Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И по' дн~ехъ шестихъ, поа'тᲆ і^с~ петра и^ і^а'кова, и^ і^ѓ^а'нна брата е^го, и^ възведе и^хъ на' горђ высокђ е^ди'ны.
1
Коли минуло шість днів, Ісус взяв Петра, Якова та Іоана, брата його, і вивів їх на високу гору одних,
2
и^ преѓ^браꙁи'ся преD ними, и^ просвњти'ся лице е^го ја%ко сл~нце, ри'зы же е^го быша бњлы ја^ко свњтъ”
2
і преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло.
3
И$ с^е ја^ви'стася и^мъ мољ=сїи і^ и^лїа, с нимᲆ гл~юща”
3
І ось явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.
4
эTвњщавь же пе'тръ, реq къ і^с~ови. г~и, добро е^сть намъ зд^њ быти. а^ще хо'щеши, сътворимъ зд^њ тр^и сњни, тебњ е^ді'нђ, и^ мољ=се'ѓ^ви е^ді'нђ, і^ е^ді'нђ и^лїи.
4
При цьому Петро сказав Ісусові: Господи! Добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один, і один Іллі.
5
е^ще же е^мђ гл~ющђ, с^е ѓ%блакъ свњтелъ ѓ^сњни иX” и^ с^е гласъ и^ꙁъ ѓ%блака гл~я. се'и е^сть сн~ъ мо'и въꙁлю'бленныи, ѓ^ не'мже бл~говолиX, того послђшаите”
5
Поки він говорив це, ясна хмара осінила їх, і ось голос з хмари говорить: Цей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте.
6
И$ слы'шавше оу^чн~цы, падоша ни'цы, и^ оу^боа'шася ѕњло.
6
І, почувши, ученики впали ниць і дуже полякались.
7
и^ пристђ'пль і^с~, прикоснђ'ся иX, и^ рече. в#ста'нњте, и не бо'итеся”
7
Але Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся.
8
ВᲆꙁвеDше же ѓ%чи свои`, никогоже видњшя, то'кмо і^с~а е^ді'ного”
8
Звівши ж очі свої, вони нікого не побачили, тільки одного Ісуса.
9
И$сходя'щемъ и^мъ съ горы`, заповњда имъ і^с~, гл~я. никомђже повњдите видњнїя, до'ндеже сн~ъ члчsкїи и^ꙁ# мр~твыX въскрsнетъ”
9
І коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: нікому не говоріть про це видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10
И/ въпроси'ша е^го оу^чн~цы е^го, гл~юще. что оу^бо кни'жницы гл~ютъ, ја%ко и^лїи подоба'етъ прїити прежDе,
10
І спитали Його ученики Його: чому ж книжники говорять, що Іллі належить прийти раніш?
11
і^с~ же эTвњщавъ рече и^мъ. и^лїа оу^бо прїи'детъ пре'жDе, и^ оу^стро'итъ вс^я”
11
Ісус сказав їм у відповідь: так, Ілля прийде раніш і все приготує;
12
Гл~ю же вамъ, ја%ко и^лїа оу^же прїиде, и^ не поꙁна'шя е^го. но сътвори'шя ѓ^ немъ, е^лика въсхотњшя” Та'ко и^ сн~ь члчsкїи и%маT пострадати эT ниX”
12
але кажу вам, що Ілля вже прийшов, і його не впізнали, і зробили з ним, як хотіли. Так і Син Людський має постраждати від них.
13
Тогда раꙁђмњшя оу^чн~цы, ја%ко ѓ^ і^ѓ^а'ннњ крsтли рече и^мъ”
13
Тоді ученики зрозуміли, що Він говорив їм про Іоана Хрестителя.
14
И/ пришеDшемъ и^мъ к# наро'дђ, пристђпи к немђ чл~къ, кла'няася е^мђ
14
Коли вони прийшли до народу, то підійшов до Нього чоловік і, ставши перед Ним на коліна,
15
и^ гл~я. г~и, поми'лђи сн~а мое^го, ја%ко на новы мцsя бњсђе'тся, и^ зл^њ стражDетъ. мно'жицею б^о па'дае^тъ въ ѓ%гнь, и^ мно'жицею в# во'дђ.
