Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И влњзъ в кора'бль, пре'иде и^ прїиде въ сво'и гра'дъ”
1
(Зач. 29) І вліз в кора́бль, пре́йде і при́йде во Свой град.
2
И$ се` принесо'шя е^мђ ѓсла'блена жи'лами на ѓ^дрњ лежа'щъ” и^ видњвъ і^с~ вњрђ и^хъ, рече ѓ^сла'бленомђ, дерꙁа'и чядо, эTпђща'ют# ти ся грᲇси твои`”
2
І се, принесо́ша Єму́ разсла́блена (жи́лами), на одрі́ лежа́ща; і ви́дів Ісу́с ві́ру їх, рече́ разсла́бленному: дерза́й, ча́до, отпуща́ються ті грісі́ твої́.
3
И$ се нᲇцыи` эT кни'жникъ, рᲇша в себњ, се'и хђлиT.
3
І се, ні́ції от кни́жник рі́ша в себі́: Сей ху́лить.
4
и^ видњвъ і^с~ помышле'нїя и^хъ, рече. въскђю вы` мы'слите лђка'вая въ срDцыX свои^хᲆ;
4
І ви́дів Ісу́с помишле́нія їх, рече́: вску́ю ви ми́слите лука́вая в сердця́х свої́х?
5
чт^о бо е^сть оу^до'бње рещи, эTпђща'ют# ти ся грњси, и^ли рещи` воста'ни и^ ходи`;
5
Что бо єсть удо́біє рещи́: отпуща́ються ті грісі́, іли́ рещи́: воста́ни і ходи́?
6
н^о да оу^вњсте, ја^ко вла'сть и'мать сн~ъ чл~чьскїи на ꙁемли эTпђща'ти грњхи`, тогда` гл~а расла'бленомђ, въста'ни. въꙁми` сво'и ѓ^дръ, и^ і^ди в доM твои”
6
Но да уві́сте, я́ко власть і́мать Син Челові́чеський на землі́ отпуща́ти гріхи́; тогда́ глаго́ла разсла́бленному: воста́ни, возьми́ твой одр і іди́ в дом твой.
7
И$ въста'въ вꙁе'мъ ѓ^дръ сво'и, и^ і^де в до'мъ сво'и”
7
І воста́в, (взем одр свой,) і́де в дом свой.
8
видњвше же наро'ди чюди'шася. и^ просла'вишя б~а, да'вшаго вла'сть таковђю чл~комъ”
8
Ви́дівше же наро́ди чуди́шася і просла́виша Бо́га, да́вшаго власть такову́ю челові́ком.
9
И/ преходя` іс~ эTтђ'дђ, видњ чл~ка сњдя'ща на мы'тници, маTџе'а гл~ема, и^ гл~а е^мђ, по мнњ` гряди`, и^ въста'в# по неM и%де”
9
(Зач. 30) І преходя́ Ісу́с отту́ду, ви́ді челові́ка сідя́ща на ми́тниці, Матфе́я глаго́лема; і глаго́ла єму́: по Мні гряди́. І воста́в по Нем і́де.
10
и^ бы'сть е^мђ въꙁлежа'щђ в домђ`, и^ с^е мно'ѕи мытаре` и^ грњшницы пришDеше, възлежа'хђ съ і^с~омъ, и^ съ оу^ченикы е^го”
10
І бисть Єму́ возлежа́щу в дому́, і се мно́зі митарі́ і грі́шници прише́дше возлежа́ху со Ісу́сом і со ученики́ Єго́.
11
и^ видњв#ше фарисе'е, гл~ахђ оу^ченико'мъ е^го. почт^о с мытари и^ грњшникы оу^чи'тель ваш# ја%стъ и^ пїетъ;
11
І ви́дівше фарисе́є, глаго́лаху ученико́м Єго́: почто́ с митарі́ і грі́шники Учи́тель ваш ясть і піє́ть?
12
і^с~ же слы'шавъ, рече и^мъ. не требђ'ютъ здра'вїи врача` н^о боля'щїи.
12
Ісу́с же сли́шав рече́ їм: не тре́бують здра́вії врача́, но боля́щії;
13
шDеше наоу^чи'теся, чт^о е^сть, млsти хощђ, а^ не жрътвᲇ. не прїидохъ б^о призва'ти пра'веDники, н^о грᲇшникы на покаа'нїе”
13
ше́дше же научі́теся, что єсть: ми́лости хощу́, а не же́ртви? Не прийдо́х бо призва́ти пра́ведники, но грі́шники на покая́ніє.
