Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
І бя́ху ско́ти єго́, ове́ць седьм ти́сящ, велблю́дов три ти́сящі, супру́г воло́в п'ять сот, і осли́ць пасо́мих п'ять сот, і слуг мно́го зіло́, і діла́ ве́лія бя́ху єму́ на землі́; і бі челові́к о́ний благоро́днійшій су́щих от восто́к со́лнця.
4
Съходя'ще же ся сн~ове е^го къ себњ, и^ творя'хђ пиръ по вся` дн~и, пое^млющеся въкђпњ, и^ тр^и сестры своа, ја%сти и^ пиᲄи с ни'ми”
4
Сходя́щеся же си́нове єго́ друг ко дру́гу, творя́ху пир на ки́йждо день, споє́млюще вку́пі і три сестри́ своя́, я́сти і пи́ти с ни́ми.
І єгда́ скончава́шеся дні́є пи́ра, посила́ше І́ов і очища́ше їх, востая́ зау́тра, і приноша́ше о них же́ртви по числу́ їх, і тельця́ єди́наго о грісі́ о душа́х їх. Глаго́лаше бо І́ов: не́гли когда́ си́нове мої́ согріши́ша і в ми́слі своє́й зла́я поми́слиша проти́ву Бо́га? Та́ко у́бо творя́ше І́ов вся дні.
І рече́ єму́ Госпо́дь: внял ли єси́ ми́слію твоє́ю на раба́ Моєго́ І́ова? Зане́ ність я́ко он на землі́: челові́к непоро́чен, і́стинен, богочести́в, удаля́яся от вся́кия лука́вия ве́щі.
не ты` л^и ѓ^гради внњшняа е^го и^ внђтреняя до'мђ е^го, и^ вс^е сђщее ѓ%крsтъ е^го” дњ'ла же рђкђ е^го блsвиl е^си, и^ ско'ты е^го мно'ги сътвори'лъ е^си на земли`.
10
єда́ ту́не І́ов чтить Го́спода? Не Ти ли огради́л єси́ вні́шняя єго́ і вну́тренняя до́му єго́, і я́же вні всіх су́щих єго́ о́крест? Діла́ же руку́ єго́ благослови́л єси́ і скоти́ єго́ мно́гі сотвори́л єси́ на землі́;
Єще́ сему́ глаго́лющу, при́йде ін ві́стник і рече́ ко І́ову: огнь спаде́ с небесе́ і пожже́ о́вці і па́стирі пояде́ подо́бні, спасо́хся же аз єди́н і прийдо́х возвісти́ти тебі́.
Єще́ сему́ глаго́лющу, при́йде ін ві́стник і рече́ ко І́ову: ко́нниці сотвори́ша нача́льства три і окружи́ша велблю́ди і пліни́ша їх і о́троки ізби́ша мечми́, спасо́хся же аз єди́н і прийдо́х возвісти́ти тебі́.
внеза́пу вітр вели́к на́йде от пусти́ні і косну́ся чети́рем угло́м хра́мини, і паде́ хра́мина на ді́ти твоя́, і сконча́шася; спасо́хся же аз єди́н і прийдо́х возвісти́ти тебі́.
Та́ко (усли́шав) І́ов, воста́в растерза́ ри́зи своя́ і остриже́ власи́ глави́ своєя́, (і поси́па пе́рстію главу́ свою́), і пад на зе́млю, поклони́ся (Го́сподеві)
и^ ё'бо въи'стиннђ а^ꙁъ прельсти'хся, ё^ мене' же не въдворя'ется лестець, гл~ти сло'во мое е^же не подоба'етъ. словеса' же моя съблажня'ются и^ не въ вре'мя.
5
ѓ^стани же ја%ко на мя велича'етеся. наскака'ете же м^и словесы поно'сными.
6
раꙁђмњ'ите ё^бо ја%ко г~ь е^сть мои, ё^тверже'нїе свое на мя въꙁнесе`.
7
с^е смњхъ поноше'нїя не възъгл~ю, и^ възопїю и^ нигдњ же сђдъ.
8
ѓ%крsтъ ѓ^граждеn е^смь, и^ не и%мамъ минђти. преD лицем# же мои^мъ тмђ` положи`,
9
сла'вђ же ѓ^ мн^њ съвлече, эTя'т# же вњнець эT главы` моеа.
10
разᲄерза' же м^я ѓ%крsтъ и^ эTи^доX, посњче' же ја^ко дре'во надежDђ мою`.
11
лю'тњ гнњвоM сътвори` м^и и^мᲇ же м^я ја^ко вра'га.
12
въкђпњ прїидо'ша и^скђше'нїя е^го на' мя, на пђтехъ же мои^хъ ѓ^быидо'ша м^я преDсњдя'щеи.
въ не'же не ё^селяшеся стра'нникъ, две'рь же моя всякомђ пришеlцђ эTврьста б^њ”
33
А$ще же ли и^ съгрњша'ю во'лею сᲆкры'хъ грњхъ мои,
34
не посрамихъ бо ся мое^го наро'да мно'жества не и^сповњда'тися преD ни'ми” А$ще же ли и^ ѓ^ста'виX ма'ломо'щь, и^ꙁлњсти эT две'рїи моиX тщемъ нњдромъ, а^ще не ё^сђмнXњся
35
кт^о да'сть слы'шащаго на' мя рђка же моя гн~я. а^ще не боя'хся. писа'нїе же ли и^мњхъ на кого,
потекђтъ ѓ^бетша'нїя ѓ^сњни'ша же ѓ%блацы на премно'ги гро'мы” Вре'мя постави скотђ. вњ'дятъ же ло'жа чи'нъ” ѓ^ всемъ семъ не диви'т# ли ти ся ё%мъ, ни и^ꙁмњня'ет# ти ся срDце эT тњ'ла”