Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Прїидо'шя же нњцїи в т^о врњмя повњ'дающе е^мђ ѓ^ галиле'ихъ, и%хже кро'вь пилатᲆ смњси` съ жрътвами и^хъ”
1
У той час деякі прийшли і розповіли про галилеян, кров яких Пилат змішав з жертвами їхніми.
2
и^ эTвњщавъ і^с~, рече и^мъ. мните ли ја%ко галиле'ане сїи грњшнᲇиши паче всњхъ галиле'ан# бяхђ, ја^котако пострада'шя;
2
У відповідь Ісус сказав їм: чи думаєте ви, що ці галилеяни були грішніші за всіх галилеян, що так постраждали?
3
ни^ гл~ю вамъ, н^о а'ще не пока'етеся, вс^и та'коже погы'бнете”
3
Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.
4
И$ли ѓ^ни` ѓ^см#надесяте на ни'хже паде` сто'лпъ силоа'мъскїи, и^ поби` и^х#. мните ли ја%котїи длъжнњиши бњхђ паче всњхъ живђщихъ въ і^ерsли'мњ;
4
Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Силоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Єрусалимі?
5
ни^ гл~ю вам#, н^о а^ще не пока'етеся, вс^и та'кожде погы'бнете”
5
Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.
6
Гл~аше же сїю при'тчю” Смоко'вницђ и^мяше нᲇкїи въ виноградњ своемъ в#сажденђ. и^ прїиде и^ща` плода` на не'й, и^ не ѓ^брњте”
6
І сказав оцю притчу: один чоловік мав у своєму винограднику посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній і не знайшов.
7
Рече же к винаре'ви, с^е третїе лᲇто эTнелиже прихожDђ и^ща` плода на смоко'вници се'й, и^ не ѓ^брњта'ю. посњци ю& оу^бо, въскђ'ю и^ ꙁе'млю оу^пражня'е'тъ;
7
І сказав виноградареві: ось третій рік я приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її, навіщо вона і землю займає?
8
ѓ%н же эTвњщавъ, рече е^мђ. г~и, ѓ^ста'ви ю& и^ се^ лњто, до'нъдеже ѓ^копа'ю ѓ%крsтъ еа`, и^ ѓ^сы'плю гно'емъ,
8
Але той сказав йому у відповідь: господарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і підсиплю гноєм.
9
и^ а'ще оу^бо сътворитъ пло'дъ, а%ще ли же ни^, въ грядђщее посњче'ши ю&”
9
Можливо, дасть вона плід; а якщо ні, наступного року зрубаєш її.
10
Бяше же оу^ча` на е^ді'ноM эT со'нмищъ в сђботы”
10
В одній із синагог Він навчав у суботу.
11
И$ с^е жена` б^њ и^мђщ'и дXђ недђж'енъ, лњтъ ѓ^см#надесять, и^ б^њ сля'ка. и^ не могђщ'ися въсклони'ти эTнђдь”
11
Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випростатись.
12
Ви'дњв же ю& і^с~, пригласи`, и^ рече е'й, же'но эTпђще'на е^си эT недђ'га твое^го.
12
Ісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко, ти звільнена від твоєї недуги.
13
и^ въꙁложи на ню рђцњ, и^ а'бїе про'стреся, и^ сла'вляше б~а”
13
І поклав на неї руки; і вона зараз же випросталась і почала славити Бога.
14
эTвњщав же старњишина събо'рђ, недђгђ'а, ꙁане в сђбо'тђ и^сцњли ю& і^с~, гл~аше наро'дђ. шесть дн~їи еs, в няже досто'итъ дњ'лати, в# ты оу^бо приходяще цњли'теся, а^ не въ дн~ь сђботныи”
14
При цьому начальник синагоги, обурюючись, що Ісус зцілив її в суботу, сказав народові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній.
15
эTвњщав же ё"бо е^мђ г~ь, и^ рече. лицемњ'ре, кождо васъ в сђботђ не эTрњша'етъ ли свое^го вола и^ли ѓ^сла эT ја%слїи. и^ ве'дъ напаа'ет#;
15
Господь сказав йому у відповідь: лицеміре, чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел і не веде напувати?
16
сїю же дще'ре а^враа'млю сђщ'ђ, ю&же свяꙁа` сатана`, с^е ѓ^смоенадесяте лњто, не достоа'ше ли раꙁрњши'тися е'й эT ю'ꙁы сеа` в# дн~ь сђботныи;
16
А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не належало визволити від цих пут у день суботній?
17
и^ си` е^мђ гл~ющђ, стыдя'хђся вс^и противляющеи`ся е^мђ. и^ вс^и лю'дїе ра'довахђся, ѓ^ всњхъ сла'вныхъ быва'ющихъ эT него`”
17
І коли Він говорив це, усі, що противилися Йому, засоромились; і всі люди раділи всім славним ділам Його.
18
Гл~аше же, комђ подо'бно е^сть цр~твїе бж~їе. и^ комђ оу^подоблю е&;
18
Він же сказав: до чого подібне Царство Боже, і до чого уподібню його?
