¹

Сїя же страны` ја%же ѓ^ста'ви г~ь. да и^скђси'т# и^ми і^и^л~я вс^я невњ'дђщая ра'ти, ханаа'ньски”

¹

Ось ті народи, яких залишив Господь, щоб спокушати ними ізраїльтян, усіх, які не знали про всі війни ханаанські, —

²

ЈА/ко да ё^вњсть с^е наслњ'дникъ сн~овъ і^и^л~евъ, и^ да ё^чи'тъ я& ра'ти. ѓ^ба'че и^же прежде сего` не ё^вњ'дяше”

²

для того тільки, щоб знали й училися війні наступні роди синів Ізраїлевих, які раніше не знали її:

³

пя'ть вое^во'дъ и^ноплеме'н#ническъ, князе'и и^ всего` ханане'я, и^ сидо'нина и^ е^ё^е'я живђщаго в лива'нњ, эT горы` ваа'лъ е^рмо'на. да ла'въвема'џа”

³

п’ять власників филистимських, усі хананеї і, сидоняни й евеї, які живуть на горі Ливан, від гори Ваал-Ермона до входу в Емаф.

⁴

И$ бы'сть ја^коже и^скђси` и%ми і^и^л~я. да ё^вњ'сться послђш'аютъ л^и за'повњдь гн~ю, ја%же заповњ'да эTц~ем# и^хъ рђко'ю мољ=сїи^ною”

⁴

Вони були залишені, щоб спокушати ними ізраїльтян і довідатися, чи підкорюються вони заповідям Господнім, які Він заповів батькам їхнім через Мойсея.

⁵

И$ вселишася сн~ове і^и^л~еви средњ ханане'я. и^ хет#џе'я. і^ а^м#морре'я. И$ ферезе'я. и е^в#ве'я. и^ гер#гесе'я, и^ е^о^у^се'я”

⁵

І жили сини Ізраїлеві серед хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, евеїв, [гергесеїв] та ієвусеїв,

⁶

И$ поја%ша дще'ри и^хъ себњ` въ жены`, и^ дще'ри своя да'ша сн~омъ и^хъ. и^ послђжи'ша бого'мъ и^хъ”

⁶

і брали дочок їхніх собі за дружин, і своїх дочок віддавали за синів їхніх, і служили богам їх.

⁷

И$ сътвори'ша сн~ове і^и^л~еви ѕл^о преD бм~ъ и^ забы'ша г~а б~а свое^го. и^ послђжи'ша ваа'лђ и^ а'л#сђ”

⁷

І зробили сини Ізраїлеві зле перед очима Господа, і забули Господа Бога свого, і служили Ваалу й Астарті.

⁸

И$ разгнњ'вася ја%ростїю г~ь на і^и^л~я, и^ преда'сть я& в рђкђ хђсарсаџе'мђ цр~ю сљ=рскђ в# междорњчїе и^ рабо'таша е^мђ, лњт# и~”

⁸

І запалав гнів Господній на Ізраїля, і віддав їх у руки Хусарсафема, царя Месопотамського, і служили сини Ізраїлеві Хусарсафему вісім років.

⁹

И$ възопи'ша сн~ове і^и^л~еви къ г~ђ. и^ въста'ви г~ь сп~сенїе і^и^л~ю. и^ сп~се я& гоџонии%лъ, сн~ъ кене'зовъ бра'тъ хале'воv мнїи,

⁹

Тоді заволали сини Ізраїлеві до Господа, і поставив Господь спасителя синам Ізраїлевим, який спас їх, Гофониїла, сина Кеназа, молодшого брата Халевового.

¹⁰

и^ бы'сть на не'мъ дх~ъ гн~ь и^ сђди` і^и^л~я. і^ и^зы'де на рать къ хђсарсаџе'мђ цр~ю и^ преда` г~ь в рђ'цњ е^го цр~я сљ=рска, и^ ё^крњпи'ся рђка` е^го наD хђсарсаџемоM сљ=рскимъ”

¹⁰

На ньому був Дух Господній, і був він суддею Ізраїля. Він вийшов на війну [проти Хусарсафема], і віддав Господь у руки його Хусарсафема, царя Месопотамського, і перемогла рука його Хусарсафема.

¹¹

И$ бысть въ поко'и земля`, м~, лњтъ. и^ посе'мъ ё%мре гоџонии%лъ сн~ъ кене'зоv.

