Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И слы'ша сафотеи сн~ъ наџаn и^ годолїя сн~ъ наа^схо'ровъ, і и^ѓ^а^ха'лъ сн~ъ селмїинъ, и^ фас#сђръ сн~ъ мелхїевъ, словеса` ја%же і^еремїя гл~а къ всњмъ лю'деM гл~я”
1
І почули Сафатія, син Матфана, і Годолія, син Пасхора, і Юхал, син Селемії, і Пасхор, син Малхії, слова, які Єремія промовив до всього народу, говорячи:
2
Та'ко реq г~ь, сњдя'и въ градњ семъ ёмретᲆ мечеM и^ гла'домъ и^ моромъ. и^сходя'и же къ хал#дњемъ, живи'тся. и^ бђдет# дш~а е^го на ѓ^брњте'нїе и^ живи'тся.
2
так говорить Господь: хто залишиться у цьому місті, помре від меча, голоду і моровиці; а хто вийде до халдеїв, буде живий, і душа його буде йому замість здобичі, і він залишиться живий.
3
ја^ко та'ко рече г~ь. преда'нїемъ предасться гра'дъ се'и в рђцњ си'лы цр~я халдеиска, и^ во'ꙁметъ и&”
3
Так говорить Господь: неодмінно віддане буде місто це в руки війська царя Вавилонського, і він візьме його.
4
И$ реко'ша цр~ю, да ё'мретъ чл~къ тои. ја%ко сеи раслабля'етъ рђцњ мђжїи боря'щихъ ѓ^ста'вшихъ въ градњ, и^ рђцњ всњхъ людїи, гл~я к нимъ по словесемъ си'мъ. ја%ко чл~къ сеи не проповњдаетъ лю'демъ мира, н^о ѕл^о.
4
Тоді князі сказали цареві: нехай буде цей чоловік відданий на смерть, тому що він ослаблює руки воїнів, які залишаються у цьому місті, і руки усього народу, говорячи до них такі слова; бо цей чоловік не благоденства бажає народу цьому, а біди.
5
и^ рече цр~ь седекїя, се` тои в рђкђ ва'шею, ја%ко не можа'ше цр~ь проти'вђ и^мъ.
5
І сказав цар Седекія: ось, він у ваших руках, тому що цар нічого не може зробити всупереч вам.
6
и^ вꙁя'ша і^еремїю, и^ въвергоша и& въ ровъ мелхїинъ сн~а а^мале'хова, и^же бяше въ дворњ` теMничнемъ и^ въвњсиша и& ю'жи в ровᲆ, в ровњ же не бя'ше воды` н^о ти'на, и^ бя'ше в# ти'нњ і^еремїя”
6
Тоді взяли Єремію і кинули його в яму Малхії, сина царя, що була у дворі сторо́жі, й опустили Єремію на мотузках; у ямі тій не було води, а тільки багно, і занурився Єремія у багно.
7
И$ слы'ша а^в#демелеX мђринъ, и^ то'иже бњше въ дворњ` цр~еви, ја^ко въверго'ша і^еремїю в ровъ. цр~ь же в# тои ча'съ сњдя'ше въ вра' техъ венїами'нњхъ.
7
І почув Авдемелех ефіоплянин, один з євнухів, який знаходився у царському домі, що Єремію посадили в яму; а цар сидів тоді біля воріт Веніамінових.
8
і^ и^зы'иде а^в#демеле'хъ эT домђ цр~ева, и^ рече къ цр~ю гл~я. г~и мои цр~ю ѕл^о
8
І вийшов Авдемелех з дому царського і сказав цареві:
9
сътвори, ја%ко ё^би'ти повелњ чл~ка сего эT лица` гладђ, ја^ко нњсть хлњба въ гра'дњ к#семђ.
9
господарю мій царю! зле зробили ці люди, так учинивши з Єремією пророком, якого кинули в яму; він помре там від голоду, тому що немає більше хліба у місті.
10
и^ повелњ цр~ь а^в#демелехђ гл~я, пои^ми` съ собо'ю эTсю'дђ придесять мђжь, і^ и^ꙁ#влеци і^еремїю и^ꙁ рова да не ё'мретᲆ.
10
Цар дав наказ Авдемелеху ефіоплянину, сказавши: візьми із собою звідси тридцять чоловік і витягни Єремію пророка з ями, доки він не помер.
11
и^ поя'ть а^в#демеле'хъ мђжа, и^ прїиде въ дом# цр~ев поDзем#ныи. и^ взя` эTтђдђ ветхи по'рты, и^ ветха ё'жа, и^ въверже я& къ і^еремїи в ровъ. и^ рече к немђ,
11
Авдемелех узяв людей із собою і ввійшов у дім царський під комору, і взяв звідти старих негодящих ганчірок і старих негодящих клаптів і опустив їх на мотузках у яму до Єремії.
12
положи` сїя поD ё'жи. и^ сътвори і^еремїя сице.
12
І сказав Авдемелех ефіоплянин Єремії: підклади ці старі кинуті ганчірки і клапті під пахви рук твоїх, під мотузки. І зробив так Єремія.
13
і^ и^звлеко'ша и& ё'жи, і^ и^зя'ша и& эT ро'ва. и^ сњде і^еремїя въ дворњ` темни'чнемъ”
13
І потягли Єремію на мотузках і витягли його з ями; і залишався Єремія у дворі сторо́жі.
14
И$ посла` цр~ь и^ въꙁва` к# себњ і^еремїю в домъ а^саласїиль, и^же в# домђ гн~и. и^ рече е^мђ цр~ь, въпраша'ю тя словесе е^дїного, и^ не ё^таи` эT ммене словесе`.
14
Тоді цар Седекія послав і покликав Єремію пророка до себе, при третьому вході у дім Господній, і сказав цар Єремії: я у тебе запитаю щось; не приховай від мене нічого.
15
и^ рече і^еремїя цр~ю, а^ще повњмъ т^и, т^о не смр~тїю л^и ё^мори'ши мя. и^ а^ще съвњща'ю ти, т^о не послђшаеши мене.
15
І сказав Єремія Седекії: якщо я відкрию тобі, чи не віддаси ти мене на смерть? і якщо дам тобі пораду, ти не послухаєш мене.
16
и^ кля'ся е^мђ цр~ь гл~я, жи'въ г~ь, и^же сътвори` намъ дш~ђ сїю ја%ко не ё^бїю тя. ни предамъ в рђцњ чл~къ сихъ стрегђщихᲆ т^я, на смр~ть.
16
І клявся цар Седекія Єремії таємно, говорячи: живий Господь, Який створив нам душу цю, не віддам тебе на смерть і не віддам до рук цих людей, які шукають душі твоєї.
17
и^ рече і^ремїя тако рече г~ь. а^ще и^ꙁыидыи и^зы'идеши кᲆ вое^во'дамъ цр~я вављ=лон#ска, жива` бђдетъ дш~а твоя. и^ гра'дъ сеи не пожже'тся ѓ^гнемъ, и^ жи'въ бђдеши т^ы, и^ до'мъ тво'и.
17
Тоді Єремія сказав Седекії: так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: якщо ти вийдеш до князів царя Вавилонського, то жива буде душа твоя, і це місто не буде спалене вогнем, і ти будеш живий, і дім твій;
18
а^ще л^и не и^ꙁы'идеши къ княѕемъ цр~я вављ=лонъска, преда'сться гра'дъ сеи в рђцњ халде'истњ. и^ пожгђтъ и& ѓ^гнемъ, и^ ты` не ё^цњлњ'еши”
18
а якщо не вийдеш до князів царя Вавилонського, то це місто буде віддане до рук халдеїв, і вони спалять його вогнем, і ти не уникнеш рук їхніх.
19
И$ рече цр~ь і^еремїи, а^ꙁъ слово и'маM эT жидо'въ бњжа'вшихъ въ хал#дея, не преда'ти м^я в рђцњ и^хъ, и^ кляли' ми ся сђть.
