Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
В начат#ке црsтва і^ѓ^а^ки'ма сн~а і^ѓ^сїина цр~я і^ё'дина Бы'сть сло'во сїе къ і^еремїи эT г~а гл~я”
1
На початку царювання Іоакима (Седекії*), сина Іосії, царя Юдейського, було слово це до Єремії від Господа:
2
Та'ко рече г~ь, сᲆтвори` себњ ё'зы и^ кла'ды и^ възложи` на вы'ю свою,
2
так сказав мені Господь: зроби собі пута і ярмо і поклади їх собі на шию;
3
и^ да послеши я& къ цр~ю и^дђме'искђ, и^ къ цр~ю моа'в#скомђ, и^ къ цр~ю сн~овъ а^м#мо'нь. и^ къ цр~ю тљ=рьскђ, и^ къ цр~ю сидо'ньскђ, в рђкђ посло'мъ и^хъ, и^дђщиM въ і^ерsлимъ въ срњте'нїе е^мђ къ седекїи цр~ю і^ё'динђ.
3
і пошли такі самі до царя Ідумейського, і до царя Моавитського, і до царя синів Аммонових, і до царя Тира, і до царя Сидона, через послів, які прийшли в Єрусалим до Седекії, царя Юдейського;
4
и^ съчини и^мъ къ господемъ и^хъ рещи” Та'ко рече г~ь б~ъ і^и^л~евъ, тако р#ците кᲆ господеM свои^мъ.
4
і накажи їм сказати государям їх: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: так скажіть государям вашим:
5
а%ꙁъ сътвори'хъ ꙁе'млю и^ чл~ка, и^ скотъ е^же на лицы земли`, крњпостїю своею вели'кою, и^ мы'шцею своею высо'кою. и^ дамъ ю& е^мђже бђдетъ м^и лю'бо преD ѓ^чи'ма мои'ма. тњмже
5
Я створив землю, людину і тварин, які на лиці землі, великою могутністю Моєю і простягнутою правицею Моєю, і віддав її, кому Мені благоугодно було.
6
и^ нн~њ а^ꙁъ да'хъ всю` ꙁемлю сїю в рђ'цњ навходоносо'рђ цр~ю вављ=лоnскђ, да е^мђ рабо'таютъ. ктомђ` и^ звњрь пол#скїи да'хъ дњлати е^мђ.
6
І нині Я віддаю усі землі ці у руки Навуходоносора, царя Вавилонського, раба Мого, і навіть звірів польових віддаю йому на служіння.
7
и^ послђжатъ е^мђ вси` ја^зы'цы, и^ сн~ђ е^го, и^ сн~ђ сн~а е^го. до'ндеже не пришелъ часъ ꙁемли` е^го и^ е^го самого O. и^ послђжатъ е^мђ мно'ѕи народи и^ цр~и вели'цы.
7
І всі народи будуть служити йому і синові його і синові сина його, доки не прийде час і його землі і йому самому; і будуть служити йому багато народів і царі великі.
8
страна же и^ црsтво и^же а^ще не в#дежђтъ вы'я своея въ яреM цр~я вављло'ньска, мечемᲆ и^ гла'домᲆ посњщђ и^хъ, рече г~ь. дондеже скон#ча'ются в рђцњ` е^го”
8
І якщо який народ і царство не захоче служити йому, Навуходоносору, царю Вавилонському, і не схилить шиї своєї під ярмо царя Вавилонського, — цей народ Я покараю мечем, голодом і моровицею, — говорить Господь, — доки не знищу їх рукою його.
9
Вы' же не послђшаите прoркъ свои^хъ, и^ влъхвђю^щихъ вамъ, и^ видящихъ сонїя ва'мъ. ни чарова'нїи вашихъ, ни врачевъ ва'шихъ гл~ющихъ вамъ. не послђжите цр~ю вављ=лонскђ,
9
І ви не слухайте своїх пророків і своїх віщунів, і своїх сновидців, і своїх чаклунів, і своїх волхвів, які говорять вам: «не будете служити цареві Вавилонському».
10
ја^ко лжђ прорица'ютъ тїи вамᲆ. ја%коже ё^дали'тися вамъ эT земля вашея и^звер#гли васъ е^же поги'бнђти ваM”
10
Бо вони пророкують вам неправду, щоб виселити вас із землі вашої, і щоб Я вигнав вас і ви загинули.
11
страна же ја%же въклонитъ вы'ю свою въ ја^ремъ цр~я вављ=лон#ска, и^ послђжитъ е^мђ. ѓ^ста'влю ю& на ꙁемли` е^го, гл~етъ г~ь. и^ ѓ^ра'ти бђдетъ ю& и^ всели'тся на неи.
11
Народ же, який схилить шию свою під ярмо царя Вавилонського і стане служити йому, Я залишу на землі своїй, — говорить Господь, — і він буде обробляти її і жити на ній.
