Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Тлњ'ю же дх~омъ носимъ, прошђ ж'е гроба и^ не ё^лђча'ю
1
Дихання моє ослабло; дні мої вгасають; гроби переді мною.
2
молю` творя'и, и^ чт^о сътворю`. ё^крадо'ша же м^и и^мњнїе чю'жїи,
2
Якби не глузування їх, то і серед спорів їх око моє перебувало б спокійним.
3
кто` е^сть се` в рђкђ же моею свя'ꙁанъ бђди.
3
Заступися, поручися Сам за мене перед Собою! інакше хто поручиться за мене?
4
ја%ко срDца и^хъ съкры'лъ е^си эT мђдрости, сего ради не воꙁнесе'ши и^хъ
4
Бо Ти закрив серце їх від розуміння, і тому не даси торжествувати їм.
5
в ча'сти възвњсти'тъ ѕло'бы. ѓ'чи же на сн~ехъ и^ста'яста”
5
Хто прирікає друзів своїх на здобич, у дітей того очі витечуть.
6
Положи' же м^я притчею въ странаX, смњхђ же быX и^мъ.
6
Він поставив мене притчею для народу і посміховищем для нього.
7
ѓ^слњпо'сᲄе б^о ѓ%чи мои эT гнᲇвA повое'ванъ быхъ во'и свои^ми.
7
Помутніли від горя очі мої, і всі члени мої, як тінь.
8
чю'до быX и%стинныM ѓ^ сихъ, пра'ведникᲆ же на беꙁако'нника въста'етъ.
8
Здивуються від цього праведні, і невинний обуриться на лицеміра.
9
да ё^крњпит же ся вњрныи на своеM пђти`, чи'стыи же рђка'ма да прїиметъ де'рꙁость.
9
Але праведник буде міцно триматися путі своєї, і чистий руками буде більше і більше утверджуватися.
10
н^и и%накоже, н^о вси` ё^твержа'итеся и^ прїидете, не бо` ѓ^брњта'ю въ ва'съ и%стинны.
10
Виступайте, всі ви, і підійдіть; не знайду я мудрого між вами.
11
дн~їе мои` преи^до'ша въ тече'нїи. преторго'ша же ся ё'дове срDца мое^го.
11
Дні мої минули; думи мої — надбання серця мого — розбиті.
12
но'щь въ дне мњсто положи'хъ, и^ свњтъ бли'ꙁᲆ эT лица` т#мы`,
12
А вони ніч хочуть перетворити на день, світло наблизити до лиця пітьми.
13
а^ще б^о сᲄерплю` а%дъ м^и е^сть до'мъ. и^ в сђмра'цњ лежа'нїя м^и е^сть, и^ посте'ля.
13
Якби я й очікувати став, то пекло — дім мій; у пітьмі постелю я постіль мою;
14
смр~ть проꙁва'хъ себњ эTц~а быти, мт~рь же и^ сесᲄрђ ми гно'я.
14
гробу скажу: ти батько мій, черві: ти мати моя і сестра моя.
15
гдњ ё^бо е^ще е^сть м^и надеж'да, и^л^и бл~гъ свои^хъ ё^ꙁрю`.
15
Де ж після цього надія моя? і очікуване мною хто побачить?
16
и^л^и со мно'ю въ а'дъ сни'дђтъ, и^л^и вкђпњ на прьсть сни'демъ”
16
У пекло зійде вона і буде спочивати зі мною у поросі.