Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Якоже ё^слы'ша и^а^ви'нъ цр~ь а^со'рскъ. посла` къ і^ѓ^а'вђ цр~ю мадо'нъскђ, и^ къ цр~ю емеро'ньскђ, и^ къ цр~ю а^хиа'фъскђ,
1
Почувши це, Іавин, цар Асорський, послав до Іовава, царя Мадонського, і до царя Шимронського, і до царя Ахсафського,
2
и^ къ цр~емъ и^же в сидонњ вели'комъ и^ въ го'рстњи. въ раваџъ пря'мо хенере'фђ, и^ на поля'нњ и^ въ нафедо'ре и^ въ предњ'лехъ до'рскиX эT за'пада”
2
і до царів, які жили на півночі на горі і на рівнині з південної сторони Хиннарофа, і на низинних місцях, і в Нафоф-Дорі на захід,
3
Ханане'я е^же эT въсто'к# и^ за'пада, и^ въ а^м#мор#ре'а, и^ хеTџе'а. и^ ферезе'я. и^ е^ё^се'я и^же въ горњ`, и^ е^ве'я и^же поD а^е^рмо'номъ, въ земли` маси'фа”
3
до хананеян, які жили на сході і до моря, до аморреян і хеттеян, до ферезеян і до ієвусеян, які жили на горі, і до евеян, які жили біля Ермона в землі Массифі.
4
И$зыидо'ша с^и и^ цр~и и^хъ с ни'ми лю'ди мно'ѕи. ја%ко пњсо'къ и^же подо'лгъ кра'я мо'рьска мно'жествоM, ко'нїи же и^ ѓ^рђжїа мно'го ѕњло”
4
І виступили вони і все ополчення їх з ними, численний народ, який безліччю дорівнював піску на березі морському; і коней і колісниць було дуже багато.
5
И$ снидо'шася вс^и цр~и сїи' и^ прїидо'ша въкђпњ. и^ ста'ша подо'лгъ воды` мо'рскїа вое^ва'ти на і^и^л~я”
5
І зібралися всі царі ці, і прийшли і розташувалися станом разом біля вод Меромських, щоб воювати з Ізраїлем.
6
И$ реq г~ь къ і^сђ'сђ не ё^бо'ися эT лица` и^хъ, ја%ко ё%тро в сїи ча'съ а^зъ преда'мъ я& въ трђ'пъ преD сн~ы і^и^л~евы. и^ ко'немъ и^хъ жи'лы пресњче'ши, и^ ѓ^рђж'їе иX да съж#же'ши ѓ^гне'мъ”
6
Але Господь сказав Ісусові: не бійся їх, тому що завтра, близько цього часу, Я віддам усіх [їх] на знищення [синам] Ізраїля; коням же їхнім переріж жили і колісниці їхні спали вогнем.
7
И$ прїиде і^сђ'съ и^ вс^и лю'ди во'истїи с ни'мъ на ни'хъ къ водњ` миро'ньстњи внеза'пђ, и^ нападо'ша на' ня въ го'рстњи”
7
Ісус і з ним весь народ, здатний до війни, раптово вийшли на них до вод Меромських і напали на них.
8
И$ преда'стъ я& г~ь поD рђцњ і^и^л~еви. и^ сњкђщ'їя и^хъ прогна'ша и^хъ до сидо'на вели'каго. и^ до масрефоџъ маи^мъ, и^ до по'ль маси'фекъ на въсто'ки” И$ сњко'ша и^хъ до'ндеже не ё^цњлњ` в ни'хъ н^и е^ді'нъ н^и ё^бњжа'въ”
8
І віддав їх Господь у руки ізраїльтян, і уразили вони їх, і переслідували їх до Сидона великого і до Мисрефоф-Маїма, і до долини Мицфи на схід, і перебили їх, так що нікого з них не залишилося, хто вцілів би [й уник].
9
И$ сътвори` иM і^сђ'съ ја%коже заповњ'да е^мђ г~ь, ко'немъ иX жи'лы пресњ'че, и^ ѓ^рђж'їе и^хъ на ѓ^гни` съж#же`”
9
І вчинив Ісус з ними так, як сказав йому Господь: коням їхнім перерізав жили і колісниці їхні спалив вогнем.
10
И$ ѓ^брати'ся і^сђ'съ въ то` вре'мя и^ прїя` а^со'ръ и^ цр~я е^го ё^би` мече'мъ. а^со'ръ б^о б^њ пре'жде ѓ^блада'ющїи всњми црsтвы си'ми”
10
У той же час, повернувшись, Ісус узяв Асор і царя його убив мечем [Асор же раніше був главою всіх царств цих];
11
І$ и^зби` вс^е ды'шђщее, е^же в не'мъ бы'сть ѓ%стрїемъ меча` и^ потреби'ша вс^я, и^ не ѓ^ста` в немъ вся'къ ды'шђщїи. и^ а^соръ запали'ша ѓ^гнемъ”
11
і побили все, що дихає, що було в ньому, мечем, [усе] піддавши закляттю: не залишилося жодної душі; а Асор він спалив вогнем.
