Звичайний друк
Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Друкувати / зберегти PDF
Закрити
Глvа, ѕ~і.
Острозька Біблія, 1581р.
Давньогрецькою
1
Г
л~аше же и^ къ оу^чн~комъ своиM. чл~къ нњ'кїи б^њ бога'тъ, и^же и^мяше приста'вника, и^ то'й ѓ^клеветанᲆ бысть к# немђ, ја%ко расточа'етъ и^мњ'нїе е^го,
1
Ἔλεγεν δὲ καὶ πρὸς τοὺς μαθητὰς αὐτοῦ, Ἄνθρωπός τις ἦν πλούσιος, ὃς εἶχεν οἰκονόμον· καὶ οὗτος διεβλήθη αὐτῷ ὡς διασκορπίζων τὰ ὑπάρχοντα αὐτοῦ.
2
и^ пригласивъ е^го, рече е^мђ. что` с^е слы'шђ ѓ^ тебњ; възDаждъ эTвњтъ ѓ^ приставленїи домо'в#нњмъ. не възмо'жеши б^о ктомђ до'мђ стро'ити”
2
Καὶ φωνήσας αὐτὸν εἶπεν αὐτῷ, Τί τοῦτο ἀκούω περὶ σοῦ; Ἀπόδος τὸν λόγον τῆς οἰκονομίας σου· οὐ γὰρ δυνήσῃ ἔτι οἰκονομεῖν.
3
Рече же в себњ присᲄа'вник до'мђ. что` сътворю, ја%ко г~ь мой эTе'млетᲆ строе'нїе домђ эT мене`; копа'ти не могђ`, просити стыждђся.
3
Εἶπεν δὲ ἐν ἑαυτῷ ὁ οἰκονόμος, Τί ποιήσω, ὅτι ὁ κύριός μου ἀφαιρεῖται τὴν οἰκονομίαν ἀπ’ ἐμοῦ; Σκάπτειν οὐκ ἰσχύω, ἐπαιτεῖν αἰσχύνομαι.
4
разђмњхъ чт^о сътворю. да е^гда эTста'вленъ бђдђ эT строе'нїа до'мђ, прїимђтъ м^я в до'мы своя”
4
Ἔγνων τί ποιήσω, ἵνα, ὅταν μετασταθῶ τῆς οἰκονομίας, δέξωνταί με εἰς τοὺς οἴκους αὐτῶν.
5
И$ призвавъ е^ді'ного когождо длъжникъ господи'на свое^го. гл~аше пе'рвомђ, коли'цњмъ длъженᲆ е^си господинђ мое^мђ;
5
Καὶ προσκαλεσάμενος ἕνα ἕκαστον τῶν χρεωφειλετῶν τοῦ κυρίου ἑαυτοῦ, ἔλεγεν τῷ πρώτῳ, Πόσον ὀφείλεις τῷ κυρίῳ μου;
6
ѓ%н же рече. ст^о мњръ ма'сла” И$ рече е^мђ, прїими пи'санїе твое, и^ сњдъ ско'ро, напиши, пятьдесятᲆ”
6
Ὁ δὲ εἶπεν, Ἑκατὸν βάτους ἐλαίου. Καὶ εἶπεν αὐτῷ, Δέξαι σου τὸ γράμμα, καὶ καθίσας ταχέως γράψον πεντήκοντα.
7
Пото'мже рече дрђго'мђ. ты же коли'цњмъ дл'ъженъ е^си; ѓ^н же рече, ст^о мњръ пшени'ца” И$ гл~а е^мђ. прїими писа'нїе твое, и напиши`, ѓ^смъдесятъ”
7
Ἔπειτα ἑτέρῳ εἶπεν, Σὺ δὲ πόσον ὀφείλεις; Ὁ δὲ εἶπεν, Ἑκατὸν κόρους σίτου. Καὶ λέγει αὐτῷ, Δέξαι σου τὸ γράμμα, καὶ γράψον ὀγδοήκοντα.
