Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сло'во е^же реq г~ь ѓ^ вављ=ло'нњ, и^ ѓ^ земли` халдњисᲄеи, і^еремїеM пррoкоM”
1
Слово, що вирік Господь про Вавилон і про землю халдеїв через Єремію пророка:
2
Възвњсти'те въ ја^ꙁы'цњхъ и^ ѓ^гласи'те” въꙁдви'гнњте ꙁна'менїе, възопїиᲄе и^ не сᲆкрива'ите, рцњте. взя'ся вављ=ло'нъ посрами'ся вее^ль, побᲇди'ся мародахъ, посрами'шася и^ꙁвая'нїя е^го, победи'шася кђми'ры и^хъ.
2
сповістіть і розголосіть між народами, і підніміть знамено, оголосіть, не приховуйте, говоріть: «Вавилон узятий, Вил посоромлений, Меродах знищений, істукани його посоромлені, ідоли його знищені».
3
ја%ко прїиде на ня ја^ꙁы'къ эT полђнощи, тои поло'житъ ꙁе'млю е^го въ пђсты'ню, и^ не бђдетъ живя'и в немъ эT чл~ка даже и^ до скота`. и^ воZдви'гнђшася и^ эTи^до'ша”
3
Бо від півночі піднявся проти нього народ, який зробить землю його пустелею, і ніхто не буде жити там, від людини до худоби, усі рушать і підуть.
4
Въ ты` дн~и и^ въ то'и чаs, гл~етъ г~ь. прїидTђ сн~ове і^и^л~еви тїи и^ сн~ове і^ё'дины въкђпњ, ходя'ще и^ пла'чюще поспᲇша'тъ, и^ г~а б~а свое^го въꙁы'щђт#.
4
У ті дні й у той час, — говорить Господь, — прийдуть сини Ізраїлеві, вони і сини Іудині разом, будуть ходити і плакати, і будуть шукати Господа Бога свого.
5
въ сїѓ'нъ въспытаюT стеѕњ, та'мо ѓ^брати'вши лица своя`. прїидђтъ и^ прило'жатся къ г~ђ ѓ^бњща'нїемъ вњчномъ, ја%ко ни е^ді'нњмъ ꙁаб#венїемъ не сотре'тся.
5
Будуть запитувати про путь до Сиону, і, звертаючи до нього лиця, будуть говорити: «йдіть і приєднайтеся до Господа союзом вічним, який не забудеться».
6
ѓ'вца поги'бшая бы'ша лю'дїе мои`. па'стыри и^хъ съврати'ша иX, и^ сътвори'ша я& кры'тися по гораX, съ горы` на хо'лмᲆ ходи'ша,
6
Народ Мій був, як загиблі вівці; пастирі їхні звабили їх з путі, розігнали їх по горах; блукали вони з гори на пагорб, забули постіль свою.
7
забы'ша поко'я свое^го. вся'къ ѓ^брњты'и я& ја^де` иX, и^ вра'ѕи и^хъ реко'ша, не съгрњшихомъ. сего раd ꙁане` сᲆгрњшиша г~ђ лњпотњ пра'вды, наде'жDи эTц~ъ и^хъ г~ђ.
7
Усі, які знаходили їх, пожирали їх, і пригноблювачі їх говорили: «ми не винні, тому що вони згрішили перед Господом, перед оселею правди і перед Господом, надією батьків їхніх».
8
эTи^дњте эT сре'ды вављ=лона, и^ эT ꙁеMля` халде'и и^ꙁыидњте, и^ бђдете ја%ко ко'злища преD ѓ^вца'ми.
8
Біжіть із середовища Вавилона, і йдіть з Халдейської землі, і будьте, як козли попереду отари овець.
9
ја^ко с^е а^ꙁъ въста'влю и^ приведђ въ вављ=лонъ събо'ръ ја^ꙁы'ковъ велїихъ эT земля` полђнощны, и^ ё^гото'вятся нань, и^ потомъ во'змется. стрњла` е^го ја%ко мђжа си'лъна вражде'бника, не въꙁврати'тся па'ки пра'ꙁдна.