¹¹

І спочивала земля сорок років. І помер Гофониїл, син Кеназа.

¹²

И$ приложи'ша сн~ове і^и^л~еви сотвори'ти ѕл^о преD гм~ъ. и^ ё^крњпи` г~ь е^гло'ма цр~я моа'вля на і^и^л~я занеже сътвори` ѕло'е преD гм~ъ”

¹²

Сини Ізраїлеві знову стали робити зле перед очима Господа, і укріпив Господь Еглона, царя Моавитського, проти ізраїльтян, за те, що вони робили лихе перед очима Господа.

¹³

И$ събра` к себњ вс^я сн~ы аMмо'ня. и^ а^мали'ковы, і^ и'де и^ поби` і^и^л~я, и^ прїя` гра'ды џини'чески”

¹³

Він зібрав до себе [усіх] аммонитян і амаликитян, і пішов і уразив Ізраїля, й оволоділи вони містом Пальм.

¹⁴

И$ рабо'таша сн~ове і^и^л~ви е^гло'мђ цр~ю моа'влю, лњтъ, и~і”

¹⁴

І служили сини Ізраїлеві Еглону, царю Моавитському, вісімнадцять років.

¹⁵

И$ възопи'ша сн~ове і^и^л~еви къ г~ђ. и^ въста'ви и^мъ г~ь сп~сенїе а^ѓ'да сн~а гара'ня, сн~а е^мїина мђжа е^же не владњ` десни'цею. и^ посла'ша сн~ове і^и^л~еви дары рђко'ю е^го, е^гло'мђ цр~ю моа'влю”

¹⁵

Тоді воззвали сини Ізраїлеві до Господа, і Господь поставив їм спасителя Аода, сина Гери, сина Ієминиєвого, який був лівшою. І послали сини Ізраїлеві з ним дари Еглону, царю Моавитському.

¹⁶

И$ сътвори` себњ а^ѓ'дъ ноQ ѓ^бою'дђ ѓ%стръ, на' пядь е^ди'нђ долгота` е^го. и^ пояса'ся и^мъ по бедрњ десно'и свое'и”

¹⁶

Аод зробив собі меч із двома вістрями, довжиною в лікоть, і підперезав його під плащем своїм до правого стегна,

¹⁷

І$ и'де и^ принесе` дары е^гло'мђ цр~ю моа'влю. е^гло'м же мђж# ѓ^сла'блеn б^њ ѕњ'ло”

¹⁷

[і прийшов,] і підніс дари Еглону, царю Моавитському; Еглон же був чоловіком дуже повним.

¹⁸

И$ бы'сть ја%ко сконча` а^ѓ'дъ принося` дары. и^ вы'слалъ нося'щая да'ры”

¹⁸

Коли підніс Аод усі дари і випровадив людей, які принесли дари,

¹⁹

И$ е^гло'мъ ѓ^брати'ся эT і%долъ и^же въ галга'лњхъ. и^ реq а^ѓ'дъ слово мн^њ е^сть к тебњ та'ино цр~ю, и^ рече е^гло'мъ всњмъ преDстоя%щимъ пред ни'мъ. да и^зы'дђтъ во'нъ, і^ и^зыдо'ша вс^и преDстоя'щїи е^го”

¹⁹

то сам повернувся від ідолів, що у Галгалі, і сказав: у мене є таємне слово до тебе, царю. Він сказав: тихіше! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому.

²⁰

А$ѓ'д же внїиде к немђ`. се'и же сидя'ше на восхо'дницы лњтнїи е^ді'н# и^ рече а^ѓ'дъ слово бж~їе мн^њ къ тебњ цр~ю. и^ въста` е^гло'мъ съ стола` и^ прїиде к немђ`”

²⁰

Аод увійшов до нього: він сидів у прохолодній світлиці, що була в нього окремо. І сказав Аод: у мене є до тебе, [царю,] слово Боже. [Еглон] встав зі стільця [перед ним].