8
И$ похвали г~ь до'мђ строи'теля непра'веднаго, ја^ко мђдрњ сътвори`. ја%ко сн~ове вњка сего мђдрњиши па'че сн~въ свњта в родњ свое'мъ сђть”
8
Καὶ ἐπῄνεσεν ὁ κύριος τὸν οἰκονόμον τῆς ἀδικίας ὅτι φρονίμως ἐποίησεν· ὅτι οἱ υἱοὶ τοῦ αἰῶνος τούτου φρονιμώτεροι ὑπὲρ τοὺς υἱοὺς τοῦ φωτὸς εἰς τὴν γενεὰν τὴν ἑαυτῶν εἰσίν.
9
И$ а^зъ вамъ гл~ю, сътвори'те себњ дрђгы` эT мамо'ны непра'вды, да е^гда ѓ^скђдње'те, прїимTђ в^ы в# вњчныа кро'в^ы”
9
Κἀγὼ ὑμῖν λέγω, Ποιήσατε ἑαυτοῖς φίλους ἐκ τοῦ μαμωνᾶ τῆς ἀδικίας, ἵνα, ὅταν ἐκλίπητε, δέξωνται ὑμᾶς εἰς τὰς αἰωνίους σκηνάς.
10
Вњ'рныи в# ма'лњ, и^ въ мно'ѕњ вњренъ е^сть. и^ непра'ведныи в# ма'лњ, и^ въ мно'ѕњ непра'веденъ е^сть”
10
Ὁ πιστὸς ἐν ἐλαχίστῳ καὶ ἐν πολλῷ πιστός ἐστιν, καὶ ὁ ἐν ἐλαχίστῳ ἄδικος καὶ ἐν πολλῷ ἄδικός ἐστιν.
11
А$ще оу^бо в# непра'веднњмъ и^мᲇнїи вњ'рни не бы'сте, въ и^стиннњмъ кто` вамъ вњ'рђ и^метъ;
11
Εἰ οὖν ἐν τῷ ἀδίκῳ μαμωνᾷ πιστοὶ οὐκ ἐγένεσθε, τὸ ἀληθινὸν τίς ὑμῖν πιστεύσει;
12
и^ а^ще в# чюжемъ вњрни не бысте, ва'ше кто` ваM дастъ;
12
Καὶ εἰ ἐν τῷ ἀλλοτρίῳ πιστοὶ οὐκ ἐγένεσθε, τὸ ὑμέτερον τίς ὑμῖν δώσει;
13
н^икїиже рабъ мо'жетъ двᲇма господи'нома рабо'таᲄи. либо е^ди'ного въꙁненави'дитъ, а^ дрђга'го възлю'биT” И$л^и е^ді'ного дръжи'тся, ѓ^ дрђѕњм# же неради'ти начнет. не мо'жете б~ђ рабо'тати и^ мамо'нњ”
13
Οὐδεὶς οἰκέτης δύναται δυσὶν κυρίοις δουλεύειν· ἢ γὰρ τὸν ἕνα μισήσει, καὶ τὸν ἕτερον ἀγαπήσει· ἢ ἑνὸς ἀνθέξεται, καὶ τοῦ ἑτέρου καταφρονήσει. Οὐ δύνασθε θεῷ δουλεύειν καὶ μαμωνᾷ.
14
Слы'шахђ же сїа вс^я и^ фарїсе'е, сребролюбцы сђще, и^ рђгахђся е^мђ”
14
Ἤκουον δὲ ταῦτα πάντα καὶ οἱ Φαρισαῖοι φιλάργυροι ὑπάρχοντες, καὶ ἐξεμυκτήριζον αὐτόν.
15
І$ рече иM” Вы^ е^сте ѓ^правдающеи` себе` преD чл~кы, б~ъ же вњсть срDца ваша`. ја%ко е^же е^сть в'ъ чл~цехъ высоко, мр'ъзость е^сть предъ бм~ъ.
15
Καὶ εἶπεν αὐτοῖς, Ὑμεῖς ἐστε οἱ δικαιοῦντες ἑαυτοὺς ἐνώπιον τῶν ἀνθρώπων, ὁ δὲ θεὸς γινώσκει τὰς καρδίας ὑμῶν· ὅτι τὸ ἐν ἀνθρώποις ὑψηλὸν βδέλυγμα ἐνώπιον τοῦ θεοῦ.
