Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И изшеD і^с~, и^дяше эT цр~кве. и^ пристђпи'шя к немђ оу^ченицы е^го, покаꙁати е^мђ зданїа цр~ко'внаа.
1
І, вийшовши, Ісус пішов від храму; і підійшли до Нього ученики Його, щоб показати Йому будівлі храму.
2
і^с~ же рече и^мъ. видите ли вс^я сїа; а^ми'нь гл~ю вамъ, не и%мать ѓ^стаᲄи здњ ка'мень на ка'мени, е^же не разори'тся”
2
Ісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
3
Сњдя'щђ же е^мђ на горњ е^леѓ'н#стᲇи, пристђпи'ша к немђ оу^ченицы на е^ді'нᲇ гл~юще. рц^и намъ, когда сїа бђ'дђтъ; и^ что е^сть ꙁна'менїе твоего прише'ствїа и^ кончи'на вњкђ;
3
Коли ж сидів Він на горі Елеонській, то приступили до Нього ученики на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде і яке знамення Твого пришестя і кінця віку?
4
и^ эTвњща'въ і^с~, рече и^мъ. блюдњте, да никтоже васъ прельсти'тъ.
4
Ісус сказав їм у відповідь: стережіться, щоб хто не спокусив вас,
5
мно'ѕи б^о прїидђтъ въ и^мя мое`, гл~юще, а%зъ е^смь х~с, и^ мно'гы прельстятъ”
5
бо багато хто прийде під іменем Моїм і казатиме: «я Христос», і багатьох спокусять.
6
Оу%слы'шати же и^мате брани, и^ слы'шанїа бра'немъ. зри'те, не оу^жаса'итеся. подоба'етъ б^о всњмъ си'мъ быти. н^о не тогда е^сть кончи'на.
6
Також почуєте про війни і чутки про війни. Глядіть, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, та це ще не кінець.
7
вᲆста'нетъ б^о я^ꙁы'къ на я^ѕы'къ, и^ црsтво на црsтво” И$ бђ'дђтъ глади и па'гђбы и трђ'си по мњста.
7
Постане бо народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, моровиці і землетруси у різних місцях;
8
вся же сїа нача'ло болњꙁнемᲆ”
8
усе ж це — лиш початок хвороб.
9
Тогда` предадятъ вы^ в# ско'рби, и^ оу^бїю'тъ в^ы, и^ бђ'дете ненави'дими всᲇми я^зы'кы, и^мени мое^го ради”
9
Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи через ім’я Моє.
10
И$ тогда` събла'знятъся мно'ѕи, и^ дрђгъ дрђга предадятъ, и^ въꙁненавидиT дрђгъ дрђга”
10
І тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного;
11
И$ мно'ѕи л#же пррoцы в#ста'нђт#, и^ прельстятъ многыа,
11
і багато лжепророків з’явиться і багатьох спокусять;
12
и^ за оу^мно'женїе беꙁа'конїа, и^ꙁся'кнетᲆ любы` мно'гыхъ”
12
і через збільшення беззаконь охолоне любов у багатьох.
13
Претръпњ'выи же до конца`, то'и сп~сется”
13
Хто ж витерпить до кінця, той спасеться.
14
и^ проповњ'сться сїе е^љhлїе цр~ьствїа, по все'и вселе'ннњи, въ свњдњтельство всњмъ я^ѕы'комъ, и^ тогда` прїидеT кончи'на”
14
І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світу, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець!
15
Є$гда оу^бо оу%зрите мр'ьꙁость ꙁапђстњ'нїа, рече'нђю дани'иломъ пррoкомъ, стоащђ на мњ'стњ ст~њ, и^же чте'тъ да раꙁђмњ'етъ”
15
Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці, — хто читає, нехай розуміє, —
16
Тогда` сђщїи въ и^юде'и, да бњжа'тъ на горы.
16
тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори.
