Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Сло'во и^же бы'сть къ і^еремїи эT г~а рекђщи.
1
Слово, яке було до Єремії від Господа:
2
вᲆста'ни и^ вᲆзы'иди в до'м# скђделничїи, і^ т^ђ слы'шиши словеса` моа`.
2
встань і зійди у дім гончара, і там Я сповіщу тобі слова Мої.
3
И$ внидохъ въ до'мъ скђде'льничь, и^ с^е то'и творя'ше дњ'ло на колесњ.
3
І зійшов я у дім гончара, і ось, він виконував свою работу на кружалі.
4
и^ разваленъ е^сть сосђдᲆ е^гоже то'и творя'ше эT гли'ны рђка'ми свои'ми. и^ ѓ^брати'вся сътвори с того` сосђдъ и%ныи ја%ко ё^гоDно въ ѓ'чїю е^го да сътворитъ”
4
І посудина, яку гончар виробляв із глини, розвалилася у руці його; і він знову зробив з неї іншу посудину, яку гончар здумав зробити.
5
И$ бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` рекђщи.
5
І було слово Господнє до мене:
6
е^да` л^и ја%ко скђде'л#никъ т^о и^ не възмогђ ва'мъ сътвори'ти до'ме і^и^л~евᲆ рече г~ь” Се^ ја%ко бе'рнїе въ рђ'кђ скђде'лничю. та'ко в^ы доме і^и^л~евᲆ, в рђкђ мою`.
6
чи не можу Я вчинити з вами, доме Ізраїлів, подібно до гончара цього? — говорить Господь. Ось, що глина в руці гончара, те ви у Моїй руці; доме Ізраїлів.
7
ё^сᲄремлено гл~ю на ја^ꙁыки и^ на црsтва. да и^скореню и^ раꙁорю и^ расточю
7
Іноді Я скажу про який-небудь народ і царство, що викоріню, знищу і погублю його;
8
и&” А$ще покаа'нїе съдњ'ютъ лю'дїе эT лђкаvства свое^го и^же гл~алъ е^сть на' ня, дњ'ю і^ аZ покаа'нїе на лђка'в#ства чт^о помы'слиX да сътворю е^мђ,
8
але якщо народ цей, на який Я це вирік, навернеться від своїх злих діл, Я відкладаю те зло, яке помислив зробити йому.
9
и^ скоро гл~ю ѓ^ ја^ꙁы'кахъ и^ црsтвахъ да соѕиждђ и^ насаждђ я&,
9
А іноді скажу про який-небудь народ і царство, що впорядкую і утверджу його;
10
а^ще л^и сътворяT лђка'во преD ѓ^чи'ма мои'ма. да не ё^слы'шат# гла'са мое^го, покаа'нїе дњ'ю на бл~го чт^о гл~алъ е^смь да сътворю и^мъ”
10
але якщо він буде робити лихе перед очима Моїми і не буде слухатися голосу Мого, Я відміню те добро, яким хотів облагодіяти його.
11
нн~њ б^о рцы мђ'жђ і^ё'динђ и^ ѓ^битателю і^ерsли'ма рекђщи” Сїя рече г~ь. с^е а^ꙁъ совњща'ю на ва'съ лђка'во и^ помышлю на ва'съ помышленїе. ѓ^брати'теся е^ді'нъ ко'ждоy эT пђти` свое^го зла'го. і^ и^спра'вите пђти ва'ша и^ мышленїя ва'ша.
11
Отже, скажи мужам Іуди і жителям Єрусалима: так говорить Господь: ось, Я готую вам зло і замишляю проти вас; отже, наверніться кожен від злого шляху свого і виправте путі ваші і вчинки ваші.
12
и^же реко'шA эTчая'хомся, по помышле'нїихъ б^о на'шихъ и^демъ. и^ е^ді'нъ ко'ждо же строптив#ство срDца свое^го лђка'во да сътвори'мъ”
12
Але вони говорять: «не надійся; ми будемо жити за своїми помислами і будемо чинити кожен за впертістю злого свого серця».
13
Сего ради сїя рече г~ь въпроси'те ја^ꙁы'коv, кт^о слы'ша таковђ гроꙁђ и^же сътвори ѕњ'ло дв~а і^и^л~ева.
13
Тому так говорить Господь: запитайте між народами, чи чув хто подібне до цього? украй мерзотні діла вчинила діва Ізраїлева.