14
Тогда` пристђпи'шя к# немђ оу^ченици і^ѓ^а'ннови гл~юще. почт^о м^ы, и^ фарисе'е постимся мно'го, оу^ченицы же твои не постя'тся;
14
(Зач. 31) Тогда́ приступи́ша к Нему́ ученици́ Іоа́ннови, глаго́люще: почто́ ми і фарисе́є пости́мся мно́го, ученици́ же Твої́ не постя́ться?
15
и^ рече и^мъ і^с~. е^да мо'гђтъ сн~ве брачнїи пла'кати, донели'ко вре'мя с ними е^сть женихᲆ; прїидђт же дн~їе, е^гда` эTи^меTся эT ниX жениX, и^ тогда` постяTся”
15
І рече́ їм Ісу́с: єда́ мо́гуть си́нове бра́чнії пла́кати, єли́ко вре́м'я с ни́ми єсть жени́х? При́йдуть же дні́є, єгда́ оти́меться от них жени́х, і тогда́ постя́ться.
16
Никто'же б^о приставляеT приставле'нїа пла'та небњ'лена, ри'зњ ветсњ. во'ꙁмет б^о ко'нчинђ свою` эT ри'зы, и^ горши дира` бђдетъ”
16
Нікто́же бо приставля́єть приставле́нія пла́та небі́лена ри́зі ве́тсі; во́зьметь бо кончи́ну свою́ от ри́зи [отто́ргнеть бо приставле́ніє єго́ от ри́зи (ні́что)], і го́рша дира́ бу́деть.
17
ниже влива'ют# вина` но'ва в# мњхы ве'тхы. а^ще ли же н^и, т^о просадятся мњси, и вино` пролїе^тся, и^ мњ'си погы'бнђтъ” н^о влива'ютъ вино` но'во в мњхы но'вы, и^ ѓ^бое съблюдется”
17
Ніже́ влива́ють вина́ но́ва в мі́хи ве́тхі; а́ще ли же ні, то просадя́ться мі́сі, і вино́ проліє́ться, і мі́сі поги́бнуть; но влива́ють вино́ но́во в мі́хи но́ви, і обоє́ соблюде́ться.
18
Сїя е^мђ гл~ящђ к ним#, с^е княѕь нњкїи пришDе кла'няшеся е^мђ гл~я, ја%ко дщи моа нн~њ оу^мретъ. н^о пришDе вᲆзложи на ню` рђ'кђ свою`, и^ ѓ^живетъ”
18
(Зач. 32) Сія́ Єму́ глаго́лющу к ним, се князь ні́кий прише́д кла́няшеся Єму́, глаго́ля, я́ко дщи моя́ ни́ні у́мре, но прише́д возложи́ на ню ру́ку Твою́, і оживе́ть.
19
и^ въставъ і^с~, по немᲆ и^де, и^ оу^ченицы е^го”
19
І воста́в Ісу́с по нем і́де, і ученици́ Єго́.
20
и^ с^е жена` кровоточи'ва два`надесяте лњтъ, пристђпльши съꙁади, прикоснђ'ся въскри'лїи ри'зы е^го.
20
І се жена́ кровоточи́ва двана́десяте літ, присту́пльши созади́, прикосну́ся воскри́лію ри́зи Єго́,
21
гл~аше б^о в себњ, а%ще ᲄо'кмо прикоснђся ри'зњ е^го, сп~се'на бђ'дђ”
21
глаго́лаше бо в себі́: а́ще то́кмо прикосну́ся ри́зі Єго́, спасе́нна бу́ду.
22
і^с~ же ѓ^бра'щся, и^ видњвъ ю&, рече. дръꙁа'и дщи`, вњра твоа` сп~се т^я” и^ сп~сена бысть жена` эT часа того”
22
Ісу́с же обра́щся і ви́дів ю, рече́: дерза́й, дщи, ві́ра твоя́ спасе́ тя. І спасе́нна бисть жена́ от часа́ того́.
23
и^ пришDе і^с~ в до'мъ кня'жь, и^ видњ` сопця, и^ нароD млъвящъ,
23
І прише́д Ісу́с в дом княж і ви́дів сопці́ і наро́д мо́лвящ,
24
гл~а и^мъ, эTи^дњᲄе, не оу^мретъ бо дв~ца, н^о спитъ. и^ рђгахђся е^мђ”
24
глаго́ла їм: отиді́те, не у́мре бо діви́ця, но спить. І руга́хуся Єму́.
