Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сло'во бы'вшее къ і^е^ремїи эT г~а гл~я.
1
Слово, яке було до Єремії від Господа:
2
та'ко реq г~ь б~ъ і^и^л~еv. въпиши вся` словеса` въ кни'ги, ја%же въписахъ а^зъ к тебњ.
2
так говорить Господь, Бог Ізраїлів: напиши собі всі слова, які Я говорив тобі, у книгу.
3
ја%ко се дн~їе грядTђ рече г~ь, и^ въз#вращђ и^с#селе'нїе людїи мои^хъ і^и^л~я і^ и^ё'ды, рече г~ь. и^ възвращђ я& на' ꙁемлю ю'же да'хъ эTц~емъ и^хъ, и^ съвладђть е^ю”
3
Бо ось, настають дні, — говорить Господь, — коли Я поверну з полону народ Мій, Ізраїля й Іуду, — говорить Господь; і приведу їх знову в ту землю, яку дав батькам їхнім, і вони будуть володіти нею.
4
и^ си словеса ја%же гл~тъ г~ь ѓ^ і^и^л~и и^ ѓ^ і^ё'дњ,
4
І ось ті слова, які сказав Господь про Ізраїля й Іуду.
5
та'ко рече г~ь. гласъ стра'шенъ ё^слы'шите, стра'хъ и^ нњсть мира.
5
Так сказав Господь: голос сум’яття і жаху чуємо ми, а не миру.
6
въпраша'ите и^ ви'дњте, а^ще ся е^сть родилъ мђжескь полъ. и^ ѓ^ стра'сњ и^мже и^мђтъ чресла` и^х# сп~сенїе. и^мже ви'дњхъ всего чл~ка, и^ рђцњ е^го на чреслехъ его, и^з#врати'шася лица въ златени'цђ.
6
Запитайте і розсудіть: чи народжує чоловік? Чому ж Я бачу у кожного чоловіка руки на стегнах його, як у жінки при пологах, і обличчя у всіх бліді?
7
ЭO люте ја%ко великъ дн~ь тои, и^ нњсть подо'бна е^мђ. и^ вре'мя тњсно е^сть і^а'ковђ, и^ потомъ сп~сется”
7
О, горе! великий той день, не було подібного до нього; це — тяжкий час для Якова, але він буде спасений від нього.
8
В то'и дн~ь рече г~ь, съкрђшђ ја^ре'мъ с вы'я и^хᲆ, и^ ё'зы и^хъ растор#гнђ. и^ не послђжатъ тїи ктомђ чюжDимъ,
8
І буде у той день, — говорить Господь Саваоф: розіб’ю ярмо його, яке на шиї твоїй, і кайдани твої розірву; і не будуть уже служити чужоземцям,
9
н^о послђжатъ тїи г~ђ б~ђ свое^мђ. и^ дв~да цр~я въста'влю и^мъ.
9
але будуть служити Господу Богу своєму і Давиду, царю своєму, якого Я відновлю їм.
10
сего раd т^ы не бо'ися ра'бе мои і^а'кове гл~етъ г~ь, ни ё^страша'ися і^и^л~ю. ја%ко с^е а^ꙁъ и^ꙁведђ т^я и^з# земли` да'лнея, и^ племя твое иZ ꙁемли плᲇненїя иX” и^ въз#врати'тся па'ки і^а'ковъ и^ почїетъ, и^ всего добра` и^сполнь бђдеT” и^ не бђдетъ ё^страша'яи т^я.
10
І ти, рабе Мій Якове, не бійся, — говорить Господь, і не страшися, Ізраїлю; бо ось, Я спасу тебе з далекої країни і плем’я твоє із землі полону їх; і повернеться Яків і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде страшити його,
11
ја%ко а^зъ с тобо'ю е^смь гл~етъ г~ь, сп~са'аи т^я. ја%ко сътвори'хъ сконча'нїе въ всњхъ странаX в няже раꙁсњаX т^я. тебе же не сътворю въ сконча'нїе, н^о накажђ т^я в сђдђ, дабы не бы'лъ ви'дњнᲆ себњ невин#ныи. ја^ко
11
бо Я з тобою, — говорить Господь, — щоб спасати тебе: Я зовсім знищу усі народи, серед яких розсіяв тебе, а тебе не знищу; Я буду карати тебе за мірою, але непокараним не залишу тебе.
12
та'ко гл~еT г~ь, неи^сцњлно сᲆкрђше'нїе твое, преѕла` ра'на твоя.
12
Бо так говорить Господь: рана твоя незцілима, виразка твоя жорстока;
13
нњсть сђдїя сђда твое^го на бо'лњзнь и^з#врачева'ся полꙁы нњсть тебњ.
