Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
О моа'ви, та'ко рече г~ь вседержи'тель б~ъ і^и^л~евъ. ЭO лютњ на ва'мђ, ја%ко погђбле'но е^сть и^ посрамле'но. вꙁя'ся карїаџїа^римъ. посрами'ся силнњ и^ ё^жасе'ся.
1
Про Моав так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: горе Нево́! він спустошений; Кариафаїм посоромлений і взятий; Мизгав посоромлений і знищений.
2
нњсть ктомђ весе'лїе въ моа'вњ. проти'вђ е^сево'нђ мы'слиша ѕл^о. прїидњте и^ потреби'мъ я& эT ја%ꙁы'къ. сего ради молча ё^таи^шися, и^ по'идетъ затобо'ю ме'чь.
2
Немає вже слави Моава; у Есевоні задумують проти нього зло: «підемо, знищимо його із числа народів». І ти, Мадмено, загинеш; меч іде слідом за тобою.
3
глsа во'пля съ ѓ^рона'иM погђбле'нїе и^ сътре'нїе вели'ко.
3
Чутно волання від Оронаїма, спустошення і руйнування велике.
4
сътре'ся моа'въ, въꙁвњсти'те во'пль малы'мъ е^го.
4
Знищений Моав; волання підняли діти його.
5
ја%ко по въз#ше'ствїи лђи'џъ пла'ча възы'иде пла'чъ, ја%ко на и^стђпованїи ѓ^ронаи^мᲆ вра'ꙁи рыда'нїе сътре'нїя слы'шали сђть.
5
На підйомі у Лухит плач за плачем здіймається; і на спуску з Оронаїма ворог чує волання про руйнування.
6
бњжи'те съблюди'те дш~а ваша, и^ бђ'дете ја%ко ди'вїа бы'ль въ пђсты'ни.
6
Біжіть, рятуйте життя своє, і будьте подібні до оголеного дерева у пустелі.
7
сего б^о ради ја%ко и^мњ'лъ е^си наде'ждђ въ ѓ^гра'дахъ твои^хъ и^ въ сокро'вищиX твои^хъ, т^ы ё^бо ја%тъ бђ'деши. и^ по'идетъ хамо'съ въ преселе'нїе, сщ~ен#ники е^го и^ кн~ѕи е^го въкђ'пњ.
7
Оскільки ти сподівався на діла твої і на скарби твої, тому і ти будеш узятий, і Хамос піде у полон разом зі своїми священиками і своїми князями.
8
и^ прїидетъ хи'щникъ въ вся'къ граD, и^ не и^ꙁба'вится ни е^ді'нъ гра'дᲆ. и^ поги'бнђтъ ё^до'лїя, и^ погђ'бятся по'ля, ја%ко ре'клъ е^сть г~ь.
8
І прийде спустошувач на всяке місто, і місто не уціліє; і загине долина, і спорожніє рівнина, як сказав Господь.
9
да'ите цвњтъ моа'вђ, ја%ко эTцвњтетъ” и^ гра'ди е^го бђ'дђтъ пђсты и^ без# живђщихъ.
9
Дайте крила Моаву, щоб він міг полетіти; міста його будуть пустелею, тому що не буде кому жити у них.
10
прокля'тъ чл~къ творя'и дњло гн~е съ небреже'нїем#, прокляT же въꙁбраня'яи мечђ свое^мђ эT кро'ве.
10
Проклятий, хто діло Господнє робить недбало, і проклятий, хто утримує меч Його від крови!
11
плоDныи моа'въ б^њ эT мла'дости свое^я, и^ почи` въ квасни'цахъ свои^хъ, ниже прели'ся эT сосђ'да въ сосђдъ, ни пресели'ся. сего ради бы'сть сла'дость е^го в не'м#, и^ во'ня е^го нњ'сть премᲇне'на”
11
Моав від юности своєї був у спокої, сидів на дріжджах своїх і не переливали його із посудини у посудину, і у полон не ходив; тому залишався у ньому смак його, і запах його не змінювався.
