Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И бы'сть сло'во гн~е къ і^еремїи второе, то'и же бя'ше е^ще` свя'ꙁанъ въ ро'вᲇ темничнеM гл~я”
1
І було слово Господнє до Єремії вдруге, коли він ще утримувався у дворі сторо́жі:
2
Та'ко рече г~ь, творя'и зе'млю, и^ простира'я ю& јако и^спра'вити ю&, г~ь и^мя е^мђ”
2
Так говорить Господь, Який створив [землю], Господь, Який упорядкував і утвердив її, — Господь ім’я Йому:
3
възопїи къ мнњ` и^ эTвњща'ю ти, и^ совњстђю тебњ вели'ко и^ крњп#ко, е^гоже нњси раꙁђмњлъ.
3
взивай до Мене — і Я відповім тобі, покажу тобі велике і недоступне, чого ти не знаєш.
4
ја%ко та'ко рече г~ь б~ъ і^и^л~евъ ѓ^ домохъ гра'да сего, и^ ѓ^ хра'мњхъ цр~я і^ё'дина, растерзаныхъ на ѓ^стро'гᲆ и^ на ꙁабра'ла.
4
Бо так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про доми міста цього і про доми царів юдейських, які руйнуються для завалів і для битви
5
ја^коy проти'витися къ халдњ'емъ, и^ наполни'ти и& мр~твъ чл~къ, ја%же побиX въ гнњ'вњ мое^м#, и^ въ ја%рости мое'и. и^ эTвратиX лице свое эT ниX, ѓ^ всXњ ѕлобаX и^хъ”
5
тими, які прийшли воювати з халдеями, щоб наповнити доми трупами людей, яких Я уражу у гніві Моєму й у люті Моїй, і за всі беззаконня яких Я сховав лице Моє від міста цього.
6
Се а%зъ наведђ на ня срастенїе, і^ и^сцњленїеM иZврачюю я&. и^ ја^влю и^мъ послђшати і^ и^зврачю'ю я&, и^ сътворю и^мъ ми'ръ и^ вњрђ.
6
Ось, Я прикладу йому пластир і цілющі засоби, і вилікую їх, і відкрию їм повноту миру й істини,
7
и^ ѓ^бращђ и^с#селе'нїе і^ё'дино, і^ и^с#селенїе і^ерsли'мле, и^ съгражDђ я& ја%ко и^ прежDе.
7
і поверну полон Іуди і полон Ізраїля і влаштую їх, як спочатку,
8
и^ ѓ^чищђ я& эT всњхъ непра'вдъ и^хъ ја%же съгрњши'ша ми. и^ млsтивъ бђдђ всMњ непра'вдамᲆ иX, и^миже эTсᲄђпи'ша эT мене, и^ погордњша мно'ю.
8
і очищу їх від усього нечестя їхнього, яким вони грішили переді Мною, і прощу всі беззаконня їхні, якими вони грішили переді Мною і відпали від Мене.
9
и^ бђдет# въ веселїе и^ въ хва'лђ, и^ въ величїе всњмъ лю'демъ земля`. ја%же ё^слы'шатъ вс^я бл~готы, ја%же а^ꙁᲆ творю. и^ ё^бояTся и^ разгнњваюTся ѓ^ всXњ бл~готаX, и^ ѓ^ всеM мире, и^же аZ творю иM”
9
І буде для мене Єрусалим радісним ім’ям, похвалою і честю перед усіма народами землі, які почують про усі блага, які Я зроблю йому, і здивуються і затремтять від усіх благодіянь і всього благоденства, яке Я доставлю йому.
10
Та'ко рече г~ь, е^ще ё^слы'шится в семъ мњсте, е^мђже в^ы гл~ете, пђсто е^сть эT чл~къ и^ эT скота въ гра'дњхъ і^ё'динњхᲆ, и^ внњ і^ерsли'ма ѓ^пђстњвшихъ, понеже нњсть чл~ка н^и скота.
10
Так говорить Господь: на цьому місці, про яке ви говорите: «воно порожнє, без людей і без худоби», — у містах юдейських і на вулицях Єрусалима, які порожні, без людей, без жителів, без худоби,
11
гла'съ веселїя, и^ гла'съ ра'дости. глаs женя'щагося, и^ гла'съ невњстенъ” гла'съ гл~ющиX и^сповњда'итеся гв~и вседръжи'телю ја^ко бл~гъ г~ь, ја%ко в# вњкъ млsть е^го. и^ принесђтъ да'ры похваленїя въ доM гн~ь, ја%ко въꙁвращђ вс^е и^с#селе'нїе земля тоя` по пе'рьвомђ, рече г~ь”
11
знову буде чутно голос радости і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої, голос тих, що говорять: «славте Господа Саваофа, бо благий Господь, бо повік милість Його», і голос тих, що приносять жертву подяки в домі Господньому; бо Я поверну полонених цієї землі в попередній стан, — говорить Господь.
12
Та'ко гл~етъ г~ь си'лъ, е^ще` бђдетъ на се'мъ мњстњ пђстњмъ, и%мже нњсть чл~ка н^и скота`, въ всXњ градXњ е^го ѓ^бителницъ, пастXђ поставля'ю^щь па'ствы, а^
12
Так говорить Господь Саваоф: на цьому місці, яке порожнє, без людей, без худоби, й у всіх містах його знову будуть оселі пастухів, які будуть пасти стада.
