Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Сђде'и і^ил~евыX
Острозька Біблія, 1581р.
Київський ізвод
Глvа, а~”
1
И$ бы'сть по скоnча'нїи і^сђ'совњ, въпроша'хђ сн~ове і^и^л~еви е^гда` гл~юще. кт^о взы'идеT съ на'ми к ханане'ю въе^во'дою сњщ'ися с ни'ми”
1
І бисть по сконча́нії Ісу́сові, і вопроша́ху си́нове Ізра́їлеви Го́спода, глаго́люще: кто взи́деть нам к Ханане́ю воєво́да, ра́товати на них?
І рече́ Госпо́дь: Іу́да взи́деть; се, дах зе́млю в ру́ку єго́.
3
И$ рече і^ю%да къ симеѓ^нђ бра'тђ свое^мђ. вꙁы'ди со мно'ю свобожда'ти жре'бїи мои, да сњче'мся съ ханане'ѓмъ” да и^ а'зъ поидђ` с тобо'ю свобожда'ти жре'бїи твой” І$ и^де` с нимъ симеѓ'н#”
3
І рече́ Іу́да к Симео́ну, бра́ту своєму́: взи́ди со мно́ю в жре́бій мой, і ополчи́мся на Ханане́я; і пойду́ і аз с тобо́ю в жре́бій твой. І по́йде с ним Симео́н.
І рече́ Адонівезе́к: седьми́десяти царе́м обсіко́х краї́ рук їх і краї́ ног їх, і би́ша собира́юще [от крупи́ць] под трапе́зою моє́ю; я́коже у́бо сотвори́х, та́ко воздаде́ мі Бог. І приведо́ша єго́ во Ієрусали́м, і у́мре та́мо.
І воєва́ша си́нове Іу́дини на Ієрусали́м, і взя́ша єго́, і порази́ша єго́ о́стрієм меча́, і град сожго́ша огне́м.
9
Посе'м же снидо'шася сн~ове і^ю'дини, вое^ва'ти на ханане'я, живђщ'аго в го'рстњи ко ю%гђ, и^ в ра'внњи”
9
І по сих снидо́ша си́нове Іу́дини воєва́ти на Ханане́я живу́щаго в го́рній к ю́гу і в ра́вній.
10
І$ и'де і^ю'да на ханаа'на живђщ'аго в хевро'нњ. и^мя же б^њ хевро'нђ преже карїа^џа'ръвъсефе'ръ. и^ ё^би'ша сеси'на, и^ а^хима'на” И$ џоломїя. роD е^на'ков#”
10
І по́йде Іу́да на Ханане́я живу́щаго в Хевро́ні. І ізи́де Хевро́н со страни́; і́м'я же бі Хевро́ну пре́жде Каріафарво́к-се́фер; і уби́ша Сеси́на, і Ахіма́на, і Фолмі́я, ро́ди Єна́кови.
11
И$ въꙁыидо'ша эTтђ'дђ къ живђщ'имъ в дави'рњ. и%мя же дави'рђ б^њ пре'же граD писмеnныи”
11
І взидо́ша отту́ду к живу́щим в даві́рі; і́м'я же даві́ру бі пре́жде Каріафсе́фер, град пи́сьмен.
Вы' же не завњща'ите завњта к# сњдя'щимъ на ꙁемли` се'и, ниже богоM и^хъ да поклони'теся, н^о и^звая'ная и^хъ да съкрђши'те. ѓ%лтарь иX да раскопа'иᲄе, и^ не послђшасᲄе гла'са мое^го. и^ с^е съᲄвори'сте”
И$ ѓ^сᲄа'ви г~ь страны` сїя не съгна'ти и^хъ въско'рњ. и^ ниже преда'сть и^хъ в рђкђ і^сђ'совђ”
Глvа, г~”
1
Сїя же страны` ја%же ѓ^ста'ви г~ь. да и^скђси'т# и^ми і^и^л~я вс^я невњ'дђщая ра'ти, ханаа'ньски”
1
І приложи́ша си́нове Ізра́їлеви сотвори́ти зло́є пред Го́сподем; і Ао́д у́мре.
2
ЈА/ко да ё^вњсть с^е наслњ'дникъ сн~овъ і^и^л~евъ, и^ да ё^чи'тъ я& ра'ти. ѓ^ба'че и^же прежде сего` не ё^вᲇ'дяше”
2
І отдаде́ їх Госпо́дь в ру́ку Іави́на, царя́ Ханаа́нська, і́же ца́рствова во Асо́рі. І воєво́да си́ли єго́ Сиса́ра, і той жив'я́ше во Арисо́фі язи́ков.
3
пя'ть вое^во'дъ и^ноплеме'н#ническъ, князе'и и^ всего` ханане'я, и^ сидо'нина и^ е^ё^е'я живђщаго в лива'нњ, эT горы` ваа'лъ е^рмо'на. да ла'въвема'џа”
3
І возопи́ша си́нове Ізра́їлеви ко Го́споду, я́ко де́в'ять сот колесни́ць желі́зних бя́ше єму́; і той озло́би Ізра́їля зіло́ літ два́десять.
