Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И вшеD прохождаше въ і^е^рихоn.
1
(Зач. 94) І вшед прохожда́ше Ієрихо́н.
2
и^ с^е мђжъ, нарица'емыи ꙁакхей, и^ се'й б^њ ста'рњи мытаре'мъ, и^ то`й б^њ богаT,
2
І се муж нарица́ємий Закхе́й, і сей бі ста́рій митаре́м, і той бі бога́т;
3
і^ и^скаше ви'дњти і^с~а, кт^о е^сть, и^ не можаше эT наро'да, ја%ко вᲆзрастомъ малъ б^њ”
3
і іска́ше ви́діти Ісу́са, кто єсть, і не можа́ше от наро́да, я́ко во́зрастом мал бі;
4
И$ преди тек#, въꙁлњꙁе на ја%годичинђ, да ви'дитъ е^го, ја^котђдњ хотяше минђти”
4
і предите́к, возлі́зе на я́годичину, да ви́дить, я́ко хотя́ше ми́мо єя́ пройти́.
5
и^ ја%ко прїиде на мњ'сто, възрњвъ і^с~, видњ е^го, и^ рече к немђ, ꙁакхе'е, потща'вся слњꙁи. днsе б^о в домђ твоеM подоба'етъ м^и быти”
5
І я́ко при́йде на мі́сто, воззрі́в Ісу́с ви́ді єго́, і рече́ к нему́: Закхе́є, потща́вся слі́зи, днесь бо в дому́ твоє́м подоба́єть Мі би́ти.
6
И$ потща'в#ся слњꙁе, и^ прїатъ е^го радђася”
6
І потща́вся слі́зе, і прия́т Єго́ ра́дуяся.
7
И$ ви'дњвше вс^и, ропта'хђ гл~юще, ја%ко къ грњшномђ мђж'ђ вни'де витати”
7
І ви́дівше всі ропта́ху, глаго́люще, я́ко ко грі́шну му́жу вни́де вита́ти.
8
Ста'в же ꙁакхе'й рече къ г~ђ. с^е полъ и^мњнїа мое^го г~и дам# ни'щиM. и^ а^ще кого` чимъ ѓ^бидњхъ, въз#вращђ` четвери'цею”
8
Став же Закхе́й рече́ ко Го́споду: се пол імі́нія моєго́, Го́споди, дам ни́щим і, а́ще кого́ чим оби́діх, возвращу́ четвери́цею.
9
Рече же к немђ і^с~” ја^ко днsе сп~се'нїе до'мђ семђ бысть, ꙁане и^ се'й сн~ъ а^враа'мль е^сть.
9
Рече́ же к нему́ Ісу́с: я́ко днесь спасе́ніє до́му сему́ бисть, зане́ і сей син Авраа́мль єсть;
10
прїиде б^о сн~ъ чл~чь вꙁыскати и^ спsти поги'бшаго”
10
при́йде бо Син Челові́ч взиска́ти і спасти́ поги́бшаго.
11
Слы'шащим же и^мъ сїа, приложи при'тчю, ꙁане близъ е^мђ бы'ти і^ерsли'ма, и^ мня'хђ ја%ко а^бїе црsтво бж~їе хо'щетъ ја%ви'тися,
11
Сли́шащим же їм сія́, прило́ж рече́ при́тчу, зане́ близ Єму́ би́ти Ієрусали́ма, і мня́ху, я́ко а́біє Ца́рство Бо́жиє хо́щеть яви́тися.
12
и^ рече оу^бо” Чл~къ нњкїи добра` ро'да, и%де на странђ дале'че, прїати себњ црsтво, и^ вᲆꙁ#врати'тися”
12
Рече́ у́бо: (Зач. 95) челові́к ні́кий добра́ ро́да і́де на страну́ дале́че, прия́ти себі́ ца́рство і возврати́тися.
