Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сїя рече г~ь и^ди` и^ возми` сосDђ скђде'лничь ж#же'н#, эT ста'реw людїи и^ эT ста'рецᲆ сщ~енниk”
1
Так сказав Господь: піди і купи глиняний глечик у гончара; і візьми з собою найстарших з народу і зі старійшин священичих,
2
і^ и^ди` въ ё^до'лᲆ сн~вᲆ е^н#но'ниX. и^же е^сть близь въсхо'да вра'тъ скђде'лничихъ. и^ проповњдае^ши т^ђ словеса` и^же а^ꙁъ гл~ю к ᲄебњ.
2
і вийди у долину синів Енномових, що біля воріт Харшиф, і виголоси там слова, які скажу тобі,
3
и^ речеши, ё^слы'шите сло'во гн~е цр~и і^ё'дины, и^ ѓ^биᲄа'тели і^ерsлимA. сїя рече г~ь си'лъ б~ъ і^и^л~евъ. се а^ꙁъ наведђ ѓ^ꙁлобле'нїе на мњсто сїе. тако да вся'кᲆ и^же ё^слы'шитᲆ т^о, звђча'тъ ё^ши е^го того ради
3
і скажи: слухайте слово Господнє, царі юдейські і жителі Єрусалима! так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я наведу біду на місце це, — про яке хто почує, у того задзвенить у вухах,
4
и^же ѓ^ста'виша м^я и^ чю'же, сътвори'ша мњсто с^е. и^ пожро'ша на не'мъ богоM чюжиM, и^хже не вњдњша ᲄїи и^ эTц~ы и^хъ. и^ цр~їе і^ё'дины, і^ и^спо'лниша мњсто сїе кро'ве непови'нныхъ.
4
за те, що вони залишили Мене і чужим зробили місце це і кадять на ньому іншим богам, яких не знали ні вони, ні батьки їхні, ні царі юдейські; наповнили місце це кров’ю невинних
5
и^ съꙁда'ша вы'шняя ваа^лимђ на согорњнїе сн~овъ своиX ѓ^гнем#, въ всесъж#же'нїе ваа^лимђ и^же не ꙁаповњдахъ. ни гл~алъ е^смь ни вꙁы'иде на срDце мое.
5
і влаштували висоти Ваалу, щоб спалювати синів своїх вогнем у всепалення Ваалу, чого Я не повелівав і не говорив, і що на думку не спадало Мені;
6
Сего ради с^е дн~їе грядђтъ рече г~ь. и^ не възове'тся ктомђ` мњсто сїе тофе'џъ и^ ё^долъ сн~овъ е^нонихъ. н^о ё^долъ ꙁакла'нїя.
6
за те ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли місце це не буде більше називатися Тофетом або долиною синів Енномових, але долиною вбивства.
7
и^ разточю` совњтъ і^ё'дњ, і^ и^ерsлимђ в мњстњ се'мъ. и^ превращђ иX мече'мъ предᲆ враги` иX, и^ в рђкђ и'щђщиX дш~ъ иX” и^ да'мъ пло'ти и^хъ ја%дь пти'цамъ нбsнымъ, и^ звњремъ зе'мныM.
7
І знищу раду Іуди та Єрусалима на місці цьому й уб’ю їх мечем перед лицем ворогів їхніх і рукою тих, що шукають душі їхні, і віддам трупи їхні в їжу птахам небесним і звірам земним.
8
и^ поста'влю граD сїи въ ё'жасъ и^ въ звиꙁда'нїе” вся'къ и^же мимои^детъ по немъ почюдиTся, и^ позви'ждетъ по все'и ра'нњ е^го.
8
І зроблю місто це жахом і посміянням; кожен, хто пройде через нього, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його.
9
и^ напита'ю и^хъ пло'тїю сн~овъ и^хъ и^ плотїю дще'рїи и^хъ, и^ еді'нъ ко'ждо пло'ти дрђга свое^го снњсть въ ѓ^бъстоя'нїи и^ въ тњснотњ`, в не'иже ꙁапрђтъ иX вра'ѕи и^хъ, и^же и'щђтъ дш~а и^хъ”
9
І нагодую їх плоттю синів їхніх і плоттю дочок їхніх; і буде кожен їсти плоть свого ближнього, знаходячись в облозі і тісноті, коли стиснуть їх вороги їхні й ті, що шукають душі їхні.
10
И$ съкрђши'ши сосђдъ преD ѓ^чи'ма мђжїи и^же и^дђтъ с тобо'ю.
10
І розбий глечик перед очима тих мужів, які прийдуть з тобою,
11
и^ рече'ши к ни'мъ, сїя реq г~ь си'лъ” Та'ко сᲆкрђшђ лю'ди сїя и^ гра'дъ сїи, ја%ко съкрђшится сосђдъ скђде'лныи, и^же не мо'жетъ ктомђ въста'витися. и^ в тофе'џъ погребђтся того ради и^же не бђдетъ и%ного мњста на погребе'нїе.
11
і скажи їм: так говорить Господь Саваоф: так знищу Я народ цей і місто це, як розбита посудина гончара, яка уже не може бути відновлена, і будуть ховати їх у Тофеті, через нестачу місця для поховання.
12
та'ко сътворю` мњстђ семђ рече г~ь, и^ ѓ^бита'телемъ е^го да поста'влю гра'дъ тои ја%ко тофе'џ#
12
Так зроблю з місцем цим, — говорить Господь, — і з жителями його; і місто це зроблю подібним до Тофета.
13
и^ бђдђтᲆ домы` і^ерsлима и^ домы` цр~їи і^ё'диныхъ. ја%ко мњсто тофеџъ нечи'сто, всњ домы` вᲆ и^хже кро'вњхъ жро'ша всњмъ во'емъ нбsным# и^ приноша'хђ възлїя'нїя бого'мъ чюжи'мъ”
13
І доми Єрусалима і доми царів юдейських будуть, як місце Тофет, нечистими, тому що на покрівлях усіх домів кадять усьому воїнству небесному і роблять узливання богам чужим.
14
Прїиде же і^еремїя эT тофе'џ#, и^же посла` е^го г~ь къ прoрчествова'нїю, и^ ста` въ дворњ` до'мђ гн~я, и^ рече къ всњмъ лю'демъ.
14
І прийшов Єремія з Тофета, куди Господь посилав його пророкувати, і став у дворі дому Господнього і сказав усьому народові:
15
сїя рече г~ь си'лъ б~ъ і^и^л~евъ” Се` а^зъ наведђ на граD се'и, и^ на вся` гра'ды е^го вся` ѕла'я, и^же гл~алъ е^смь на'нь. ја^ко ѓ^жести'ша вы'я своя да не слы'шатъ слове'съ мои^хъ”
15
так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я наведу на місто це і на усі міста його усі ті біди, які прорік на нього, тому що вони жорстокосерді і не слухають слів Моїх.