16
Законъ и^ пррoцы до і^ѓ^а'нна, эTто'лњ црsтвїе бж~їе бл~говњствђе^тся, и^ всякъ в н^е нђдится”
16
Ὁ νόμος καὶ οἱ προφῆται ἕως Ἰωάννου· ἀπὸ τότε ἡ βασιλεία τοῦ θεοῦ εὐαγγελίζεται, καὶ πᾶς εἰς αὐτὴν βιάζεται.
17
Оу^до'бње же е^сть нб~ђ и^ земли преити`, неже эT зако'на е^ді'ной чертњ поги'бнђти”
17
Εὐκοπώτερον δέ ἐστιν τὸν οὐρανὸν καὶ τὴν γῆν παρελθεῖν, ἢ τοῦ νόμου μίαν κεραίαν πεσεῖν.
18
Всякъ пђщааи` женђ свою, и^ приводя и%нђ, прелюбы дњ'етъ. и^ женяи`ся пђще'ною эT мђжа, прелюбы` творитъ”
18
Πᾶς ὁ ἀπολύων τὴν γυναῖκα αὐτοῦ καὶ γαμῶν ἑτέραν μοιχεύει· καὶ πᾶς ὁ ἀπολελυμένην ἀπὸ ἀνδρὸς γαμῶν μοιχεύει.
19
Чл~къ же нњкїи б^њ богатъ, и^ ѓ^блача'шеся в# порфљ=рђ и^ вљ=ссонь, веселяся на вс^я дн~и свњтло”
19
Ἄνθρωπος δέ τις ἦν πλούσιος, καὶ ἐνεδιδύσκετο πορφύραν καὶ βύσσον, εὐφραινόμενος καθ’ ἡμέραν λαμπρῶς.
20
Ни'щъ же б^њ нњкт^о и^менемъ ла'заръ, и^же лежа'ше преD враты е^го гно'инᲆ,
20
Πτωχὸς δέ τις ἦν ὀνόματι Λάζαρος, ὃς ἐβέβλητο πρὸς τὸν πυλῶνα αὐτοῦ ἡλκωμένος
21
и^ жела'ше насытитися эT крђпи'цъ па'дающиX эT трапе'ꙁы бога'таго. н^о и^ ўи приходяще ѓ^близахђ гной е^го”
21
καὶ ἐπιθυμῶν χορτασθῆναι ἀπὸ τῶν ψιχίων τῶν πιπτόντων ἀπὸ τῆς τραπέζης τοῦ πλουσίου· ἀλλὰ καὶ οἱ κύνες ἐρχόμενοι ἀπέλειχον τὰ ἕλκη αὐτοῦ.
22
Бы'сть же оу^мрети ни'щемђ, и^ несе'нђ быᲄи а^гг~лы на лоно а^враа'мле” Оу%мреT же и^ бога'тыи, и^ погребо'шя е^го”
22
Ἐγένετο δὲ ἀποθανεῖν τὸν πτωχόν, καὶ ἀπενεχθῆναι αὐτὸν ὑπὸ τῶν ἀγγέλων εἰς τὸν κόλπον Ἀβραάμ· ἀπέθανεν δὲ καὶ ὁ πλούσιος, καὶ ἐτάφη.
23
И$ въ а'дњ възвеD ѓ%чи свои` сыи в# мђк'ахъ, оу^зрњ а^враа'ма и^здалече, и^ лаꙁаря на лонњ е^го”
23
Καὶ ἐν τῷ ᾍδῃ ἐπάρας τοὺς ὀφθαλμοὺς αὐτοῦ, ὑπάρχων ἐν βασάνοις, ὁρᾷ τὸν Ἀβραὰμ ἀπὸ μακρόθεν, καὶ Λάζαρον ἐν τοῖς κόλποις αὐτοῦ.
