Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И$ е^гда` сконча'ша вс^и лю'дїе преходя` і^ѓ^рда'нъ и^ реq г~ь къ і^сђсђ гл~я”
1
Коли весь народ перейшов через Йордан, Господь сказав Ісусові:
2
Пои^ми дв^анадеся'те мђжа эT людїи мђжа е^ді'наh эT кое^гождо племе'ни”
2
візьміть собі з народу дванадцять чоловік, по одній людині з коліна,
3
Повели` иM гл~я взя'ти эT среды` і^ѓ^рда'на эT мњста и^дњже ста'ша ноѕњ жречестњ, в~і, ка'мыкъ. і^ и^знесете я& съ собою, и^ да поста'вите я& въ по'лчищи ва'шемъ” И$дњже ста'нете на сїю но'щъ.
3
і дайте їм повеління і скажіть: візьміть собі звідси, із середини Йордану, де стояли ноги священиків нерухомо, дванадцять каменів, і перенесіть їх із собою, і покладіть їх на ночівлі, де будете ночувати в цю ніч.
4
и^ призва` і^сђсъ в~і мђжа и^хже и^збра` эT сн~овъ і^и^л~евъ, е^ді'нъ эT кое^гождо племе'ни” И$ рече иM
4
Ісус покликав дванадцять чоловіків, яких призначив із синів Ізраїлевих, по одній людині з коліна,
5
и^дњте преD кїѓ'томъ гн~имъ посредњ і^ѓ^рда'на. и^ въземъ възложиT эTтђдђ ка'мыk е^ді'нъ кождо на ра'ма своа`. по числђ` племенъ сн~овъ і^и^л~евыхъ”
5
і сказав їм Ісус: підіть перед ковчегом Господа Бога вашого на середину Йордану і [візьміть звідти і] покладіть на плече своє кожен по одному каменю, за числом колін синів Ізраїлевих,
6
да бђ'дђтъ сїи въ зна'менїе посредњ васъ лежа'ще всегда`. да е^гда` въпраша'етъ тебе` ё%тро сн~ъ твой гл~я, чт^о е^сть ка'менїе сїе ва'мъ”
6
щоб вони були у вас знаменням [що лежить завжди]; коли запитають вас у наступний час сини ваші і скажуть: «для чого у вас ці камені?»,
7
Ты' же повњси сн~ови твое^мђ гл~я, ја%ко посо'хнђ і^ѓ^рда'нъ рњка` эT лица` ковчега завњта, г~а всея` земля` е^гда` прехожда'ше и& і^ и^схно'ша во'ды і^ѓ^рда'новы, и^ бђдђтъ ваM ка'мыки с^и память въ сн~њхъ і^и^л~евыхъ да'ждь до' вњка”
7
ви скажете їм: «у пам’ять того, що вода Йордану розділилася перед ковчегом завіту Господа [всієї землі]; коли він переходив через Йордан, тоді вода Йордану розділилася»; таким чином камені ці будуть [у вас] для синів Ізраїлевих пам’ятником навік.
8
И$ сътвори'ша та'ко сн~ове і^и^л~евы, ја^коже заповњ'да г~ь і^сђсђ. и^ възем#ши, в~і, ка'мыкъ эT среды` і^ѓ^рда'на, ја^коже заповњ'да г~ь і^сђсђ, по числђ` племе'нъ сн~овъ і^и^л~евъ. и^ принесо'ша иX съ собо'ю въ по'лчище на мњсто, и^ положиша и^хъ т^ђ”
8
І зробили сини Ізраїлеві так, як наказав Ісус: взяли дванадцять каменів з Йордану, як говорив Господь Ісусові, за числом колін синів Ізраїлевих, і перенесли їх із собою на ночівлю, і поклали їх там.
9
Поста'ви же і^сђсъ и^ дрђгїя, в~і, ка'мыкъ посредњ і^ѓ^рдана на мњ'сте и^дњже стоя'сте ноѕњ жречески, въздвиѕа'ющиX ковчегъ завњта гн~я, и^ сђть тамо да'же и^ до днь”
9
І [інші] дванадцять каменів поставив Ісус серед Йордану на місці, де стояли ноги священиків, які несли ковчег завіту [Господнього]. Вони там і до цього дня.
10
Стоа'хђ же и^ жръцы` въздвиза'ющи ковчегъ завњта гн~я въ і^ѓ^рда'нњ. доnдеже скоnча і^сђсъ вс^е е^же заповњда г~ь і^сђсђ повњдати людеM, и^ потща'вшеся лю'дїе прои^доша”
10
Священики, які несли ковчег [завіту Господнього], стояли серед Йордану, доки не було закінчене [Ісусом] усе, що Господь повелів Ісусові сказати народу, — так, як заповідав Мойсей Ісусові; а народ тим часом поспіхом переходив.