25
е^гаD же и^згнанᲆ бысть народъ, в#шDе, я'тъ ю& ꙁа' рђкђ, и^ въста` дв~ца.
25
Єгда́ же ізгна́н бисть наро́д, вшед ят ю за ру́ку, і воста́ діви́ця.
26
и^ и^зы'де вњсᲄь с^и по все'и земли то'и”
26
І ізи́де вість сія́ по всей землі́ той.
27
И/ преходя'щђ эTтђдђ і^с~ови, по немъ идоста дв^а слњця, зовђща и^ гл~юща помилђи н^ы і^с~е сн~е дввDъ”
27
(Зач. 33) І преходя́щу отту́ду Ісу́сові, по Нем ідо́ста два сліпця́, зову́ща і глаго́люща: поми́луй ни, (Ісу́се) Си́не Дави́дов.
28
ПришеDшђ же е^мђ в# домъ, пристђпи'ста к# немђ слњпця. и^ гл~а има і^с~. вњрђ'ета л^и ја%ко могђ` с^е сътвориᲄи; гл~аста е^мђ е'й г~и”
28
Прише́дшу же Єму́ в дом, приступи́ста к Нему́ сліпця́, і глаго́ла ї́ма Ісу́с: ві́руєта ли, я́ко могу́ сіє́ сотвори́ти? Глаго́ласта Єму́: єй, Го́споди.
29
Тогда` прикоснђ'ся ѓ^чїю и^х#, гл~я. по вњрњ ва'ю бђди ва'ма.
29
Тогда́ прикосну́ся о́чію їх, глаго́ля: по ві́рі ва́ю бу́ди ва́ма.
30
и^ эTверзостася ѓ%чи и'ма. и^ запрњти` и%ма і^с~, гл~я. блюдњта да никтоже оу^вњ'сть.
30
І отверзо́стася о́чі ї́ма: і запрети́ ї́ма Ісу́с, глаго́ля: блюді́та, да нікто́же уві́сть.
31
ѓ^на же и^зшедша просла'виста е^го по все'и земли ᲄой”
31
О́на же ізше́дша просла́виста Єго́ по всей землі́ той.
32
тњ'ма же и^сходя'щема, с^е приведо'шя к немђ чл~ка нњма, бњснђе'ма.
32
Ті́ма же ісходя́щема, се, приведо́ша к Нему́ челові́ка ні́ма бісну́єма.
33
и^ и^згна'нђ бњс'ђ, прогл~а нњмы'и” и^ диви'шяся наро'ди, гл'юще, ја^ко николиже ја^вися та'ко въ і^и~ли”
33
І ізгна́ну бі́су, проглаго́ла німи́й. І диви́шася наро́ди, глаго́люще, я́ко ніколи́же яви́ся та́ко во Ізра́їлі.
34
фарисе'е же гл~ахђ, ѓ^ князи бњсо'вьстњмъ и^ꙁго'нитᲆ бњсы”
34
Фарисе́є же глаго́лаху: о кня́зі бісо́встім ізго́нить бі́си.
35
и^ прохожDаше і^с~ гра'ды вс^я и^ ве'си оу^ча на сонмищихъ иX, и^ проповњдаа е^љhлїе црsтвїа, и^ цњля всякъ недђгᲆ и^ всякђ ја%ѕю в# людехъ”
35
І прохожда́ше Ісу́с гра́ди вся і ве́сі, учя́ на со́нмищих їх, і пропові́дая Єва́нгеліє Ца́рствія, і ціля́ всяк неду́г і вся́ку я́зю в лю́дех.
36
Видњв же наро'ды, млsрдова ѓ^ нихъ, ја^ко бњхђ смяте'ни и^ эTврᲆжени, ја^ко ѓ^вця не и^мђща па'стыря”
36
(Зач. 34) Ви́дів же наро́ди, милосе́рдова о них, я́ко бя́ху см'яте́ні і отве́ржені, я́ко о́вці не іму́щия па́стиря.
37
Тогда` гл~а оу^че'никомъ свои^мъ. жа'тва оу^бо мно'га, дњ'лателїи же ма'ло.
37
Тогда́ глаго́ла ученико́м Свої́м: жа́тва у́бо мно́га, ді́лателей же ма́ло.
38
моли'теся оу^бо господинђ жа'твᲇ, ја%ко да и^зведеT дњ'лателя на жа'твђ свою`”
38
Молі́теся у́бо Господи́ну жа́тви, я́ко да ізведе́ть ді́лателі на жа́тву Свою́.