24
И$ то'й въз#глашъ, реq эTч~е а^враа'ме, поми'лђи мя, и^ посли` ла'заря, да ѓ^мо'читъ конецъ пе'рсᲄа свое^го в# водњ, и^ оу^стђдитъ ја%зы'къ мой, ја%ко стра'ждђ в# пла'мени сеM”
24
Καὶ αὐτὸς φωνήσας εἶπεν, Πάτερ Ἀβραάμ, ἐλέησόν με, καὶ πέμψον Λάζαρον, ἵνα βάψῃ τὸ ἄκρον τοῦ δακτύλου αὐτοῦ ὕδατος, καὶ καταψύξῃ τὴν γλῶσσάν μου· ὅτι ὀδυνῶμαι ἐν τῇ φλογὶ ταύτῃ.
25
Рече же а^враа'мъ. ча'до помяни ја^ко въспрїа'лъ е^си бл~га'я твоя в# животњ` твое'мъ, и^ ла'заръ такоже зла'я. нн~њ же зд^њ оу^тњша'ется, ты же стра'ждеши”
25
Εἶπεν δὲ Ἀβραάμ, Τέκνον, μνήσθητι ὅτι ἀπέλαβες σὺ τὰ ἀγαθά σου ἐν τῇ ζωῇ σου, καὶ Λάζαρος ὁμοίως τὰ κακά· νῦν δὲ ὧδε παρακαλεῖται, σὺ δὲ ὀδυνᾶσαι.
26
И$ наD всњми сими, междђ на'ми и^ вами про'пасᲄь вели'ка ђтвердися, ја^ко да хотя'щеи` преи^ти эTсю'дђ к вамъ, не възмогђтъ ни'же эTтђдђ к намъ прехо'дятъ,
26
Καὶ ἐπὶ πᾶσιν τούτοις, μεταξὺ ἡμῶν καὶ ὑμῶν χάσμα μέγα ἐστήρικται, ὅπως οἱ θέλοντες διαβῆναι ἔνθεν πρὸς ὑμᾶς μὴ δύνωνται, μηδὲ οἱ ἐκεῖθεν πρὸς ἡμᾶς διαπερῶσιν.
27
Рече же, молю т^я оу^бо эTч~е, до по'слеши е^го в домъ эTц~а мое^го.
27
Εἶπεν δέ, Ἐρωτῶ οὖν σε, πάτερ, ἵνα πέμψῃς αὐτὸν εἰς τὸν οἶκον τοῦ πατρός μου,
28
и^мам б^о пять братїя, ја%ко да ꙁасвњдњтельствђетъ и^мъ, да не и^ тїи прїи дђт# на мњсᲄо с^е мђчное”
28
ἔχω γὰρ πέντε ἀδελφούς, ὅπως διαμαρτύρηται αὐτοῖς, ἵνα μὴ καὶ αὐτοὶ ἔλθωσιν εἰς τὸν τόπον τοῦτον τῆς βασάνου.
29
Гл~а е^мђ а^врааM, и^мђт# мољ=се'а и^ пррoкы, да послђш'аюT и^хъ”
29
Λέγει αὐτῷ Ἀβραάμ, Ἔχουσιν Μωσέα καὶ τοὺς προφήτας· ἀκουσάτωσαν αὐτῶν.
30
ѓ%н же рече, н^и эTч~е а^враа'ме, н^о а^ще кт^о эT мр~твыхъ и'детъ к^ ниM, пока'ются”
30
Ὁ δὲ εἶπεν, Οὐχί, πάτερ Ἀβραάμ· ἀλλ’ ἐάν τις ἀπὸ νεκρῶν πορευθῇ πρὸς αὐτούς, μετανοήσουσιν.
31
Рече же е^мђ, а^ще мољ=се'а и^ пррoкы не послђша'ютъ, ни а^ще кт^о эT мр~твыхᲆ въскрsнетъ, не и^мTђ вњ'ры”
31
Εἶπεν δὲ αὐτῷ, Εἰ Μωσέως καὶ τῶν προφητῶν οὐκ ἀκούουσιν, οὐδέ, ἐάν τις ἐκ νεκρῶν ἀναστῇ, πεισθήσονται.
Для підготовки друку потрібно ввімкнути JavaScript у браузері.