Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Отвњща' же е^ще` е^лиё'сᲆ,
1
І продовжував Елиуй і сказав: чи
2
чт^о се` мнњлъ е^си на сђдњ. т^ы кто` е^си ја%ко реклъ пра'въ е^смь преD гм~ъ,
2
вважаєш ти справедливим, що сказав: я правіший за Бога?
3
и^ гл~еши что сътворихъ грᲇхъ”
3
Ти сказав: яка користь мені? і який прибуток я мав би перед тим, як коли б я і грішив?
4
А/з же т^и даM эTвњтъ, и^ тремъ дрђгоM”
4
Я відповім тобі і твоїм друзям з тобою:
5
Воꙁри на' нб~о и^ ви'жDь, смоᲄри же ѓ%блаки ко'ль высоцњ сђть эT тебе`”
5
поглянь на небо і дивися; поглянь на хмари, вони вище тебе.
6
А$ще съгрњшилъ е^си чт^о сътвориши, а^ще же и^ мно'го беꙁаконовалᲆ е^си чт^о мо'жеши съᲄвори'ти”
6
Якщо ти грішиш, що робиш ти Йому? і якщо злочини твої збільшуються, що заподіюєш ти Йому?
7
Понеже ё%бо пра'веденъ е^си чт^о даси е^мђ, ил^и и^з рђ'ки твое'я во'ꙁмет#,
7
Якщо ти праведний, що даєш Йому? або що одержує Він від руки твоєї?
8
мђж'еви подо'бномђ тебњ нечестїя твоя, и^ сн~ђ члчsкомђ пра'вда твоя”
8
Нечестя твоє відноситься до людини, як ти, і праведність твоя до сина людського.
9
эT мно'жества ѓ^бажа'еми въꙁовђтᲆ, и^ вᲆꙁопію эT мышцъ мно'гихъ.
9
Від безлічі гнобителів стогнуть гноблені, і від руки сильних волають.
10
и^ не реq гдњ е^сть б~ъ сътвори'выи м^я, ё^страя'яи стражда но'щныя”
10
Але ніхто не говорить: де Бог, Творець мій, Який дає пісні вночі,
11
эTлђча'я м^я и^ эT четвероногъ ꙁемныхᲆ, и^ эT нбsныхъ птицъ”
11
Який навчає нас більше, ніж худобу земну, і напоумлює нас більше, ніж птахів небесних?
12
Тђ възовTђ и^ не и'мђтъ ё^слы'шати эT ко'рене лђка'выхъ,
12
Там вони волають, і Він не відповідає їм, з причини гордости злих людей.
13
зла` б^о вњдњти не хо'щетъ г~ь. самъ б^о вседръжи'тель види'тель е^сть творя'щихъ беꙁако'нїе, и^ сп~сетъ м^я”
13
Але неправда, що Бог не чує і Вседержитель не дивиться на це.
14
Прїими же сђд# преD ни'мъ, а^ще мо'жеши хвали'ти и& ја%коже е^сть м^и нн~њ”
14
Хоча ти сказав, що ти не бачиш Його, але суд перед Ним, і — чекай на нього.
15
ја%ко нњсть посњщаяи гнњ'ва е^го, и^ не позна` прегрњше'нїемъ е^го ѕњло.
15
Але нині, тому що гнів Його не відвідав його і він не пізнав його у всій суворості,
16
і^ и^ѓ^въ всђе эTвръꙁа'етъ ё^ста` своя`, невидњнїемъ словеса` ё^тяж#чеваетъ”
16
Іов і відкрив легковажно вуста свої і нерозважливо марнує слова.