12
Сего раd се дн~їе грядђтъ гл~ет# г~ь. и^ послю` е^мђ ꙁряди'теля, и^ простира'теля ла'гвицъ е^го. и^ просᲄрђ и& и^ съсђ'ды е^го и^змњ'рю, и^ ла'гвици е^го съкрђшђ.
12
Тому ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли Я пошлю до нього переливачів, які переллють його і спорожнять посудини його, і розіб’ють глечики його.
13
и^ посрами'тся моа'въ эT хамо'съ, ја^коже посрамле'нъ е^сть домъ і^и^л~евъ эT веџиl, в неMже и^мяхђ надежDђ.
13
І посоромлений буде Моав заради Хамоса, як дім Ізраїлів посоромлений був заради Вефиля, надії своєї.
14
ка'ко гл~ете, си'лни е^смы и^ мђ'жи крњ'пцы в# бою.
14
Чому ви говорите: «ми люди хоробрі і міцні для війни»?
15
погђби'ся моа'въ, въ гра'ды е^го вънидо'ша, і^ и^збра'нїи ю%ноши е^го снидо'ша поD мечь. гл~етъ цр~ь, г~ь вседержитель и^мя еh.
15
Спустошений Моав, і міста його горять, і добірні юнаки його пішли на заколення, — говорить Цар, — Господь Саваоф ім’я Його.
16
блиZ е^сть поги'бель моа'вля, да прїидетъ, и^ ѕл^о е^го ско'ро прїидеT ѕњ'ло.
16
Близька загибель Моава, і сильно поспішає біда його.
17
ё^тњша'ите и& вси и^же ѓ%крsтъ е^го, и^ вси вњ'дящеи и^мя е^го. рците, ка'ко съкрђши'ся же'злъ крњ'пости лоза сла'вна.
17
Пошкодуйте за ним, усі сусіди його й усі, хто знає ім’я його, скажіть: «як знищений жезл сили, посох слави!»
18
сни'ди эT сла'вы и^ ся'ди въ а^л#ка'нїи жили'ща дще'ри диво'нь, ја^ко погђби'тель моа'в#скїи вᲆꙁы'идеT к тебњ, раꙁрђшиT ѓ^грады твоя”
18
Зійди з висоти величі і сиди у спразі, дочко — жителько Дивона, бо спустошувач Моава прийде до тебе і знищить укріплення твої.
19
на пђти` сто'и, и^ поꙁри жили'ща а^рое^рь. въспроси бњжа'щаго, и^ къ ё^бњгшемђ рцы`, чт^о с^е бы'сть.
19
Стань при дорозі і дивися, жителько Ароера, запитуй того, хто біжить і спасається: «що трапилося?»
20
посрами'ся моавъ, ꙁане` побњжеn е^сть. рыда'ите и^ въпїите въꙁвњсти'те въ а^рно'нъ, ја^ко погђби'ся моа'вᲆ.
20
Посоромлений Моав, бо знищений; ридайте і волайте, оголосіть в Арноні, що спустошено Моав.
21
и^ сђ'дъ прїиде на' ꙁеMлю по'лнђю, на е^лоn, и^ на е^са, и^ на мефа'џъ,
21
І суд прийшов на рівнини, на Халон і на Іаацу, і на Мофаф,
22
и^ на диво'нъ, и^ на наво, и^ на до'мъ девла'таи^м#,
22
і на Дивон і на Нево́, і на Бет-Дивлафаїм,
23
и^ и^ на карїа^џїа^ри'мъ, и^ на ветамђлᲆ,
23
і на Кариафаїм і на Бет-Гамул, і на Бет-Маон,
24
и^ на карїѓ^тъ, и^ на во'зра, и^ на вся` грады зеMли моав#ли, и^же далече і^ и^же блиꙁђ сђть.
24
і на Кериоф і на Восор, і на всі міста землі Моавитської, далекі і близькі.
25
эTсњченъ е^сть рогъ моа'вль, и^ мы'шца е^го съкрђшися, гл~етъ г~ь.
25
Відсічений ріг Моава, і правиця його знищена, — говорить Господь.