9
Бо ось, Я підніму і приведу на Вавилон збіговисько великих народів від землі північної, і розташуються проти нього, і він буде взятий; стріли у них, як у майстерного воїна, не повертаються марно.
10
и^ бђдетъ земля` халдњиска въ раз#грабле'нїе, вс^и гђби'тели е^я напо'лняTся, гл~етъ г~ь.
10
І Халдея зробиться здобиччю їх; і спустошувачі її наситяться, — говорить Господь.
11
зане` весели'стеся и^ велерњчева'сте расхища'юще наслњдїе мое. и^злїясте бо ся ја%ко телцы на травђ`, и^ рыка'сте ја%ко во'лъ.
11
Бо ви веселилися, ви торжествували, розкрадачі спадщини Моєї; стрибали з радости, як телиця на траві, й іржали, як бойові коні.
12
порђга'на е^сть ма'ти ва'ша ѕњло, и^ ё^подоби'ся пра'хђ роди'вшїя васъ. се послњдняя бђдетъ въ ја^зы'цехъ, и^ пђста` и^ непрохо'дна и^ сђха`
12
У великому соромі буде мати ваша, почервоніє та, яка народила вас; ось майбуття тих народів — пустеля, суха земля і степ.
13
эT гнњва гн~я, не поживђтъ в неи, н^о ѓ^брати'тся вся` въ пђсты'ню. вся'къ ходя'и сквоꙁњ вављ=ло'нъ, подивиTся и^ поꙁви'ждетъ ѓ^ всеи ја%звњ е^го.
13
Від гніву Господа вона зробиться безлюдною, і вся вона буде порожня; усякий, хто буде проходити через Вавилон, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його.
14
ё^готовитеся проти'вђ вављло'нђ вси` ѓ'крsтнїи. наляца'ющеи лђкъ вы' воюите и&. небреꙁите стрњлъ, поне'же преD гм~ъ съгрњши”
14
Вишикуйтеся у бойовий порядок навколо Вавилона; усі, що натягують лук, стріляйте у нього, не шкодуйте стріл, бо він згрішив проти Господа.
15
Възопїите нань, всю'дђ даде` рђкђ. падоша ѓ^снова'нїа е^го, сокрђши'шаs стњны е^го, ја%ко месть гн~я е^сть эTм#сти'те е^мђ, ја%коже сътвори` сътвори'те е^мђ”
15
Здійміть крик проти нього з усіх боків; він подав руку свою; упали твердині його, зруйнувалися стіни його, бо це — відомста Господа; помщайтеся йому; як він чинив, так і чиніть з ним.
16
Потреби'те сњ'ятеля эT вављ=ло'на, и^ дръжа'щаh сер#пъ в# годъ жа'твы, эT лица` меча` голђби'на. ко'ждо къ людемъ своиM ѓ^брати'ся, и^ вс^и до ꙁемля` своея ё^бњжаT”
16
Знищіть у Вавилоні і того, хто сіє і діє серпом під час жнив; від страху згубного меча нехай кожен повернеться до народу свого, і кожен нехай біжить у землю свою.
17
Ста'до растор#жено і^и^л~ь, льво'ве и^ꙁнђри'ша е&. прьвᲇе ја^де` я& цр~ь а^с#сљ=рь, сеи же послњднїи и^ кости ѓ^глода` е^мђ, навходоносо'ръ цр~ь вављ=лон#скїи”
17
Ізраїль — розсіяне стадо; леви розігнали його; раніше об’їдав його цар Ассирійський, а цей останній, Навуходоносор, цар Вавилонський, і кістки його розтрощив.
