Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Сїя рече г~ь. вни'ди въ до'м# цр~я і^ё'дина, и^ гл~еши ᲄамо сло'во т^о,
1
Так сказав Господь: зійди у дім царя Юдейського і промов слово це
2
и^ речеши. слы'ши сло'во гн~е цр~ю і^ё'дин#, и^же сњди'ши на прsтолњ двд~вњ т^ы и^ раби` твои` и^ лю'ди твоя входя'щеи по две'рехᲆ сиX”
2
і скажи: вислухай слово Господнє, царю Юдейський, що сидиш на престолі Давидовому, ти, і слуги твої, і народ твій, які входите цими воротами.
3
Сїя реq г~ь, твори'те сDђ и^ правдђ, і^ и^ꙁба'вите си'лою ё^гнетена эT рђкђ клевеTника. и^ пришелца и^ си'ра и^ вдови'цђ не хощите ѓ^скорби'ти, н^и ё^гнеᲄитебеꙁакоnно и^ кро'вь непови'ннђ не и^ꙁлїете на мњстњ то'мъ”
3
Так говорить Господь: чиніть суд і правду і рятуйте скривдженого від руки гнобителя, не кривдьте і не утискуйте прибульця, сироту і вдову, і невинної крови не проливайте на місці цьому.
4
А$ще б^о творя'ще сътворите сло'во т^о, вни'дђтъ по вра'тњхъ до'мђ сего` цр~и сᲇдя'щїи эT ро'дA двDва на прsтлњ е^го. и^ сњда'юще на колесни'ца и^ на коня`, тїи и^ раби` и^ лю'ди и^хъ” И$же
4
Бо якщо ви будете виконувати слово це, то будуть входити воротами дому цього царі, які сидять замість Давида на престолі його, які їздять на колісниці і на конях, самі й слуги їхні і народ їхній.
5
а^ще не ё^слы'шите словеs сих#, самъ въ себњ закляXся рече г~ь. и^же в# пђсты'ню бђдетᲆ до'мъ сїи”
5
А якщо не послухаєте слів цих, то Мною клянуся, — говорить Господь, — що дім цей зробиться порожнім.
6
И$же сїа рече г~ь, на доM цр~я і^ё'дина. галаа'дъ т^ы мнњ` глава лива'ньская а^ще не поста'влю тебе` в# пђсты'ню, въ гра'ды не ѓ^бита'нны,
6
Бо так говорить Господь дому царя Юдейського: Галаад ти у Мене, вершина Ливану; але Я зроблю тебе пустелею і міста безлюдними
7
и^ ѓ^сщ~ђ на ᲄя ё^бива'юща мђ'жа и^ ѓ^рђжїе е^го. и^ посњкTђ и^з#бра'нныя ке'дры твоя`, и^ врᲆгђтъ на ѓ%гнь.
7
і приготую проти тебе винищувачів, кожного зі своїм знаряддям, і зрубають кращі кедри твої і кинуть у вогонь.
8
и^ преи^дђтъ ја^зы'цы мно'ѕи по гра'дђ семђ`. и^ речеT е^ді'нъ ко'ждо и^с#кренемђ свое^мђ, въскђ'ю сътвори г~ь та'ко гра'дђ семђ вели'комђ.
8
І багато народів будуть проходити через місто це і говорити одне одному: «за що Господь так учинив з цим великим містом?»
9
и^ эTвњща'ютъ. сего ради и^же ѓ^ста'виша ꙁавњтъ г~а б~а свое^го, и^ поклони'шася бо'гомъ чюжDимъ и^ послђжи'ша и^мъ.
9
І скажуть у відповідь: «за те, що вони залишили завіт Господа Бога свого і поклонялися іншим богам і служили їм».
10
не пла'чите мр~тваго ни жа'лите на'нь пла'чемᲆ” пла'чите е^го и^же эTи^детъ, и^же не въз#врати'тся ктомђ`, н^и ё^ви'диT ꙁемля` рожде'нїя свое^го”
10
Не плачте за померлим і не жалійте за ним; але гірко плачте за тим, хто відходить у полон, бо він уже не повернеться і не побачить рідної країни своєї.
11
И$же сїя рече г~ь къ селђмᲆ сн~ђ і^ѓ^сїинђ цр~ю і^ё'динђ, и^же црsтвова за і^ѓ^сїю эTц~а свое^го. і^же и^ꙁшеl е^сть эT мњсᲄа сего`, не вᲆз#вратиTся ктомђ`
11
Бо так говорить Господь про Саллума, сина Іосії, царя Юдейського, який царював після батька свого, Іосії, і який вийшов з цього місця: він уже не повернеться сюди,
12
н^о в мњсᲄо т^о на'ньже преведо'хъ е^го та'мо ё%мреT, и^ землю сїю не ё'ꙁритъ ктомђ`”
12
але помре у тому місці, куди відвели його полоненим, і більше не побачить землі цієї.
13
Го'ре и^же съѕида'етъ до'мъ сво'и вᲆ непра'вдњ, и^ го'рницы свои` не въ сђ'дъ. дрђ'га свое^го погнететъ сђе'тно, и зMды не въꙁда'сть е^мђ.
13
Горе тому, хто будує дім свій неправдою і світлиці свої беззаконням, хто примушує ближнього свого працювати задарма і не віддає йому платні його,
14
и^же рече съѕиждђ себњ до'мъ простра'ненъ, и^ го'рницы широ'ки, и^же ѓ^тво'ритъ себњ ѓ^кна`. и^ сътвори сво'ды кедровы, пи'шетъ же черв#цемъ”
14
хто говорить: «побудую собі дім великий і світлиці просторі», — і прорубує собі вікна, й обшиває кедром, і фарбує червоною фарбою.
15
е^да` л^и црsтвђе'ши ја%ко подоби'шиs ке'дрђ. эTц~ъ твои не ја^де л^и и^ не пи'т#, и^ твори сђдъ и^ пра'вдђ, тогда` е^гда` бл~го бњ` е^мђ.
15
Чи думаєш ти бути царем, тому що обклав себе кедром? батько твій їв і пив, але чинив суд і правду, і тому йому було добре.
16
сђдилъ прю` ё^бо'гаго, и^ требђ'ющаh въ бл~го свое`, не сего л^и раd и^же позна м^я, рече г~ь.
16
Він розбирав справу бідного й убогого, і тому йому добре було. Чи не це означає знати Мене? — говорить Господь.
17
твои' же ѓ%чи и^ срDце къ скђпости и^ къ кро'ви не повин#нњи и^ꙁлїя'нїю, и^ къ ѓ^клевета'нїю, и^ къ тече'нїю лђка'вым# дњлоM”
17
Але твої очі і твоє серце звернені тільки до твоєї користи і до пролиття невинної крови, до того, щоб робити утиск і насильство.
18
Сего ради сїя реq г~ь, кᲆ і^ѓ^а^кимђ сн~ђ і^ѓ^сїинђ цр~ю і^ё'динђ. не пла'чютъ е^го, го'ре бра'те, и^ го'ре се'стро. не въспоюT е^мђ, го'ре господи'не, и^ го'ре нарочи'те.
18
Тому так говорить Господь про Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського: не будуть оплакувати його: «горе, брат мій!» і: «горе, сестра!» Не будуть оплакувати його: «горе, государ!» і: «горе, його велич!»
19
погребе'нїемъ ѓ%слимъ погребе'тся, смра'денъ і^ и^ꙁверженъ вн^њ вра'тъ і^ерsли'ма”
19
Ослячим похованням буде він похований; витягнуть його і кинуть далеко за ворота Єрусалима.
20
Въꙁы'иди на ливаn и^ вᲆзопїи, і^ въ васанᲆ дажDь глаs тво'и. въꙁопїи кᲆ приходя'щиM, и^же сътрени сђть вс^и любовнїи твои`.
20
Зійди на Ливан і кричи, і на Васані піднеси голос твій і кричи з Аварима, бо знищені усі друзі твої.
21
гл~алъ е^смь к тебњ въ ё^множенїи твоеM, реклᲆ е^си не ё^слы'шђ. с^е е^сть пђть твои эT ю'ности твое'я, и^же не послђша гла'са мое^го”
21
Я говорив тобі під час благоденства твого; але ти сказав: «не послухаю». Така була поведінка твоя від самої юности твоєї, що ти не слухав голосу Мого.
22
Вс^и па'стыри твои` пасђтъ вњтръ, и^ любо'внїи твои` въ плњненїе по'идђтъ. и^ тогда` посты'дишися и^ посрами'шися эT вся'каго лђка'вᲆства твое^го.
22
Усіх пастирів твоїх розвіє вітер, і друзі твої підуть у полон; і тоді ти будеш осоромлений і посоромлений за усі злодіяння твої.
23
и^же ся'деши въ ливанњх, и^ ё^гнњздишися въ ке'дрњхъ. ка'ко постенал# е^си и^же е^гда` прїидо'ша тебњ бо'лњзни, ја%ко бо'лњзни родя'щїя.
23
Ти, що живеш на Ливані, гніздишся на кедрах! яким жалюгідним будеш ти, коли осягнуть тебе муки, як болі жінки при пологах!
24
живђ а^зъ рече г~ь. и^же аще бђдеT и^е^хо'нїа сн~ъ і^ѓ^а^кима цр~я і^ё'дина, прьстеn въ рђкђ деснђ'ю мою`, эTто'лњ и^стоrгнђ е^го.
24
Живу Я, — сказав Господь: якби Ієхонія, син Іоакима, цар Юдейський, був перснем на правій руці Моїй, то і звідси Я зірву тебе
25
и^ даM тебе въ рђкђ и%щђщиM дш~ђ твою`, и^ въ рђкђ и%хже т^ы бои'шися лица`. и^ вᲆ рђ'кђ нав#ходоносора цр~я вављ=ло'ньска, и^ въ рђкђ хаlдеѓM.
25
і віддам тебе до рук тих, що шукають душі твоєї, і до рук тих, яких ти боїшся, до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і до рук халдеїв,
26
и послю т^я и^ мт~рь твою` и^же роди т^я въ ꙁе'млю чю'ждђ, в не'иже рожDе нњсте, тђ же ё%мрете.
26
і викину тебе і твою матір, яка народила тебе, у чужу країну, де ви не народилися, і там помрете;
27
и^ в# ꙁемлю` в нюже тїи възвDижютъ дш~ђ свою` да воZвратяTся т^ђ, и^ не ѓ^братяTся”
27
а в землю, куди душа їх буде бажати повернутися, туди не повернуться.
28
е^да` сосђдъ скђдел#ничь и^ съкрђшенъ мђжъ се'и е^хо'нїя. е^да` сосђдъ беZ вся'кого хотњнїя. въскђю эTрине'ни сђть ᲄо'и и^ сњмя е^го, и^ повержени сђть въ ꙁемлю е^ја%же не ви'дњша.
28
«Невже ця людина, Ієхонія, є створіння огидне, відкинуте? чи він — сосуд непотребний? за що вони викинуті — він і плем’я його, і кинуті у країну, якої не знали?»
29
зе'мле ꙁе'мле, ꙁе'мле слы'ши словеса` гн~я”
29
О, земле, земле, земле! слухай слово Господнє.
30
Сїя рече г~ь, напиши мђж'а сего` неплоDна мђжа, и^же во' дн~ехъ свои^хъ не преспњва'етъ. ни б^о бђдеT эT сᲇмени е^го мђж# и^же ся'деT на прsтлᲇ двд~вᲇ, и^ влаs и%мыи ктомђ` въ і^ё'дњ”
30
Так говорить Господь: запишіть чоловіка цього позбавленим дітей, чоловіком злощасним у дні свої, тому що ніхто вже з племені його не буде сидіти на престолі Давидовім і володарювати в Юдеї.