13
Приꙁвав же десять рабъ свои'хъ, дасть и^мъ де'сять мнасъ, и^ рече к нимъ. кђ'плю дњите дондеже прїидђ”
13
Призва́в же де́сять раб свої́х, даде́ їм де́сять мнас, і рече́ к ним: ку́плю ді́йте, до́ндеже прийду́.
14
И$ гражане е^го ненави'дяхђ е^го, и^ посла'шя мл~твђ въ слњдъ е^го гл~юще, не хо'щемъ семђ да црsтвђет# над нами”
14
І гра́ждане єго́ ненави́дяху єго́, і посла́ша посли́ вслід єго́, глаго́люще: не хо́щем сему́, да ца́рствуєть над на́ми.
15
И$ бы'сть е^гда` въꙁ#врати'ся прїи'мъ црsтво, рече пригласи'ти рабы` тїи, и%мже дасть сребро`, да оу^вњсть каковђ` кђплю` сђть сътворили”
15
І бисть єгда́ возврати́ся приі́м ца́рство, рече́ пригласи́ти раби́ ти́я, ї́мже даде́ сребро́, да уві́сть, какову́ ку́плю суть сотвори́ли.
16
Прїиде же пе'рвыи гл~я. г~и, мнасъ твоа` придњла де'сять мнасъ”
16
При́йде же пе́рвий, глаго́ля: го́споди, мнас твоя́ приді́ла де́сять мнас.
17
И$ рече е^мђ. благїи рабе, и^ до'брыи. ја%ко ѓ^ ма'лњ вњреn бысть, бђди ѓ%бласть и^мњ'а наD десятїю градо'въ”
17
І рече́ єму́: бла́го, ра́бе до́брий: я́ко о ма́лі ві́рен бил єси́, бу́ди о́бласть імі́я над десятію́ градо́в.
18
И$ прїиде вторыи гл~я. г~и, мна'съ твоа` сътвори` пять мнасъ”
18
І при́йде втори́й, глаго́ля: го́споди, мнас твоя́ сотвори́ п'ять мнас.
19
Рече же и^ томђ`, и^ т^ы бђди наD пятїю градо'въ”
19
Рече́ же і тому́: і ти бу́ди над п'ятію́ градо́в.
20
И$ дрђгїи прїиде гл~я. г~и, с^е мна'съ твоа`, ю&же и^мњхъ положе'нђ въ оу^брђ'сњ,
20
І други́й при́йде, глаго́ля: го́споди, се мнас твоя́, ю́же імі́х положе́ну во убру́сі;
21
боя'хъ б^о ся тебе, ја%ко чл~къ ја%ръ е^си. взе'млеши е^гоже не положи. и^ жнеши е^гоже не сњя'въ”
21
боя́хся бо тебе́, я́ко челові́к яр єси́, взе́млеши, єго́же не положи́л єси́, і жне́ши, єго́же не сі́ял єси́.
22
Гл~а же е^мђ, эT оу^стъ твои^хъ сђжDђ ти лђка'выи ра'бе. вњ'дяше ја%ко а^ꙁъ чл~къ ја%ръ е^смь, в#ꙁе'млю е^гоже не положивъ, и^ жнђ` е^гоже не сња'вᲆ.
22
Глаго́ла же єму́: от уст твої́х сужду́ ті, лука́вий ра́бе! Ві́діл єси́, я́ко аз челові́к яр єсьм, взе́млю, єго́же не положи́х, і жну, єго́же не сі́ях;
23
и^ почто не вдасть мое^го сребра` кђпцемъ. и^ а'зъ пришед# с ли'хвою и^стяꙁалъ быхъ е&.
23
і почто́ не вдал єси́ моєго́ сребра́ купце́м, і аз прише́д с ли́хвою істяза́л бих є?
24
и^ прDестоа'щимъ рече. възмњте эT него мнаs, и^ дади'те и%мђщемђ де'сять мна'съ.
24
І предстоя́щим рече́: возьмі́те от него́ мнас, і даді́те іму́щему де́сять мнас.
