Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Отвњща же е^лифа'съ џеманитинъ гл~я.
1
І відповів Елифаз феманитянин і сказав:
2
а^ще ё^бо премђрыи эTвњтъ дасть ра'ꙁђма дх~ъ, и^ наполни бо'лњзнь чрева”
2
чи стане мудрий відповідати знанням пустим і наповнювати утробу свою вітром палючим,
3
эTблюда'а гл~ы и^ми'же не подоба'етᲆ, и^ словесы и^миy ника'я же потреба,
3
виправдовуватися словами марними і промовою, яка не має ніякої сили?
4
е^я'же и^ т^ы эTвеrглъ е^си стра'хъ, сконча'лъ е^си гл~ы та'ки преD гм~ъ.
4
Так ти відклав і страх і за ніщо вважаєш слова до Бога.
5
повиненъ е^си гл~ы ё^стъ твои^хъ, не раз#сђди'лъ е^си гл~ъ силныхъ.
5
Нечестя твоє так налаштувало вуста твої, і ти обрав язик лукавих.
6
ѓ^бличаюT т^я ё^ста` ᲄвоа, а^ не аZ, и^ ё^стнњ твои` на тя послђшествова'стњ”
6
Тебе звинувачують уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7
Чт^о бо` е^да` пр'ьвње чл~къ роженъ е^си, и^ли пр'ьвїе хлъмᲆ съгђстlњся е^си,
7
Хіба ти першою людиною народився і раніше пагорбів створений?
8
и^ състрое'нїа гн~я слы'шалᲆ е^си, и^ совᲇтника ли ᲄя поста'ви б~ъ” Прїиде л^и на' тя премђ'дрость.
8
Хіба раду Божу ти чув і залучив до себе премудрість?
9
что бо вњси е^гоже не вњмы, и^ли чт^о разђмњ'еши т^ы е^гоже не раꙁђмње^м#.
9
Що знаєш ти, чого б не знали ми? що розумієш ти, чого не було б і у нас?
10
и^ли ста'ръ и^ ветохъ е^си в наs, старњи эTц~а твое^го дн~ьми.
10
І сивоволосий і старець є між нами, що днями перевищує батька твого.
11
мала и^хъже съгрњши ё^раненъ е^си, велика превели'чно воZгл~а.
11
Хіба малі для тебе утішення Божі? І це невідомо тобі?
12
чт~о смњло срDце твое. и^ли чᲄо` понесостњ ѓ%чи твои`,
12
До чого закликає тебе серце твоє, і чому так гордо дивишся?
13
ја^ко ја%рость раздра` преD гм~ъ” И$знесе же и^зъ ё'стъ та'ка словеса`.
13
Навіщо спрямовуєш проти Бога дух твій і вустами твоїми промовляєш такі слова?
14
кт^о бы сы` чл~къ ја^ко бђдетъ непоро'ченъ, и^ли ја%ко бђ'дыи правеDникᲆ рожDенъ эT жены`”
14
Що таке людина, щоб бути їй чистою, і щоб народженому жінкою бути праведним?
15
А$ще до ст~ыхъ не вњрђетъ, нб~о же нечи'сто преD нимъ”
15
Ось, Він і святим Своїм не довіряє, і небеса нечисті в очах Його:
16
ѓ^ста'ни же меrзкїи нечи'стыи мђжъ, пїяи непра'вды ра'вны пое'нїю.
16
тим більше нечиста і розтлінна людина, яка п’є беззаконня, як воду.
17
възвњщђ же т^и послђша'и мене`, ја%же ё^бо ви'дњхъ възвњщђ т^и.
17
Я буду говорити тобі, слухай мене; я розповім тобі, що бачив,
18
ја%же премђдрїи` рекTђ и^ не ё^таиша эTц~ы и^хъ”
18
що чули мудрі і не приховали того, що почули від батьків своїх,
19
тњмже самњмъ да'на бысть ꙁемля, и^ не на'иде и^ноплеменникъ на' ня”
19
яким одним віддана була земля, і серед яких чужий не ходив.
