е^го. и^ взы'идетъ на вся'кђ де'брᲆ ва'шђ, и^ ѓ^бы'идетᲆ вс^я гра'ды ваша,
7
наведе на нього Господь води ріки бурхливі і великі — царя Ассирійського з усією славою його; і підніметься вона в усіх протоках своїх і виступить із усіх берегів своїх;
8
и^ эTи^метъ эT і^ё^де'я чл~къ. и^же мо'жетъ главђ` въꙁдви'гнђти, и^л^и си'лно чт^о съверши'ти. и^ бђдеT по'лкъ е^го, ја%коже не съмњсти`ти ширинаM страны` твое^я” С на'ми б~ъ
8
і піде по Юдеї, наводнить її і високо підніметься — дійде до шиї; і розпростерті крила її будуть по усій широті землі Твоєї, Еммануїле!
9
ё^вњдите страны` и^ повинитеся. послђшаите до конца` ꙁемли`. крњпи'вшеися повини'теся, а^ще б^о па'ки ё^крњпля'етеся, т^о па'ки повини'теся.
9
Ворогуйте, народи, але тремтіть, і слухайте, усі віддалені землі! Озброюйтесь, але тремтіть; озброюйтесь, але тремтіть!
10
и^же совTњ а^ще совњща'ете, расы'плетъ и& г~ь. и^ сло'во е^же а^ще въз#гл~ете, т^о не пребђдеT въ ваs. ја%ко с на'ми б~ъ”
10
Задумуйте задуми, але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться: бо з нами Бог!
11
Та'ко гл~етъ г~ь не покаря'ющимся, крњ'пкою рђко'ю. и^ хоже'нїю пђти` людїи си'хъ гл~юще,
11
Бо так говорив мені Господь, тримаючи на мені міцну руку і напоумлюючи мене не ходити шляхом цього народу, і сказав:
12
е^да` когда` речете` жесто'ко. все` б^о е^же а^ще рекђтъ лю'дїе сїи жесто'ко е^сть. стра'ха же и^хъ не ё^бо'итеся, ни въꙁмятњтеся.
12
«Не називайте змовою усього того, що народ цей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страшіться.
13
г~а си'лᲆ, того ѓ^сщ~аите. и^ то'и бђдетъ вамъ въ бо'яꙁнь.
13
Господа Саваофа — Його шануйте свято, і Він — страх ваш, і Він — тремтіння ваше!
14
и^ а'ще бђдеши на него ё^пова'я, то'и бђдетъ т^и въ ѓ^сщ~енїе и^ ника'коже ѓ^ ка'мень прет#кне'шися, н^и ја%ко ѓ^ ка'мень паде'нїя до'мъ же і^а'ковль, въ прђ'глњ и^ в раꙁдо'лїи сњдя'щеи` въ і^ерsлимњ.
14
І буде Він освяченням і каменем спотикання, і скелею спокуси для обох домів Ізраїля, петлею і сіткою для жителів Єрусалима.
15
сего ради и^ꙁнемо'гђтъ в ни'хъ мно'ѕи, и^ падђтъ и^ съкрђшатся. и^ прибли'жатся, и^ плњня'тся чл~цы въ ё^тверже'нїи сђще”
15
І багато хто з них спіткнеться і впаде, і розіб’ється, і заплутається у сітях, і буде уловлений.
16
Тогда` ја^вле'ни бђдђтъ зна'мена'ющїи ꙁако'нъ, ја%ко не ё^чи'тися”
16
Зав’яжи свідчення, і запечатай одкровення при учениках Моїх».
17
И$ речетъ, пождђ б~а эTвра'щ#шаго лице` свое` эT до'мђ і^а'ковля, и^ ё^пова'я бђ'дђ на'нь”
17
Отже, я надіюся на Господа, Який сховав лице Своє від дому Якова, й уповаю на Нього.
18
Се аZ, и^ дњти ја%же м^и да'лъ б~ъ” И$ бђдђтъ зна'менїя и^ чюдеса` въ і^и^л~и эT г~а саваѓ'џа, и^же в#сели'ся на горњ` сїѓ'нъ”
18
Ось я і діти, яких дав мені Господь, як вказівки і знамення в Ізраїлі від Господа Саваофа, Який живе на горі Сионі.
19
И$ а'ще рекђтъ ва'мъ, проси'те ё^тро'бныхъ влъхвова'нїи, и^же эT земля` глася'щихъ. т#щеславђющиX, и^ эT чре'ва гл~ющихъ. не ја^ꙁы'къ л^и ё^бо къ б~ђ, ја%же ничесо` въпраша'ет# ѓ^ живыхъ и^ мр~твыхъ.
19
І коли скажуть вам: зверніться до викликачів померлих і до чаклунів, до шептунів і утробомовців, — тоді відповідайте: чи не повинен народ звертатися до свого Бога? чи запитують мертвих про живих?
20
ꙁако'нъ б^о на по'мощь да'сть. да рекђтъ не ја%ко с^е сло'во, ѓ^ не'мже нњ'сть м#зDы` да'ти ѓ^ немъ”
20
Звертайтеся до закону й одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає у них світла.
21
И$ прїидетъ на' вы жестоk гла'дъ. и^ бђ'детъ е^гда` въз#а%лчете ско'рбни бђдете. и^ ѕл^њ речете кня'ѕю, и^ эTч~ествђ”
21
І будуть вони бродити по землі, жорстоко пригноблені і голодні; і під час голоду будуть злостивитися, хулити царя свого і Бога свого.
22
И$ въꙁря'тъ на' нб~о го'рњ, и^ на' ꙁемлю ни'ꙁђ приꙁряT. и^ с^е эTчая'нїе тњснота и^ тма`, печаl и^ тђга`, и^ сђмра'кь ја%коже не ви'дњᲄи. и^ не ѓ^скђдњ'етъ и^же въ тњснотњ сы'и до вре'мене”
22
І глянуть угору, і подивляться на землю; і ось — горе і морок, густа пітьма, і будуть скинуті у пітьму. Але не завжди буде морок там, де тепер він загуснув.