Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Грњхъ і^ё'динᲆ пи'санъ е^сть графїею желњ'ꙁною на ка'мени глаDцњ а^дама'нтовњ, и^ꙁ#бразденъ на простра'нъствњ срDца и^хъ, и^ в ро'ꙁњхᲆ ѓ%лтарњ и^хъ.
1
Гріх Іуди написаний залізним різцем, алмазним вістрям накреслений на скрижалі серця їх і на рогах жертовників їх.
2
е^гда` въспомянове'ни бђдђтъ сн~ове иX по ѓ^лтарњхъ своиX, и^ лњ'совъ свои^хъ, древом же ли'ственымъ на гора'хъ вы'шнихъ, жрђще на' поли.
2
Як про синів своїх, згадують вони про жертовники свої і діброви свої біля зелених дерев, на високих пагорбах.
3
крњпосᲄи твоя и^ сᲆкро'вища твоя въ растерѕа'нїе да'мᲆ. и^ выш#нњя твоа` грњхъ ра'ди твои^хъ въ всњхъ ко'нцњхъ твои^хъ.
3
Гору Мою у полі, майно твоє і всі скарби твої віддам на розграбування, і всі висоти твої — за гріхи в усіх межах твоїх.
4
и ѓ^ста'нешися са'мъ эT наслњдїя твое^го, ја%же да'хъ тебњ. и^ слђжи'ти т^я сътворю врагомъ твои^мъ въ ꙁемли` е^я'же не вњси. ја%ко ѓ%гнь раꙁ#жеглъ е^си въ ја%росᲄи мое'и, даже въ вњкъ раꙁгори'тся. сїя рече г~ь”
4
І ти через себе позбавишся спадщини твоєї, яку Я дав тобі, і віддам тебе у рабство ворогам твоїм, у землю, якої ти не знаєш, тому що ви розпалили вогонь гніву Мого; він буде горіти повіки.
5
Прокля'тᲆ чл~къ и^же надњ'ется на чл~ка, и^ положитъ плоd мы'шца свое'я, и^ эT г~а эTи'детъ срDце е^го.
5
Так говорить Господь: проклята людина, яка надіється на людину і плоть робить своєю опорою, і серце якої відходить від Господа.
6
бђдеT б^о ја%ко ми'рисе въ пђсты'ни, и^ не ё'ꙁритъ е^гда` прїидетъ бл~го. н^о ѓ^бита'етъ въ сђхотњ в# пђсты'ни, в# ꙁемли` го'рцњ и^ неѓ^бита'ющеи.
6
Вона буде як вереск у пустелі і не побачить, коли прийде добре, й оселиться у місцях спекотних у степу, на землі неплідній, ненаселеній.
7
блsве'нъ мђж# и^же надњ'ется на' г~а, и^ бђдетъ г~ь дръзновенїе е^го”
7
Благословенна людина, яка надіється на Господа, і уповання якої — Господь.
8
И$ бђдетъ ја^ко дре'во и^же преса'дится на вода'хъ. и^же к# мокротњ поста'витъ коренїе свое`, и^ не ё^бои'тся е^гда` прїидетъ ꙁно'и. и^ бђдетъ ли'стъ е^го зе'ленъ, и^ въ вре'мя сђхо'ты не бђдеT докђчанїа. никогда` преста'нетъ сътвори'ти плоD.
8
Бо вона буде як дерево, посаджене біля вод, яке пускає коріння своє біля потоку; не знає воно, коли приходить спека; лист його зелений, і в час засухи воно не боїться і не перестає приносити плід.
9
сᲄропти'во срDце чл~кђ, и^ неи^спытанно, кт^о е& поꙁнает#.
9
Лукаве серце людське найбільше і вкрай зіпсоване; хто пізнає його?
