Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И прїидо'ша вся` вое^во'ды си'лы, и^ѓ^а^н#на'нъ, і^ и^е^ꙁонїа сн~ъ масее^въ, и^ вс^и лю'дїе ма'лъ и^ вели'къ,
1
І приступили усі воєначальники, й Іоанан, син Карея, й Ієзанія, син Гошаії, і весь народ від малого до великого,
2
къ і^е^ремїи пррoкђ, и^ реко'ша е^мђ. да паде'тъ мл~тва на'ша преD лицемъ твои^мъ, и^ моли'ся ѓ^ насъ къ гв~и б~ђ твое^мђ ѓ^ ѓ^ста'вшиX сихъ, ја%ко ѓ^ста` ма'ло насъ эT многъ, ја%коже и^ ѓ'чи твои ви'дятъ.
2
і сказали Єремії пророку: нехай упаде перед лицем твоїм прохання наше, помолись за нас Господу Богу твоєму за весь цей залишок, бо з великого залишилося нас мало, як очі твої бачать нас,
3
и^ да въꙁвњститъ наM г~ь б~ъ твои пђть, по немђже по'идемъ, и^ сло'во е^же сътворимъ”
3
щоб Господь, Бог твій, указав нам шлях, яким нам іти, і те, що нам робити.
4
И$ рече и^мъ і^е^ремїа пррoкъ, слы'шахъ. с^е а^ꙁъ молю'ся гв~и б~ђ нашемђ, и^ по словесе'мъ вашимъ бђ'детъ. сло'во е^же эTвњща'етъ г~ь, повњмъ вамъ, и^ не потаю` эT ваs словесе`”
4
І сказав їм Єремія пророк: чую, помолюся Господу Богу вашому за словами вашими, і все, що відповість вам Господь, оголошу вам, не приховаю від вас жодного слова.
5
Тїи же реко'ша і^е^ремїи. бђ'ди г~ь в наs по'слђхъ правди'въ и^ вњренъ, ја%ко по всемђ сло'вђ е^же а^ще по'слетъ г~ь к на'мъ, та'ко сътво'риM,
5
Вони сказали Єремії: Господь нехай буде між нами свідком вірним та істинним у тім, що ми точно виконаємо усе те, з чим пошле тебе до нас Господь Бог Твій:
6
любо добро` любо ѕл^о, гла'са г~а на'шего к немђже м^ы посыла'емъ т^я, послђшаемъ. да ё%не намъ бђ'детъ ја%ко послђшаеM гла'са г~а б~а нашего”
6
чи добре, чи погане те буде, але гласу Господа Бога нашого, до Якого посилаємо тебе, послухаємося, щоб нам було добре, коли будемо слухняні гласу Господа Бога нашого.
7
И$ е^гда` сконча'ся і~ дн~їи. бысᲄь сло'во гн~е къ і^е^ремїи.
7
Коли минуло десять днів, було слово Господнє до Єремії.
8
и^ приꙁва` и^ѓ^а^ннана, и^ вое^во'ды си'лы, и^же с ни'мъ бы'ша, и^ вся лю'ди эT ма'ла и^ до вели'ка,
8
Він покликав до себе Іоанана, сина Карея, й усіх воєначальників, що були з ним, і весь народ, від малого і до великого,
9
и^ реq и^мъ. та'ко рече г~ь, к немђже посыла'сте м^я да прострђ мл~твы ваша преD нимъ.
9
і сказав їм: так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до Якого ви посилали мене, щоб скласти перед Ним моління ваше:
10
а^ще сњдя'ще сњди'те на ꙁемли се'и, т^о въз#гражDђ ваs, а^ не раꙁорю. и^ насажDђ ваs, а^ не посњкђ. ја%ко почи'хъ ѓ^ ꙁлобахъ ја%же сътвориX вамъ.
10
якщо залишитеся на землі цій, то Я влаштую вас і не розорю, насаджу вас і не викоріню, бо Я шкодую про ту біду, яку зробив вам.
11
не бо'итеся эT лица` цр~я вављ=лон#ска, е^го'же в^ы бои^теся эT лица` е^мђ. не бо'итеся рече г~ь, ја%ко а^зъ с ва'ми е^смь, ја^коже и^ꙁбавля'ти ваs, и^ спsти ваs эT рђки` е^го.
11
Не бійтеся царя Вавилонського, якого ви боїтеся; не бійтеся його, — говорить Господь, — бо Я з вами, щоб спасати вас і визволяти вас від руки його.
12
и^ да'мъ вамъ млsть, и^ поми'лђю ваs, и^ ѓ^бращђ ваs на ꙁемля` ва'ша.
12
І виявлю до вас милість, і він змилостивиться до вас і поверне вас у землю вашу.