12
И$ вс^я грады цр~еи и^хъ, и^ вс^и цр~и и^хъ поя` і^сђсъ. і^ и^зби я^ мечемъ, и^ потреби` и^хъ, ја%коже повелњ` и^мъ мољ=сїи раб# бж~їи”
12
І всі міста царів цих і всіх царів їх узяв Ісус і убив мечем, піддавши їх закляттю, як повелів Мойсей, раб Господній;
13
Всњ же грады крњпки не запали` і^и^л~ь. раZвње а^соръ е^ди'нъ точїю запали` і^сђсъ”
13
утім, усіх міст, що лежали на височині, не палили ізраїльтяни, крім одного Асора, який спалив Ісус.
14
Вся же коры'сти и^хъ и^ вс^и скоты и^хъ плњниша себњ` сн~ове і^и^л~еви” Людїе же вс^и поби'ша мечеM и^ погђби'ша я& дондеже потребиша я&. и^ не ѓ^ста'виша эT нихъ ни е^ді'наго ды'шђщаго”
14
А всю здобич міст цих і [всю] худобу розграбували сини Ізраїлеві собі; людей же всіх перебили мечем, так що знищили всіх їх: не залишили [з них] жодної душі.
15
ЈА/коже повелњ` г~ь мољ=сїю рабђ` свое^мђ, тако мољ=сїи заповњ'да і^сђсђ, и^ тако сътвори` і^сђсъ. и^ не престђпи` ни е^ді'наго же эT всњхъ ја%же заповњ'да г~ь мољ=сїю”
15
Як повелів Господь Мойсеєві, рабові Своєму, так Мойсей заповів Ісусові, а Ісус так і зробив: не відступив від жодного слова в усьому, що повелів Господь Мойсеєві.
16
И$ прїя` і^сђсъ вс^ю землю го'ръскђю и^ вс^ю зе'млю нагеџъ и^ вс^ю землю госомъскђ, и^ равнђю и^ ја%же на западъ и^ горђ` і^и^л~евђ и^ по'ля е^я`” И$же
16
Таким чином Ісус узяв усю цю нагірну землю, всю землю полуденну, всю землю Гошен і низинні місця, і рівнину і гору Ізраїлеву, і низинні місця [біля гори],
17
эT горы` а^хирњ и^з нея'же въсходитъ сїиръ, даждь да вал#гаџа. и по'ле дђбра'вы поD горо'ю а^е^рмоn, и^ вс^я цр~я и^хъ взя` і^ и^зби`”
17
від гори Халак, що простягається до Сеїру, до Ваал-Гада в долині Ливанській, біля гори Ермон, і всіх царів їх узяв, уразив їх і убив.
18
И$ множа'иша дн~и сътвори і^сђсъ съ цр~и сими бра'ни.
18
Довгий час вів Ісус війну з усіма цими царями.
19
И$ не бы'сть н^и е^ді'нъ гра'дъ е^го'же не преда` г~ь сн~омъ і^ил~евыM раZвњ хиве'и ѓ^битающихъ въ гаваѓ'нњ всXњ възя'ша мече'мъ”
19
Не було [жодного] міста, яке уклало б мир із синами Ізраїлевими, крім евеян, жителів Гаваона: все узяли вони війною;
20
ЈА/ко гм~ъ сътворена бысть сїа, ё^крњпити срDце их# съпротиви'тися на ра'ти къ і^ил~ю. да потребя'тъ и^х#, не сътвори'вше млsти, н^о да ся потребя'тъ, ја%ко гл~а г~ь къ мољ=сїю”
20
бо від Господа було те, що вони озлобили серце своє і війною зустрічали Ізраїля — для того, щоб піддані були закляттю і щоб не було їм помилування, але щоб знищені були так, як повелів Господь Мойсеєві.
21
И$ прїиде і^сђсъ в т^о время, и^ портеби вс^я е^накими эT горскїа эT хеврона и^ эT давира и^ эT а^нова, и^ эT всея горы` і^и^л~евы, и^ эT всея` горы` і^ю%дины. съ грады иX потреби я& і^сђсъ”
21
У той же час прийшов Ісус і уразив [усіх] єнакимян на горі, у Хевроні, у Давирі, в Анаві, на всій горі Іудиній і на всій горі Ізраїлевій; з містами їх віддав їх Ісус закляттю;
22
И$ не ѓ^ста` н^и е^дінъ е^накимъ въ земли` сн~овъ і^и^л~евыхъ. ра'звњ точїю въ гази'ве и^ въ геџњ, и въ а^съдо'џњ ѓ^ста'виша”
22
не залишилося [жодного] з єнакимян у землі синів Ізраїлевих, залишилися тільки в Газі, у Гефі та в Азоті.
23
И$ взя` і^сђсъ вс^ю зе'млю ја%коже заповњ'да г~ь мољ=сїю. и^ дасть ю& въ прича'стїе і^и^л~ю, жребїемъ по племе'ни и^хъ и^ преста` земля` вою'ема”
23
Таким чином узяв Ісус усю землю, як говорив Господь Мойсеєві, і віддав її Ісусові в наділ ізраїльтянам, за розподілом між колінами їх. І заспокоїлася земля від війни.