10
а^зъ г~ь и^спыᲄа'я срDце, і^ и^скђша'яи ё^тро'бы. и^же въꙁдаю комђдQо по пђти е^го, и^ по пло'домъ ѓ^брњтенїя е^го”
10
Я, Господь, проникаю у серце і випробовую нутрощі, щоб воздати кожному за путями його і за плодами діл його.
11
Ря'бъ ко'рмитъ и^же не породи`. сътвори бога'тьства н^о не въ сђдъ, посредњ дн~їи свои^хъ ѓ^ста'витъ и^хᲆ, и^ въ послњ'докъ свои бђдетᲆ безђмеn.
11
Куріпка сідає на яйця, яких не несла; таким є той, хто здобуває багатство неправдою: він залишить його у половині днів своїх, і нерозумним залишиться при кінці своєму.
12
прsтлъ сла'вы высоты` эT нача'ла, мњсто ст~ыня на'шея
12
Престіл слави, піднесений від початку, є місце освячення нашого.
13
чая'нїе і^и^л~я” Ги~ вс^и и^же т^я ѓ^ста'вятъ постыдя'тся. эTходя'щи эT тебе` в# ꙁемлю препи'шђтся, ја%ко ѓ^сᲄа'виша и^сто'чникъ водаM живђщимъ г~а.
13
Ти, Господи, надія Ізраїлева; усі, що залишають Тебе, осоромляться. «Ті, що відступають від Мене, будуть написані на поросі, тому що залишили Господа, джерело води живої».
14
и^сцᲇли м^я г~и, і^ и^сцњлю, сп~си м^я, и^ сп~сеn бђдђ. ја%ко хва'ла моа` т^ы е^си”
14
Зціли мене, Господи, і зціленим буду; спаси мене, і спасеним буду; бо Ти хвала моя.
15
Се^ тїи гл~ютъ ко мнњ`, гдњ` е^сть сло'во гн~е да прїидетъ.
15
Ось, вони говорять мені: «де слово Господнє? нехай воно прийде!»
16
и^ а'ꙁъ нњсмь смђщенъ тебњ` па'стырю послњдђ'ющи. и дн~ь чл~комъ не пожелњхъ, т^ы вњси, чт^о и^зошло е^сть эT ё'стъ моиX, пря'мо преD тобо'ю бы'сть.
16
Я не поспішав бути пастирем у Тебе і не бажав дня бідування, Ти це знаєш; що вийшло з уст моїх, відкрите перед лицем Твоїм.
17
не бђ'ди же т^ы мнњ` въ бо'аꙁнь, и^ ё^пова'нїе мое т^ы въ дн~ь ѓ^ꙁлобленїа.
17
Не будь страшним для мене, Ти — надія моя у день біди.
18
да посᲄыдяTся и^же м^я го'няT, и^ не постыжђся. ё^страшаTся тїи, и^ не ё^страшђся а%ꙁъ. наведи на' ниX дн~ь ѓ^ꙁлобленїя, и^ съгђ'бымъ сътрясе'нїемъ сътряси и^хъ”
18
Нехай посоромляться гонителі мої, а я не буду посоромлений; нехай вони затремтять, а я буду безтрепетним; наведи на них день бідування і скруши їх подвійним знищенням.
19
Сїя рече г~ь къ мнњ`. и^ди` и^ ста'ни въ вра'тXњ сн~овъ людїи моиX. по ниX же въхо'дятъ цр~їе і^ё'дины, і^ и^сходяT, и^ во всXњ вра'тXњ і^ерsли'ма. и^ речеши к ниM”
19
Так сказав мені Господь: піди і стань у воротах синів народу, якими входять царі юдейські і якими вони виходять, і біля усіх воріт єрусалимських,
20
Оуслы'шите сло'во гн~е цр~їе і^ё'дины, и^ вся` і^ё^де'я, вс^и же ѓ^битатели і^ерsли'ма, и^же вхо'дите по вра'тњхъ си'хъ”
20
і говори їм: слухайте слово Господнє, царі юдейські, і вся Юдея, і всі жителі Єрусалима, які входять цими воротами.