15
сказав: Господи! Помилуй сина мого; бо він на новий місяць біснується і тяжко страждає, бо часто кидається в огонь і часто у воду.
16
и^ приведоX е^го къ оу^чн~комъ твои^м#, и^ не въꙁмого'ша е^го и^сцњлити”
16
Я приводив його до учеників Твоїх, та вони не змогли зцілити його.
17
эTвњща'вᲆ же і^с~, рече. ЭO ро'де невњ'ренъ, и^ раꙁ#враще'нъ, доко'лњ бђ'дђ с вами, доко'лњ трьплю васъ; приведњте м^и е^го сњмо.
17
Ісус же, відповідаючи, сказав: о роде невірний і розбещений! Доки буду з вами, доки терпітиму вас? Приведіть його до Мене сюди.
18
и^ ꙁапрᲇти е^мђ і^с~, і^ и^ꙁы'де и^з него бњсъ, і^ и^сцњлњ ѓ%трокъ эT часа` того”
18
І заборонив йому Ісус, і біс вийшов з нього; і отрок зцілився у ту ж мить.
19
Тогда` пристђпльше оу^чн~цы і^с~ови е^ді'номђ рњшя. почто м^ы не въꙁ#мого'хомъ и^ꙁ#гнати е^го;
19
Тоді ученики, приступивши до Ісуса на самоті, сказали: чому ми не змогли вигнати його?
20
і^с~ же рече и^мъ. за невњ'рствїе ваше” А$минь б^о гл~ю вамъ. а^ще и%мате вњрђ ја%ко ꙁе'рно горђшно, рече'те горњ се'и, преиди эTсю'дђ тамо, и^ пре'идетъ. и^ ничтоже не невъꙁможно бђ'детъ вам#.
20
Ісус же сказав їм: через невір’я ваше. Бо істинно кажу вам: якщо ви матимете віру як зерно гірчичне і скажете горі цій: перейди звідси туди, і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас.
21
се'и же родъ не и^сходитъ, то'кмо моли'твою и^ постомъ”
21
Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом.
22
Живђщем# же и^мъ в# галиле'и. рече и^мъ і^с~. предан# и%мать бы'ти сн~ь члчsкїи, в рђцᲇ человњкомъ,
22
Під час перебування їх у Галилеї, Ісус сказав їм: Син Людський буде виданий в руки людям,
23
и^ оу^бїютъ е^го, и^ третїи дн~ь в#станетъ” И$ ско'рбни бышя ѕњло`”
23
і уб’ють Його, і на третій день воскресне. І вони дуже засмутилися.
24
ПришеDшимъ же и^мъ в# капернаоу^м#, пристђпи'ша прїе^млющеи` дидрахма к# петрови, и^ рњша. оу^чи'тель ваш# не дасть ли дидрахма;
24
Коли ж вони прийшли до Капернаума, то підійшли до Петра збирачі дидрахм* і сказали: чи не дасть Учитель ваш дидрахми?
25
гл~а, е'й. и^ е^гда` в#ни'де в домъ, прDевари` е^го і^с~, гл~я. чтоти ся мнитъ си'моне; цр~їе ꙁемᲆстїи эT кыиX прїемлютъ да'ни, и^ли ки'нсонъ, эT свои^хъ л^и сн~ов, и^л^и эT чђжDихъ;
25
Він говорить: так. І коли увійшов він у дім, то Ісус, випередивши його, сказав: як тобі здається, Симоне, царі землі з кого беруть мито або податки: зі своїх синів чи з чужих?
26
гл~а е^мђ петръ, эT чђжDихъ” Рече е^мђ і^с~. оу^бо свобод#ни сђть сн~ове.
26
Петро говорить Йому: з чужих. Ісус сказав йому: отже, сини вільні;
27
н^о да не събла'ꙁнимъ и^хъ. шеD в# море, в#верꙁи оу%дицђ, и^ ја%же пре'жде и^меши рыбђ воꙁми. и^ эTверзᲆ оу^ста` е'й ѓ^брящеши стаᲄир#” то'и вꙁемъ дажDь и^мъ ꙁа' м^я и^ ꙁа ся”
27
але, щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь вудку, і першу спійману рибу візьми, відкрий їй рот і знайдеш статир*, візьми його і віддай їм за Мене і за себе.