18
Сего ради та'ко гл~ет# г~ь вседръжи'тель б~ъ і^и^л~евъ. с^е а^з# посњщђ цр~я вављ=лон#ска и^ ꙁемлю е^го ја%коже посњти'хъ цр~я а^с#сљ=рьска”
18
Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я відвідаю царя Вавилонського і землю його, як відвідав царя Ассирійського.
19
и^ приведђ па'ки і^и^л~я въ жили'ще е^го и^ ё^пасется въ карме'лњ и^ васанњ, въ горњ же е^фраи'мли и^ галаа'дњ насы'тится дш~а е^го”
19
І поверну Ізраїля на пасовище його, і буде він пастися на Кармилі і Васані, і душа його насититься на горі Єфремовій і у Галааді.
20
Въ ты` дн~и и^ въ то'и часъ, гл~тъ г~ь, въꙁы'щется непра'вда і^и^л~ева, и^ не бђдетъ. и^ грњхъ і^ё'динъ, и^ не ѓ^бря'щеTся” ја%ко млsтивъ бђдђ и^мъ ѓ^сᲄавля'яи
20
У ті дні й у той час, — говорить Господь, — будуть шукати неправди Ізраїлевої, і не буде її, і гріхів Іуди, і не знайдеться їх; бо прощу тих, яких залишу у живих.
21
На' ꙁемлю владњ'ющихъ възыиди`, и на живђщая е^я посњти, рас#сњ'и и^ ё^бїи сђщая по ни'хъ, гл~етъ г~ь. и^ сътвори` вся` е^ли'ка заповњ'даю по тебњ.
21
Іди на неї, на землю обурливу, і покарай жителів її; спустошуй і знищуй усе за ними, — говорить Господь, — і зроби усе, що Я повелів тобі.
22
глsа бра'ни въ ꙁемли` и^ сътре'нїе велико”
22
Шум битви на землі і велике руйнування!
23
Ка'ко съкрђши'ся и^ сътре'ся мла'тъ всеи ꙁемли`. ка'ко ѓ^брати'ся въ пђсты'ню вављ=ло'нъ въ ја^зы'цњхъ.
23
Який розбитий і розтрощений молот усієї землі! Як Вавилон зробився жахом між народами!
24
въ сњт'и ё^ловиX т^я и^ плњне'нъ е^си вављ=ло'не, и^ не ви'дњлъ е^си. ѓ^брњте'нъ е^си и^ на'иденъ, понеже разгнњвалъ е^си г~а.
24
Я розставив сіті для тебе, і ти пійманий, Вавилоне, не передбачаючи того; ти знайдений і схоплений, тому що повстав проти Господа.
25
эTврьꙁъ г~ь съкро'вища своя, и^ꙁнесъ сосDђ гнњ'ва свое^го. ја%ко дњло е^сть г~ђ вседръжи'телю в# земли` халдеи'стњ. поидњте к неи эT конець земли`,
25
Господь відкрив сховище Своє і взяв з нього сосуди гніву Свого, тому що у Господа Бога Саваофа є діло у землі Халдейській.
26
эTврьꙁњте да внидTђ попира'ющеи ю&. эTи^мњте сᲆ пђти` ка'менїе, и^ смещи'те е& в#кђп# и^ погђбњте ю&, и^ да не ѓ^ста'нетъ ничто'же.
26
Ідіть на неї з усіх країв, відчиняйте житниці її, топчіть її як снопи, зовсім знищіть її, щоб нічого від неї не залишилося.
27
расњ'ите вся` си'лныя еа` і^ и^стђпитъ въ ꙁакланїе. горе и^мъ ја%ко прїиде дн~ь и^хъ, чаs посњще'нїя и^хъ”
27
Убивайте усіх волів її, нехай ідуть на заколення; горе їм! бо прийшов день їх, час відвідання їх.
28
Гласъ бњжа'щиX, і^ и^ꙁбњг#шиX эT земля вављ=ло'нъски. да въꙁвњстяT в сїѓнњ м#ще'нїе г~а б~а на'шего м#ще'нїе хра'ма е^го.
