Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
В нача'токъ сн~а і^ѓ^сїина цр~я і^ѓ^а^кима. бы'сть сло'во с^е эT г~а”
1
На початку царювання Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, було таке слово від Господа:
2
Та'ко рече г~ь ста'ни въ дворњ домђ гн~я. и^ проповњси всемђ і^ё'дњ в#ходя'щимъ кла'няᲄися в до'мъ гн~ь вся` словеса` ја%же съчиниX тебњ проповњда'ти и^мъ, не ё^ими словесе`.
2
так говорить Господь: стань надворі дому Господнього і скажи до усіх міст Юдеї, які приходять на поклоніння у дім Господній, усі ті слова, які повелю тобі сказати їм; не відніми ні слова.
3
негли послђшавше ѓ^братя'тся ко'ждо эT пђти` свое^го зла'го. и^ почїю эT ѕло'бы е^же мы'шлю сътвори'ти иM ѕлыX ради хђдо'жествъ и^хъ.
3
Можливо, вони послухають і навернуться кожен від злої путі своєї, і тоді Я відміню ту біду, яку думаю зробити їм за злі діяння їхні.
4
и^ рече'ши, та'ко рече г~ь. а^ще не послђшае^те мене, ја^коже ходи'ти в# ꙁако'ны моя. ја%же дахъ преD лицемъ ва'шим#
4
І скажи їм: так говорить Господь: якщо ви не послухаєтеся Мене у тім, щоб жити за законом Моїм, який Я дав вам,
5
в# послђшанїе словесъ ѓ'трокъ мои^хᲆ прoркъ. ја%же а'ꙁъ посылаю к ваM и^ꙁъ ё'тра, и^ посла'хъ и^ не послђшасте мене.
5
щоб слухати слова рабів Моїх, пророків, яких Я посилаю до вас, посилаю з раннього ранку, і яких ви не слухаєте, —
6
и^ дамъ домъ сїи ја%ко и^ силђа^ма. и^ гра'дъ сеи дамъ въ кля'твђ всњмъ страна'мъ всея земля”
6
то з домом цим Я зроблю те саме, що з Силомом, і місто це віддам на прокляття усім народам землі.
7
И$ слы'шаша жръцы и^ лжи` пррoцы, и^ вси` лю'дїе, і^еремїю гл~юща в домђ` гн~и
7
Священики і пророки і весь народ слухали Єремію, коли він говорив ці слова у домі Господньому.
8
И$ бысть і^еремїи премлъкнђвшђ, все е^ли'ко съчини е^мђ г~ь гл~ати всњм# лю'демъ. и^ я'ша і^ермїю жръцы` и^ лжи пррoци, и^ вси лю'дїе гл~юще, см~ртїю да ё'мрет#.
8
І коли Єремія сказав усе, що Господь повелів йому сказати усьому народові, тоді схопили його священики і пророки і весь народ, і сказали: «ти повинен померти;
9
ја%ко прорече и'менемъ гн~имъ гл~я, ја%ко и^ силђа'мъ бђдетъ сеи до'мъ, и^ гра'дъ се'и ѓ^пђстњетъ эT живђщиX. и^ събра'шася вси` лю'дїе на і^еремїю въ домђ гн~и.
9
навіщо ти пророкуєш ім’ям Господа і говориш: дім цей буде як Силом, і місто це стане порожнім, залишиться без жителів?» І зібрався весь народ проти Єремії у домі Господньому.
10
И$ послђшаша кня'ѕи і^ё'дины словеs сихъ, и^ в#ꙁыдоша эT домђ цр~ва в доM гн~ь, и^ сњдоша въ преDдверїи вратъ домђ гн~я.
10
Коли почули про це князі юдейські, то прийшли з дому царя до дому Господнього і сіли біля входу в нові ворота дому Господнього.
11
и^ рњша жерьцы и^ л#жи` прoрцы кн~ѕеM и^ всMњ людеM гл~ще. сђд# смр~тныи чл~кђ семђ, ја%ко прорече на сеи граD, ја%коже слы'шасᲄе въ ё'ши ва'ши”
11
Тоді священики і пророки так сказали князям і всьому народові: «смертний вирок цьому чоловікові! тому що він пророкує проти міста цього, як ви чули своїми вухами».
12
И$ рече і^еремїя къ княѕемъ и^ всњмъ лю'демъ гл~я. г~ь посла м^я прорещи на до'мъ сеи, и^ на граD сеи вся` словеса` ја^же слы'шасте.
12
І сказав Єремія усім князям і всьому народові: «Господь послав мене пророкувати проти дому цього і проти міста цього усі ті слова, які ви чули;
13
и^ нн~њ ё'ньша сътвори'те пђти` ва'ша, и дњлеса` ва'ша, и^ послђшаите гл~а г~а б~а ва'шего. и^ ѓ^ста'вится г~ь эT ѕлоb ю^же гл~а на вы”
13
отже, виправте путі ваші і діяння ваші і послухайтеся гласу Господа Бога вашого, і Господь відмінить біду, яку прорік на вас;
14
и^ се а'ꙁъ в рђкђ ва'шею, съᲄвори'те ми ја%коже ся строиT ја%коже ё^не вамъ ја%вля'ется.
