Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Кни'га роDства і^љ~ хв~а, сн~а дввDа, сн~а а^враа'мля”
1
(Заⷱ҇ а҃) Кни́га родства̀ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, сн҃а дв҃дова, сн҃а а҆враа́млѧ.
2
А$враа'мъ роди` і^саа'ка” І$саак же роди` і^а'кова” і^а'ков же роди` і^оу'дђ и^ бра'тїю е^го”
2
А҆враа́мъ родѝ і҆саа́ка. І҆саа́къ же родѝ і҆а́кова. І҆а́ковъ же родѝ і҆ꙋ́дꙋ и҆ бра́тїю є҆гѡ̀.
3
І$оу'да же роди` фареса и^ ꙁа'ра, эT џама'ры” фаре'с же роди` е^сро'ма” е^сро'м же роди` а^ра'ма”
3
І҆ꙋ́да же родѝ фаре́са и҆ за́рꙋ ѿ ѳама́ры. Фаре́съ же родѝ є҆сро́ма. Є҆сро́мъ же родѝ а҆ра́ма.
4
а^ра'м же роди` а^минада'ва. а^минада'в же роди` наа^ссо'на. наа^ссо'н же роди` салмо'на”
4
А҆ра́мъ же родѝ а҆мїнада́ва. А҆мїнада́въ же родѝ наассѡ́на. Наассѡ́нъ же родѝ салмѡ́на.
5
салмо'н же роди` вᲆѓ'за, эT раха'вы. воѓ'з же роди` ѓ^ви'да эT рђџы” ѓ^виD же роди` і^ессе'а.
5
Салмѡ́нъ же родѝ воо́за ѿ раха́вы. Воо́зъ же родѝ ѡ҆ви́да ѿ рꙋ́ѳы. Ѡ҆ви́дъ же родѝ і҆ессе́а.
6
і^е^ссеиy роди` дв~да цр~я” двDъ же цр~ь роди` соло'мона, эT ёрїины.
6
І҆ессе́й же родѝ дв҃да царѧ̀. Дв҃дъ же ца́рь родѝ соломѡ́на ѿ оу҆рі́ины.
7
Соло'мон же роди` ровоа'ма” ровоа'м же роd а^ві'а. а^вїа же роди` а%сса.
7
Соломѡ́нъ же родѝ ровоа́ма. Ровоа́мъ же родѝ а҆ві́ю. А҆ві́а же родѝ а҆́сꙋ.
8
а%сса же роди` і^ѓ^сафата. і^ѓ^сафа'т же роди` і^ѓ^ра'ма” І$ѓ^ра'м же роди` ѓ^зі'ю.
8
А҆́са же родѝ і҆ѡсафа́та. І҆ѡсафа́тъ же родѝ і҆ѡра́ма. І҆ѡра́мъ же родѝ ѻ҆зі́ю.
9
ѓ^зі'а же роди` і^ѓ^аџа'ма” і^ѓ^а^џаM же роди` а^ха'ꙁа. а^хаꙁ же роди` е^ꙁекію.
9
Ѻ҆зі́а же родѝ і҆ѡаѳа́ма. І҆ѡаѳа́мъ же родѝ а҆ха́за. А҆ха́зъ же родѝ є҆зекі́ю.
10
е^ꙁекі'а же роди` манасїю” Манасїа же роди` а^мо'на” а^мо'н же роd і^ѓ^сїю.
10
Є҆зекі́а же родѝ манассі́ю. Манассі́а же родѝ а҆мѡ́на. А҆мѡ́нъ же родѝ і҆ѡсі́ю.
11
і^ѓ^сїа же роди` е^хонїю, и^ братїю е^го, въ преселе'нїе вављ=ло'нское”
11
І҆ѡсі́а же родѝ і҆ехо́нїю и҆ бра́тїю є҆гѡ̀, въ преселе́нїе вавѷлѡ́нское [Ст. а҃і҃ въ нѣ́кїихъ гре́ч.: і҆ѡсі́а же родѝ і҆ѡакі́ма и҆ бра́тїю є҆гѡ̀. І҆ѡакі́мъ же родѝ і҆ехо́нїю въ преселе́нїе вавѷлѡ́нское.].
12
По преселе'нїи же вављ=ло'нстњмъ, і^е^хонїа роди`, салаџїиля. салаџїиль же роd зороваве'ля.
12
По преселе́нїи же вавѷлѡ́нстѣмъ, і҆ехо́нїа родѝ салаѳі́илѧ. Салаѳі́иль же родѝ зорова́велѧ.
13
ꙁороваве'л же роди`, а^виоу'да” а^виоу'д же роди` е^лїакі'ма” е^лиакі'м же роди а^ꙁора.
13
Зорова́вель же родѝ а҆вїꙋ́да. А҆вїꙋ́дъ же родѝ є҆лїакі́ма. Є҆лїакі́мъ же родѝ а҆зѡ́ра.
14
а^зо'р же роди` садо'ка” садо'к# же роди` а^хі'ма. а^хи'м же роди` е^лиоу'дђ.
14
А҆зѡ́ръ же родѝ садѡ́ка. Садѡ́къ же родѝ а҆хі́ма. А҆хі́мъ же родѝ є҆лїꙋ́да.
15
е^лиоу'д же роd е^леа^ꙁа'ра” е^леа^за'р же роди` матџа'на. маTџа'н же роди` і^а'кова”
15
Є҆лїꙋ́дъ же родѝ є҆леаза́ра. Є҆леаза́ръ же родѝ матѳа́на. Матѳа́нъ же родѝ і҆а́кѡва.
