Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И вни'де па'ки в# со'нмище, и^ б^њ та'мо чл~къ, сђхђ и^мы` рђкђ,
1
І знов увійшов до синагоги. І там був чоловік, який мав усохлу руку.
2
и^ назира'хђ е^го, а^ще в# сђботы и^сцњлитъ е^го, да нань въꙁ#гл~ют#.
2
І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
3
и^ гл~а чл~кђ, сђ'хђ и^мђще рђ'кђ, стани посредњ”
3
Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.
4
и^ гл~а и^мъ. достои^тъ л^и в сђбо'ты добро` тво'рити, и^л^и ꙁл^отвори'ти; дш~ђ спsти, и^ли погђби'ти; ѓ^ни' же млъчяхђ”
4
А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити — душу спасти чи загубити? Вони ж мовчали.
5
И$ възрњ'въ на нихъ съ гнњ'вомъ, скорбя` ѓ^ ѓ^ка'мененїи срᲆдецъ и^хъ. гл~а чл~кђ, простри` рђкђ твою`. и^ про'стре`, и^ оу^тверди'ся рђка е^го цњла ја^ко дрђга'а”
5
І, глянувши на них з гнівом, засмучений закам’янілістю сердець їхніх, каже чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.
6
І$ и^ꙁшеDше фарисе'е а^бїе съ и^родиа'ны, съвњтъ творяхђ на'нь, ка'ко е^го погђбятъ”
6
Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.
7
І$с~ же эTи'де съ оу^чн~кы свои^ми к# мо'рю. и^ мно'гъ народъ, эT галиле'а по немъ и^де, и^ эT і^юде'я,
7
Але Ісус з учениками Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галилеї, Юдеї,
8
и^ эT і^ерsли'ма, и^ эT и^дђме'а, и^ съ ѓ%ного полђ и^ѓ^рда'нњ, и^ эT тљ=ра и^ сидо'на, множество мно'го, слы'шавше е^ли'ка творя'ше, прїи^до'шя к немђ.
8
з Єрусалима, Ідумеї, з-за Йордану; та з Тира й Сидона, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.
9
и^ реq оу^чн~комъ свои^мъ, да корабль бђдетъ оу^ него наро'да ради, да не стђжа'ю^тъ е^мђ.
9
І сказав ученикам Своїм, щоб приготували для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.
10
мно'гы б^о и^сцњли, ја^коже напа'дати е^мъ, да е^мђ прикоснђт#ся, е^ли'цы и^мя'хђ ра'ны”
10
Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидалися до Нього, щоб торкнутися Його.
11
И$ дђ'си нечистїи е^гда видяхђ е^го, припа'дахђ к# немђ, и^ ꙁва'хђ гл~юще. ја%кот^ы еси сн~ь бж~їи”
11
І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.
12
И$ много прњща'ше и^мъ, да не ја%влена е^го сътворя'тъ”
12
Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.
13
И/ вꙁы'де на горђ, и^ приꙁва` и^хже хоᲄя'ше са'мъ, и^ прїидо'шя к немђ.
13
Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.
14
и^ сътвори дв^анадесяте, да бђ'дђтъ сᲆ нимъ, и^ да посыла'етъ иX проповњдати,
14
І обрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,
15
и^ и^мњти власть цњлити недђгы, и^ і^зъгони'ти бњсы”
15
і щоб вони мали владу зціляти від недуг і виганяти бісів.
16
И$ нарече сі'монђ и^мя петръ.
16
І поставив Симона, давши йому ім’я Петро,
17
и^ і^а'кова ꙁеведеѓ^ва, и^ і^ѓ^а'нна брата і^а'ковля, и^ нарече` и%ма и^мена`, въа^нергесъ, е^же е^сть сн~а гро'мова,
17
Якова Зеведеєвого та Іоана, брата Якова, давши їм імення Воанергес, тобто «сини громові»,
18
и^ а^ндрњ'а, и^ фїли'ппа, и^ варџоломе'а, и^ матџе'а, и^ џомђ, и^ і^а'кова а^лџе'ѓ^ва, и^ џаDде'а, и^ си'мона канани'та,
18
Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фадея, Симона Кананіта
19
и^ і^ю'дђ и^скариѓ'тскаго, и^же и^ предастъ е^го”
19
та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.
