Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И ми'мои^ды`, видњ чл~ка слњпа эT рожDьства.
1
І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження.
2
и^ въпроси'шя е^го оу^чн~цы е^го гл~юще, ра'вви, кт^о съгрњши, се'и л^и и^ли родиᲄеля его, да слњпъ родися;
2
Ученики Його запитали в Нього: Учителю, хто згрішив, — він чи батьки його, що сліпим народився?
3
эTвњща` і^с~, ни се'и съгрᲇши, ни родителя е^го, н^о да ја%вяTся дњла бж~їа на немъ”
3
Ісус відповів: ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі.
4
Мн^њ подоб'аеT дњ'лати дњ'ла посла'вшаго м^я, до'нъдеже дн~ь е^сть. прїидеT нощъ, е^гда никтоже мо'жетъ дњ'лати.
4
Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; прийде ніч, коли ніхто робити не зможе.
5
е^гда в# ми'рњ е^смь, свњтъ е^смь ми'рђ”
5
Доки Я в світі, Я Світло для світу.
6
Сї'а ре'къ, плю'нђ на' ꙁемлю, и^ съᲄвори бренїе эT плюнове'нїа, и^ пома'ꙁа ѓ%чи бре'нїемъ слњпо'мђ,
6
Сказавши це, плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав сумішшю очі сліпому.
7
и^ рече е^мђ, и^ди` оу^мы'ися в# кђпњ'ли силоаMстњ. е^же сказа'еᲄся по'сланᲆ. и^д^е же и^ оу^мы'ся, и^ прїиде видя`”
7
І сказав йому: іди, вмийся у купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим.
8
Съсњ'ди же, и^ и'же бњхђ ви'дњли е^го прежде, ја%ко слњпъ б^њ, гл~ахђ. не се'и ли е^сть сᲇдяи` и^ прося`;
8
Сусіди і ті, що бачили його раніше, як він був сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив?
9
ѓ%ви гл~ахђ, ја%ко се'й еs, и^нїи же гл~ахђ, ја%ко подо'бенъ е^мђ еs, ѓ%н же гл~аше, ја%ко а^зъ е^смь”
9
Одні говорили, що це той; інші ж — що схожий на нього. Він же сказав: це я.
10
Гл~ахђ же е^мђ, какоти ся эTвръз'остњ ѓ%чи;
10
Тоді запитали в нього: як відкрилися в тебе очі?
11
эTвњща' ѓ^нъ и^ рече. чл~къ нарицаемыи і^с~, бре'нїе сътвори`, и^ пома'за ѓ%чи мои`, и^ рече` м^и, и^ди` в# кђпњ'ль силоа'млю, и^ оу^мы'йся. шеD же и^ оу^мы'вся прозрXњ”
11
Він казав їм у відповідь: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: іди в купальню Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів.
12
Рњшя же е^мђ, кт^о е^сть; гл~а, не вњмъ”
12
Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповів: не знаю.
13
Ведоша же е^го к# фарїсе'ѓM, и^же б^њ и^ногда слњпъ.
13
Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв.
14
бњ же сђбо'та е^гда` сътвори` бре'нїе і^с~, и^ эTвръзе е^мђ ѓ%чи.
14
А була субота, коли Ісус зробив суміш і відкрив йому очі.
15
паки же вᲆпраша'хђ е^го и^ фарі'се'е, како прозрᲇ, ѓ^н же реq иM. бренїе` положи` мнᲇ на ѓ%чи. и^ оу^мыXся, и^ ви'жђ”
15
Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі, і я вмився і бачу.
16
Гл~ахђ же эT фарїсе'й нњ'цыи, нњсть сї'и эT б~а чл~къ, ја%ко сђбо'тђ не храниT. ѓ%ви гл~ахђ, ка'ко мо'жеT чл~къ грњшеn си'цева зна'менїа твори'ти; и^ распря` б^њ в# нихъ”
16
Тоді деякі з фарисеїв говорили: Чоловік Цей не від Бога, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка.
17
Гл~ахђ оу^бо слњпцђ па'ки. т^ы чт^о гл~еши ѓ^ немъ, ја%ко эTвр'ьзе ѓ%чи твои`; ѓ%н же рече ја%ко пррoкъ еs”
17
Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк.
18
Не ја%ша оу^бо вњ'ры і^оу^де'е ѓ^ неM, ја%ко слњпъ б^њ и^ прозрᲇ, до'ндеже въз#гласи'ша родителя того проꙁрњ'вшаго”
18
Але юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів,
19
И$ въпросиша я& гл~юще, се'й л^и еs сн~ъ ва'ю” е^гоже в^ы гл~ете ја%ко слњпъ роди'ся, како оу^бо нн~њ ви'дитъ;
19
і запитали, кажучи: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить?
20
эTвњща'ста же и'ма роди'теля е^го, и^ рᲇста. вњмы ја%ко се'й е^сть сн~ъ на'ю, и^ ја%ко слњпъ родися.
20
Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що він — це син наш і що він сліпим народився,
21
ка'ко же нн~њ ви'дитъ, не вњмы. и^ли кт^о эTвр'ъзе е^мђ ѓ%чи, м^ы не вњмы. самᲆ въз'растъ и%мать, самого въпроси'те, саM ѓ^ себњ` да гл~етъ”
21
а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий; самого спитайте, нехай сам про себе скаже.