12
и^ къ седекїи цр~ю і^ё'динђ гл~ахъ по всњмъ словесе'мъ си'мъ гл~я. въклони'те вы'я ва'ша поD и'го цр~я вављ=лоньска, и^ слђжи'те е^мђ и^ людемъ е^го, и^ жи'ви бђдете.
12
І Седекії, царю Юдейському, я говорив усі ці слова і сказав: схиліть шию свою під ярмо царя Вавилонського і служіть йому і народу його, і будете живі.
13
почто ё^мира'ете, т^ы и^ лю'дїе твои` мечемъ, и^ гладомъ, и^ мо'ромъ. ја%коже рече г~ь кᲆ страна'мъ, не хотя'щимъ слђжи'ти цр~ю вављ=ло'н#скђ.
13
Навіщо помирати тобі і народу твоєму від меча, голоду і моровиці, як прорік Господь про той народ, який не буде служити цареві Вавилонському?
14
не послђшаите словъ пррoковъ гл~щиX вамъ, не послђжи'те цр~ю вављ=лонъскђ,
14
І не слухайте слів пророків, які говорять вам: «не будете служити цареві Вавилонському»; бо вони пророкують вам неправду.
15
ја%ко непра'ведно тїи прори'чюT вамъ” ја^ко не посла'хъ и^хъ рече г~ь. тїи же прорица'ютъ и'мя мое ѓ^ непра'вдњ, ја%коже погђбити в^ы. и^ поги'бнете в^ы, и^ прoрцы ваши прорица'ю^щеи вамъ ѓ^ неправдњ л#жею.
15
Я не посилав їх, — говорить Господь; і вони неправдиво пророкують ім’ям Моїм, щоб Я вигнав вас і щоб ви загинули, — ви і пророки ваші, які пророкують вам.
16
ва'мъ и^ всњмъ лю'демъ симъ, и^ жръцемъ гл~ахъ рекїи. та'ко рече г~ь, не послђшаите словесъ пррoческъ, прорица'ю^щихъ ва'мъ, и^ гл~ющихъ. се` сосђди до'мђ гн~я ѓ^браща'ются эT вављ=лона па'ки нн~њ въско'рњ. ја%ко лоQ пророкђ'ютъ вамъ, сего ради
16
І священикам і всьому народові цьому я говорив: так говорить Господь: не слухайте слів пророків ваших, які пророкують вам і говорять: «ось, скоро повернуті будуть із Вавилона сосуди дому Господнього»; бо вони пророкують вам неправду.
17
не послђшаите и^хъ. н^о слђжи'те цр~ю вављ=лонъскђ да жи'ви бђдете. въскђю поDдава'ете мњсто сїе въ пђсᲄы'ню.
17
Не слухайте їх, служіть цареві Вавилонському і живіть; навіщо доводити місто це до спустошення?
18
а^ще сђть прoрцы, и^ е'сть сло'во гн~е в нихъ, да преста'нђтъ г~ђ вс^едръжи'телю, да не прїидђтъ сосђди ѓ^ста'вшаяся в домђ гн~и, и^ в домђ` цр~я і^ё'дина, и^ въ і^ерsлимњ, до вављ=ло'на”
18
А якщо вони пророки, і якщо у них є слово Господнє, то нехай благають Господа Саваофа, щоб сосуди, які залишаються у домі Господньому й у домі царя Юдейського і у Єрусалимі, не перейшли у Вавилон.
19
Та'ко б^о гл~етъ г~ь вседръжитель къ столпомъ и^ ко ё^мыва'лницы и^ къ поDставкомъ, и^ къ про'чимъ сосђдомъ ѓ^ста'вшиMся в# мњсте сеM,
19
Бо так говорить Господь Саваоф про стовпи і про мідне море і про підніжжя і про інші речі, які залишилися у цьому місті,
20
и^хже не вꙁя` навходоносо'ръ цр~ь вављ=лонъскїи. е^гда пресели` і^ехонїю сн~а і^ѓ^а^кљ=мова цр~я і^ё'дина и^ꙁъ і^ерsлі'мA въ вављ=лонъ, и^ вси` старњ'ишины і^ё'дины і^ и^ерsлимля”
20
яких Навуходоносор, цар Вавилонський, не взяв, коли Ієхонію, сина Іоакима, царя Юдейського, й усіх знатних юдеїв і єрусалимлян вивів з Єрусалима у Вавилон,
21
Та'ко б^о гл~етъ г~ь вседръжитель б~ъ і^ил~ев#, къ сосђдоM ѓ^ста'вшиMся в# домђ` гн~и, и^ въ домђ` і^ё'динњ и^ въ і^ерsлњмњ.
21
бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, про сосуди, які залишилися в домі Господньому й у домі царя Юдейського і в Єрусалимі:
22
въ вављ=лонъ пренесђтся, и^ та'мо бђдђтъ да'же до дн~е посњще'нїя свое^го гл~етъ г~ь. и^ повелю` принести` я&, и^ въз#врати'ти въ градъ се'и.
22
вони будуть віднесені у Вавилон і там залишаться до того дня, коли Я відвідаю їх, — говорить Господь, — і виведу їх і поверну їх на місце це.