Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И пристђпи'ша к немђ фарисе'е и^ саDдђкее`, и^скђша'юще, въпроси'шя е^го, ѕна'менїа с нб~се покаꙁа'ти и^мъ.
1
І приступили до Нього фарисеї і саддукеї і, спокушаючи Його, просили показати їм знамення з неба.
2
ѓ%нᲆ же эTвњщавъ рече и^мъ. ве'черђ бы'вшђ, гл~ете, ве'дро, чрьмнђетъ бо ся нб~о.
2
Він же сказав їм у відповідь: увечері ви говорите: буде погода, бо небо червоне;
3
и^ оу^трђ, днеs ꙁима`, чрьмнђетъ бо ся дряселђ'а нб~о. лицемњри, лице оу^бо нб~си оу^мњете раꙁ#сђжати, ѕна'менїа же временемъ, не мо'жете и^скђсити;
3
А вранці: сьогодні негода, бо небо багряне. Лицеміри! Розпізнавати лице неба ви вмієте, а знамення часу не можете.
4
ро'дъ лђкавъ и^ прелюбодњ'иныи, ѕна'менїа и%щеT. и^ ѕна'менїе не дастъся е^мђ, то'кмо зна'менїе і^ѓ'ны пррoка. и^ ѓ^ста'вль и^х# эTи'де”
4
Рід лукавий і перелюбний знамення шукає, і знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка. І, залишивши їх, відійшов.
5
И$ прешеDше оу^чн~цы е^го на ѓ^н# полъ, ꙁабы'шя хлњ'бы вꙁяти”
5
Переправившись на той бік, ученики Його забули взяти хлібів.
6
І$с~ же рече и^м#. внемлњте и^ блюдњтеся эT кваса фарисе'иска и^ саDдђке'иска”
6
Ісус сказав їм: пильнуйте і стережіться закваски фарисейської та саддукейської.
7
ѓ^ни' же помышля'хђ в себњ, гл~юще. ја%ко хлњ'бы не вꙁяхомъ”
7
Вони ж розмірковували над цим і говорили: ми ж хлібів не взяли.
8
Раꙁђмњвь же і^с~, рече и^мᲆ. что мы'слите в себᲇ маловњ'ри, ја%ко хлњ'бы не вꙁя'сте;
8
Зрозумівши те, Ісус сказав їм: що помишляєте про себе, маловіри, що хлібів не взяли?
9
не ё& ли разђмњете, ниже помниᲄе, пять хлњбы пятимъ ты'сђщам#, и^ коли'ко, ко'шᲆ вꙁя'сте;
9
Хіба ще не розумієте і не пам’ятаєте про п’ять хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошиків ви зібрали?
10
ни` л^и сеDмь хлњбы четы'ремъ ты'сђщямъ, и^ коли'ко ко'шницᲆ вꙁя'сте;
10
Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви зібрали?
11
ка'ко не раꙁђмњете, ја%ко не ѓ^ хлњбXњ рњхъ вам#, внимати. н^о эT кваса фарисе'иска и^ саDдђке'иска;
11
Як не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: стережіться закваски фарисейської та саддукейської?
12
тогда раꙁђмњша, ја%ко не рече` храни'тися эT кваса хлњбнаго, но эT оу^че'нїа фарисе'иска и^ саDдђке'иска”
12
Тоді вони зрозуміли, що Він говорив їм стерегтися не хлібної закваски, а вчення фарисейського та саддукейського.
13
ПришеD же і^с~ въ страны кесарїа фили'п#повы, въпрашаше оу^чн~кы своа, гл~я. кого` м^я гл~ютъ чл~цы сђща сн~а члчsкаго;
13
Коли Ісус прийшов у землі Кесарії Филипової, то спитав учеників Своїх: за кого люди вважають Мене, Сина Людського?
14
ѓ^ни же рњшя. ѓ%ви оу^бо і^ѓа'нна крsтля, и^нїи же и^лїю, дрђзїиy і^е^ремїю, и^ли е^ді'ного эT прoркъ”
14
Вони відповіли: одні — за Іоана Хрестителя, другі — за Іллю, інші — за Єремію або за одного з пророків.
15
Гл~а и^м# і^с~. вы же кого` м^я гл~ете быти;
15
Він говорить їм: а ви за кого Мене вважаєте?
16
эTвᲇщавъ же си'монъ пе'тръ, рече. т^ы е^си х~с, сн~ь б~а живаго”
16
Симон же Петро, відповідаючи, сказав: Ти є Христос, Син Бога Живого.
