Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И хожда'ше і^с~ по си'хъ в галиле'и`. не хотя'ше б^о въ и^оу^де'и` ходи'ти. ја%ко и^ска'хђ е^го и^оу^де'е оу^би'ти”
1
Після цього Ісус ходив Галилеєю, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї, як вбити Його.
2
Бњ же блиꙁ# пра'ꙁдникъ и^оу^де'искыи, потъче'нїе сњни”
2
Наближалося свято юдейське — ставлення кущів.
3
Рњшя же к немђ бра'тїа е^го. преиди эTсю'дђ, і^ и^ди` вᲆ и^оу^де'ю, да и^ оу^чн~цы твои` ви'дятъ дњ'ла твоа ја%же твори'ши”
3
Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди до Юдеї, щоб і ученики Твої бачили діла, які Ти твориш.
4
Никто'же б^о в та'инњ ничесо'же творит#, і^ и'щет# са'мъ ја^вњ бы'ти” А$ще с^и твори'ши, ја^ви` себе ми'рови”
4
Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові.
5
Ни братїа б^о е^го вњ'ровахђ в него`.
5
Бо і брати Його не вірували в Нього.
6
гл~а оу^бо и^мъ і^с~” вре'мя мое не ё& прїиде, вре'мя же ва'ше всегда` гото'во е%сть”
6
На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, час же вам завжди готовий.
7
не мо'жеT ми'ръ ненави'дњти васъ, мене же ненави'дитъ” ЈА/ко а%ꙁъ свᲇдњтелsтвђю` ѓ^ не'мъ ја%ко дњ'ла е^го ѕл^а сђтъ.
7
Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
8
в^ы вꙁы'дњте в пра'ꙁникъ се'й, а%ꙁ# не взы'дђ в пра'ꙁдникъ се'й, ја%ко вре'мя мое` не ё& и^спо'лнися.
8
Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав.
9
сїа ре'къ и^мъ, ѓ^ста` в# галиле'и”
9
Сказавши це їм, залишився в Галилеї.
10
е^гда же вꙁыдо'ша братїа е^го в пра'ꙁDниk, тогда` и^ саM вꙁы'де, не ја%вњ, н^о ја%кота'и”
10
Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно.
11
жи'дове же и^ска'хђ е^го в пра'зник#. и^ гл~ахђ, гд^њ е^сть ѓ%нъ”
11
Юдеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він?
12
И$ ро'потъ мно'гъ б^њ ѓ^ неM в наро'дњхъ, ѓ^ви` гл~ахђ, ја^ко бл~гъ е%сть” и^нїи же гл~ахђ, ни` н^о льстиT наро'ды”
12
І багато було розмов про Нього в народі. Одні говорили, що Він добрий, інші казали, що ні, Він зваблює народ.
13
никото'рыи же оу^бо ја%вњ гл~аше ѓ^ немъ, стра'ха ради и^оу^де'искаго”
13
Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись юдеїв.
14
А@бїе же въ преполовле'нїе праZни'ка, вᲆꙁы'де і^с~ въ цр~ковъ, и^ оу^ча'ше.
14
У переполовення свята Ісус увійшов у храм і навчав.
15
и^ дивля'хђся і^оу^де'е гл~юще. ка'ко се'й кни'гы вњсть не оу^чи'вся,
15
І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись?
16
эTвњща оу^бо иM і^с~, и^ рече`. мое` оу^че'нїе нњ'сть мое` н^о посла'вшаго м^я”
16
Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене;
17
а^ще кт^о хо'щетъ во'лю е^готвори'ти, раꙁђмњ'етъ ѓ^ оу^че'нїи, кое` эT бг~а е%сть, и^ли` а%ꙁъ ѓ^ себњ` гл~ю.
17
хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу.
18
гл~яи` ѓ^ себњ`, сла'вы своеа` и%щетъ. а^ и^ща'и` сла'вы посла'вшаго е^го, се'й и%стиненъ е%сть, и^ нњ'сть непра'вды в не'мъ”
18
Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому.
