Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Єсть б^о сребрђ мњсто эTнюдyђ быва'етъ, и^ мњсто жеꙁла т^ђ ё^дђже ѓ^чища'ется.
1
Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять.
2
желњꙁо бо эT ꙁемля` ражда'ется, мњдь же ра'вно ка'менїю сњчется”
2
Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь.
3
Чи'нъ положи тмњ`, и^ вся'кђ кончи'нђ самъ и^спытђетъ” Камы'къ тмы`, и^ сњнь см~рти,
3
Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній.
4
пресече'нїемъ пото'ка эT пра'ха. ꙁабыва'ющїи же пђть пра'выи изнемого'ша”
4
Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей.
5
эT чл~къ ѓ^рема земля` эT нея и^ꙁы'идеT хлњ'бъ, под нею сеи ѓ^брати'ся ја%ко ѓ%гнь”
5
Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем.
6
Мњсто сапфи'ра ка'менїе е^я`, и^ пе'рсть зла'то е^я.
6
Камені її — місце сапфіра, і в ній піщинки золота.
7
стезя` не позна'я пти'ца, и^ не преꙁрњ ю& ѓ%ко неја%сыще.
7
Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки;
8
и^ не пра'ша е^я` сн~ове велича'выхъ, и^ не преиде по не'и ле'въ”
8
не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал.
9
На несњко'мњ простре рђ'кђ свою, раꙁврати же и^с коре'нїя го'ры. во'лны во'дъ въстрясе, глђби'ны же рњкъ эTкры`,
9
На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори;
10
эTвра'ти же рњкъ разверꙁе” Вся'кое же чsтное видњ м^и ѓ%ко
10
у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її;
11
покаꙁа же си'лђ свою на свњтъ”
11
зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло.
12
Премђдрость же эTкђ'дђ ѓ^брњте'ся, кое же мњсто еs хи'трости”
12
Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму?
13
Не вњсть чл~къ пђти ея`, ни ѓ^бря'щет# же ся въ чл~цњхъ.
13
Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих.
14
беꙁDна рече нњсть мнњ, и^ мо'ре рече нњсть съ мно'ю.
14
Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене.
15
не да'сть ѓ^бъя'ти ѓ^ не'и, и^ не преста'нетъ сребро` и^ꙁмњне'нїе е^я`”
15
Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла;
16
И$ неспое'на бђдетъ съ зла'томъ сифи'рскомъ, ѓ^нђхи'тоM чsтномъ, и^ сапфи'ромъ”
16
не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром;
17
Не ра'вно бђдетъ е^я` ꙁла'то и^ сткло, і^ и^ꙁмњне'нїе е^я` съсђ'ди ꙁла'ти
17
не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота.
18
превысо'кїя, и^ дњ'лателе не помянђтся” И$ въвлеци премђ'дросᲄь паче внђтреняа,
18
А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни.
19
не равно е^я` бђдетъ топа'ꙁїѓнъ е^џиѓ'пїя, съ ꙁла'томъ чsтномъ не смњси'тся”
19
Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона.
20
Премђдрость же эTкђдђ ѓ^брњтеся, кое же мњсто е^сть смышле'нїя”
20
Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму?
21
Оу^таися всего чл~ка, и^ эT пти'ць нбsныхъ съкры'ся.
21
Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена.
22
па'гђба и^ смр~ть реко'ста, слы'шахове же иX сла'вђ.
22
Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї.
23
б~ъ бл~гъ съста'ви е^я пђть, сам# же вњсть мњсто е^я`.
23
Бог знає путь її, і Він відає місце її.
24
самъ бо поDнбsнђю всю проꙁира'етъ, вњдыи по ꙁемли` вс^е е^же сътвори”
24
Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом.
25
Вњтръ ё^ставле'нїе, и^ водњ мњрђ. е^гда` сътвори'лъ
25
Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру,
26
та'ко вњдя'и, и^ съчте пђть въ эTтресе'нїи гла'са.
26
коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної,
27
тогда` ви'дњ ю& и^сповњда ю&, ё^готова і^ и^ꙁъслњди
27
тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її
28
и^ рече чл~кђ. и^ се бг~очsтїа е^сть премђдрость, а^ е^же ёдали'тися эT ѕл^а е^сть хи'трость”
28
і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла — розум.