Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сїа гл~ахъ вамᲆ, да не събла'ꙁнитеся,
1
Це сказав Я вам, щоб ви не спокусилися.
2
эT со'нмищ# и^жDенђтъ в^ы” Но^ прїидетъ часъ, да всяk и^же оу^бїетъ в^ы, мнитъся слђжбђ приносити б~ђ”
2
Виженуть вас із синагог; прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові.
3
И$ сїа сътворятъ, ја^ко не поꙁна'шя ѓ^ц~а, ни мене.
3
Так будуть робити, бо не пізнали ні Отця, ні Мене.
4
н^о сїа гл~ахъ вам#, да е^гда прїид^ет# часъ, помина'ите с^е, ја%ко а^зъ рњхъ вамъ” Си'х же ваM и^спе'рᲆва не рњхъ, ја%ко с вами бњхъ”
4
Але Я сказав це для того, щоб ви, як прийде той час, згадали, що Я казав вам про те. А не говорив вам цього спочатку тому, що був з вами.
5
Нн~њ же и^дђ` к посла'вшемђ м^я. и^ никто'же эT васъ въпраша'етᲆ мене ка'мо и%деши;
5
А тепер іду до Того, Хто Мене послав, і ніхто з вас не питає Мене: куди йдеш?
6
н^о ја%ко сїа гл~ахъ вамᲆ, ско'рбь и^сполни срDця ва'шя.
6
Але від того, що Я сказав вам це, скорботою пройнялися серця ваші.
7
н^о а^з# и'стинђ вамъ гл~ю. оу%не е^сть вамъ да а^з# и^дђ`, а^ще б^о не и^дђ а^ꙁъ, оу^тњшитель не прїидетъ к вамъ” а^ще ли же и^дђ, послю` е^го к вамъ.
7
Але Я істину кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов. Бо, якщо Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас,
8
и^ пришеD ѓ'нъ, ѓ^бличитъ мира, ѓ^ грњсњ, и^ ѓ^ пра'вдњ, и^ ѓ^ сђдњ`.
8
і коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд.
9
ѓ^ грњсᲇ оу^бо, ја%ко не вњ'рђютъ в м^я.
9
За гріх — тому, що не вірують в Мене.
10
ѓ^ пра'вдњ же, ја%ко къ эTц~ђ моемђ и^дђ`, и^ ктомђ не ви'дите мене”
10
За правду — тому, що Я йду до Отця Мого, і вже не побачите Мене.
11
ѓ^ сђдњ же, ја%ко кня'зь ми'ра сего ѓ^сђженъ бысть”
11
А за суд, бо князя світу цього осуджено.
12
е^ще много и'мамъ гл~ати вамᲆ, н^о не мо'жете носи'ти нн~њ.
12
Ще багато чого маю сказати вам, але ви тепер не можете вмістити.
13
Є$гда же прїидеT ѓ'нъ дх~ъ и'стинны, наста'витъ в^ы на вся'кђ и'стиннђ” не ѓ^ себњ б^о гл~ати и%мать, н^о е^ли'ка а^ще оу^слы'шитъ, гл~ати и'мать, и^ грядђщая въꙁвњстит# вамъ”
13
Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину; бо не від Себе говоритиме, а буде говорити те, що почує, і майбутнє звістить вам.
14
ѓ^н# м^я просла'витъ, ја%ко эT мое^го прїимет#, и^ въꙁвњститъ вамъ”
14
Він прославить Мене, бо від Мого візьме і звістить вам.
15
Вс^я е^ли'ка и%мать эTц~ъ, моя` сђтъ. сего ради рњхъ, ја%ко эT мене прїимеT, и^ въꙁвњститъ вамъ”
15
Усе, що має Отець, — Моє; тому Я сказав, що від Мого візьме і звістить вам.
16
в# ма'лњ, и^ ктомђ не ви'дите мене, и^ пакы в ма'лњ, и^ оу^зрите м^я, ја^ко и^дђ` къ эTц~ђ”
16
Ще трохи, і ви вже не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене, бо Я йду до Отця.
17
Рњша же эT оу^чн~къ е^го к себᲇ. что` е^сть с^е е^же гл~етъ намъ, в# малњ и^ не ви'дите мене`, и^ пакы в# малњ и^ оу^зрите м^я, и^ ја%ко а^зъ и^дђ` къ эTц~ђ;
17
Тут деякі з учеників Його сказали один одному: що це Він говорить нам: ще трохи, і ви не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене; і: Я йду до Отця?
18
гл~ахђ оу^бо, что` с^е е^сть, е^же гл~етъ, в# ма'лњ; не вњмы чт^о гл~етъ”
18
Отже, вони говорили: що це говорить Він: ще трохи? Не знаємо, що каже.
