Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И бы'сть е^гда съверши` і^с~, заповњ'дая ѓ^бњманадесяте оу^ченико'ма свои'ма, пре'иде эTтђ'дђ оу^чи'ти и^ проповњдати въ градњхᲆ иX”
1
І бисть, єгда́ соверши́ Ісу́с запові́дая обімана́десяте ученико́ма Свої́ма, пре́йде отту́ду учи́ти і пропові́дати во граді́х їх.
2
І$ѓ^а'ннᲆ же слы'шав# въ оу^ꙁылищи дњла хв~а, посла'въ два эT оу^ченикъ своиX.
2
(Зач. 40) Іоа́нн же сли́шав во узи́лищі діла́ Христо́ва, посла́ два от учени́к свої́х,
3
рече е^мђ. ты' ли е^си грядыи`, и^ли` и^ного чя'емъ;
3
рече́ Єму́: Ти ли єси́ Гряди́й, іли́ іно́го ча́єм?
4
и^ эTвњщавъ і^с~ рече и^мᲆ. шеDша въꙁвњстита і^ѓ^а'ннови, ја%же слы'шита и^ ви'дита.
4
І отвіща́в Ісу́с рече́ ї́ма: ше́дша возвісти́та Іоа́ннові, я́же сли́шита і ви́дита;
5
слњпїи прозира'ютъ и^ хро'мїи хо'дятъ, прокаже'нїи ѓ^чища'ются, и^ глђсїи слы'шят# мр~твїи въста'ют#, и^ ни'щїи бл~говњствђють.
5
сліпі́ї прозира́ють і хро́мії хо́дять, прокаже́ннії очища́ються і глусі́ї сли́шать, ме́ртвії востаю́ть і ни́щії благовіству́ють;
6
и^ бл~же'нъ е^сть и%же а^ще не събла'зниTся ѓ^ мнњ”
6
і блаже́н єсть, і́же а́ще не соблазни́ться о Мні.
7
тᲇма же и^схо'дя'щема, начя'тъ і^с~ наро'домъ гл~ати ѓ^ і^ѓ^а'ннᲇ. чесо и^ꙁыдо'сте в# пђсты'ню видњти; тро'сть ли` вњтром# колњблеM;
7
Ті́ма же ісходя́щема, нача́т Ісу́с наро́дом глаго́лати о Іоа́нні: чесо́ ізидо́сте в пусти́ню ви́діти? Трость ли ві́тром коле́блему?
8
но` чесо и^ꙁыдо'сте видњти; чл~ка ли` в# мяк#кы ри'ꙁы ѓ^блъчена; с^е и^же мя'к#кая носящеи`, въ домохъ црsкыхъ сђтъ”
8
Но чесо́ ізидо́сте ви́діти? Челові́ка ли в м'я́гкі ри́зи облече́нна? Се, і́же м'я́гкая нося́щії, в домі́х ца́рських суть.
9
но чесо и^зыдо'сте видњти; пррoка л^и; еи` гл~ю вамъ, и^ лише пррoка”
9
Но чесо́ ізидо́сте ви́діти? Проро́ка ли? Єй, глаго́лю вам, і ли́шше проро́ка.
10
се'и бо е^сть, ѓ^ не'мже е^сть пи'сано” Се` а%ꙁ# посыла'ю а^гг~ла мое^го прDе лицемъ твои^мъ, и%же оу^готовиT пђть твои пред# тобою”
10
Сей бо єсть, о не́мже єсть пи́сано: се, Аз посила́ю а́нгела Моєго́ пред лице́м Твої́м, і́же угото́вить путь Твой пред Тобо́ю.
11
а^миn гл~ю ва'мъ. не въста` в роженыX жена'ми болїи и^ѓ^а'нна крsтля. мнїи же, въ црsтвїи нбsнњмъ, болїи е^го е^сть”
11
Амі́нь глаго́лю вам, не воста́ в рожде́нних жена́ми бо́лій Іоа́нна Крести́теля; мній же во Ца́рствії Небе́снім бо́лій єго́ єсть.
12
эT дни же і^ѓа'нна крsтля досе'лњ, цр~ьствїе нбsное нђ'дится. и^ нђжници вᲆсхища'ютᲆ е&.
12
От дній же Іоа́нна Крести́теля досе́лі Ца́рствіє Небе́сноє ну́диться [с ну́ждею восприє́млеться], і ну́ждници восхища́ють є;
13
Вси` бо пррoци и^ ꙁако'нъ до и^ѓ^а'нна проре'кошя.
13
всі бо проро́ци і зако́н до Іоа́нна прореко́ша.
14
и^ а%ще хо'щете прїја%ти, то'и е^сть и^лїа хотя'и прїити.
14
І а́ще хо́щете прия́ти, той єсть Ілія́ хотя́й прийти́;
15
и^мњяи оу^ши слы'шати, да слы'шитъ”
15
імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить.
16
Комђ же оу^подоблю` ро'дъ сеи. подо'бен# е^сть дњтеM, сњдя'щим# на то'ржищих#, и^ въꙁглаша'ющимъ дрђгомъ свои'мъ,
16
(Зач. 41) Кому́ же уподо́блю род сей? Подо́бен єсть ді́тем сідя́щим на то́ржищих і возглаша́ющим друго́м свої́м
17
и^ гл~ющимъ. писка'хомъ ва'мъ, и^ не плясасте. плака'хомъ ваM, и^ не рыда'сте”
17
і глаго́лющим: писка́хом вам, і не пляса́сте; пла́кахом вам, і не рида́сте.