26
ё^поите е^го ја%ко на г~а въздви'жеся. и^ ѓ^брази` рђкђ свою моа'въ въ всемъ раꙁвраще'нїи. и^ бђдетъ в# посмњхъ тако ѓ'нъ,
26
Напоїть його п’яним, бо він піднісся проти Господа; і нехай Моав валяється у блювотині своїй, і сам буде посміянням.
27
ја%ко в# посмњхъ былъ тебњ і^и^л~ь, и^ въ та'тьствњ твое^мъ ѓ^брњте е^го. тњмже словесъ ради си'хъ и^же нань реклъ е^си, ја%тъ веде'нъ бђдеши.
27
Чи не був осміяним у тебе Ізраїль? хіба він між злодіями був упійманий, що ти, бувало, лиш тільки заговориш про нього, хитаєш головою?
28
ѓ^ста'вите гра'ды и^, пребыва'ите на ка'мени живђщїи моа^въстїи. и^ бђдите ја%ко го'лђбъ гнњꙁдя'ися в# самомъ врьхђ сква'жни”
28
Залиште міста і живіть на скелях, жителі Моава, і будьте як голуби, які роблять гнізда при вході у печеру.
29
Слы'шахомъ го'рдость моа'влю, высокъ б^њ ѕњло. презо'ръство е^го и^ эTврьже'нїе е^го, въꙁноше'нїе и^ въꙁдвиже'нїе срDца е^го
29
Чули ми про гордість Моава, гордість надмірну, про його зарозумілість і його гордовитість, і чванливість його і звеличування серця його.
30
а^ꙁъ вњмъ, гл~етъ г~ь, и^ похва'лђ е^го. сего ради ја%ко да не ѓ^ста'неT в немъ крњпость е^го, ниже блиꙁᲆ того чт^о мо'глъ хо'ти съᲄвори'ти.
30
Знаю Я зухвалість його, — говорить Господь, — але це ненадійно; порожні слова його: не так зроблять.
31
сего ради на моа'ва възрыда'ю, и^ къ всемђ моа'вђ въꙁопїю, къ мђжемъ гли'нянњ стњнњ гл~ющимъ.
31
Тому буду ридати про Моав і волати за весь Моав; будуть зітхати за мужів Кирхареса.
32
ЭO плачю и^а^серь. въспла'чются виногра'ди сава'ма. лњторасли твоя прешли` сђть мо'ре, даже до мо'ря и^а^серь прїидо'ша. на жа'твђ твою и^ на ви'нно събира'нїе твое, хи'щник# прїиде.
32
Буду плакати за тебе, винограднику Севамський, плачем Іазера; паростки твої простягалися за море, досягали озера Іазера; спустошувач напав на літні плоди твої і на дозрілий виноград.
33
эTја%та еs ра'дость и^ весе'лїе эT кармель, и^ эT земли моаvли, и^ вино` эT точи'лъ побра'хъ. никогда' же гнетя'и вин#нђ ја%годђ по ѓ^бы'чаю пњсни не воспое^тъ,
33
Радість і веселощі відняті від Кармила і від землі Моава. Я покладу кінець вину в точилах; не будуть більше топтати у них з піснями; крик битви буде, а не крик радости.
34
эT вопля е^сево'ньска даже до е^леа^ле, и^ а^е'са, даша гласъ свой. эT сего'ръ даже до ѓ^ронаи^мъ ю'ницђ трилњтнђ приходя'щђ. во'ды же немриM презлы бђдђтъ.
34
Від волання Есевона до Елеали і до Іааци вони піднімуть голос свій від Сигора до Оронаїма, до третьої Егли, бо і води Нимрима висохнуть.
35
и^ эTи^мђ эT моа'ва, гл~етъ г~ь, жрђщаго на гора'хъ, и^ ѓ^свњща'ющаго богоM е^го”
35
Знищу в Моаві, — говорить Господь, — тих, що приносять жертви на висотах і кадять богам його.
36
ᲄого ради срDце мое на моа'ва ја^ко пища'ль мњдяна ѕвњцая бђдетъ, и^ срDце мое къ мђжеM стњнњ глинянњ дасть гла'съ пища'льскь. па'че б^о сътвори` нежели възможе, тњмже погибо'ша.