19
подобно е^сть зернђ горђшнђ, е^же прїеM чл~къ, в#верже в# винограD свой, и^ възрасте`, и^ бысть дре'во ве'лїе, и^ птица нбsны'а всели'шася в# вњтвїе е^го”
19
Воно подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посадив у своєму саду; і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні оселилися у гілках його.
20
И$ па'кы рече. комђ оу^подо'блю црsтвїе бж~їе;
20
Ще сказав: до чого уподібню Царство Боже?
21
подо'бно е^сть ква'сђ, е^же прїе'мши жена, съкры` в мђцњ са'та тр^и, до'ндеже въски'се вс^е”
21
Воно подібне до закваски, яку жінка, взявши, поклала на три міри борошна, аж доки не вкисне все.
22
И$ прохождаше скво'зњ грады и^ веси, оу^ча, и^ ше'ствїе творя въ і^е^рsлимъ”
22
І проходив через міста і села, і навчав, прямуючи до Єрусалима.
23
Рече же нњкїи е^мђ. г~и, а^ще ма'ло е^сть сп~са'ющих#ся; ѓ^н# же рече к нимъ.
23
Один чоловік сказав Йому: Господи, невже мало таких, що спасаються? А Він сказав їм:
24
подвиꙁайтеся вни`ти сквозњ тњ'снаа вра'та. ја%ко мно'ѕи гл~ю вамъ в#зы'щђт# внити, и^ не възмо'гђтъ”
24
намагайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть.
25
эTнелиy въста'нетъ домђ влDка, и^ затвориT двери`, и^ на'чнете` вн^њ стоа'ти и^ оу^даряти в# двери` гл~юще. г~и, г~и эTвр'ъзи намъ. и^ эTвњщавъ речетъ вамъ. не вњ'дњ васъ эTкђ'дђ е^сте”
25
Коли Господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! Відчини нам. А Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звідки ви.
26
Тогда` на'чнете гл~ати. ја%дохомъ преD тобою и^ пи'хомъ, и^ на распђтїиX на'шихъ оу^чилъ е^си”
26
Тоді почнете говорити: ми їли і пили перед Тобою, і на перехрестях наших Ти навчав.
27
И$ речетъ, гл~ю вамъ, не вњмъ ваs эTкђд'ђ е^сᲄе, эTстђпи'те эT мене вс^и дњлателїе непра'вдњ.
27
А Він скаже: говорю вам, що не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду.
28
т^ђ бђд'етᲆ плач'ъ и^ скрежеT зђбомъ” Є$гда оу^ꙁрите а^враа'ма, і^ и^саа'ка, і^ и^а'кова, и^ вся` пррoкы въ црsтвїи бж~їи, ваs же и^згони'мыхᲆ во'н#.
28
Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова і всіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть.
29
и^ прїидђтъ эT въстокᲆ и^ запаD, и^ сњвера и^ ю'га, и^ възля'гђтᲆ въ црsтвїи бж~їи”
29
І прийдуть від сходу і заходу, від півночі й півдня, і возляжуть у Царстві Божому.
30
И$ с^е сђть послDњнїи, и^же бђдђтъ п'ерви. и^ сђть пе'рвїи, и^же бђдђтъ послњ'дъни”
30
І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми.
31
В то'и дн~ъ пристђпи'шя нњцїи эT фарїсе'й, гл~юще е^мђ. и^зыди і^ и^ди эTсю'дђ, ја%ко и%родъ хо'щетъ т^я оу^би'ти”
31
У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди і піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити.
32
И$ рече и^мъ. шDеше рцњте ли'сђ томђ. с^е и^згоню бњ'сы, і^ и^сцњле'нїа творю днsе и^ оу'трњ, и^ в# тре'тїи сконча'ю”
32
І сказав їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось виганяю бісів і зціляю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу.
33
ѓ^баче подоба'етъ м^и днsе, и^ оу^трњ и^ въ бли'жнїи и^ти`, ја%ко не вᲆзмо'жно е^сть пррoкђ погы'бнђти кромњ і^е^рsли'ма”
33
А втім, Мені треба ходити сьогодні, завтра і в наступний день, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.
34
И$е^рsли'мъ, и^е^рsлїм#, и^зби'выи` пррoкы, и^ ка'менїемъ побиваа' посланыа к# немђ. ко'ль кра'ты вᲆсхотњхъ събрати чя'да твоя, ја^коже ко'кошъ гнњ'ѕдо` свое` поD крилњ, и^ не вᲆсхотњ'сте;
34
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбивав пророків і камінням побив посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах пташенят своїх під крила, і ви не захотіли!
35
се ѓ^ставля'ется вамᲆ доM вашъ пsђ” Гл~ю же ваM, ја%ко не и'мате мене ви'дњти, дондеже прїидеT, е^гDа реч'ете, блsвеn грядыи` вᲆ и^мя гн~е”
35
Ось залишається вам дім ваш порожнім. Кажу ж вам, що ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: благословенний, Хто гряде в ім’я Господнє!