28
Чутний голос тих, що біжать і спасаються із землі Вавилонської, щоб сповістити на Сионі про помсту Господа Бога нашого, про помсту за храм Його.
29
възвњстњте въ вављ=лонњ мно'гимъ, всњмъ наляца'ющиM лђкъ. въкђпњ сто'ите проти'вђ е^мђ ѓ'крsтъ, да не ё^бњжиT ни е^ді'нъ, и^ възда'ите е^мђ по дњлоM е^го. по всемђ` е^ли'ка съᲄвори, сътвори'те е^мђ, ја%ко на г~а въздви'жеся на ст~аго і^и^л~ева.
29
Скличте проти Вавилона стрільців; усі, що натягують лук, розташуйтеся станом довкола нього, щоб ніхто не врятувався із нього; воздайте йому за ділами його; як він зробив, так робіть і з ним, бо він піднісся проти Господа, проти Святого Ізраїлевого.
30
сего ра'ди падђтъ ю'ноша е^го на сто'гнахъ е^го, и^ вси` мђжи во'инъстїи е^го ё^мол#кнђтъ въ тои дн~ь, гл~етᲆ г~ь.
30
За те упадуть юнаки його на вулицях його, й усі воїни його знищені будуть у той день, — говорить Господь.
31
се а^ꙁᲆ на' тя го'рде, гл~етъ г~ь б~ъ вседръжи'тель, ја%ко прїиде дн~ь твои часᲆ посњще'нїа твое^го.
31
Ось, Я — на тебе, гордине, — говорить Господь Бог Саваоф: бо прийшов день твій, час відвідання твого.
32
и^ падетъ го'рдыи и^ раз#дрђшится, и^ не бђдетъ въставля'яи е^го. и^ въжгђ ѓ'гнь въ гра'дњхъ е^го, и^ пож#же'тъ вся` ѓ'крsтъ е^го”
32
І спіткнеться гординя, й упаде, і ніхто не підніме його; і запалю вогонь у містах його, і пожере усе довкола його.
33
Та'ко гл~етъ г~ь вседръжитель, срамотђ` тръпя'тъ сн~ове і^и^л~еви, и^ сн~ове і^ё'дины в#кђпњ. вси` ѓ^дръжа'щеи и^хъ не хо'щђтъ эTпђсти'ти и^хъ.
33
Так говорить Господь Саваоф: пригноблені сини Ізраїля, як і сини Іуди, і всі, хто полонив їх, міцно тримають їх і не хочуть відпустити їх.
34
и^збави'тель иX си'лныи, г~ь вседръжи'теl и%мя е^го, сђ'домъ възбрани'тъ ꙁа нихъ. да ё^стра'шитъ ꙁемлю, и^ потрясеT жи'тели вављ=лон#скими.
34
Але Відкупитель їх сильний, Господь Саваоф ім’я Його; Він розгляне діло їх, щоб заспокоїти землю і привести у тремтіння жителів Вавилона.
35
и^ мечь на халдеи`, гл~етъ г~ь, и^ на жи'тели вављ=лон#скїя, и^ на княѕи и^ на мђдрыя е^го.
35
Меч на халдеїв, — говорить Господь, і на жителів Вавилона, і на князів його, і на мудрих його;
36
мечь на вещцы е^го и^же бђ'и бђдTђ. и^ мечь на силныя е^го, да воꙁбоя'тся.
36
меч на знахарів, і вони збожеволіють; меч на воїнів його, і вони устрашаться;
37
мечь на коня е^го и^ на колесни'ца е^го, и^ на вся` про'чїя лю'ди, и^же сђть посредњ е^го, и^ бђдђтъ ја%ко же'ны. мечь на сᲆкро'вища е^го, и^же расхитяTся.
37
меч на коней його і на колісниці його і на усі різноплемінні народи серед нього, і вони будуть, як жінки; меч на скарби його, і вони будуть розкрадені;
38
и^с#ше'нїе на во'ды е^го бђ'детъ, і^ и^с#шђт#. ја%ко ꙁемля` и^звая'нныхъ е^сть, и^ ꙁавистїю хваля'хђся.
