Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Але якщо зовсім виправите шляхи ваші і діяння ваші, якщо будете правильно чинити суд між людиною і суперником її,
6
и^ прише'лца и^ си'ра, и^ вдови'ци не сътвори'те льсти'во. ни кро'вь неповиnнђ и^ꙁлїете в мњстњ семъ, и^ по бо'ѕXњ чюжиX не ходи'те в лђка'вствњ са'ми себњ.
6
не будете пригноблювати іноземця, сироти і вдови, і проливати невинної крови на місці цьому, і не підете слідом інших богів на біду собі, —
7
ѓ^бита'ю с ва'ми в мњстњ се'мъ, въ земли` ю'же да'хъ эTц~ем# вашимъ эT вњка даже и^ до вњка
7
то Я залишу вас жити на місці цьому, на цій землі, яку дав батькам вашим у роди родів.
8
с^е вы` надњетеся на ся въ словесе'хъ лжи'выхъ, и^же не требњ вамъ”
8
Ось, ви надієтеся на оманливі слова, які не принесуть вам користи.
9
ё^кра'сти, ё^би'ти, блDђствовати кляти'ся лжи'во, жрᲇти ваа^лимђ и^ ходи'ти по боѕњхъ чю'ждихъ и^хже не вњсте”
9
Як! ви крадете, убиваєте і перелюбствуєте, і клянетеся у неправді і кадите Ваалу, і ходите слідом інших богів, яких ви не знаєте,
Діти збирають дрова, а батьки розводять вогонь, і жінки місять тісто, щоб робити пиріжки для богині неба і звершувати узливання іншим богам, щоб засмучувати Мене.
19
мене къ гнњвђ прогнњ'ваютъ, рече г~ь. е^да` не са'ми себњ в# постыдњнїи лица свое^го.
19
Але чи Мене засмучують вони? — говорить Господь; чи не себе самих на сором собі?
20
сего ради та'ко рече г~ь се` ја%рость моя и^ прогнњванїе мое събира'ется на мњсто т^о. на мђжи, и^ на скоты, и^ на древо страны, и^ на плоD ꙁе'мныи, и^ въꙁжеже'тся и^ не ё^га'снетъ”
20
Тому так говорить Господь Бог: ось, проливається гнів Мій і лють Моя на місце це, на людей і на худобу, і на дерева польові і на плоди землі, і запалає і не згасне.
але таку заповідь дав їм: «слухайтеся гласу Мого, і Я буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом, і ходіть усяким шляхом, який Я заповідаю вам, щоб вам було добре».
24
И$ не слы'шаша ни приклони'ша ё'хо свое. н^о и^до'ша в похотњнїи и стропотъствњ срDца свое^го лђка'ваго, сᲆтворени же сђть въспятъ и^ не на преD,
24
Але вони не послухали і не прихилили вуха свого, і жили за схильністю і впертістю злого серця свого, і стали до Мене спиною, а не лицем.
25
эT дн~е ја%же и^зошли` сђть эTц~ы и^хъ эT земля` е^гљ=петъскїя даже до дне сего. и^ послаX к ва'мъ всњхъ ра'бъ мои^хъ прoрокъ по дне, въста'ющи ꙁаётра, и^ посыла'ющи.
25
З того дня, як батьки ваші вийшли із землі Єгипетської, до цього дня Я посилав до вас усіх рабів Моїх — пророків, посилав усякий день з раннього ранку;
26
и^ не ё^слы'шаша м^я, ни приклони'ша ё'хо свое. н^о ѓ^жести'ша вы'ю свою, и^ горши сътвори'ли сђть неже эTц~ы и^хъ”
26
але вони не слухалися Мене і не прихилили вуха свого, а озлобили шию свою, чинили гірше за батьків своїх.
27
И$ гл~еши к ниM вся` словеса` сїя, и^ не ё^слышаT т^я. и^ воз#ꙁовеши и^хъ, и^ не эTвњща'ютъ тебњ.
27
І коли ти будеш говорити їм усі ці слова, вони тебе не послухають; і коли будеш кликати їх, вони на дадуть тобі відповіді.
28
и^ речеши к нимъ, с^е е^сть ја^зы'къ и^же не послђша гласа г~а б~а свое^го, ни въспрїятъ наказа'нїя. поги'бе вњра, и^ эTя'та е^сть эT ё'стъ и^хъ.
28
Тоді скажи їм: ось народ, який не слухає гласу Господа Бога свого і не приймає настановлення! Не стало у них істини, вона віднята від вуст їхніх.
Обстрижи волосся твоє і кинь, і здійми плач на горах, бо відкинув Господь і залишив рід, який накликав гнів Його.
30
и^же сътвори'ша сн~ове і^ё'дины лђка'во въ ѓ'чїю моею, рече г~ь” Поста'виша пораже'нїя своя в домђ` в нем же въꙁва'но е^сть и%мя мое, да ѓ^сквернятъ е^го.
30
Бо сини Іуди роблять зле перед очима Моїми, — говорить Господь; поставили мерзоти свої у домі, над яким наречене ім’я Моє, щоб осквернити його;
31
и^ съꙁда'ша высо'кая тофе'џъ, и^же е^сть в долђ` сн~овᲆ е^но'нь. да съжгђтъ сн~ове и^хъ и^ дще'ри свои` ѓ^гне'мъ. и^же не повелXњ ни помы'слихъ въ срDцы мое^мъ”
31
і влаштували висоти Тофета у долині синів Енномових, щоб спалювати синів своїх і дочок своїх у вогні, чого Я не повелівав і що Мені на серце не приходило.
32
Сего ра'ди с^е дн~їе прїидђтъ, реq г~ь. и^ не речется ктомђ тофеџъ тои до'лъ сн~овъ е^но'нихъ, н^о до'лъ ꙁакла'нїя, и^ погребђтся в# тофеџњ, того ра'ди и^же не бы'сть мњсто”
32
За те ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли не будуть більше називати місце це Тофетом і долиною синів Енномових, але долиною вбивства, і в Тофеті будуть ховати за нестачею місця.