25
и^ рњша е^мђ. г~и, и%мать десять мна'съ.
25
І рі́ша єму́: го́споди, і́мать де́сять мнас.
26
гл~ю б^о вамъ, ја%ко вся'комђ и^мђщемђ дасться, а^ эT неи^мђщаго, и^ е^же и'мать эTи'мется эT него”
26
Глаго́лю бо вам, я́ко вся́кому іму́щему да́сться, а от неіму́щаго, і є́же і́мать, оти́меться от него́;
27
ѓ^баче врагы` моя ѓ^ны`, не хотњвшая мн^њ да цр~ь бых# быl над ними, приведњте сњм'о, і^ и^с#сњцњте предо мно'ю”
27
оба́че враги́ моя́ о́ни, і́же не восхоті́ша мене́, да цар бих бил над ни́ми, приведі́те сі́мо і ізсіці́те предо мно́ю.
28
И$ сїа рекъ, и^дяше преди вᲆсходя` въ і^ерsли'мъ”
28
І сія́ рек, ідя́ше преди́, восходя́ во Ієрусали́м.
29
И/ бысть ја%ко прибл'ижися въ виџсфаги'ю и^ виџанїю, к# горњ нарица'емњй е^леѓ'н#, посла` дв^а оу^чн~къ свои^х#
29
(Зач. 96) І бисть я́ко прибли́жися в Вифсфагі́ю і Вифа́нію, к горі́ нарица́ємій Єлео́н, посла́ два учени́к Свої́х,
30
гл~я, и^дњте в# пря'мнђю весь, в нюже входя'ща ѓ^бря'щета жребя` привя'ꙁано на не'же никтоже николи'же эT чл~к# всњде. эTрњшша е& приведњта.
30
глаго́ля: іді́та в пря́мную весь, (і) в ню́же входя́ща обря́щета жреб'я́ прив'я́зано, на не́же нікто́же ніколи́же от челові́к всі́де; отрі́шша є приведі́та.
31
и^ а%ще кт^о в^ы въпроша'етъ, почто` эTрњшае'та, си'це рцњта емђ, ја%ко г~ь е^готребђет#”
31
І а́ще кто ви вопроша́єть: почто́ отріша́єта, си́це рці́та єму́, я́ко Госпо́дь єго́ тре́буєть.
32
шеDша же по'сланная, ѓ^брњто'ста ја%коже рече и%ма”
32
Ше́дша же по́сланная обріто́ста, я́коже рече́ ї́ма.
33
эTрњшающема же и%ма жрњбя`, реко'шя господїе е^го к ни'ма. что эTрњшя'ета жрњбя;
33
Отріша́ющема же ї́ма жреб'я́, реко́ша госпо́діє єго́ к ни́ма: что отріша́єта жреб'я́?
34
ѓ^на же реко'ста, ја%ко г~ь е^готреб'ђет#.
34
О́на же реко́ста, я́ко Госпо́дь єго́ тре́буєть.
35
и^ приведоста е& къ і^с~ови” И$ въꙁ#врьгше ри'ѕы своя на жрњбя, всадишя і^с~а.
35
І приведо́ста є ко Ісу́сові, і, возве́ргше ри́зи своя́ на жреб'я́, всади́ша Ісу́са.
36
и^д'ђщђ же е^мђ, постила'хђ ри'ѕы своя по пђти”
36
Іду́щу же Єму́, постила́ху ри́зи своя́ по путі́.
37
Приближа'ющђ же ся е^мђ оу^же а^бїе къ нисхоженїю горњ` е^леѓ'ньстњй, нача'шя вс^е множество оу^чн~къ, радђющеся хвалити б~а гла'сомъ ве'лїемъ, ѓ^ всњхъ си'лахъ ја^же видњшя,
37
(Зач. 97) Приближа́ющужеся Єму́ уже́ (а́біє) к низхожде́нію горі́ Єлео́нстій, нача́ша все мно́жество учени́к ра́дующеся хвали́ти Бо́га гла́сом ве́ліїм о всіх си́лах, я́же ви́діша,
38
гл~юще. блsвен# грядыи` цр~ь въ и^мя гн~е. ми'ръ на нб~си, и^ сла'ва в# вы'шнихъ”
38
глаго́люще: благослове́н гряди́й Цар во і́м'я Госпо́днє! Мир на небесі́ і сла́ва в ви́шніх!