²¹

И$ бысть е^гда въста` а^гїе, простре` а^ѓ'дъ рђкђ лњвђю с^и і^ и^звлече` но'жъ и^же наD стегно'мъ е^го де'сным#, и^ вон#зе` во чре'во е^гло'мово”

²¹

[Коли він встав,] Аод простяг ліву руку свою і взяв меч із правого стегна свого і встромив його в живіт його,

²²

И$ поDти'снђ и^ чреn поD ко'жђ, и^ затвори` ја%звђ тђ'къ, ја%ко не и^звлече` ножа` и^с чре'ва е^го н^о и^зы'де лаи^но`”

²²

так що ввійшло за вістрям і руків’я, і жир закрив вістря, тому що Аод не вийняв меча з живота його, і він пройшов до задньої частини.

²³

І$ и^зы'де а^ѓ'дъ во па'пертъ. и^ затвори` двери вхо'дницы го'рнеи е^го, и^ заключи` е^го

²³

І вийшов Аод за поріг, і зачинив за собою двері світлиці, і замкнув.

²⁴

І$ е^гда сїи и^зы'де прїидо'ша раби` е^го ё^зрњша, и^ с^е две'ри въсхо'дницы затво'рены. и^ рњша, е^д^а в за'дњ сњдиT ё^го'дная себњ` творя` эTшедъ эT ло'жа”

²⁴

Коли він вийшов, раби Еглона прийшли і бачать, ось, двері світлиці замкнуті, і говорять: мабуть, він з необхідности у прохолодній кімнаті.

²⁵

И$ прежда'ше ё^мо'л#кше” и^ се не бы'сть эTврьза'яй две'ри въсхоDницы, и^ взе'мше клю'чь эTврьзо'ша, и с^е господи'нъ и^хъ лежи'тъ на зеMли` мр~твъ”

²⁵

Чекали досить довго, але бачачи, що ніхто не відмикає дверей світлиці, взяли ключ і відімкнули, і ось, господар їхній лежить на землі мертвий.

²⁶

А$ѓ'д же ё^бњжа` до'ндеже ѓ^бозрњша, и^ минђ'въ і%долы вни'де въ ро'џђ”

²⁶

Поки вони дивувалися, Аод тим часом пішов, [і ніхто про нього не думав,] пройшов повз ідолів і врятувався в Сеїраф.

²⁷

И$ бы'сть е^гда прїиде а^ѓD въ зе'млю і^ил~евђ, и^ въстрђби` ро'гоM в горњ` ефре'мли, и^ снидо'ша с нимъ съ горы` сн~ове і^и^л~еви, се'и же преD ни'ми”

²⁷

Прийшовши ж [у землю Ізраїлеву, Аод] засурмив трубою на горі Єфремовій, і зійшли з ним сини Ізраїлеві з гори, і він ішов перед ними.

²⁸

И$ рече к ни'мъ, и^дњте въ слDњ мене`, ја%ко преда'сть г~ь б~ъ врагы` на'ша моа'вляне в рђцњ на'ши” І$ и^до'ша въ слњ'дъ е^го, и^ преDвзя'ша прехо'ды ё^ і^ѓ^рда'на и^ моа'вля, и^ не да'ша никомђже минђт'и”

²⁸

І сказав їм: ідіть за мною, бо віддав Господь [Бог] ворогів ваших моавитян у руки ваші. І пішли за ним, і захопили переправу через Йордан до Моаву, і не давали нікому переходити.

²⁹

І$ и^зби'ша моа'ва в т^о вре'мя ја%ко, і~, ты'сяu мђжъ вс^я во'ины, и^же в ни'хъ, и^ вся'къ мђжъ си'ленъ и^ не ё^бњже н^и е^ді'нъ”

²⁹

І вбили в той час моавитян близько десяти тисяч чоловік, усе здорових і сильних, і ніхто не втік.

³⁰

И$ премњни'ся моа'въ в то'и дн~ь поD рђкђ і^и^л~евђ, и^ бысть в поко'й земля`, п~, лњтъ и^ сђди` и^мъ а^ѓD до'ндеже ё%мре”

³⁰

Так підкорилися в той день моавитяни Ізраїлю, і спочивала земля вісімдесят років. [І був Аод суддею їх до самої смерти.]

³¹

По не'м же въста` самега'ръ сн~ъ а^на'џовъ, се'и изби` и^ноплеме'н#никъ, х~, мђжъ, радлицею плђж'ною и^ сп~се и^ се'и і^и^л~я”

³¹

Після нього був Самегар, син Анафів, який шістсот чоловік филистимлян побив волячим рожном; і він також спас Ізраїля.