¹

Сло'во бывшее къ і^еремїи эT г~а послњжде попђще'нїи навђꙁарда'нњ а^рхимахи'ра. е^гда в#зя` е^го свяꙁанаго пђты эT сре'ды всXњ шеDшиX эT і^ерsли'ма и^ эT і^ё'ды, и^ ведени бы'шA до вављ=лона.

¹

Слово, яке було до Єремії від Господа, після того як Навузардан, начальник охоронців, відпустив його з Рами, де він узяв його скутого ланцюгами серед інших полонених єрусалимлян і юдеїв, яких переселяли у Вавилон.

²

и^ поя и& а^рхимахиръ, и^ рече е^мђ. г~ь б~ъ твои съгл~алъ е^сть ѕл^о на се мњсто,

²

Начальник охоронців узяв Єремію і сказав йому: Господь Бог твій прорік цю біду на місце це,

³

и^ приведе. и^ сътвори г~ь ја%коже рече, ꙁане` сᲆгрᲇшисте е^мђ, и^ не послђшасте словеs е^го, и^ бысть вамъ гл~ъ сеи”

³

і навів його Господь і зробив те, що сказав; тому що ви згрішили перед Господом і не слухалися гласу Його, за те й спіткало вас це.

⁴

Сего ради нн~њ се разрњши'хъ т^я днесь эT ё'ꙁъ ја^же на рђкђ твое'ю. а^ще т^и е^сть добро прїити со мно'ю въ вављлоn пои^ди`, и^ положђ ѓ'чи свои` на тя. а^ще ли же н^и, ѓ^ста'ни здњ. и^ се` вся земля` преD лицемъ твои^мъ е^сᲄь чт^о и^ꙁволиши. идњже въсхо'щеши и^ти`, та'мо и^ди`, а^ со мно'ю не и^ди`.

⁴

Отже, ось, я звільняю тебе сьогодні від ланцюгів, які на руках твоїх: якщо тобі угодно йти зі мною у Вавилон, іди, і я буду мати піклування про тебе; а якщо неугодно тобі йти зі мною у Вавилон, залишайся. Ось, уся земля перед тобою; куди тобі завгодно, і куди подобається йти, туди і йди.

⁵

но пребыва'и ё^ годолїя сн~а а^хика'мова сн~а сафа'ня. е^гоже поста'ви цр~ь вављлонъскъ в# ꙁемли` і^ё'динњ, и^ живи` с нимъ среди людїи. всњми бл~готами преD ѓ^чи'ма твои'ма ја%коy ходи'ти, и^ ходи” И$ даде` е^мђ а^рхимахи'рᲆ пи'щђ и^ да'ры, и^ пђсᲄи и&

⁵

Коли він ще не відійшов, сказав Навузардан: піди до Годолії, сина Ахикама, сина Сафанового, якого цар Вавилонський поставив начальником над містами юдейськими, і залишайся з ним серед народу; або йди, куди подобається тобі йти. І дав йому начальник охоронців продовольство і подарунок і відпустив його.

⁶

и^ прїиде і^еремїя къ годолїи сн~ђ и^а^хи'камовђ въ масифаT, и^ сњде средњ людїи ѓ^ста'вшихъ на земли`”

⁶

І прийшов Єремія до Годолії, сина Ахикама, у Массифу, і жив з ним серед народу, який залишався у країні.

⁷

И$ егда ё^слы'шаша вое^во'ды си'лы, ја%же на селњ тїи и^ си'лы и^хъ. ја%ко поста'вилъ е^сть цр~ь вављлон#скїи годолїю сн~а а^хи'камова властели'на наD землею, и^ ја%ко предаде` е^мђ мђжи и^ же'ны и^ дњти, и^ эT ё^богихъ зеMли, и^же не преве'дени быша до вављ=ло'на.

⁷

Коли усі воєначальники, які були у полі, вони і люди їхні, почули, що цар Вавилонський поставив Годолію, сина Ахикама, начальником над країною і доручив йому чоловіків і жінок, і дітей, і тих із бідних країни, які не були переселені у Вавилон;

⁸

прїидо'ша къ годолїи въ масифаT, и^смаи^лъ сн~ъ наџанїинъ, и^ѓ^а^на'нᲆ сн~ъ карїевъ, и^ сареа^съ сн~ъ џанее^меџовъ, и^ сн~ове ѓ'џи, и^же бњша с# неџофа'џы, и^ ехонїя сн~ъ маᲄа'џы тїи и^ мђжи и^хъ.