18
Прїиде б^о і^ѓа'нᲆ ни ја%ды ни` пїя, и^ гл~ете бњ'съ и'маT.
18
При́йде бо Іоа́нн ні яди́й, ні пія́й; і глаго́лють: бі́са і́мать.
19
прїиде сн~ъ чл~ческїи ја%дый и^ пїа, и^ гл~ете, с^е чл~къ ја%дца и^ винопїиця, мытаремъ дрђгъ и^ грњшникомъ. и^ ѓ^пра'вдися премђ'дрость. эT чядъ свои^хъ”
19
При́йде Син Челові́чеський яди́й і пія́й; і глаго́лють: се челові́к я́дця і винопи́йця, митаре́м друг і грі́шником. І оправди́ся прему́дрость от чад свої́х.
20
Тогда` начаT і^с~ понаша'ти градовом#, в нихже бы'ша множа'ишая си'лы е^го, ꙁане не пока'ашяся`”
20
(Зач. 42) Тогда́ нача́т Ісу́с поноша́ти градово́м, в ни́хже би́ша мно́жайшия си́ли Єго́, зане́ не пока́яшася;
21
Го'ре тебњ` хораꙁи'нъ, го'ре тебњ вљ=џсаи'да. ја^ко аще в тљ=рњ и сидо'нњ быша си'лы были` бы'вшая в ва'съ, древле оу%бо въ вре'тищи и^ пе'пелњ пока'ялися бы'шя,
21
го́ре тебі́, Хорази́не, го́ре тебі́, Вифсаї́до! Я́ко а́ще в Ти́рі і Сидо́ні би́ша си́ли би́ли би́вшия в вас, дре́вле у́бо во вре́тищі і пе́пелі пока́ялися би́ша;
22
ѓ^ба'че гл~ю вамъ, ти'рђ и^ сидо'нђ эTра'днње бђ'детъ в# дн~ь сђдныи, неже ва'мъ”
22
оба́че глаго́лю вам: Ти́ру і Сидо́ну отра́дніє бу́деть в день су́дний, не́же вам.
23
И$ т^ы капернаоу^мᲆ, и^же до нб~съ вᲆꙁнесы'ися, до а'да съни'деши. ꙁане` а%ще в содо'мњхъ бы'шя си'лы были`, бы'вшая в тебњ, пребы'ли оу%бо бышя до дне'шняго дн~е.
23
І ти, Капернау́ме, і́же до небе́с вознеси́йся, до а́да сни́деши; зане́ а́ще в Содо́міх би́ша си́ли би́ли би́вшия в тебі́, преби́ли у́бо би́ша до дне́шняго дне;
24
ѓ^баче гл~ю ва'мъ, ја%ко земли содо'мъстњи эTраDнње бђ'деT в# дн~ь сђдныи, неже тебњ”
24
оба́че глаго́лю вам, я́ко землі́ Содо́мстій отра́дніє бу́деть в день су́дний, не́же тебі́.
25
в то` вре'мя эTвњща і^с~, рече`. и^сповњда'ю ти ся ѓ^ч~е г~и нб~си и^ ꙁемли`, ја%ко оу^таилъ е^си сїя эT премђдрыхъ и^ разђмныX, и^ эTкры'лъ е^си та` младенцMе.
25
В то вре́м'я отвіща́в Ісу́с рече́: іспові́даютіся, О́тче, Го́споди небесе́ і землі́, я́ко утаї́л єси́ сія́ от прему́дрих і разу́мних і откри́л єси́ та младе́нцем;
26
еи` ѓ^ч~е, ја%кота'ко бы'сть бл~говоле'нїе предъ тобо'ю”
26
єй, О́тче, я́ко та́ко бисть благоволе́ніє пред Тобо́ю.
27
Вс^я мнњ предана` сђть ѓ^ц~емъ моиM” и^ никто'же ꙁна'ет# сн~а, токмо эTц~ъ, ни ѓ^ц~а кт^о ꙁна'етъ, то'кмо сн~ъ, и^ е^мђже а^ще во'литъ сн~ъ эTкры'ти”
27
(Зач. 43) Вся Мні предана́ суть Отце́м Мої́м; і нікто́же зна́єть Си́на, то́кмо Оте́ць; ні Отця́ кто зна́єть, то́кмо Син, і єму́же а́ще во́лить Син откри́ти.
28
прїидњте ко мнњ вси` трђжDающеися и^ ѓ^бремененїи, и^ а'ꙁъ поко'ю в^ы.
28
Прийді́те ко Мні всі тружда́ющіїся і обремене́ннії, і Аз упоко́ю ви;
29
Възмњте и%го мое на себе, и^ наоу^чи'теся эT мене`, ја%ко кро'токъ е^смь, и^ смиреn срDцемъ, и^ ѓ^бря'щете поко'и дш~амъ ва'шимъ”
29
возьмі́те і́го Моє́ на себе́ і научі́теся от Мене́, я́ко кро́ток єсьм і смире́н се́рдцем; і обря́щете поко́й душа́м ва́шим;
30
и%го б^о мое бл~го, и^ бремя мое ле'гко е^сть”
30
і́го бо Моє́ бла́го, і бре́м'я Моє́ легко́ єсть.