11
И$ бы'сть ја^ко сконча'ша вс^и лю'дїе преходя'ще і^ѓ^рда'нъ. пре'иде же и^ ковчеh завњта гн~я и^ ка'мыки преD ними”
11
Коли весь народ перейшов [Йордан], тоді перейшов і ковчег [завіту] Господнього, і священики перед народом;
12
И$ преи^доша сн~ове рђви'мли, и^ сн~ове га'довы и^ полъ племе'ни манасїина. ё^краше'ни преD сн~ы і^и^л~евыми. ја%коy заповњда и^м# мољ=сїи”
12
і сини Рувима і сини Гада і половина коліна Манассіїного перейшли озброєними попереду синів Ізраїлевих, як говорив їм Мойсей.
13
Wм~. воѓ^рђже'ни на ра'ть пре'идоша прDе гм~ъ на бо'и, къ гра'дђ і^е^рихо'ньскђ”
13
Близько сорока тисяча озброєних на війну перейшло перед Господом на рівнини Єрихонські, щоб воювати.
14
Въ то'й дн~ь възвели'чи г~ь і^сђса преD всњмъ наро'домъ і^и^л~евымъ. и^ боа'хђся е^го ја^коy боа'хђся мољ=сїа, е^ли'коже б^њ жиv”
14
У той день прославив Господь Ісуса перед очима всього Ізраїля і стали боятися його, як боялися Мойсея, в усі дні життя його.
15
И$ рече г~ь къ і^сђсђ гл~я
15
І сказав Господь Ісусові, говорячи:
16
заповњждь жеrце'мъ въздвиѕа'ющиM ковче'гъ завњта свњдњ'нїа, и^стђпи'ти эT і^ѓ^рда'на”
16
накажи священикам, які несуть ковчег одкровення, вийти з Йордану.
17
И$ заповњ'да і^сђсъ жръце'мъ гл~я, и^зы'де съ і^ѓ^рда'на”
17
Ісус наказав священикам і сказав: вийдіть з Йордану.
18
И$ бы'сть ја%ко и^зыидо'ша жръцы` въздвиѕа'ющи ковче'гъ завњта гн~я, эT среды` і^ѓ^рда'на. и^ поста'вита но'гы на' сђсњ, и^ потече` вода` і^ѓ^рда'нова на мњ'сто. и^ по'иде ја^ко вчера` и^ третїемъ дн~и по всемђ` дн^ђ”
18
І коли священики, які несли ковчег завіту Господнього, вийшли з Йордану, то, лиш тільки стопи ніг їхніх ступили на сушу, вода Йордану потекла по своєму місцю і пішла, як вчора і третього дня, вище всіх берегів своїх.
19
И$ лю'дїе възыидо'ша эT і^ѓ^рда'на, въ і~ дн~ь, пр'ьваго мsца. и^ ѓ^полчи'шася сн~ове і^и^л~еви в галъга'лњхъ, на странњ` ја^же на востоk слн~ца эT і^ерихо'на,
19
І вийшов народ з Йордану в десятий день першого місяця і поставив стан у Галгалі, на східній стороні Єрихона.
20
в~і же ка'мыка сїя' ја%же взя'ша эT і^ѓ^рда'на поста'ви і^сђсъ въ гал#га'лњхъ, и^ реq къ сн~омъ і^и^л~евыM гл~я”
20
І дванадцять каменів, які взяли вони з Йордану, Ісус поклав у Галгалі
21
Є$гда` въпраша'ютъ ваs сн~ве ва'ши гл~юще чт^о сђть ка'менїе с^е,
21
і сказав синам Ізраїлевим: коли запитають у наступний час сини ваші батьків своїх: «що означають ці камені?»,
22
т^о възвњсти'те сн~омъ вашиM. ја%ко по' сђхђ е^сть минђ'лъ і^и^л~ь і^ѓрда'нъ се'и.
22
скажіть синам вашим: «Ізраїль перейшов через Йордан цей по суші»,
23
и^ссђши` б^о г~ь б~ъ ваj во'дђ і^ѓ^рда'ню преD ними до'ндеже преидо'ша, ја%коже сътвори` г~ь б~ъ ва'шъ и^ чръмно'мђ морю, е^го'же и^съсђши` преD на'ми, до'ндеже преидо'хомъ.
23
бо Господь Бог ваш висушив води Йордану для вас, доки ви не перейшли його, так само, як Господь Бог ваш зробив з Червоним морем, яке висушив [Господь, Бог ваш,] перед нами, доки ми не перейшли його,
24
да ё^вњ'дяT вс^я страны` зе'мныа. ја%ко рђка` гн~я крњ'пка е^сть, и^ да чтете в^ы г~а б~а ва'шего во вс^е вре'мя”
24
щоб усі народи землі знали, що рука Господня сильна, і щоб ви боялися Господа Бога вашого в усі дні.