Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ е^ді'нђ же эT сђбо'тъ, ма'рїа магдалыни прїиде заоу^тра, е^ще сђщи т^мњ, на' гробъ, и^ видњ` ка'мень взяT эT гроба”
1
У перший же день після суботи Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу.
2
Тече` оу^бо, и^ прїиде к# си'монђ петрђ, и^ к# дрђго'мђ оу^ченикђ, е^гоже любля'ше і^с~, и^ гл~а и%ма. в#зя'ша г~а эT гро'ба, и^ не вњмᲆ гд^њ положишя е^го”
2
Отже, біжить і приходить до Симона-Петра та до іншого ученика, якого любив Ісус, і каже їм: узяли Господа з гробу і не знаємо, де поклали Його.
3
И$зы'де же петръ, и^ дрђгїи оу^ченикъ, і^ и^дяста къ' гробђ.
3
Негайно ж вийшли Петро та інший ученик і пішли до гробу.
4
теча'ста же ѓ%ба в# кђ'пњ, и^ дрђгыи оу^ченикъ тече ско'рње петра, и^ прїиде прежде къ' гробђ.
4
Вони бігли обидва разом; але інший ученик біг швидше за Петра і прибув до гробу перший.
5
и^ приникъ, видњ ри'ѕы лежащя, ѓ^баче не вни'де”
5
І, нахилившись, побачив, що лежать пелени; але не ввійшов.
6
Прїиде же си'монъ петръ, в# слњдъ е^го, и^ вниде въ' гробъ, и^ видњ ри'ꙁы е^ді'ны лежа'щя,
6
Слідом за ним прийшов Симон-Петро, і ввійшов у гріб, і побачив одні лиш пелени, що лежали;
7
и^ сђда'ръ и^же б^њ на главњ` е^го, не с ри'ꙁами лежащь, н^о ѓ^собь свитъ на е^ді'номъ мњ'стњ”
7
а хустина, яка була на голові Його, лежала згорнена не з пеленами, а осторонь, на іншому місці.
8
Тогда оу^бо вниде и^ дрђгїи оу^ченикᲆ, прише'дыи` прежде къ' гробђ, и^ видњ, и^ вњ'рова”
8
Тоді ввійшов і інший ученик, що раніше прийшов до гробу, і побачив, і увірував.
9
Не ё& б^о вњдяхђ писанїа, ја%ко подобаетъ е^мђ и^з мр~твыхъ въскреснђти”
9
Бо вони ще не знали Писання, що Йому належало воскреснути з мертвих.
10
И$до'сᲄа же па'ки к себᲇ оу^чн~ка”
10
Тоді ученики знову повернулися до себе.
11
Мар'їа же стоя'ше оу^ гроба вн^њ пла'чющи. ја%коже пла'кашеся, прини'че въ' гробъ,
11
Марія стояла зовні біля гробу і плакала; і, коли плакала, нахилилася до гробу,
12
и^ видњ` дв^а а%гг~ла в# бњлахᲆ ризахъ сњдя'ща, е^ді'ного оу^ главы`, и^ е^ді'ного оу^ ногђ, и^дњже б^њ лежа'лотњло і^с~ово”
12
і бачить двох ангелів у білому, що сиділи — один в головах, а другий в ногах, де лежало тіло Ісусове.
13
и^ гл~аста е'й ѓ^на`. же'но, чт^о пла'чешися; гл~а и%ма, ја%ко вꙁя'шя г~а мое^го, и^ не вњмъ гд^њ положишя е^го,
13
І вони кажуть їй: жоно, чого плачеш? Говорить їм: взяли Господа мого, і не знаю, де поклали Його.
14
и^ сїа ре'кши, ѓ^братися в#спять, и^ видњ і^с~а стоа'ща, и^ не вњ'дяше ја^ко і^с~ е^сть”
14
Сказавши це, обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, але не впізнала, що це Ісус.
15
Гл~а е'й і^с~, же'но, чт^о пла'чеши; кого` и%щеши; ѓ^наже мнящи ја%ко врьтогра'даръ е^сть, гл~а е^мђ, г~и, а^ще т^ы е^си взялᲆ е^го, повњжDь м^и, гдњ е^си положилъ е^го, и^ а^зъ възм`ђ е^го”
15
Говорить їй Ісус: жоно, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: господарю, якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його.
16
Гл~а е'й і^с~, ма'рїе. ѓ^наже ѓ^бра'щшися, гл~а е^мђ, раввђни, е^же гл~ется, оу^чителю”
16
Ісус говорить їй: Маріє! Вона, обернувшись, каже Йому: Раввуні! Що означає: Учителю!