19
І сказав цар Седекія Єремії: я боюся юдеїв, які перейшли до халдеїв, щоб халдеї не віддали мене у руки їх, і щоб ті не наглумилися з мене.
20
и^ рече і^еремїя, не предадя'тъ тебе. послђшаи ё^бо словесе гн~я е^же а^ꙁъ гл~ю тебњ, и^ ё'не ти бђдетъ, и^ жива` бђдетъ дш~а твоя.
20
І сказав Єремія: не віддадуть; послухай гласу Господа у тім, що я говорю тобі, і добре тобі буде, і жива буде душа твоя.
21
и^ а'ще не хо'щеши т^ы и^ꙁыити`. се` слово е^же скаꙁа мн^њ г~ь
21
А якщо ти не захочеш вийти, то ось слово, яке відкрив мені Господь:
22
и^ се вся` же'ны ѓ^ста'вленыя в# домђ цр~я і^ё'дина, и^зведђтся къ кня'ѕемъ цр~я вављ=лоnска. тїи же гл~хђ, прельсти'ша т^я, и^ премогоша т^я мђжи ми'рницы твои`. и^ вᲆзмогTђ преlще'нїемъ но'ѕњ свои` эTврати'ти эT тебе.
22
ось, усі дружини, які залишилися у домі царя Юдейського, відведені будуть до князів царя Вавилонського, і скажуть вони: «тебе звабили і перемогли друзі твої; ноги твої занурилися у багно, і вони віддалилися від тебе».
23
и^ же'ны твоя и^ ча'да твоя и^зведђтъ къ хал#дњемъ, и^ ты` не ё^цњлњ'еши. ја%ко рђко'ю и^мешися цр~я вављ=лонъска, и^ гра'дъ сеи пож#же'тся”
23
І всіх дружин твоїх і дітей твоїх відведуть до халдеїв, і ти не уникнеш рук їхніх; але будеш узятий рукою царя Вавилонського, і зробиш те, що місто це буде спалене вогнем.
24
И$ реq е^мђ цр~ь, чл~къ да не ё^вњсть словесᲆ сиX, да не ё'мреши т^ы.
24
І сказав Седекія Єремії: ніхто не повинен знати цих слів, і тоді ти не помреш;
25
и^ а^ще слы'шаT кн~ѕи ја%ко гл~аX с тобо'ю. и^ прїидTђ и^ рекђтъ т^и, чт^о гл~а к тебњ цр~ь, повњжDь наM и^ не ё^таи эT на'сᲆ и^ не ё^бїеM тебе. и^ что гл~а к тебњ цр~ь
25
і якщо почують князі, що я розмовляв з тобою, і прийдуть до тебе, і скажуть тобі: «скажи нам, що говорив ти царю, не приховай від нас, і ми не віддамо тебе на смерть, — і також що говорив тобі цар»,
26
да речеши иM, помещђ а^ꙁъ ми'лованїе мое преD лицемъ цр~евомъ, ја^ко да не въз#вратитъ мене в# до'мъ і^ѓ^а^наџа'нь ё^мрњти та'мо”
26
то скажи їм: «я склав перед лицем царя прохання моє, щоб не повертати мене у дім Іонафана, щоб не померти там».
27
И$ прїидо'ша вси` кня'зи къ і^еремїи, и^ въпраша'ша и&. и^ повњда` и^мъ по всњм# словесемъ си'мъ, ја%же ꙁаповњда е^мђ цр~ь. и^ ё^мол#кнђша ја%ко нsњ слы'шано сло'во гн~е.
27
І прийшли усі князі до Єремії і запитували його, і він сказав їм згідно з усіма словами, які цар повелів сказати, і вони мовчки залишили його, тому що не довідалися про те, що було сказано цареві.
28
и^ сњде і^еремїя въ дворњ` темни'чнеM, дондеже в#ꙁя'ша і^ерsлиM”
28
І залишався Єремія у дворі сторо́жі до того дня, в який був узятий Єрусалим. І Єрусалим був узятий.