16
і^а'ков же роди` і^ѓ'сифа, мђжа мр~їина, і^ꙁ неа'же родис'я і^с~ гл~емыи х~с”
16
І҆а́кѡвъ же родѝ і҆ѡ́сифа, мꙋ́жа мр҃і́ина, и҆з̾ неѧ́же роди́сѧ і҆и҃съ, глаго́лемый хрⷭ҇то́съ.
17
Всњх# же родо'въ эT а^враа'ма до дв~да, родове четы'ринадесяте” І$ эT дв~да до преселе'нїа вављ=ло'ньскаго, родове четы'рина'десяте” И$ эT преселе'нїа вављ=лоньскаго до х~а, ро'дове четы'ринадесяте”
17
Всѣ́хъ же родѡ́въ ѿ а҆враа́ма до дв҃да ро́дове четырена́десѧте: и҆ ѿ дв҃да до преселе́нїѧ вавѷлѡ́нскаго ро́дове четырена́десѧте: и҆ ѿ преселе́нїѧ вавѷлѡ́нскаго до хрⷭ҇та̀ ро́дове четырена́десѧте.
18
І$љ~ хв~о рожDество, си'це б^њ” ѓ^брђченњ оу^бо бы'вши мт~ри е^го мр~їи, і^ѓ%сифови, пре'же даже не сни'тися и'ма, ѓбрњтеся и^мђ'щи въ чревњ эT дх~а ст~а”
18
(Заⷱ҇ в҃.) І҆и҃съ хрⷭ҇то́во ржⷭ҇тво̀ си́це бѣ̀: ѡ҆брꙋче́ннѣй бо бы́вши мт҃ри є҆гѡ̀ мр҃і́и і҆ѡ́сифови, пре́жде да́же не сни́тисѧ и҆́ма, ѡ҆брѣ́тесѧ и҆мꙋ́щи во чре́вѣ ѿ дх҃а ст҃а.
19
і^ѓ'сиф же мђжъ еа` пра'веденъ сыи`, и^ не хотя еа` ѓ^бличи'ти, въсхотњ` та'и пђсти'ти ю&”
19
І҆ѡ́сифъ же мꙋ́жъ є҆ѧ̀, првⷣнъ сы́й и҆ не хотѧ̀ є҆ѧ̀ ѡ҆бличи́ти, восхотѣ̀ та́й пꙋсти́ти ю҆̀.
20
Сіа' же е^мђ помы'слившђ, с^е а%гг~лъ гн~ь въ снњ` ја^ви'ся е^мђ`, гл~я, і^ѓ'сифе сн~ђ двDвᲆ, не оу^бо'ися прїа'ти мр~їа'мъ жены твоеа`” РожDьшее б^о ся в не'и, эT дх~а е^сть ст~а”
20
Сїѧ̑ же є҆мꙋ̀ помы́слившꙋ, сѐ, а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень во снѣ̀ ꙗ҆ви́сѧ є҆мꙋ̀, глаго́лѧ: і҆ѡ́сифе, сы́не дв҃довъ, не оу҆бо́йсѧ прїѧ́ти мр҃їа́мъ жены̀ твоеѧ̀: ро́ждшеебосѧ въ не́й, ѿ дх҃а є҆́сть ст҃а:
21
родиT же сн~а, и^ нарече'ши и^мя е^мђ` і^с~. то'и б^о сп~се'тъ лю'ди своя` эT грњхъ иX.
21
роди́тъ же сн҃а, и҆ нарече́ши и҆́мѧ є҆мꙋ̀ і҆и҃съ: то́й бо сп҃се́тъ лю́ди своѧ̑ ѿ грѣ̑хъ и҆́хъ.
22
се' же вс^е бы'сть, да сᲆбђ'дется рече'ное эT г~а пррoкомъ гл~ющимъ”
22
Сїе́ же всѐ бы́сть, да сбꙋ́детсѧ рече́нное ѿ гдⷭ҇а прⷪ҇ро́комъ, глаго́лющимъ:
23
с^е дв~аа вᲆ чревњ прїи'метъ, и^ роди'тъ сн~а, и^ нарекђтъ и^мя е^мђ` е^мманђи^лᲆ, е^же е^сть скаꙁа'емо с на'ми б~ъ”
23
сѐ, дв҃а во чре́вѣ прїи́метъ и҆ роди́тъ сн҃а, и҆ нарекꙋ́тъ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ є҆мманꙋ́илъ, є҆́же є҆́сть сказа́емо: съ на́ми бг҃ъ.
24
въста'в# же і^ѓ'сифъ эT сна`, сътвори` ја%коже повелњ` е^мђ` а%гг~лъ гн~ь. и^ прїаT женђ` свою`
24
Воста́въ же і҆ѡ́сифъ ѿ сна̀, сотворѝ ꙗ҆́коже повелѣ̀ є҆мꙋ̀ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень, и҆ прїѧ́тъ женꙋ̀ свою̀,
25
и^ не ꙁнаа'ше ея`, до'ндеже роди` сн~а свое^го первенца`, и^ нарече` и^мя е^мђ і^с~”
25
и҆ не зна́ѧше є҆ѧ̀, до́ндеже родѝ сн҃а своего̀ пе́рвенца, и҆ наречѐ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ і҆и҃съ.