17
И$ эTвњщавᲆ і^с~, рече е^мђ” Блаже'нъ е^си си'моне, варъ і^ѓ'на, ја%ко плоть и^ кровь не я^ви тебњ, н^о эTц~ь мо'и и^же на нб~сехъ.
17
Тоді Ісус сказав йому у відповідь: блажен ти, Симоне, сину Іонин, бо не плоть і не кров* відкрили тобі це, а Отець Мій, Який на небесах;
18
і а'ꙁъ же тебᲇ гл~ю, ја%кот^ы е^си петр#, и^ на семъ ка'мени съзи'жDђ цр~квь мою. и^ вра'та а^дова не оу^долњ'ютъ е'и”
18
і Я кажу тобі: ти Петро*, тобто «камінь», і на цьому камені Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її.
19
И$ дам# ти ключя црsтвїа нбsнаго. и^ е^же а^ще свя'жеши на ꙁемли, бђдетᲆ свяꙁано на' нб~сехъ” и^ е'же а^ще разрњшиши на ꙁемли, бђ'детъ разрњшено на нб~сехъ”
19
І дам тобі ключі Царства Небесного; і що зв’яжеш на землі, те буде зв’язане на небесах, і що розв’яжеш на землі, те буде розв’язане на небесах.
20
Тогда ꙁапрњти і^с~ оу^чн~комъ свои'м#, да никомђже рекђтъ, ја%ко се'и і^с~ е^сть х~с”
20
Тоді Ісус наказав ученикам Своїм, щоб нікому не говорили, що Він є Ісус Христос.
21
эTтолњ начатъ і^с~ ска'ꙁовати оу^чн~комъ свои^мъ, ја%ко подобаетъ е^мђ и^ти` въ і^ерлsи'мᲆ, и^ мно'го пострада'ти эT старецъ, и^ а^рхїере'и и^ книж#никъ, и^ оу^бїенђ быти, и^ тре'тїи дн~ь въскрsнђти”
21
З того часу Ісус почав відкривати Своїм ученикам, що Йому належить іти до Єрусалима і багато постраждати від старійшин і первосвящеників і книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути.
22
Пе'тръ же начатᲆ прерњцати е^мђ гл~я. млsрдᲆ ты г~и, не имать быти тебњ с^е”
22
І, відізвавши Його, Петро почав заперечувати Йому: будь милосердний до Себе, Господи! Нехай не буде цього з Тобою!
23
ѓ%нъ же ѓ^бращ#ся рече петро'ви. и^ди` ꙁа мною сатана`, съблаꙁнъ м^и е^си, ја%ко не мы'слиши ја%же сђть бж~їа, н^о чл~чьскаа”
23
Він же, обернувшись, сказав Петрові: відійди від Мене, сатано! Ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське.
24
Тогда` і^с~, рече оу^ченикомъ свои^м#. а^ще кто` хо'щетъ по мнњ и^ти`, да эTврьжется себе`, и^ во'ꙁметъ крsтъ сво'и, и^ по мнњ грядетъ”
24
Тоді Ісус сказав ученикам Своїм: якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, та йде за Мною.
25
И/же б^о а^ще хо'щетъ дш~ђ свою` спsти, погђбитъ ю&. и^ і^же а'ще погђбитъ дш~ђ свою` мене ради, ѓ^бря'щетᲆ ю&.
25
Бо хто хоче душу* свою зберегти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той збереже її.
26
каа` б^о по'лꙁа чл~кђ, а^ще ми'ръ ве'сь приѓ^бря'щетᲆ, дш~ђ же свою эTтщетиT; и^ли чт^о дасть чл~кь и^ꙁмњ'нђ ꙁа дш~ђ свою;
26
Яка бо користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?
27
прїити` б^о и%мать сн~ᲆ чллsкїи вᲆ славᲇ эTц~а свое^го, съ а^гг~лы свои'ми, и тогда` възда'стъ комђжDо по дњанїеM е^го”
27
Бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з ангелами Своїми і тоді віддасть кожному за ділами його.
28
А$минь гл~ю вамъ, ја^ко сђть нњцїи эT здњ` стоя'щихъ, и^же не и'мђтъ вкђсити смерти, дондеже ви'дяT сн~а чл~чьскаго грядђща въ црsтвїи своеM”
28
Істинно кажу вам: є деякі з тих, що стоять тут, які не зазнають смерти, доки не побачать Сина Людського, що гряде в Царстві Своїм.