17
Гл~а е'й і^с~, не прикасайся мн^њ. не оу^ б^о взыдох# къ эTц~ђ мое^мђ, и^ди же къ бра'тїи мое'й, и^ рци` и%мъ, въсхожђ` къ эTц~ђ мое^мђ, и^ эTц~ђ ва'шемђ. и^ бг~ђ мое^мђ. и^ б~ђ ва'шемђ”
17
Ісус говорить їй: не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого; а йди до братів Моїх і скажи їм: іду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого.
18
Прїиде же ма'рїа магдалы'ни, повњ'дђющи оу^ченикоM, ја%ко видњ г~а, и^ сїа реq е'й”
18
Марія Магдалина прийшла і сповістила ученикам, що бачила Господа і що Він це сказав їй.
19
Сђщђ же поꙁдњ въ дн~ь то'й, въ еди'нђ эT сђботъ, и^ две'ремъ ꙁатворе'ном#, и^деже бњхђ оу^чн~цы е^го съ'брани стра'ха ради і^оу^де'йска” Прїиде і^с~, и^ ста посредњ, и^ гл~а и^мъ, ми'ръ вамъ.
19
Того ж першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися ученики Його, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині, і каже їм: мир вам!
20
и^ с^е рекъ, покаꙁа` и^мъ рђцњ, и^ но'ѕњ, и^ ре'бра своа” Въꙁрадоваша же ся оу^чн~цы, видњвше г~а.
20
Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Ученики зраділи, побачивши Господа.
21
рече же и^мъ і^с~ па'кы, ми'ръ вамъ” ја%коже посла` м^я эTц~ъ, и^ а'зъ посыла'ю в^ы.
21
Ісус же сказав їм вдруге: мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас.
22
и^ с^е рекъ дђ'нђ, и^ гл~а и^мъ. прїимњте дх~ъ ст~ъ”
22
Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого.
23
И/мже эTпђстите` грњхы, эTпђ'стятся и^мъ. і^ и'мже дръжите`. дръжатся”
23
Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться.
24
џома же е^ді'нъ эT ѓ^боюнадесяте гл~емыи блиꙁнецъ, не б^њ т^ђ с ни'ми е^гда` прїиде і^с~”
24
Фома ж, один з дванадцятьох, який звався Близнюком, не був тут з ними, коли приходив Ісус.
25
Гл~ахђ же е^мђ дрђѕїи' оу^чн~цы, видњхоM г~а” ѓ%н же рече и^мъ. а^ще не ви'жђ на' рђкђ е^го ја%ꙁвы гвоѕди'нныа, и^ вложђ пръ'ста мое^го въ ја%ꙁвы гвоꙁди'нъныа, и^ вложђ рђ'кђ мою` в ре'бра е^го, не и^мђ вњ'ры”
25
Інші ученики сказали йому: ми бачили Господа. Він же сказав їм: якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю.
26
И$ по' дн~ехъ ѓ^смихᲆ, пакы бњхђ внђтрᲆ оу^чн~цы е^го, и^ џома с ними. прїиде і^с~, две'ремъ ꙁатвореномъ. и^ ста` посредњ и^хъ, и^ рече, ми'ръ вамъ”
26
Через вісім днів ученики Його знову були в домі, й Фома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам!
27
Пото'мъ гл~а џомњ. принеси` пр'ъстъ твои сњмо, и^ ви'ждъ рђцњ мои`, и^ принеси` рђ'кђ твою, и^ вложи` в ре'бра моа. и^ не бђди невњ'ренъ, н^о вњренъ”
27
Потім говорить Фомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним.
28
эTвњща џома`, и^ рече е^мђ. г~ь мои, и^ б~ъ мой”
28
Фома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
29
Гл~а е^мђ і^с~, ја%ко видњвъ м^я, вњ'рова” Бл~же'ни не видњвшеи`, и^ вᲇровавше”
29
Ісус говорить йому: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували.
30
Мно'га же і^ и'на ꙁнаменїа сотвори` і^с~, предъ оу^чн~кы свои'ми. ја%же нњ' сђть пи'сана в# кни'гахъ сих#”
30
Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які не написано в цій книзі.
31
сїа же пи'сана бы'ша, да вњрђете ја%ко і^с~ е^сть х~с сн~ъ бж~їи” И$ да вњ'рђюще, живота и%мате въ и^мя е^го”
31
Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім’я Його.