¹

Покаꙁа мн^њ г~ь, и^ с^е дв^њ ко'шницы полны смоквїи поста'влены преD хра'момъ гн~иM. понеже провелᲆ навходоносо'ръ цр~ь вављ=ло'нъскїи е^хонїю сн~а і^ѓ^а^ки'мова цр~я і^ё'дина и^ нача'лники е^го, и^ злаᲄокђꙁньца и^ ꙁатвори'теля эT і^ерsлима, преведе иX въ вављ=ло'нъ”

¹

Господь показав мені: і ось, два кошики зі смоквами поставлені перед храмом Господнім, після того, як Навуходоносор, цар Вавилонський, вивів з Єрусалима полоненими Ієхонію, сина Іоакимового, царя Юдейського, і князів юдейських з теслями і ковалями і привів їх у Вавилон:

²

Ко'шница е^ді'на смо'кви добры` и^мњ'ющи ѕњло, ја%ко ѓ^бы'чаи смо'квемъ бы'ти прьвыхъ вре'менъ. и^ ко'шница е^ді'на смокви ꙁлы` ѕњло, и^хже ја%сти не можа'хђ того ради и^же бњхђ зли`”

²

один кошик був зі смоквами дуже добрими, якими бувають смокви ранні, а другий кошик — зі смоквами дуже поганими, які за непридатністю їх не можна їсти.

³

И$ рече г~ь къ мнњ, чт^о ты` ви'диши і^еремїе. и^ рекох# смо'кви. смокви бл~ги, бл~ги ѕњло, и^ ѕлїи ѕли` ѕњло, и^хже ја%сᲄи не можа'хђ, сего ради и^же сђть ѕли`.

³

І сказав мені Господь: що бачиш ти, Єреміє? Я сказав: смокви, смокви добрі — дуже добрі, а погані — дуже погані, так що їх не можна їсти, тому що вони дуже недобрі.

⁴

И$ бысть слово гн~е къ мн^њ рекђщи,

⁴

І було до мене слово Господнє:

⁵

сїя рече г~ь б~ъ і^и^л~евъ. ја%коже смокви сїя бл~ги, та'ко позна'ю преселе'нїе і^ё'дино, иXже послаX эT мњста сего в# землю халдњискђ въ бл~го.

⁵

так говорить Господь, Бог Ізраїлів: подібно до цих смокв добрих Я ви́знаю добрими переселенців юдейських, яких Я послав з цього місця у землю Халдейську;

⁶

и^ поста'влю ѓ'чи мои` на нихъ на ё^тᲇше'нїе, и^ преведђ и^хъ паки в# ꙁе'млю сїю, и^ съзи'ждђ иX и^ не разорю`. и^ насажDђ и^хъ, и^ не и^сторгнђ.

⁶

і зверну на них очі Мої на благо їм і поверну їх у землю цю, і влаштую їх, а не розорю, і насажду їх, а не викоріню;

⁷

и^ дамъ и^м# срDце да ё^вњдятъ м^я ја^ко а^ꙁъ е^смь г~ь” И$ бђдђтъ мн^њ в лю'ди, и^ а^ꙁᲆ бђдђ и^мъ въ б~а. и^же ѓ^братятся къ мн^њ всњмъ срDцемъ свои^мъ”

⁷

і дам їм серце, щоб знати Мене, що Я Господь, і вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом; бо вони навернуться до Мене усім серцем своїм.

⁸

И ја%коже смо'кви злњиши и^хже ја^сти не можа'хђ, сего ради и^же сђть ѕли` Сїя ре г~ь. та'ко да'мъ седекїю цр~я і^ё'дина, и^ нача'лники е^го, и^ ѓ^ста'вшихъ эT і^ерsлима и^же ѓ^ста'ша въ градњ семъ, і^ и^же ѓ^бита'ют# въ земли` е^гљ=петъстеи”

⁸

А про погані смокви, яких і їсти не можна за непридатністю їх, так говорить Господь: таким Я зроблю Седекію, царя Юдейського, і князів його та інших єрусалимлян, які залишаються у землі цій і живуть у землі Єгипетській;

⁹

И$ дамъ и^х# въ востђжанїе и^ ѓ^злобле'нїе, всᲇмъ црsтвомъ ꙁемнымъ въ поноше'нїе и^ въ при'тчю, и^ въ пререка'нїе и^ въ прокля'тїе въ всXњ мњстᲇхъ, эT которыX и^ꙁвергоX и^х#.

⁹

і віддам їх на озлоблення і на злостраждання в усіх царствах земних, на наругу, на притчу, на посміяння і прокляття в усіх місцях, куди Я вижену їх.

¹⁰

и^ послю на ни'хᲆ мечь и^ гладъ и^ па'гђбђ, доnдеже и^стляTся эT земля` ю^же дахъ и^мъ и^ эTц~ем# иX”

¹⁰

І пошлю на них меч, голод і моровицю, доки не знищу їх із землі, яку Я дав їм і батькам їхнім.