Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Но послђшаи і%ѓве словесъ мои^хъ, и^ бесњдђ мою вᲆнђши` с^и.
1
Отже, слухай, Іове, промову мою і прислухайся до кожного слова мого.
2
се бо эTврьзохъ ё^ста` моя, и^ въꙁгл~а ја^зы'к# мои.
2
Ось, я відкриваю вуста мої, язик мій говорить у гортані моїй.
3
чи'сто срDце мое словесы`, ра'ꙁђм же ё^стнђ моею чисᲄо раꙁђмњетъ”
3
Слова мої від щирости мого серця, і вуста мої вимовлять знання чисте.
4
Но дх~ъ бж~їи сътвори'выи мя, дыха'нїе же вседръжи'теля поё^ча'я м^я.
4
Дух Божий створив мене, і подих Вседержителя дав мені життя.
5
а^ще можеши да'и же ми эTвњтъ, кᲆ семђ потерпи` и^ ста'ни противђ мнњ, и^ а'ꙁъ противђ тебе”
5
Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною.
6
эT бренїя растворенъ е^си ты`, ја%коже и^ а'ꙁъ эT тогоже растворенїя е^сва`,
6
Ось я, за бажанням твоїм, замість Бога. Я створений також із пороху;
7
не стра'хᲆ мои тя смятетъ, ниже рђка` моя тяQка бђдетъ на тя,
7
тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде важкою для тебе.
8
ѓ^ба'че реклъ е^си вᲆ ё'ши мои`, и^ гласъ гл~ъ твои^хъ ё^слышаX, ꙁане же гл~еши
8
Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів:
9
чи'стъ е^смь а^ꙁъ не съгрњша'я, непоро'чен же бXњ и^ не беꙁаконновахъ.
9
чистий я, без пороку, невинний я, і немає в мені неправди;
10
ꙁазор же на мя ѓ^брњте, и^ мнитъ мя ја%ко проти'вника себњ.
10
а Він знайшов звинувачення проти мене і вважає мене Своїм супротивником;
11
вложи' же но'гђ мою въ древњ, и^ съхрани пђти` моя вся`.
11
поставив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма путями моїми.
12
ка'ко б^о гл~еши ја^ко пра'вᲆ е^смь, и^ не послђша мене вњченъ б^о е^сть и^же надъ ꙁемными.
12
Ось у цьому ти неправий, відповідаю тобі, тому що Бог вище людини.
13
гл~еши же чесо ради правды моея не ё^слы'ша слово”
13
Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту ні в яких ділах Своїх.
14
е^ді'ною б^о вᲆꙁгл~етъ г~ь, и^ вторњм# же въ снњ`. и^л^и въ поё^че'нїи но'щнњм#,
14
Бог говорить один раз і, якщо того не помітять, удруге:
15
и^л^и ја^ко е^гда напада'етъ стра'хъ лю'тъ на чл~ки, на дрњма'нїе на ложи
15
уві сні, у нічному видінні, коли сон находить на людей, під час дрімоти на постелі.
16
тогда эTкры'етъ ё^ма чл~ческаго, видњньми стра'ха тацњми ё^страшивъ”
16
Тоді Він відкриває в людини вухо і закарбовує Своє наставляння,
17
Въꙁврати чл~ка эT непра'вды, тњло же е^го эT напада'нїя и^зба'ви.
17
щоб відвести людину від якого-небудь наміру і віддалити від неї гордість,
18
пощадњ же дш~ђ е^го эT смр~ти и^ не пасти е^мђ на ра'ти.
18
щоб відвести душу її від прірви і життя її від ураження мечем.
19
паки же ѓ^бличи` болњꙁнїю на ло'жи, и^ мно'жество ко'сти е^го ѓ^сла'бивᲆ,
19
Або він врозумляється хворобою на постелі своїй і тяжким болем у всіх кістках своїх, —
20
вся'ко же бра'шно и^ пшени'ца не воꙁмо'же прија%ти, а^ дш~а е^го ја%ди хо'щетъ.
20
і життя її відвертається від хліба і душа її від улюбленої їжі.
21
дондеже съгнїе'тъ плоть е^го, и^ пока'жетъ кости е^гот#ща`.
21
Плоть на ній пропадає, так що її не видно, і показуються кістки її, яких не було видно.
22
приближитъ же ся на смр~ть дш~а е^го, и^ живо'тъ е^го въ а'дъ.
22
І душа її наближається до могили і життя її — до смерті.
23
а^ще бђдетъ ты'сђщь а%гг~ли смр~тоносцы, е^ді'нъ эT нихъ не ё^бђдетъ е^го. а^ще л^и разђмњ'етъ срDцемъ ѓ^брати'тися къ б~ђ, повњсть же чл~кђ свои ꙁазоr, беꙁако'нїя же е^го пока'жетъ.
23
Якщо є у неї ангел-наставник, один з тисячі, щоб показати людині пряму путь її, —
24
и^ ꙁастђпитъ и& не впа'сти е^мђ въ смр~ть ѓ^бновитъ же тњло е^го, ја%коже помаза'нїе на стњнњ. ко'сти же е^го и^сполнитъ мо'ꙁга,
24
Бог змилосердиться над нею і скаже: звільни її від могили; Я знайшов умилостивлення.
25
ё^мягчи'т же е^го плоть ја^коже младенца, и^ ё^строи^т же и& възмђжа'вша вᲆ чл~цњх#
25
Тоді тіло її зробиться свіжішим, ніж у молодості; вона повернеться до днів юности своєї.
26
помо'ль же ся къ г~ђ, и^ прїя'тъ и^мъ бђдетъ. внидет же лицемъ чи'стыM съ ѓ^бњщанїемъ. въꙁда'сть же чл~комъ правдђ, не съᲄворитъ ё^бо влDка ничто'же нелњпо на ме'ншины. и^мњяи наD всњми ѓ^дръжа'нїе, не воꙁмятетъ пра'веднаго. и^ всњхъ творец#, не преѓ^би'диT свое^го сътворе'нїя”
26
Буде молитися Богу, і Він — милостивий до неї; з радістю дивиться на лице її і повертає людині праведність її.
27
Посем же тогда ꙁаꙁритъ чл~къ саM себе гл~я ја^же сконча`, и^ недосто'ино мђчи м^я ја%коже съгрњшиX
27
Він буде дивитися на людей і говорити: грішив я і спотворював правду, і не воздано мені;
28
Сп~си дш~ђ мою не вни'ти въ и^стлњнїе, и^ житїе мое свњтъ ё'ꙁритъ,
28
Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло.
29
и^ с^е все творитъ крњпкїи, пђтїе ᲄри сᲆ мђжемъ.
29
Ось, усе це робить Бог двічі-тричі з людиною,
30
н^о и^збави дш~ђ мою эT смр~ти, да животᲆ мои въ свњтᲇ хва'литъ и&.
30
щоб відвести душу її від могили й освітити її світлом живих.
31
внима'и си і%ѓве и^ послђшаи мене и^ премлъчи, и^ а'зъ въз#гл~ю.
31
Прислухайся, Іове, слухай мене, мовчи, і я буду говорити.
32
и^ а'ще сђть словеса` с^и эTвњща'и ми и^ гл~и, хощђ б^о ѓ^правдити тя.
32
Якщо маєш, що сказати, відповідай; говори, тому що я бажав би твого виправдання;
33
а^ще л^и н^и, но послђшаи мене и^ молчи`, и^ наё^чю' тя премђдрости”
33
якщо ж ні, то слухай мене: мовчи, і я навчу тебе мудрости.