13
ніхто не піклується про діла твої, щоб загоїти рану твою; цілющого лікування немає для тебе;
14
вси` дрђзи твои` забы'ша т^я. ни въпро'сятъ т^я, ја%ко ја%звою вра'жїею порази'хъ т^я накаꙁа'нїемъ ё^тверженомъ. мно'жества ради непра'вды твоея ё^мно'жишася грњси твои`.
14
усі друзі твої забули тебе, не шукають тебе; бо Я вразив тебе ударами ворожими, жорстоким покаранням за безліч беззаконь твоїх, тому що гріхи твої примножилися.
15
чт^о въпїеши ѓ^ сᲆкрђше'нїи свое'мъ. неи^сцᲇлна е^сть бо'лњзнь твоя, мно'жесᲄвA ради непра'вды твоея, и^ тве'рдыхъ ради грњхъ твои^хъ сътвори'хъ т^и сїя вся.
15
Чого волаєш ти про рани твої, про тяжкість хвороби твоєї? за безліч беззаконь твоїх Я зробив тобі це, тому що гріхи твої примножилися.
16
того ра'ди вси` ја^дђщеи тя` и^зъе^дени бђдђтъ, и^ вси` вра'зи твои` въ плњненїе эTведђтся. и^ погђбля'ющеи т^я погђбятся. и^ бђдђтъ раꙁъграбля'ющеи т^я въ раз#грабле'нїе.
16
Але всі, що пожирають тебе, будуть пожерті; й усі вороги твої, усі самі підуть у полон, і спустошувачі твої будуть спустошені, й усіх грабіжників твоїх віддам на пограбування.
17
ја%ко ѓ^бяжђ срамъ твои, и^ эT ја%звъ твои^хъ и^з#врачђю т^я рече г~ь. ја%ко и^зверженђ наꙁыва'хђ тя сїѓне, с^е е^сть сеи и^же не имњ възыска'ющаго е^го”
17
Я обкладу тебе пластирем і зцілю тебе від ран твоїх, — говорить Господь. Тебе називали відкинутим, говорячи: «ось Сион, про який ніхто не запитує»;
18
Та'ко гл~еT г~ь, с^е а^ꙁъ възвраще'нїе и^с#селе'нїя і^а'ковля, и^ плњн#ники е^го поми'лђю. и^ въз#гради'тся граD въ высотђ` свою и^ хра'мъ по чинђ` е^го ё^твердится.
18
так говорить Господь: ось, поверну полон наметів Якова і селища його помилую; і місто знову буде побудоване на пагорбі своєму, і храм улаштується, як і раніше.
19
і^ изыидђтъ и^ꙁ него поющеи, глаs и^гра'ющихъ. и^ ё^мно'жђ я&, и^ не ё^малњ'ютъ.
19
І вознесуться з них подяка і голос тих, що веселяться; і Я примножу їх, і не будуть зменшуватися, і прославлю їх, і не будуть принижені.
20
и^ вни'дђтъ сн~ове и^хъ ја%ко и^ прежде, и^ свњдњнїя и^хъ преD лицемъ мои^мъ и^спра'вятся. и^ посњщђ на вся` стђжа'ющая и^мъ.
20
І сини його будуть, як раніше, і сонм його буде стояти переді Мною, і покараю усіх гнобителів його.
21
и^ бђдетъ крњплњ'иши е^го на' ня, и^ княѕь е^го и^ꙁ него и^ꙁы'идетъ. и^ съберђ я& и^ ѓ^братяTся къ мн^њ. кто' бо е^сть тои и^же приложитъ срDце свое ѓ^брати'тися къ мн^њ рече г~ь”
21
І буде вождь його з нього самого, і владика його вийде із середовища його; і Я наближу його, і він приступить до Мене; бо хто відважиться сам собою наблизитися до Мене? — говорить Господь.
22
И$ бђдете м^и в люди, и^ а'зъ ва'мъ бђдђ въ б~а.
22
І ви будете Моїм народом, і Я буду вам Богом.
23
ја%ко гнњвъ гн~ь и^ꙁыиде ја%ръ, и^ꙁыиде гнњвъ ѓ^браща'емъ на нечести'выя прїидетъ.
23
Ось, лютий вихор іде від Господа, вихор грізний; він упаде на голову нечестивих.
24
и^ не эTвратиTся гнњвъ ја%росᲄи гн~я, дондеже сътворитъ и^ въста'витъ мышле'нїя срDцA е^го. въ послDњняя дн~и позна'ете я&”
24
Полум’яний гнів Господа не відвернеться, доки Він не звершить і не виконає намірів серця Свого. В останні дні зрозумієте це.