36
Тому серце моє стогне за Моав, як сопілка; за жителів Кирхареса стогне серце моє, як сопілка, бо багатства, ними набуті, загинули:
37
вся'ка ё^бо глава` плᲇши'ва, и^ вся'ка бра'да ѓ^бръснется. на вся'кои рђцњ свяꙁа'нїе, и^ на вся'комъ хрептњ` стрђпъ.
37
у кожного голова го́ла й у кожного борода зменшена; у всіх на руках подряпини і на стегнах веретище.
38
и^ на всњхъ хра'минахъ моа'вскихъ, и^ на стогнаX е^го вся'къ пла'чь. понеже съкрђшиX моа'ва ја%ко сосђдъ непотребен#, гл~еT г~ь.
38
На усіх покрівлях Моава і на вулицях його загальний плач, бо Я знищив Моав, як непотрібну посудину, — говорить Господь.
39
ка'ко побњдися възопи'ша” како повњси главђ` моа'въ, и^ посрами'ся. и^ бђдетъ моа'въ в# посмњхъ и^ въ при'тчю всњмъ ѓ'крsтъ себе”
39
«Який знищений він!» — будуть говорити ридаючи; «як Моав покрився соромом, повернувши тил!». І буде Моав осміяним і жахом для усіх навколишніх його,
40
Та'ко гл~етъ г~ь, с^е ја%ко ѓ^ре'лъ летиT и распростре'тᲆ кры'лњ свои` на моа'ва.
40
бо так говорить Господь: ось, як орел, налетить він і розкриє крила свої над Моавом.
41
взя'тъ е^сть карїѓ'тъ, и^ ѓ^гра'ды е^го ѓ^бъстои'мы сђть. и^ бђдетъ срDце си'лныхъ моа'въскиX в# то'и дн~ь, ја%ко срDце жены` родящи.
41
Міста будуть узяті, й укріплення завойовані, й серце хоробрих моавитян буде у той день, як серце жінки, яка мучиться пологами.
42
и^ преста'неT моа'въ бы'ти людми, ја%ко на г~а похвали'ся.
42
І знищений буде Моав із числа народів, тому що він повстав проти Господа.
43
стра'хъ и^ пропасть и^ сњть на тя ЭO живђщїи въ моа'ви, гл~етъ г~ь.
43
Жах і яма і петля — для тебе, жителю Моава, — сказав Господь.
44
кт^о ё^бњжитъ эT лица` страха, в#падетъ въ про'пасть. і^ и^ꙁлаѕя'и и^с пропасти, и^ме'тся сњтїю. понеже приведђ` на моа'ва лњто посњще'нїя и^хъ, гл~етъ г~ь.
44
Хто втече від жаху, впаде в яму; а хто вийде з ями, потрапить у зашморг, бо Я наведу на нього, на Моава, час відвідання їх, — говорить Господь.
45
въ стњню е^сево'нъстњ ста'ша эT сњти и^збњг#ше. ѓ%гнь б^о и^зы'иде съ е^сево'нъ, и^ пла'мень эT среди сїѓ'нђ и^ пож#же ча'сть моа'ва, и^ вер#хъ сн~ов# смяте'нїя”
45
Під тінню Есевона зупинилися ті, що біжать, знесилівши; але вогонь вийшов з Есевона і полум’я із середовища Сигона, і пожере бік Моава і тім’я синів непокірних.
46
Го'ре тебњ моа'въ. погибо'сте лю'дїе хамосъ. ја%ко эTведо'шася сн~ы твоя и^ дще'ри твоя въ плњнъ.
46
Горе тобі, Моаве! загинув народ Хамоса, бо сини твої взяті у полон, і дочки твої — у полон.
47
и^ възвращђ плњнъ моа'вль в# послњдняя дн~и, гл~етъ г~ь” Даже досе'лњ сђди моа'вли”
47
Але в останні дні поверну полон Моава, — говорить Господь. До цього суд на Моаві.