19
Не мољ=сїи л^и да'сть вамъ ꙁако'нъ, и^ никто'же эT ваs творитᲆ ꙁако'на; чт^о мене` и%щете оу^би'ти;
19
Чи не дав вам Мойсей закон? І ніхто з вас не виконує закону. Чого ж шукаєте, як вбити Мене?
20
эTвњща` народ# и^ рече`, бsњ ли и%маши; кт^отебе и%щетъ оу^би'ти;
20
Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? Хто хоче Тебе вбити?
21
эTвњща` і^с~, и^ рече и^мъ. е^ді'но дњло сътворихъ, и^ вс^и дивите'ся”
21
Ісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтеся.
22
Сего ради не мољ=сїи дастъ вамъ ѓ^брᲇꙁанїе. не ја%ко эT мољ=се'а е^сть, н^о эT ѓ^ц~ъ. и^ в сђбо'тђ ѓ^брњ'ꙁаете чл~ка.
22
Мойсей дав вам обрізання [хоч воно не від Мойсея, а від отців], і в суботу ви обрізуєте чоловіка.
23
а^ще ѓ^брњ'ꙁанїе прїе'млетᲆ чл~къ в сђбо'тђ, да не раꙁори'т#ся ꙁако'нъ мољ=се'ѓвъ, на мя л^и гнњ'ваетеся, ја%ко всего чл~ка ꙁрDа'ва сътвориX в сђбо'тђ;
23
Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого, — то чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу?
24
не сђди'те на лиця, н^о пра'веDныи сђд# сђди'те”
24
Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим.
25
Гл~ахђ оу^бо нњцїи эT і^ерsли'млянъ, не се'и ли е^сть е^гоже и^щђт# оу^би'ти;
25
Тут деякі з єрусалимлян говорили: чи не Той це, Якого хочуть убити?
26
и^ с^е не ѓ^бинђ'ася гл~етъ, и^ ничесоже е^мђ не гл~ютъ, е^да ка'ко разђмᲇша кня'ѕи, ја%ко се'и е^сть х~с;
26
Ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому; чи не переконалися начальники, що Він справді Христос?
27
н^о сего вњмы эTкђ'дђ е^сть. х~с же е^гда прїидетъ, никтоже вњсть эTкђ'дђ бђ'детъ”
27
Але ж ми знаємо, звідки Він; Христос же, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він.
28
Въꙁва оу^бо в# цр~кви оу^ча і^с~, и^ гл~я. и^ мене` вњ'сте, и^ вњсте эTкђдђ е^смь. и^ ѓ^ себњ не прїидохъ, н^о е^сть и'стиненъ посла'выи м^я, е^гоже в^ы не вњ'сте.
28
Тоді Ісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і Мене знаєте, і знаєте звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте.
29
а^ꙁъ вњм# е^го, ја'ко эT него е^смь, и^ то'и мя посла`”
29
Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене.
30
И$ска'хђ же да и'мђть е^го, и^ никтоже въꙁложи нань рђкы, ја%ко не ё& б^њ пришелъ часъ е^го”
30
І хотіли схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не настав час Його.
31
Мно'ꙁи же эT наро'да вњ'роваша в него, и^ гл~ахђ, ја%ко х~с е^гда прїидетъ, е^да бо'лшя ꙁна'менїа сътворитъ, ја^же се'и творитъ;
31
Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже створить більші чудеса, ніж Цей створив?
32
слы'шашя фарїсе'е нароD ро'п#щђщъ ѓ^ немъ сїа” И$ посла'шя фарїсе'е и^ а^рхїере'е слђгы`, да и^мђть е^го”
32
Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї та первосвященики слуг схопити Його.
33
Рече же і^с~. е^ще ма'ло вре'мя с ва'ми е^смь, и^ і^дђ к# посла'вшемђ м^я”
33
Ісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав.
34
Пои'щете мене и^ не ѓ^бря'щете” и^ і^деже е^смь а^ꙁъ, в^ы не мо'жете прїити”
34
Шукатимете Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти.