14
е^да` ѓ^скђдњ'етъ эT ка'мене по'льска снњгᲆ лива'новъ, и^л^и и^стрᲆгнђти могђтъ воды` кипя'щи и^ сᲄђде'ны и^злїя'ющи.
14
Чи залишає сніг ливанський скелю гори? і чи висихають холодні води, що течуть з інших місць?
15
и^же ꙁабвены е^сть мнњ` лю'ди мои сђе'тво жрђще и^ попира'юще на пђтехъ свои^хъ. и^ на сте'ѕяхъ вњка да въсходя'тъ по ни'хъ пђти` нетре'нњмъ,
15
А народ Мій залишив Мене; вони кадять суєтним, спіткнулися на шляхах своїх, залишили шляхи давні, щоб ходити по стежках шляху непрокладеного,
16
да бђ'детъ ꙁемля` и^хъ въ ꙁапђстњнїе и^ въ звиѕда'нїе вњ'чное” Вся'къ и^же пре'идеT по не'и почюди'тся, и^ покива'етъ главо'ю свое'ю.
16
щоб зробити землю свою жахом, постійним посміховиськом, так що кожен, хто проходить нею, здивується і похитає головою своєю.
17
ја%ко вњтръ горющїи расторгнђ и^хъ преD врагы`. хребетъ а^ не лице покажђ и^мъ въ дн~ь поги'бели и^хъ”
17
Як східним вітром розвію їх перед лицем ворога; спиною, а не лицем повернуся до них у день біди їх.
18
И$ реко'ша прїидњте помы'слимъ на і^еремїю совњтъ, н^и б^о и^ꙁги'нетъ ꙁако'нъ эT сщ~е'нника н^и совњтъ эT премђ'драго. н^и сло'во эT проро'ка прїидњте и^ пораꙁи'мᲆ е^го ја%ꙁы'комъ, и^ не воньмњмъ въ всњхъ словесњхъ е^го”
18
А вони сказали: «прийдіть, учинимо задум проти Єремії; тому що не зник же закон у священика і рада у мудрого, і слово у пророка; прийдіть, уразимо його язиком і не будемо слухати слів його».
19
Во'ньми г~и кᲆ мнњ и^ слы'ши гла'съ сђпоста'тъ мои^хъ.
19
Вислухай мене, Господи, і почуй голос моїх супротивників.
20
е^да въздае'т ли ся ꙁа бл~го ѕл^о иже и^скопа'ша ро'въ дш~и моеи, помяни'ся и^же стоя'хъ преD тобо'ю да въꙁгл~ю ꙁа ни'хъ бл~гая, да ѓ^брящђ гнњвъ твои эT нихъ.
20
Чи слід відплачувати злом за добро? а вони риють яму душі моїй. Згадай, що я стою перед лицем Твоїм, щоб говорити за них добре, щоб відвернути від них гнів Твій.
21
сего ра'ди да'и сн~ове иX въ гла'дъ, і^ и^зведи` и^хъ в рђкђ мечю` да бђдђтъ же'ны и^хъ беꙁча'дны и^ вдо'вы, и^ мђжи и^хъ ё^бїются сме'ртїю, ю'ноша и^хъ и^ско'лются мечеM на ра'ти,
21
Отже, віддай синів їх голоду і піддай їх мечу; нехай будуть дружини їхні бездітними і вдовами, і чоловіки їхні нехай будуть уражені смертю, і юнаки їхні умертвлені мечем на війні.
22
да слышится во'пль эT домо'въ и^хъ” І$ и^ꙁведе'ши на нихъ разбо'иника ё^стремле'но, и^же и^скопа'ша мн^њ ровъ да и^мђтъ м^я, и^ сњти съкры'ша нога'мъ мои^мъ”
22
Нехай буде чутно волання з домів їхніх, коли приведеш на них полки раптово; бо вони риють яму, щоб упіймати мене, і таємно розставили сіті для ніг моїх.
23
Ты' же г~и вњси вс^я совњты и^хъ на' мя въ смр~ть, не и^сцњли'ши безако'нїе и^хъ эT лица` твое^го и^ грњхъ и^хъ да не изгла'дится, да бђдђтъ разᲆдрђше'ни преD тобо'ю. и^ въ время ја%рости твоея съблюди` и^хъ”
23
Але Ти, Господи, знаєш усі задуми їхні проти мене, щоб умертвити мене; не прости неправди їх і гріха їх не загладь перед лицем Твоїм; нехай будуть вони поваленими перед Тобою; вчини з ними під час гніву Твого.