39
И$ нњ'цїи фарисе'е эT наро'да рњшя к# немђ. оу^чт~лю, запрњти` оу^чн~комᲆ свои'мъ”
39
І ні́ції фарисе́є от наро́да рі́ша к Нему́: Учи́телю, запрети́ ученико́м Твої́м.
40
и^ эTвњщавъ, рече и^мъ. гл~ю вамъ, ја%ко а^ще сїи оу^млъчят#, ка'менїе въꙁопїе'тъ”
40
І отвіща́в рече́ їм: глаго́лю вам, я́ко, а́ще сі́ї умолча́ть, ка́меніє возопіє́ть.
41
И$ ја^ко прибли'жися, видњвъ граD, пла'кася ѓ^ нем#
41
І я́ко прибли́жися, ви́дів град, пла́кася о нем,
42
гл~я. ја%ко а^ще б^ы разђмњлъ и^ т^ы в# дн~ь се'й твой, е^же къ смире'нїю твое^мђ. нн~њ же съкры'ся эT ѓ^чїю ᲄвоею`.
42
глаго́ля: я́ко а́ще би разумі́л і ти, в день сей твой, є́же к смире́нію [к ми́ру] твоєму́! Ни́ні же скри́ся от о́чію твоє́ю;
43
ја%ко прїидђтᲆ дн~їе на' т^я. и^ ѓ^бложяT вра'ѕи твой ѓ^стро'гᲆ ѓ^ тебњ, и^ ѓ^бы'дђтъ т^я, и^ ѓ^бъи^мђтъ т^я всю'дђ,
43
я́ко при́йдуть дні́є на тя, і обложа́ть вразі́ твої́ остро́г о тебі́, і оби́дуть тя, і оби́муть тя отвсю́ду,
44
и^ разбїю'тъ т^я, и^ чя'да твоя в тебњ. и^ не ѓ^ста'вятъ ка'мень на ка'мени в# тебњ, понеже не разђмњ` вре'мене посњще'нїя твое^го”
44
і разбію́ть тя і ча́да твоя́ в тебі́, і не оста́в'ять ка́мень на ка́мені в тебі́, поне́же не разумі́л єси́ вре́мене посіще́нія твоєго́.
45
И/ вшеD в# цр~ковь, начатъ и^згони'ти продаю'щая в не'й, и^ кђпђю'щая,
45
(Зач. 98) І вшед в це́рков, нача́т ізгони́ти продаю́щия в ней і купу́ющия,
46
гл~я и^мъ. пи'сано е^сть. домъ мой домъ мл~твы е^сть. вы же сътвори'сте е^го пеще'рђ разбо'йникомᲆ.
46
глаго́ля їм: пи́сано єсть: дом Мой дом моли́тви єсть, ви же сотвори́сте єго́ пеще́ру разбо́йником.
47
и^ бњ оу`ча по вся дн~и в# цр~кви” А$рхїере'е же и^ кни'жницы и^ска'хђ е^го погђби'ти, и^ старњишины людемъ.
47
І бі учя́ по вся дні в це́ркві. Архієре́є же і кни́жници іска́ху Єго́ погуби́ти, і старі́йшини лю́дем.
48
и^ не ѓ^брњта'хђ чт^о сътворятъ е^мђ. лю'дїе б^о вс^и дръжа'хђся е^го послђша'юще е^го”
48
І не обріта́ху, что би сотвори́ли Єму́, лю́діє бо всі держа́хуся Єго́, послу́шающе Єго́.