17
і^ и^же на кровњ, да не схо'диT взяᲄи ја^же в домђ е^го.
17
І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з дому свого;
18
і^ и^же на селњ, да не вᲆзвраᲄи'тся в#спяT взяти ри'зъ свои^хᲆ”
18
і хто на полі, той нехай не вертається взяти одяг свій.
19
Горе же непразDныM, и^ доя'щимъ в тыи` дн~и”
19
Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
20
Моли'те же ся, да не бђ'детъ бњжъство ваше зимњ, ни в сђбо'тђ”
20
Моліться ж, щоб не сталася втеча ваша взимку або в суботу,
21
бђ'детъ б^отогда ско'рбъ ве'лїа, ја^кова же' нњ'сть была эT начя'ла ми'рђ, доселњ, ниже и%мать быти”
21
бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині і не буде.
22
и^ а'ще не бышя прекрати'лися дн~їе тїи, не бы` оу^бо спасла'ся вся'ка плоть. и^збра'нныхъ же ради прекратяT ся дн~їе тїи”
22
І якби не вкоротилися ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних скоротяться ті дні.
23
Тогда а^ще кт^о речетъ вамъ. с^е здњ х~с, и^ли ѓ%ндњ, не и^мњте вњры”
23
Тоді, якщо хто скаже вам: ось тут Христос, або: отам, не йміть віри.
24
в#ста'нђтъ б^о лжехристи и^ л#же пррoцы, и^ дадя'тъ знаменїя ве'лїа и^ чюдеса, ја%коже прельстити а^ще възможно і^ и^з#бранныа”
24
Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і обраних.
25
с^е преже рњхъ вамъ”
25
Ось Я наперед сказав вам.
26
а^ще оу^бо рекђтᲆ ваM. с^е в# пђсты'ни еs, не и^зыдњте. с^е въ скро'вищыхъ, не и^мњте вњры”
26
Отже, коли скажуть вам: «ось Він у пустелі», — не виходьте; «ось Він у потаємних кімнатах», — не йміть віри.
27
ЈА/коже б^о мо'лнїи и^схо'дитъ эT въсто'къ, и^ ја^вля'ется до ꙁападъ, та'ко бђ'детъ и^ прише'ствїе сн~а чл~чьскаго”
27
Бо, як блискавиця виходить зі сходу і з’являється аж до заходу, так буде пришестя Сина Людського.
28
идеже б^о а^ще бђ'детъ трђпъ, та'мо съберђтся ѓ^рли`”
28
Бо де буде труп, там зберуться орли.
29
А$бїе же по скорби дн~їи тњхъ, слн~це поме'р#кнетъ и^ лђна` не да'стъ свњта свое^го, и^ ѕвᲇзды спа'днђтъ с# нб~се, и^ си'лы нбsныя подвигнђтся”
29
І враз, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються.
30
И$ тогда ја%вится зна'менїе сн~а члчsкаго на нб~си” И$ тогда` въспла'чются вс^я колњна земная. и^ оу%ѕрятъ сн~а члчsкаго грядђща на ѓ^блацњхъ нб~сныхъ, съ си'лою и^ сла'вою мно'гою.
30
І тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних з силою і славою великою.
31
и^ по'слетъ а'гг~лы своа, съ трђ'бнымъ гла'сомъ ве'лїемъ, и^ съберђтъ и^збра'нныя е^го эT четы'рех# вњтръ, эT конецъ нб~съ, до коне'цъ и^хъ.
31
І пошле ангелів Своїх з сурмою гучноголосою; і зберуть обраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до кінця їх.
32
эT смоко'вница же наоу^чи'теся при'тчи” е^гда оу^же вњйа еа` бђдђтᲆ мла'да, и^ листвїе проꙁя'бнетъ” вњ'дите ја^ко бли'ꙁъ е^сть жа'тва”
32
Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо.