20
И/ прїидо'шя в# домъ, и^ събрася пакы народъ, ја^ко не можти и^мъ ни хлњба ја%сти”
20
Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.
21
И$ слы'шавше и^же бњхђ оу^ него`, и^ꙁыдо'шя да и^мђтъ е^го. гл~ахђ б^о, ја%ко неи'стовъ е^сть”
21
І, почувши, ті, хто був у Нього, пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.
22
И$ кни'жницы и^же эT і^ерsли'ма ниꙁшед#шеи`, гл~ахђ, ја%ко вее^лꙁевђлъ и%мать, и^ ја%ко ѓ^ князи бњсо'встњмъ и^ꙁго'нитъ бњсы”
22
А книжники, які прийшли з Єрусалима, говорили, що Він має в Собі Вельзевула і що силою бісівського князя виганяє бісів.
23
И$ приꙁвавъ и^хъ, в# при'тчях# гл~аше и^мъ. ка'ко можетъ сатана сатанђ и^ꙁгонити;
23
І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?
24
и^ а'ще црsтво на ся раꙁдњлится, не мо'жетъ стати црsтвот^о”
24
Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те.
25
И$ а'ще домъ на' ся раздњлится, не мо'жетъ стати доM то'и”
25
І якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той.
26
и^ а'ще сатана въста` на' ся самᲆ, и^ раꙁдњлися, не мо'жетъ ста'ти, н^о конецъ и%мать”
26
І якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.
27
Никтоже мо'жетᲆ съсђ'ды крњпкаго в#шеD в доM его расхи'тити, а^ще не пе'рвње крњпкаго свя'жеT, и^ тогда` домъ его расхи'титъ”
27
Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніш не зв’яже сильного, і тоді розграбує дім його.
28
А/ми'нь гл~ю вамъ, ја^ко вс^я эTпђстятся съгрњшенїя сн~омъ члчsкымъ, и^ хђле'нїа е^ли'ка а^ще въсхђ'лятъ”
28
Істинно кажу вам: простяться синам людським усі гріхи та хули, якими б вони не хулили;
29
А$ иже въсхђ'литъ на' дх~ь ст~ыи, не и%мать эTпђщенїа въ вњкы, н^о пови'ненъ е^сть вᲇ'чномђ сђдђ.
29
хто ж хулитиме Духа Святого, тому не буде прощення довіку, але підлягає він вічному осуду.
30
ꙁане гл~ахђ, дђхъ нечистъ и%мать”
30
Бо ж говорили: в Ньому нечистий дух.
31
Прїидоша оу^бо ма'ти и^ братїя е^го. и^ вн^њ стоа'ще послашя к немђ зовђще е^го”
31
Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.
32
и^ сњдя'ше нароD ѓ^ немъ рњша же е^мђ. с^е ма'ти твоа` и^ братїя твоя, и^ сестры твоя вн^њ и%щђтъ тебе”
32
Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої надворі, шукають Тебе.
33
и^ эTвᲇща и^мъ гл~я. кт^о е^сть ма'ти моа` и^ братїя моя`;
33
І відповів їм: хто мати Моя і брати Мої?
34
и^ съгля'давъ ѓ%крестъ себе сњдя'щая, гл~а, с^е ма'ти моа` и^ братїа моя,
34
І, поглянувши довкола Себе на тих, що сиділи, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
35
и^же б^о а%ще сътвори'тъ во'лю бж~їю, се'и братъ мои и^ сестра` моа`, и^ ма'ти м^и е^сть”
35
бо хто творитиме волю Божу, той брат Мій, і сестра Моя, і мати Моя.