13
и^ а'ще гл~ете в^ы не ся'демъ на ꙁемли` сеи, ја%коже слы'шати глаs г~а б~а на'шеh,
13
Якщо ж ви скажете: «не хочемо жити у цій землі», і не послухаєтеся гласу Господа Бога вашого, говорячи:
14
гл~юще, никогда`. н^о въ зе'млю е^гљ=пет#скђ да вни'дем#, и^ не ё^зримъ ра'ти, и^ гла'сђ трђбнаго не ё^слы'шимъ, и^ ѓ^ хлᲇбехъ не въꙁ#а^лчемъ, и^ та'мо вселиMся”
14
«ні, ми підемо у землю Єгипетську, де війни не побачимо і трубного голосу не почуємо, і голодувати не будемо, і там будемо жити»;
15
Того ради слы'шите сло'во гн~е ѓ^ста'вшїи і^ё'дини” Та'ко рече г~ь вседержи'тель б~ъ і^и^л~евъ. а^ще вы дасте лице` ваше вни'ти въ е^гљпеT, и^ вни'дете та'мо жи'ти.
15
то вислухайте нині слово Господнє, ви, залишок Іуди: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: якщо ви рішуче повернете лиця ваші, щоб іти в Єгипет, і підете, щоб жити там,
16
и^ бђ'детъ ме'чъ е^го'же в^ы бои^те'ся эT лица` е^го ѓ^брящетъ в^ы въ е^гљ=п#тњ. и^ глDа ѓ^ не'мже в^ы сло'во и%мате эT лица` е^мђ, пости'гнетъ в^ы въ слњ'дъ ваs въ е^гљ=птњ, і^ и^ꙁъмре'те в^ы та'мо.
16
то меч, якого ви боїтеся, наздожене вас там, у землі Єгипетській, і голод, якого ви страхаєтеся, буде завжди йти за вами там, у Єгипті, і там помрете.
17
и^ бђ'дђт# вс^и мђжи, и^ вс^и и^ноплеме'н#ницы положи'вшеи лице` свое на' ꙁеMлю е^гљ=пет#скђ жи'ти та'мо, ѓ^скђдњюT гла'домъ и^ мече'мъ. и^ бђ'детъ эT ниX ни е^ді'нъ сп~саемъ эT ꙁло'бы, ја%же а^ꙁ# наведђ на' ня”
17
І всі, які повернуть лице своє, щоб іти в Єгипет і там жити, помруть від меча, голоду і моровиці, і жоден з них не залишиться і не уникне тієї біди, яку Я наведу на них.
18
ЈА/ко та'ко рече г~ь. ја%коже въскапа` ја%рость моя на живђщая въ і^ерsлимᲇ. та'коже въска'плеT и^ на ваs ја%рость моя, въꙁ#шеDшимъ вамъ въ е^гљ=петъ. и^ бђ'дете в# непроходи'мая, и^ повин#ни въ кляTвђ, и^ въ ё^кори'ꙁнђ, и^ не ё%зрите к#семђ мњ'ста сего”
18
Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: як вилився гнів Мій і лють Моя на жителів Єрусалима, так виллється лють Моя на вас, коли ввійдете в Єгипет, і ви будете прокляттям і жахом, і наругою і ганьбою, і не побачите більше місця цього.
19
Сло'во гн~е на ваs ѓ^ста'вшая і^ё'ды, не входи'те въ е^гљ=пеT. и^ нн~њ видяще ви'дите,
19
До вас, залишок Іуди, вирік Господь: «не ходіть у Єгипет»; твердо знайте, що я нині застерігав вас,
20
ја%ко слђкова'сте въ дш~ахъ вашиX. посла'вше къ мнњ` и^ гл~юще, моли'ся ꙁа на'съ гв~и, и^ по всемђ е^ли'ко съгл~етъ тебᲇ г~ь сътво'римъ”
20
бо ви згрішили проти себе самих: ви послали мене до Господа Бога нашого, сказавши: «помолися за нас Господу Богу нашому й усе, що скаже Господь Бог наш, оголоси нам, і ми зробимо».
21
и^ въꙁвњсти'хъ ваM дне'сь, и^ не послђшасте гла'са гн~я къ все'мъ е^го'же посла` къ ва'мъ.
21
Я оголосив вам нині; але ви не послухали гласу Господа Бога нашого і всього того, з чим Він послав мене до вас.
22
и^ нн~њ мече'мъ и^ гла'домъ и^ мо'ромъ ѓ^скђдњ'ете на мњ'стњ, на не'же мы'слите и^ти` жи'ти та'мо”
22
Отже, знайте, що ви помрете від меча, голоду і моровиці у тім місці, куди хочете йти, щоб жити там.