20
Вс^е жи'тїе нечьсти'ва вᲆ печа'ли, лњтаy и^сщетена да'на си'лнђ
20
Нечестивий мучить себе в усі дні свої, і число років закрите від гнобителя;
21
страх же е^го въ ё'ши е^мђ. е^гда` мниT ёже` въ ми'рњ бы'ти, прїиде дн~ь раꙁвраще'нїя е^го.
21
звук жахів у вухах його; під час миру іде на нього згубник.
22
да не вњрђетъ эTврати'тися эT тмы`, заповњ'данъ б^о ю%же въ рђцњ желњꙁа.
22
Він не сподівається врятуватися від темряви; бачить перед собою меч.
23
ёчиненъ бо е^сть въ бра'шно неја^сытомъ, вњсть же въ себњ` ја%ко ждетъ стерва. дн~ь же теменъ ё^страшиT е^го,
23
Він поневіряється за шматком хліба всюди; знає, що вже готовий, в руках у нього день пітьми.
24
бњда же и^ скорбъ прїимеT и&. ја%ко во'инъ предъстоя'и и^ падеT,
24
Страшать його нестатки і пригнічення; долають його, як цар, який приготувався до битви,
25
ја%ко въꙁдњ рђцњ преD гм~ъ” ПреD гм~ъ же вседръжи'телемъ ѓ^жестися.
25
за те, що він простягав проти Бога руку свою і противився Вседержителю,
26
тече же преD ни'мᲆ ё'кори'ꙁною вели'кᲆ на плещђ щиT е^го,
26
виступав проти Нього з гордою шиєю, під товстими щитами своїми;
27
ја^ко покры` лице свое` тђ'комъ е^го. и^ сътвори ѓ^метђ стегнђю, хвалаy е^го ё^кори'ꙁна”
27
тому що він покрив лице своє жиром своїм і обклав жиром стегна свої.
28
да вселиT же ся во гра'дехъ пђ'стњхъ, вни'дет же в домы` невселенныя” А$ е^же ѓ^ни` ёгото'ваша, и^нїи эTнесђть.
28
І він оселяється в містах зруйнованих, у домах, у яких не живуть, які приречені на руїни.
29
ни'же ѓ^богати'тся, ни'же ѓ^ста'нетъ и^мњнїе е^го. не и'мать положи'ти на' ꙁемлю сњни,
29
Не стане він багатим, і не вціліє майно його, і не розповсюдиться по землі надбання його.
30
н^и и^ꙁбњжит же тм^ы. проѕябенїе е^го да ё^сђшиT вњтръ, да эTпадетъ цвњтъ е^го,
30
Не втече від пітьми; паростки його висушить полум’я і подихом вуст своїх втягне його.
31
да не вњритъ ја%ко сътръпиT тще б^о събђдеTся е^мђ”
31
Нехай не довіряє суєті заблудлий, тому що суєта буде і відплатою йому.
32
Сњченїе е^го пр'ьвње да сътлње^тъ, и^ лњтора'сль е^го не ѓ^блисᲄвенњеT.
32
Не у свій день він помре, і віття його не буде зеленіти.
33
да ѓ^бои^манᲆ бђдеT ја^коже пародоk прьвње ја^годы, да эTпадеT же ја%ко цвTњ масли'чїа.
33
Скине він, як виноградна лоза, недостиглу ягоду свою і, як олива, стряхне цвіт свій.
34
послђшьство б^о нечести'ваго смр~ть, и^ ѓ^гнь же да поyжеT домы` м#ꙁдои%мецъ”
34
Так стане порожнім дім нечестивого, і вогонь пожере намети хабарництва.
35
Въ чревњ же прїимеT бо'лњзнь, събђдеT же ся е^мђ тщета, чрево же е^го да поDи^меT лесть”
35
Він зачав зло і породив неправду, й утроба його готує оману.