33
та'ко и^ в^ы, е^гда ви'дите сїа вс^я, вњдите ја%ко блиꙁъ е^сть при две'рехъ”
33
Так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях.
34
А/ми'нь гл~ю вамъ, не мимои%детъ роD сей, до'ндеже вс^я сїа бђ'дђтъ.
34
Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде.
35
н~бо и^ ꙁемля ми'мои%детъ, словеса же моя не ми'мои^дђтъ”
35
Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть.
36
Э$ дн~и же томъ, и^ часњ, никто'же вњсть. ни а'гг~ли нбsнїи, ᲄо'кмо эTц~ъ мои е^ді'нъ”
36
Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, а тільки Отець Мій один.
37
ЈА/коже б^о бысть въ дн~и но'евы, та'ко бђдеT и^ пришествїе сн~а члчsкаго”
37
Але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського;
38
ЈА/коже б^о бњхђ вᲆ дн~и преже пото'па, ја^дђще же и^ пїюще. женя'щеся и^ посага'юще, до негоже дн~е вни'де но'е в ковчеh,
38
бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег,
39
и^ не оу^вњ'дњша, дон#деже прїиде вода`, и^ взяT вс^я, та'ко бђ'деT и^ пришествїе сн~а члчsкаго”
39
і не думали, поки не прийшов потоп і не забрав усіх, — так буде і в пришестя Сина Людського.
40
Тогда` дв^а бђдета на селњ, е^ді'нъ поемлеTся а^ дрђгі'и ѓ^ставляеTся.
40
Тоді з двох, що будуть у полі, одного буде забрано, а другого залишено;
41
дв^њ мелющи в# же'рноваX, е^ді'на пое'млеTся, и^ е^ді'на ѓ^ставля'еᲄся”
41
дві, що мелють на жорнах: одну буде забрано, а другу залишено.
42
Бди'те оу^бо, ја^ко не вњсте в# кі'и часъ г~ь вашъ прїидетъ”
42
Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде.
43
Се же вњдите ја%ко а^ще б^ы вњдалъ до'мђ влDка, в# кђю страждђ тать прїидетъ, бдњлъ оу^бо б^ы, и^ не бы далъ поDкопа'ти хра'ма свое^го,
43
Але це ви знайте, що, якби знав господар дому, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
44
сего ради и^ в^ы бђдњте гото'ви, ја^ко в о'ньже часъ не мните`, сн~ъ члчsкїи прїидетъ”
44
Тому і ви будьте готові, бо в ту годину, про яку й не думаєте, прийде Син Людський.
45
Кт^о оу^бо е^сть вᲇрныи рабъ и^ мђ'дрыи. е^гоже поста'виT господи'нъ е^го наD до'момъ свои'м#. е^же даа'ти и^мъ пи'щђ въ время и^хъ;
45
Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого господар його поставить над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
46
блаже'нъ рабᲆ то'и, е^гоy пришеD господинъ е^го, ѓ^бря'щетъ та'котворяща.
46
Блажен той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так.
47
а^ми'нь гл~ю вамъ, ја^ко наD всњмъ и^мњнїемъ свои^мъ поста'витᲆ е^го”
47
Істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.
48
А$ще ли же речеT злы'и ра'бъ то'и в# срDци своем#, коснитъ господинъ мои прїити`,
48
Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій,
49
и^ начнетъ би'ти клеврњты своя, ја%сти же и^ пи'ти съ пїа'ницами.
49
і почне бити товаришів своїх, їсти й пити з п’яницями, —
50
прїидетᲆ господи'нъ раба того, в# дн~ь в оньже не чае^тъ, и^ в часъ въ ньже не вњсть,
50
то прийде господар раба того в той день, в який він не сподівається, і в годину, про яку не знає.
51
и^ проте'шетъ е^го по'лъма, и^ часть е^го с невњ'рными положитъ. т^ђ бђд'етъ плачъ и^ скрежет# зђбомъ.
51
І розсіче його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.