35
Рњшя же і^ю^де'е к# себњ. ка'мо се'и хощетᲆ и^ти`, ја%ко м^ы не ѓ'бря'щеM е^го; е^да в раꙁ#сњянїе е^ллиньское хощетъ и^ти`; и^ оу^чи'ти е^ллины;
35
При цьому юдеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він іти в еллінське розсіяння і вчити еллінів?
36
чт^о е'сть с^е сло'во, е^же рече, взы'щете мене, и^ не ѓ^брящете, и^ і^дњже е^смь а^ꙁъ, в^ы не мо'жете прїити”
36
Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не зможете прийти?
37
В послњднїи же дн~ь вели'кїи пра'ꙁDника, стоа'ше і^с~, и^ ꙁва'ше гл~я. а^ще кт^о жа'жDетъ, да прїидетъ къ мнᲇ, и^ пїетъ”
37
В останній же великий день свята стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є.
38
Вњ'рђаи` в м^я, ја%коже рече писа'нїе, рᲇкы эT чрева е^го и^стекђтᲆ воды` жи'вы”
38
Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої.
39
Се же рече ѓ% дс~њ, е^гоже хотяхђ прїимати вњрђющеи въ и^мя е^го” Не ё&бо бњ дх~ь ст~ыи, ја%ко і^с~ не ё& б^њ просла'вленъ”
39
Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його; бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений.
40
Мно'ꙁїи же эT народа слы'шавше сло'во, гл~ахђ. се'и е^сть въи'стинђ пррoкъ”
40
Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк.
41
дрђѕїи гл~ахђ, се'и е^сть х~с. ѓ%ви же гл~ахђ, е^да эT галиле'а х~с прихо'дитъ;
41
Інші говорили: Це Христос. А ще інші казали: хіба з Галилеї Христос прийде?
42
не писа'нїе л^и реq, ја%ко эT сњмене дввDа, и эT виџлее'мьскыа ве'си, и^дњже бњ двDъ, х~с прїидетъ;
42
Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Вифлеєма, з того міста, звідки був Давид?
43
распря же бысть в наро'дњ е^го ради.
43
Отже, виникла в народі через Нього незгода.
44
нњцїи же эT ниX хотяхђ ја^ти е^го, н^о никтоже въꙁложи нань рђцњ`”
44
Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук.
45
Прїидо'шя же слђгы` къ а^рхїере'ѓмъ и^ фарїсе'ѓмъ. и^ рњшя и^мъ тїи, почто` не приведо'сте е^го”
45
І слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв; і дорікали їм: чому не привели Його?
46
эTвњща'шя слђгы`. николиже та'ко гл~алъ чловекъ, ја%ко се'и чл~къ”
46
Слуги відповіли: ніколи не говорила людина так, як Цей Чоловік.
47
эTвњща'шя оу^бо и^мъ фарисе'е, е^да и^ в^бі прельще'ни бысте;
47
Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися?
48
е^д^а кт^о эT кн~ѕь вњрова во'нь, и^ли эT фарїсе'й;
48
Хіба увірував у Нього хтось з начальників або з фарисеїв?
49
но нароD се'и и^же не вњсᲄь ꙁако'на, прокляти сђть”
49
Але цей народ, що не знає закону, проклятий він.
50
Гл~а никоди'мъ к ниM, и^же пришедыи` к немђ но'щїю, е^ді'нъ сыи эT нихᲆ.
50
Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм:
51
е^д^а ꙁаконъ наш# сђдитъ чл~кђ, а^ще не слы'шитъ эT него прежDе, и^ раꙁђмњетъ чтотворитъ;
51
хіба закон наш судить людину, якщо раніше не вислухають її і не дізнаються, що вона робить?
52
эTвњща'ша, и^ реко'ша е^мђ, е^да и^ т^ы эT галиле'а е^си; и^спита'й и^ ви'жDь, ја%ко пррoкь эT галиле'а не приходитъ”
52
На це сказали йому: чи й ти не з Галилеї? Роздивись і побачиш, що пророк з Галилеї не приходить.
53
И$ і^де кождо в# до'мъ свой,
53
І кожний пішов до свого дому.