⁸

тоді прийшли до Годолії у Массифу й Ісмаїл, син Нафанії, й Іоанан та Іонафан, сини Карея, і Сераія, син Фанасмефа, і сини Офи із Нетофафи, й Ієзонія, син Махафи, вони і дружини їхні.

⁹

и^ кля'ся и^мъ годолїя, и^ дрђгомъ и^хъ гл~я. не ё^бо'итеся эT лица ѓ'трокъ халде'искъ. н^о вселитеся на ꙁемли`, и^ слђжи'те цр~ю вављ=лонъскђ, и^ ё'не вамъ бђдетъ.

⁹

Годолія, син Ахикама, сина Сафанового, клявся їм і людям їхнім, говорячи: не бійтеся служити халдеям, залишайтеся на землі і служіть цареві Вавилонському, і буде вам добре;

¹⁰

и^ се а^ꙁъ сњжђ вᲆ масифа'џњ ста'ти противђ лицђ халде'искђ и^же а^ще прїидђтъ на васъ. вы' же сᲆберњте вино` и^ ѓ'вощь и^ сᲆберњте ма'сло, и^ вълїите въ сосђды своя. и^ всели'теся въ гра'ды ја%же ё^дръжа'сте.

¹⁰

а я залишуся у Массифі, щоб заступатися перед лицем халдеїв, які будуть приходити до нас; ви ж збирайте вино і літні плоди, й олію і забирайте у посудини ваші, і живіть у містах ваших, які зайняли.

¹¹

и^ вси` жи'дове и^же в ꙁемли` моа'вли, и^ въ сн~њхъ аMмо'нихъ, і^ и^же въ и^дђме'и, і^ иже въ всеи земли`. слы'шавше ја%ко да'лъ е^сть цр~ь вављ=ло'нъскъ ѓ^ста'нокъ въ і^ё'дњ. і^ ја%ко поста'вилъ е^сть наD ни'ми годолїю сн~а а^хикамова сн~а сафа'нова.

¹¹

Також усі юдеї, які знаходилися у землі Моавитській і між синами Аммона і в Ідумеї, і у всіх країнах, почули, що цар Вавилонський залишив частину юдеїв і поставив над ними Годолію, сина Ахикама, сина Сафанового;

¹²

и^ прїидоша вси` жи'дове со всXњ мњстъ до нихже бњхђ ё^бњгли. и^ прїидо'шA к# годолїи в# ꙁемлю і^ё'динђ в# масифаT и^ събра'ша вино` и^ ѓ'вощь мно'го ѕњло и^ масло”

¹²

і повернулися усі ці юдеї з усіх місць, куди були вигнані, і прийшли у землю Юдейську до Годолії в Массифу, і зібрали вина і літніх плодів дуже багато.

¹³

І$ѓ^а^ннан# же сн~ъ карїевъ и^ вся вое^во'ды си'лы ја%же на селњхъ, прїидо'ша к# годолїи в# масифа'тъ,

¹³

Тим часом Іоанан, син Карея, і всі військові начальники, які були у полі, прийшли до Годолії в Массифу

¹⁴

и^ реко'ша е^мђ. вњждь ја^ко вели'са цр~ь сн~овъ а^м#мо'нь, посла к тебњ исма'ила пораꙁи'ти дш~ђ твою” и^ не вњрова и^мъ годолїя.

¹⁴

і сказали йому: чи знаєш ти, що Вааліс, цар синів Аммонових, надіслав Ісмаїла, сина Нафанії, щоб убити тебе? Але Годолія, син Ахикама, не повірив ім.

¹⁵

и^ѓ^а^н#наn же рече годолїи ѓ^таи въ масифаџњ гл~я, да и^дђ ё'бо и^ побїю и^сма'ила сн~а наџа'ня, никто'же да не ё^вsњ. е^да ка'ко пораѕя'тъ дш~ђ твою, и^ расы'плется весь і^ё'да събра'ныи к тебњ, и^ поги'бнетъ ѓ^ста'нокъ і^ё'дин#.

¹⁵

Тоді Іоанан, син Карея, сказав Годолії таємно у Массифі: дозволь мені, я піду й уб’ю Ісмаїла, сина Нафанії, і ніхто не довідається; навіщо допускати, щоб він убив тебе, і щоб усі юдеї, ті, які зібралися до тебе, розсіялися, і щоб загинув залишок Іуди?

¹⁶

и^ рече годолїя ко і^ѓ^а^н#на'нђ не сътвори` дњтели тоя, ја%ко лжђ` т^ы гл~еши ѓ^ и^сма'илњ”

¹⁶

Але Годолія, син Ахикама, сказав Іоанану, синові Карея: не роби цього, тому що ти неправду говориш про Ісмаїла.