19
Разђмњ же і^с~, ја%ко хотяхђ е^го въпрашяти, и^ рече и^мъ. ѓ^ семъ л^и стяза'етеся межDђ собою, ја%ко рњхᲆ, в# ма'лњ и^ не ви'дите мене`, и^ паки в ма'лњ и^ оу%ꙁрите мя”
19
Ісус, зрозумівши, що хочуть спитати Його, сказав їм: чи про те допитуєтеся між собою, що Я сказав: ще трохи, і не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене?
20
а^миn а^ми'нь гл~ю вамъ, ја%ко въспла'четеся и^ въꙁрыда'ете в^ы, а^ ми'ръ възрадђется. вы же печал#ни бђ'дете. но печаль ва'шя в ра'дость бђ'деть,
20
Істинно, істинно кажу вам: ви будете плакати і ридати, а світ зрадіє; ви печальні будете, та печаль ваша за радість буде.
21
Жена` е^гда ражDаетъ, ско'рбь и%маᲄь, ја%ко прїиде годъ еа`. е^гда же родитъ ѓ^троча`. ктомђ не по'мнитъ ско'рби за ра'дость, ја%ко роди'ся чл~къ в# ми'р#”
21
Жінка, коли родить, терпить скорботу, бо прийшла година її; коли ж породила дитя, вже не пам’ятає скорботи від радости, тому що народилася людина на світ.
22
и^ вы же печаль и%мате оу^бо нн~њ. па'кы же оу^ꙁрю` в^ы, и^ възрадђется срDц ва'ше, и^ радости ва'шеа` никтоже възметъ эT васъ”
22
Так і ви маєте печаль нині; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радости вашої ніхто не відбере від вас.
23
И$ в# то'й дн~ь мене` не вᲆпро'сиᲄе ничесоже” А/ми'нь а^ми'нь гл~ю вамъ. ја^ко е^ли'ка а^ще чесо про'сите эT ѓ^ц~а въ и^мя мое. дастъ вамъ”
23
І в той день ви не спитаєте Мене ні про що. Істинно, істинно кажу вам: чого б ви не попросили в Отця в ім’я Моє, дасть вам.
24
доселњ не проси'сте ничесоже въ и'мя мое`. проси'те, и^ прїимете, да радость вашя и^спо'лᲆнена бђ'детъ”
24
Донині ви нічого не просили в ім’я Моє; просіть і одержите, щоб радість ваша була повною.
25
Сїа в# при'тчахъ гл~ахъ ваM. но прїидетъ чаs, е^гда ктомђ в# притчяX не гл~ю ваM, н^о ја%вњ ѓ^ эTц~и възвњщђ вамᲆ”
25
Це Я говорив вам притчами; але настає час, коли вже не буду говорити вам притчами, а відкрито сповіщу вам про Отця.
26
в# то'й дн~ь въ и'мя мое` въпро'сите. и^ не гл~ю ваM, ја%ко а^з# оу^молю эTц~а ѓ^ васъ.
26
В той день будете просити в ім’я Моє, і не кажу вам, що Я благатиму Отця за вас:
27
саM б^о эTц~ъ лю'биT в^ы, ја%ко в^ы мене въꙁлюби'сте, и вᲇровасте, ја^ко а^зъ эT б~а и^зыдоX
27
бо Сам Отець любить вас, тому що ви полюбили Мене і увірували, що Я зійшов від Бога.
28
и^ꙁыдоX эT ѓ^ц~а и^ прїидоX в# миr, й па'кы ѓ^ставляю ми'ръ и^ и'дђ къ эTц~ђ”
28
Я зійшов від Отця і прийшов у світ; і знову залишаю світ і йду до Отця.
29
Гл~ашя е^мђ оу^чн~цы е^го. с^е нн~њ не ѓ^бинђ'ася гл~еши, а^ при'тча никое'аже не гл~еши.
29
Ученики Його сказали Йому: ось тепер Ти говориш просто, і притчі не кажеш ніякої.
30
нн~њ вњмы ја^ко вњси вс^я, и^ не требђ'еши да ктот^я въпрашаеT. ѓ^ семъ вњ'рђемъ, ја%ко эT б~а и^зшелъ е^си.
30
Тепер бачимо, що Ти все знаєш і не потребуєш, щоб хто питав Тебе. Тому і віруємо, що Ти від Бога зійшов.
31
эTвњща' и%мъ і^с~, нн~њ л^и вњрђе^те;
31
Ісус відповів їм: тепер віруєте?
32
с^е грядетъ часъ, и^ нн~њ прїиде, да разы'детеся ко'ждо въ своя, и^ мене е^ді'ного ѓ^ста'вите. и^ нњ'смь е^ді'нᲆ, ја%ко эTц~ъ со мною` е^сть”
32
Ось настає час, і вже настав, коли ви розійдетесь кожний до свого і Мене залишите одного, але Я не один, бо Отець зі Мною.
33
Сїа гл~ахъ ваM, да въ мнњ ми'ръ и%мате” В мирњ ско'рбни бђ'дете. н^о дръза'йте, ја%ко а^зъ побњдиX ми'ръ”
33
Це сказав Я вам, щоб ви мали в Мені мир. У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ.