Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Єще же приложи і%ѓвъ и^ рече, пе'рвымъ сло'вомᲆ,
1
І продовжував Іов піднесену промову свою і сказав:
2
кт^о мя г~и положитъ на мsць, пре'жде дн~їи и^хже м^я г~ь храня'ше”
2
о, якби я був, як у минулі місяці, як у ті дні, коли Бог зберігав мене,
3
Є$гда свњтяшеся свњщникъ е^го наD главою мое^ю, е^гда` свњтомъ е^го хожда'хъ въ тмњ`”
3
коли світильник Його світив над головою моєю, і я при світлі Його ходив серед пітьми;
4
Є$гда` бњ'хъ тя'жекъ на пђте'хъ, е^гда` г~ь посњще'нїе творя'ше до'мђ мое^мђ”
4
як був я у дні молодости моєї, коли милість Божа була над наметом моїм,
5
Є$гда бњхъ бога'тъ ѕњ'ло, ѓ%крsтъ же мене раби`.
5
коли ще Вседержитель був зі мною, і діти мої навколо мене,
6
е^гда` ѓ^блива'хђся пђтїе мои` ма'сломъ, го'ры же мои ѓ^блива'хђся мле'комъ”
6
коли путі мої обливалися молоком, і скеля виточувала для мене струмки єлею!
7
Є$гда` и^схожа'хъ и^з# ё%тра въ' граD, на стогнахъ же стоя'ше ми прsтлъ.
7
коли я виходив до воріт міста і на площі ставив сідалище своє, —
8
ви'дњвше ю%ноша съкры'шася, ста'рцы же въста'ша”
8
юнаки, побачивши мене, ховалися, а старці вставали і стояли;
9
Мђжїе преста'ша гл~юще, пе'рсты възло'ж#ше на ё^ста”
9
князі утримувалися від розмови і персти клали на вуста свої;
10
и^же слы'шаша бл~жиша м^я, и^ ја^зы'ки и^хъ прилпе горта'ни и^хъ”
10
голос знатних умовкав, і язик їх прилипав до гортані їх.
11
ЈА/ко и%хже ё%хо слы'ша и^ ё^бл~жиша м^я, ја%коже ви'дњвъ м^я ё^клони'ся”
11
Вухо, яке чуло мене, ублажало мене; око, яке бачило, величало мене,
12
Сп~сохъ бо ё^бо'гаго эT рђки си'лнаго, и^ сиротњ е^мђже не бњ помо'щника помогоX”
12
тому що я рятував страдника, який волав, і сироту безпомічного.
13
Блsвенїе погиба'ющаго на мя прїидет#, ё^ста же вдови'ча блsвиша м^я”
13
Благословення того, хто гинув, сходило на мене, і серцю вдови давав я радість.
14
Въ пра'вдђ же ѓ^блича'хъ, ѓ^дњя'х# же ся въ сђдъ ја%ко въ ри'ꙁђ сђгђбђ.
14
Я одягався у правду, і суд мій прикрашав мене, як мантія й вінець.
15
ѓ%ко бњхъ слњпымъ нога' же хро'мымъ,
15
Я був очима сліпому і ногами кульгавому;
16
а^ꙁъ быX эTц~ъ не'мощ#ныM, прю же ю^же не вњдяхъ, і^ и^з#слњдиX”
16
батьком був я для убогих і позов, якого я не знав, розбирав уважно.
17
Сътро'х# же челюсти непра'веDныхъ, эT среды же ꙁђбъ и^хъ раꙁграбленїя и^ꙁя'хъ”
17
Розтрощував я беззаконному щелепи і з зубів його виривав украдене.
18
Рњ'х же а^ще въ'зрастъ мои състарњется, ја%коже стебло фини'ково мно'гїя лњта поживђ”
18
І говорив я: у гнізді моєму помру, і дні мої будуть численні, як пісок;
19
ко'рень раꙁверꙁеся на водњ, и^ роса` да всели'тся на жа'твњ мое'и.
19
корінь мій відкритий для води, і роса ночує на гілках моїх;
20
сла'ва моа тща` съ мно'ю, и^ лђ'къ мои в рђце е^го по'идеT”
20
слава моя не старіє, лук мій міцний у руці моїй.
21
Мене слы'шавше вня'ша, ё^молко'ша же ѓ^ мое^мъ совњтњ”
21
Слухали мене й очікували, і мовчали при пораді моїй.
22
къ мое^мђ гл~ђ ё%хо приложи'ша, ѓ^брадовахђ же е^гда к ни'мъ гл~ахъ”
22
Після слів моїх уже не розмірковували; слова мої капали на них.
23
ЈА/коже ꙁемля` жа'ждђщїи ча'ющи до'ждя, та'коже и^ сїи моя` гл~анїя.
23
Чекали на мене, як на дощ, і, як дощу пізньому, відкривали вуста свої.
24
а^ще въсмњюся к ни'мᲆ не и%мђть вњры ја%ти, свњтъ лица` мое^го не эTпада'ше”
24
Бувало, усміхнуся їм — вони не вірять; і світлого лиця мого вони не затьмарювали.
25
И$ꙁбраX пђть и^хъ средњ кн~ѕь, и^ вселя'хся ја%ко цр~ь въ храбрњхъ, а^ки страстенъ ё^мо'мъ ё^тњшаX”
25
Я призначав путі їм і сидів на чолі і жив, як цар у колі воїнів, як утішитель тих, хто плаче.