13
въ градXњ горныX, и^ въ градXњ по'льскиX, и^ въ градXњ наге'въ, и^ въ ꙁемли` венїаминњ, и^ въ ѓ^крsтъныхъ і^ерsли'ма, и^ въ гра'дњхъ і^ё'динњхъ, е^ще` поидђтъ ѓ%вца къ рђцњ чтђщаго, гл~ет г~ь”
13
У містах нагірних, у містах низинних і в містах південних, і в землі Веніаміновій, і в околицях Єрусалима, і в містах Іуди знову будуть проходити стада під рукою того, який рахує, — говорить Господь.
14
Се дн~їе грядTђ рече г~ь, и^ въсᲄавлю сло'во бл~го, е^же гл~ахъ къ домђ і^и^л~евђ, и^ къ до'мђ і^ё^динђ.
14
Ось, настануть дні, — говорить Господь, — коли Я виконаю те добре слово, яке вирік про дім Ізраїлів і про дім Іудин.
15
въ тњхъ дн~ехъ и^ въ то'и чаs, с#плоди'тися повелю двDвђ пло'дђ пра'веDнђ, и^ сътворитъ сђдъ и^ пра'вдђ на земли`.
15
У ті дні й у той час вирощу Давиду Паросток праведний, і буде чинити суд і правду на землі.
16
въ тњхъ дн~ехъ спасенъ бђ'етъ і^ё'да, і^и^л~ь пребђдеT вᲆ наде'жди. и^ с^е е^сᲄь и^мя, и%мже нарекђтъ и&, г~ь пра'ведныи на'шᲆ”
16
У ті дні Іуда буде спасенний і Єрусалим буде жити безпечно, і наречуть ім’я Йому: «Господь виправдання наше!»
17
Та'ко б^о рече г~ь, не погибнеT эT дв~да мђжᲆ сњдя'и на прsтлᲇ до'мђ і^и^л~ева.
17
Бо так говорить Господь: не припиниться у Давида муж, який сидить на престолі дому Ізраїлевого,
18
и^ эT жрецъ и^ эT левљ=товъ не поги'бнет# мђжъ эT лица мое^го, приносяи всесоQженїе и^ ѓ^сщ~ен#ная, и^ побњдная приношенїя по вся` дн~и”
18
й у священиків-левитів не буде нестачі у мужі перед лицем Моїм, який в усі дні возносить всепалення і спалює приношення і звершує жертви.
19
И$ бы'сть сло'во гн~е къ і^еремїи гл~я.
19
І було слово Господнє до Єремії:
20
та'ко гл~етъ г~ь, мо'жетъ л^и прерђшитися завњтъ мо'и съ дн~емъ, и^ ꙁавњт# мо'и съ нощїю, е^же не бы'ти дн~ю и^ но'щи въ ча'съ свои.
20
так говорить Господь: якщо можете зруйнувати завіт Мій про день і завіт Мій про ніч, щоб день і ніч не приходили у свій час,
21
и^ ꙁавњтъ мо'и бђдет# мощи` прерђшитися съ дв~домᲆ рабоM мои^м#, е^же не бы'ти эT него` сн~ђ цр~ьствђ'ющђ на прsтлњ е^го, и^ левљ=ти и^ сщ~ен#ници раби` мои`.
21
то може бути зруйнований і завіт Мій з рабом Моїм Давидом, так що не буде у нього сина, який царює на престолі його, і також з левитами-священиками, служителями Моїми.
22
ја%коже сочᲄены бы'ти не могђтъ ѕвњзды нбsныя, н^и и^ꙁмњренъ бы'ти пњсок# мор#скїи. та'ко ё^мно'жђ сњмя раба` мое^го дв~да, и^ левљ=ты слђже'бники моа`”
22
Як незліченне небесне воїнство і невимірний пісок морський, так розмножу плем’я Давида, раба Мого, і левитів, які служать Мені.
23
И$ бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я,
23
І було слово Господнє до Єремії:
24
е^да` не ви'дњлъ е^си чт^о рекоша лю'дїе сїи гл~юще. дв^а наро'да иXже и^ꙁволи г~ь завержены сђть, и^ люDми мои'ми погор#дњша. сего ради ја%ко да не бђдеT ктомђ нароD преD ними”
24
чи не бачиш, що народ цей говорить: «ті два племені, які обрав Господь, Він відкинув?» і через це вони зневажають народ Мій, ніби він уже не був народом у очах їх.
25
Та'ко рече г~ь не положихъ л^и ё^бо завњта межDђ дн~емъ и^ но'щїю, и^ ꙁако'новъ нб~ђ и^ земли`.
25
Так говорить Господь: якщо завіту Мого про день і ніч і уставів неба і землі Я не утвердив,
26
тогда` сњмя і^а'ковле, и^ двDа раба` мое^го эTвръгђ. е^же не прїя'ти эT сњмене е^го княѕеи сњмене а^врааMля, і^ и^а'ковля. ја%ко па'ки приведђ ѓ^бращенїе и^хъ, и^ поми'лђю я&”
26
то і плем’я Якова і Давида, раба Мого, відкину, щоб не брати більше владик з його племені для племені Авраама, Ісаака та Якова; бо поверну їх із полону і помилую їх.