22
Си^ рекоста роди'теля е^го, ја%ко боя'стася жи'довъ. оу^же б^о ся бњ'хђ сложили жи'дове. да а^ще кт^о е^го и^сповњсть х~а, эTлђченъ со'нмищя да бђ'детъ”
22
Так відповіли батьки його, тому що боялись юдеїв; бо юдеї вже змовилися, щоб того, хто визнає Його за Христа, відлучити від синагоги.
23
Сего раd роди'теля е^го реко'ста, ја%ко въз'растъ и%мать, самого въпроси'те”
23
Тому-то батьки його сказали: він уже дорослий, самого запитайте.
24
Въз#гласи'шя же втори'цею чл~ка и^же б^њ слњ'пъ, и^ рњша е^мђ, дажDъ сла'вђ бв~и. м^ы вњмы, ја%ко чл~къ се'й грњшенъ е^сᲄь.
24
Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: віддай славу Богові; ми знаємо, що Чоловік Той — грішник.
25
эTвњща же ѓ%нᲆ, и^ рече. а^ще грњшникъ еs, не вњ'де. е^ді'но вњмъ, ја^ко слњпъ бњх#, нн~њ ви'жђ”
25
Він сказав їм у відповідь: чи Він — грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу.
26
Рњшя же е^мђ паки. чт^о сътвори` тебњ” ка'ко эTверзе ѓ%чи твои`;
26
Знову запитали його: що Він зробив з тобою? Як відкрив твої очі?
27
эTвᲇща` и^мъ, рекохъ ваM оу^же, и^ не слы'шасте; чт^о пакы хо'щете слы'шяти; е^д^а и^ в^ы оу^чн~цы е^го хо'щете бы'ти;
27
Відповів їм: я вже сказав вам, і ви не вислухали; що ще хочете почути? Чи не хочете і ви стати Його учениками?
28
ѓ%ни же оу^кори'ша е^го, и^ рњшя е^мђ. т^ы оу^чн~къ е^си того. мы же мољ"се'ѓви е^смы оу^чн~цы.
28
Вони ж докорили йому і сказали: ти Його ученик, ми ж Мойсеєві учні.
29
м^ы вњмы ја%ко мољ=се'ѓви гл~а б~ъ. сего же не вњмы эTкђдђ е^сть”
29
Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; а про Цього ж не знаємо, звідки Він.
30
эTвњща' чл~къ, и^ рече и^мъ. ѓ^ се'мъ б^о ди'вно е^сть, ја%ко в^ы не вњ'сте эTкђ'дђ е^сть, и^ эTвр'ъзе ѓ%чи мои`.
30
Чоловік, який прозрів, сказав їм у відповідь: це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.
31
вњмы же, ја%ко грњшникы б~ъ не послђш'ае^тъ, н^о а^ще кт^о бг~очтецъ е^сть, и^ во'лю е^готвориT, того послђ'шае^тъ.
31
Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає.
32
эT вњка нњсть слы'шано, ја%ко кт^о эTвр'ъзе ѓ%чи слњпђрожDе'нђ.
32
Споконвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження.
33
а^ще не бы` быl се'й эT б~а, не мо'глъ бы творити ничесоже”
33
Якби Він не був від Бога, то не міг би нічого творити.
34
эTвњща'шя и^ рњшя е^мђ. въ грњсњхъ т^ы родился е^си ве'сь, и^ т^ы ли н^ы оу^чиши; і^ и^з#гна'ша е^го вонъ”
34
Сказали йому у відповідь: у гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш? І вигнали його геть.
35
Оу^слы'шя і^с~, ја%ко и^ꙁ#гна'шя е^го во'нъ. и^ ѓ^брњтᲆ е^го рече е^мђ. т^ы вњрђеши ли в# сн~а бж~їа;
35
Ісус, почувши, що вигнали його геть, знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого?
36
эTвњща` ѓ%нъ, и^ рече. и^ кт^о е^сть г~и, да вњ'рђю в него;
36
Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього?
37
рече же е^мђ і^с~. и^ ви'дњлъ е^го е^си, и^ гл~яи` с тобою, то'й еs”
37
Ісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою.
38
ѓ%н же реq, вњрђю г~и. и^ поклонися е^мђ”
38
Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому.
39
И/ рече і^с~. на сђ'дъ а^зъ в# миръ се'й прїидохъ, да неви'дящеи`, ви'дяT. и^ ви'дящеи`, слњпи бђдTђ.
39
І сказав Ісус: на суд Я прийшов у світ цей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими.
40
и^ слы'шашя эT фарїсе'й сїа сђщїи с ниM, и^ рᲇша е^мђ, е^д^а и^ м^ы слњпы е^смы;
40
Почувши це, деякі з фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: невже і ми сліпі?
41
рече же иM і^с~. а^ще бы'сте слњ'пи были, не бы'сте и^мњли грњха`. нн~њ же гл~ете ја^ко ви'димъ, и^ грњхъ вашъ пребываеT”
41
Ісус сказав їм: якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха, але як ви говорите, що бачите, то гріх лишається на вас.