14
а щодо мене, ось — я у ваших руках; робіть зі мною, що в очах ваших здасться добрим і справедливим;
15
н^о раꙁђмњ'юще да раꙁђмњ'ете, ја%ко а^ще ё^бїете м^я в^ы, кро'вь непови'ннђ дае^те сами на' ся, и^ на гра'дъ се'и, и^ на живђщая в немъ. ја%ко по и'стиnнᲇ посла мя г~ь гл~ати к# ва'мъ, въ ё'ши ва'ши вся` словеса` с^и.
15
тільки твердо знайте, що коли ви умертвите мене, то невинну кров покладете на себе і на місто це і на жителів його; бо істинно Господь послав мене до вас сказати усі ті слова у вуха ваші».
16
и^ рњша княѕи и^ вси людїе къ жръцемъ, и^ къ всњмъ лжи'мъ прoркомъ. нњсть чл~кђ семђ сђдъ смр~тныи, ја%ко во и^мя г~а нашего гл~а к# намъ”
16
Тоді князі і весь народ сказали священикам і пророкам: «цей чоловік не підлягає смертному вироку, тому що він говорив нам ім’ям Господа Бога нашого».
17
И$ въста'ша мђжи эT ста'рецъ ꙁе'мныхъ, и^ рњша всемђ сᲆбо'рђ люDскомђ гл~ще.
17
І зі старійшин землі встали деякі і сказали усім народним зборам:
18
михе'я мораџи'тъскїи, б^њ въ дн~и і^езекїя цр~я і^ё'дина, и^ рече всњмᲆ лю'демъ і^ё'диномъ гл~я” Та'ко реq г~ь. сїѓ'нъ ја%ко ни'ва раꙁоре'тся, и і^е^рsлимъ ја%ко кђща пђдъска бђдеT, и^ гора ды'мная бђдетъ в лђгъ дђбрав#скь.
18
«Михей морасфитянин пророкував у дні Єзекії, царя Юдейського, і сказав усьому народові юдейському: так говорить Господь Саваоф: Сион буде виораний, як поле, і Єрусалим зробиться купою руїн, і гора дому цього — лісистим пагорбом.
19
е^да ё^бива'а ё^би и& е^зекїа цр~ь і^ё'динъ, и^ вси` лю'дїе і^ё'дины. не ё^боя'ша ли ся ё^бо г~а, и^ ја%ко моли'шася лицђ гн~ю. и^ ѓ^ста'вися г~ь эT ѕло'бы ја%же гл~алъ б^њ на' ня. и^ мы` сътвори'хомъ ѕло'бы велики на дш~а наша.
19
Чи умертвили його за це Єзекія, цар Юдейський, і весь Іуда? Чи не убоявся він Господа і чи не благав Господа? і Господь відмінив біду, яку прорік на них; а ми хочемо зробити велике зло душам нашим?
20
и^ бњ чл~къ прорица'я и'менеM гн~имъ, ё'рїя сн~ъ саме'ѓвъ эT кариа^џїари'ма. и^ прорече ѓ^ ꙁемли` се'и, по всњмъ словесе'мъ і^еремїиномъ.
20
Пророкував також ім’ям Господа такий собі Урія, син Шемаії, з Кириаф-Іарима, — і пророкував проти міста цього і проти землі цієї точно такими самими словами, як Єремія.
21
И$ слы'ша цр~ь і^ѓа^кимъ, и^ вси кн~ѕи вся словеса`, і^ и^скахђ да и& ё^бїют#. и^ слы'ша ё'рія и^ ё^бояся и^ бњжа`, и^ прїиде въ е^гљ=пеT.
21
Коли почув слова його цар Іоаким і всі вельможі його і всі князі, то шукав цар умертвити його. Почувши про це, Урія убоявся й утік, і відійшов у Єгипет.
22
и^ посла` цр~ь мђжа въ е^гљ=пеT,
22
Але цар Іоаким і у Єгипет послав людей: Елнафана, сина Ахборового, й інших з ним.
23
і^ и^зведоша и& эTтђдђ и^ приведоша къ цр~ю, и^ пораꙁи и& мечеM и^ въврьже и& въ гробъ сн~овъ людїи е^го
23
І вивели Урію з Єгипту і привели його до царя Іоакима, і він умертвив його мечем і кинув труп його, де були простонародні гробниці.
24
Раꙁвњ рђка хикама сн~а сафанїина бњ съ і^еремїею, ја%ко не преда'ти е^го в рђцњ людїи е^го, да не ё^бїюT е^го”
24
Але рука Ахикама, сина Сафанового, була за Єремію, щоб не віддавати його у руки народу на вбивство».