І посла́ Девво́ра, і призва́ Вара́ка си́на Авинеє́мля із Кеде́са Неффали́мова, і рече́ к нему́: не запові́да ли тебі́ Госпо́дь Бог Ізра́їлев? і по́йдеши в го́ру Фаво́р, і по́ймеши с собо́ю де́сять ти́сящ муже́й от сино́в Неффали́млих і от сино́в Завуло́них;
І рече́ к ней Вара́к: а́ще по́йдеши со мно́ю, пойду́, і а́ще не по́йдеши со мно́ю, не пойду́; я́ко не вім дне, в о́ньже благоустро́їть Госпо́дь а́нгела со мно́ю.
І рече́ Девво́ра к нему́: іду́щи пойду́ с тобо́ю; оба́че віждь, я́ко не бу́деть тебі́ сла́ва на путі́, в о́ньже ти і́деши; поне́же в ру́ку же́нську преда́сть Госпо́дь Сиса́ру. І воста́ Девво́ра і по́йде с Вара́ком до Ка́диса.
І рече́ Девво́ра к Вара́ку: воста́ни, я́ко сей день, в о́ньже предаде́ Госпо́дь Сиса́ру в ру́ку твою́, зане́ Госпо́дь ізи́деть пред тобо́ю. І сни́де Вара́к с гори́ Фаво́р, і де́сять ти́сящ муже́й вслід єго́.
І сотре́ Госпо́дь Сиса́ру і вся колесни́ці єго́ і весь полк єго́ о́стрієм меча́ пред Вара́ком. І сни́де Сиса́ра с колесни́ці своєя́ і побіже́ нога́ми свої́ми.
І ізи́де Іаї́ль во срі́теніє Сиса́рі і рече́ к нему́: уклони́ся, господи́не мой, уклони́ся ко мні, не бо́йся. І уклони́ся к ней в ку́щу, і покри́ єго́ оде́ждею своє́ю.
19
И$ е^гло'мъ ѓ^брати'ся эT і%долъ и^же въ галга'лњхъ. и^ реq а^ѓ'дъ слово мн^њ е^сть к ᲄебњ та'ино цр~ю, и^ рече е^гло'мъ всњмъ преDстоя%щимъ пред ни'мъ. да и^ꙁы'дђтъ во'нъ, і^ и^зыдо'ша вс^и преDстоя'щїи е^го”
19
І рече́ Сиса́ра к ней: напо́й м'я ма́ло води́, я́ко возжажда́х. І отріши́ міх мле́чний, і напої́ єго́, і покри́ єго́.
20
А$ѓ'д же внїиде к немђ`. се'и же сидя'ше на восхо'дницы лњтнїи е^ді'н# и^ рече а^ѓ'дъ слово бж~їе мн^њ кᲆ тебњ цр~ю. и^ въста` е^гло'мъ съ сᲄола` и^ прїиде к немђ`”
20
І рече́ к ней Сиса́ра: ста́ни во две́рех ку́щи, і бу́деть а́ще кто при́йдеть к тебі́, і вопро́сить тя, і рече́ть: єсть ли зді муж? І рече́ши: ність.
І взя Іаї́ль, жена́ Хаве́рова, кол ку́щний, і взя млат в ру́ку свою́, і вни́де к нему́ ти́хо, і водрузи́ кол во скра́нії єго́, і пронзе́ до землі́; і сей утру́ждся спа́ше, і і́здше.
І се, Вара́к гоня́й Сиса́ру. І ізи́де Іаї́ль во срі́теніє єму́ і рече́ єму́: прийди́, і покажу́ тебі́ му́жа, єго́же ти і́щеши. І вни́де к ней, і се, Сиса́ра лежа́ше мертв, і кол во скра́нії єго́.
Усли́шіте, ца́ріє, і внуші́те, кня́зі: аз Го́сподеві воспою́ і пою́ Бо́гу Ізра́їлеву.
4
дњво'ра же проро'чица, жена` лафидо'џова. сїа сђди і^и^л~еви в т^о врњмя”
4
Го́споди, во ісхо́ді Твоє́м от Сиї́ра, внегда́ воздвиза́тися Тебі́ от села́ Едо́мова, земля́ потрясе́ся, і не́бо возмути́ся, і о́блаци іска́паша во́ду;
5
И$ сїя живя'ше поD фђни'комъ дево'риномъ, междђ ра'моM. и^ ме'ждђ веџи'лемᲆ в горњ` е^фрњмовњ. и^ въсхожа'хђ сн~ове і^и^л~евы, к не'и та'мо на сђд#”
5
го́ри подвиго́шася от лиця́ Го́спода Елої́, та́я Сина́ от лиця́ Го́спода Бо́га Ізра́їлева.