38
засуха на води його, і вони висохнуть; бо це земля ідолів, і вони збожеволіють від ідольських страховиськ.
39
сего ра'ди поживђть ѕмїеве съ бђ'ими и^ ди'вими люDми, и^ поживђтъ в немъ сљ=рини. и^ не бђ'детъ живђща в немъ ктомђ въ вњ'ки, ниже съгради'тся эT ро'да в ро'дъ.
39
І оселяться там степові звірі з шакалами, і будуть жити на ній страуси, і не буде населена повіки і безлюдна у роди родів.
40
ја^коже преврати г~ь содо'ма и^ гомо'ра, и^ ѓ'крsтныя гра'ды и^хъ. Гл~етъ г~ь, не пребђ'детъ та'мо мQђ, ниже поживеT в неM сн~ъ чл~чь”
40
Як знищені Богом Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і тут жодна людина не буде жити, і син людський не буде зупинятися.
41
Се^ лю'дїе прїидђтъ эT полђно'щи, и^ ја^ꙁыкъ великъ, и^ цр~їе мно'ѕњ въста'нђтъ эT конець ꙁемля`,
41
Ось, іде народ від півночі, і народ великий, і багато царів піднімаються від країв землі;
42
лђ'ки и^ щи'ты възе'мше, гро'ꙁни сђть и^ немлsтиви. глsа и^хъ ја%ко мо'ре въз#шђми'тъ. и^ на коня въꙁ#ся'дђт#, ја%ко мђжъ ё^готовле'нныи на' брань, проти'вђ тебњ дщи вављ=ло'ня”
42
тримають у руках лук і спис; вони жорстокі й немилосердні; голос їх гучний, як море; несуться на конях, вишикувалися як одна людина, щоб битися з тобою, дочко Вавилона.
43
Оу^слы'ша цр~ь вављло'н#скїи сла'вђ и^хъ, и^ ё^вядо'ша рђ'цњ е^го. ско'рбь ѓбъя'тъ е^го и^ бо'лњꙁнь ја%ко ражDающђю”
43
Почув цар Вавилонський звістку про них, і руки у нього опустилися; скорбота огорнула його, муки, як жінку під час пологів.
44
Се^ ја%ко ле'въ и^ꙁы'иде съ преꙁо'рства і^ѓ^рда'ня къ красотњ си'лнњ, ја%ко си'лнђ побњгнђти повелю` е^мђ к не'и. и^ кт^о бђ'детъ и^ꙁбра'нъ е^го'же а^ꙁъ преDложђ е^мђ. и кт^о ё^бо подо'бенъ мн^њ, и^ кт^о мо'жетъ стоя'ти проти'вђ м^я. и^ кт^о е^сть па'стыръ се'и, и^же проти'виTся лицђ мое^мђ.
44
Ось, піднімається він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з нього, і, хто обраний, тому доручу його. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме від Мене відповіді? І який пастир протистане Мені?
45
тMњже слы'шите совTњ гн~ь, е^же нача` мы'слиᲄи на вављ=ло'на, и^ мышле'нїя е^го е^же ё^мы'сли на' ꙁеMлю халдњ'искђ. а^ще иX не и^стор#гнђ ма'ла эT ста'дъ, а^ще не бђ'детъ раꙁме'тано въкђ'пњ с ни'ми жили'ще и^хъ.
45
Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він ухвалив про Вавилон, і наміри Його, які Він має щодо землі Халдейської: істинно, найменші зі стад поведуть їх; істинно, він спустошить житла їхні з ними.
46
эT гла'са плњне'нїя вављ=лон#скаго потрясе'ся ꙁемля`, и^ во'пль въ ја^ꙁы'цеX слы'шася”
46
Від шуму взяття Вавилона затремтить земля, і волання буде чутне між народами.