21
Сїя рече г~ь. съхрани'те дш~а ва'ша, и^ не хо'щете носити тяготы` въ дн~ь сђбо'ты, н^и вноси'те по вра'тњхъ і^ерsли'ма,
21
Так говорить Господь: бережіть душі свої і не носіть тягарів у день суботній і не вносьте їх воротами єрусалимськими,
22
и^ не хо'щите и^ꙁринђти бременъ въ домњхъ ва'шихᲆ въ дн~ь сђбо'тныи, и^ вся'кого дњ'ла не твори'те. ѓ^ст~ите дн~ь сђбо'тныи, ја%коже ꙁаповњ'даX эTц~емъ ва'шиM,
22
і не виносьте тягарів з домів ваших у день суботній, і не займайтеся жодною працею, але святіть день суботній так, як Я заповів батькам вашим,
23
и^ не ё^слыша'ша, н^и приклони'ша ё%хо свое, н^о ѓ^жести'ша вы'а своа да не ё^слы'шатъ м^я, и^ не прїе'млютъ накаꙁа'нїя.
23
які, втім, не послухалися і не прихилили вуха свого, але зробилися жорстокосердими, щоб не слухати і не приймати настановлення.
24
и^ бђдеT а^ще ё^слы'шите мене`, рече г~ь. да не въꙁносите бре'менъ по вра'тњхᲆ гра'да сего` въ дн~ь сђбоTныи. и^ а'ще ѓ^ст~ите дн~ь сђбо'тныи, да не сътвори'те во'нь всяка'го дњ'ла.
24
І якщо ви послухаєте Мене у тому, — говорить Господь, — щоб не носити тягарів воротами цього міста у день суботній і щоб святити суботу, не займаючись у цей день жодною працею,
25
внидTђ по вра'тњхъ гра'да сего`, цр~и и^ нача'лницы сњдящїи на прsтлњ двд~вњ. и^ въсходя'щи на колесњхъ и^ конеX тїи и^ нача'лницы иX мђжи і^ё'дины, и^ ѓ^битатели і^ерsли'ма. и^ ѓ^бита'ютᲆ въ гра'дњ се'мъ въ вњки.
25
то воротами цього міста будуть входити царі і князі, які сидять на престолі Давида, які їздять на колісницях і на конях, вони і князі їхні, юдеї і жителі Єрусалима, і місто це буде населеним вічно.
26
и^ прїидђтъ эT граD і^ё^динъ ѓ%крsтъ і^ерsли'ма, и^ ѓ^бита'ется граD сїи въ вњки. и^ прїидђтъ эT граD і^ё'динъ ѓ%крsтъ і^ерsли'ма, и^ эT земля венїами'ня и^ эT по'льнихъ и^ эT го'рниX и^ эT ю'га, нося'щи всесоQженїя и^ заколенїа, и^ жер#твђ и^ џемїамъ, и^ въꙁносятъ приноше'нїе въ до'мъ гн~ь”
26
І будуть приходити з міст юдейських, і з околиць Єрусалима, і з землі Веніамінової, і з рівнини і з гір і з півдня, і приносити всепалення і жертву, і хлібне приношення, і ливан, і подячні жертви у дім Господній.
27
А$ще же не ё^слы'шите мене, да ѓ^ст~иᲄе дн~ь сђбо'ты и^ не но'сите время, и^ не вносиᲄе по вра'тXњх і^е^рлsима въ дн~ь сђбоTныи. зажгђ ѓ^гнеM во вратеX еh. и^ пожреT домы` і^ерsлі'ма въ дн~ь сђбоTныи, и^ не ё^гасяTся”
27
А якщо не послухаєте Мене у тому, щоб святити день суботній і не носити тягарів, входячи у ворота Єрусалима в день суботній, то запалю вогонь у воротах його, і він пожере палаци Єрусалима і не погасне.