6
И$ посла'вше дево'ра, приꙁва` вара'ка сн~а а^вине'мля, эT племе'ни неџали'мова. и^ реq к немђ не ꙁаповњ'да ли тебњ` г~ь б~ъ і^и^л~евъ, да и'деши въ горђ` фаво'ровђ. и^ да пои^ме'ши съ собо'ю, і~, ты'сящь мђжеи. эT сн~овъ неџали'мль и^ эT сн~овᲆ заё^ло'нь” А$ꙁъ
6
Во дні Самега́ра, си́на Ана́фова, во дні Іаї́лі, оскуді́ша путіє́, і ідо́ша в путі́ кри́ви, і ідо́ша в путі́ развраще́нни;
7
же приведђ` к тебњ` в# водоте'чь, кисо'нъ, сиса'рђ вое^во'дђ си'лы а^ви'ня. и^ колесни'ца е^го и^ мно'жество во'и е^го, и^ преда'мъ и& в рђ'кђ твою”
7
оскуді́ша живу́щії во Ізра́їлі, оскуді́ша до́ндеже воста́ Девво́ра, до́ндеже воста́ ма́ти во Ізра́їлі;
8
И$ реq к не'и вара'къ, а^ще и%деши со мно'ю, т^о и^дђ`, а^ще л^и не и%деши со мно'ю, т^о не и^дђ`”
8
ізбра́ша бо́ги но́ви, я́ко хліб я́чен, тогда́ воєва́ша гра́ди князе́й; щит не яви́ся, ніже́ копіє́ в чети́редесяти ти́сящах во Ізра́їлі.
9
И$ реq дево'ра к немђ`, и^дђщи и^дђ` с тобо'ю. ѓ^баq вњждъ ја%ко не бђ'детъ т^и съ сла'вою пђть сїи во'ньже и%деши. поне'же въ рђ'кђ же'ньскђ преда'стъ г~ь сиса'рђ. и^ въста'вши дево'ра і^ и'де с вара'комъ до кади'съ”
9
Се́рдце моє́ на учине́нная во Ізра́їлі; си́льнії люді́й, благослові́те Го́спода!
Лю́діє Єфре́млі утоми́ша їх в доли́ні; брат твой Веніамі́н в лю́дех твої́х; от мене́ Махі́р снидо́ша взиску́ющії, і от Завуло́на укріпля́ющіїся в ски́птрі повіствова́нія пи́сьменника.
И$ реq гедеѓ'нъ къ б~ђ, да не раꙁгнњ'вается ја%рость твоя` на' мя, да гл~ю е'ще` е^ді'ною, і^ и^скђшђ е^ще` е^ді'ною, в рђ'нњ се'мъ, да бђ'детъ в рђ'нњ то'чїю сђша, а^ по все'и земли` роса` бђ'детъ”
40
И$ сътвори` б~ъ в# тђ но'щь та'ко, и^ бысть сђ'хо на рђ'нњ то'чїю, а^ по все'и ꙁемли` роса`”
Глvа, з~”
1
И$ ѓ^бђтрњ` ровоа'ль. с^е е^сть гедеѓ'нъ. и^ вс^и люди и^же с ниM, вᲆполчи'шася ё^ и^сто'чника а^реD. полкъ же мадїа'мль и^ а^мали'ков# бња'ше е^мђ с сњ'вера на хо'лмњ мо'се гава'џовњ, а^м#мор#реѓ^вы в# доли'не”
2
И$ рече г~ь къ гедеѓ%нђ. мно'ѕи людїе и^же с тобо'ю. сего ра'ди не предаM мадїа'ма в рђкђ иX. да не когда` похва'лится і^и^л~ь на' мя гл~я, рђка моа сп~се мя”
И$ реq г~ь кᲆ гедеѓ^нђ, е^ще` людїе мно'ѕи сђть съведи я& на' водђ да тїя& и^скђшђ` т^ђ. и^ да бђ'деT е^гоже а^ще нарекђ` тебњ`. се'й да и^деT с тобо'ю. а^ е^гоже а^ще не нарекђ` да не и%детъ с тобо'ю”
Сїи же трђби'ша, въ, т~, роh. и^ положи` г~ь на' ня ме'чь ко'ждо по'дрђгъ свое^го въ все'мъ по'лъцњ, и^ пробњж'е полкъ до виџасе'пы. и^ даже до а^вельмаё^ла и^ к тави'џђ”
И$ реко'ша ста'рцы галаа'д#стїи къ е^џа'еви. сего` ради н~нњ прїидо'хомъ к тебњ`. да и%деши с на'ми и^ да въполчи'мся на сн~ы а^м#мо'ни и^ бђ'деши на'мъ кн~ѕь всњмъ живђщимъ в галаа'дњ”
И$ эT всего` и^же и^схо'дитъ и^ꙁ виногра'да да не ја%сть и^ вина` и^ сике'ра да не пїе'тъ, и^ всего` нечи'ста да не ја%сть, и^ вс^е е^ли'ко заповњ'дахъ сїе да снабди'тъ”
И$ подви'жеся поDсњд# і^ и^зыиде в гава'ю и^ начаша трђби'ти і^ и^зби'ша весь граD ѓ%стрїемъ меча`”
38
І$и^л~ьтяне же и^мњхђ зна'менїе со поDсњдомъ е^гда` за'жгђтъ граD мђж# же принесъ ме'чь къ поDса'де. на зна'менїе, да запа'ляT и ды'мъ да ё^мно'жится и^з гра'да”