Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глvа, а~”
1
Вня'тїе нинев#вїино. кни'ги видњнїя наё%мля е^л#кесе'е^ва”
1
Пророцтво про Ниневію; книга видінь Наума елкосеянина.
2
Бг~ъ ревни'въ, и^ м#стя'и г~ь. съ ја%ростїю м#стя'и г~ь сђпоста'ты е^го, и^ эTм#ща'етᲆ враги е^го.
2
Господь є Бог ревнитель і месник; месник Господь і страшний у гніві: помщається Господь ворогам Своїм і не пощадить супротивників Своїх.
3
г~ь терпелив# и^ вели'ка крњпость е^го. и^ ѓ^чищая'й не ѓ^чи'ститъ.г~ь сконча'нїемъ и^ съ трђсомᲆ пђть' е^го, и^ ѓ^блацы праX но'гђ е^го.
3
Господь довготерпеливий і великий могутністю, і не залишає без покарання; у вихорі й у бурі хода Господа, хмара — пил від ніг Його.
4
запреща'яи мо'рю и^ послђшая'й е`, и^ вс^я рњки и^скажа'яи. ё^маляа'й васанитиDская и^ кар#ми'льская, процвњта'ющая дђбра'вы ѓ^скђдњша.
4
Заборонить Він морю, і воно висихає, і всі ріки вичерпуються; в’яне Васан і Кармил, і блякне цвіт на Ливані.
5
го'ры потрясо'шася эT неh, и^ хол#ми поколњба'шася. и^ ё^сђмнњся земля` вс^я эT лица е^мђ, и^ вс^и живђщеи на не'и.
5
Гори трясуться перед Ним, і пагорби тануть, і земля коливається перед лицем Його, і вселенна і всі, що живуть у ній.
6
эT лица гнњ'ва е^го кт^о стерпи'тъ, и^ли кт^о ся съпроти'витъ въ гнњвњ ја%рости е^го. ја%рость е^го раста'етъ вла'сти, и^ ка'менїе съᲄреся эT него`”
6
Перед обуренням Його хто встоїть? І хто стерпить полум’я гніву Його? Гнів Його розливається як вогонь; скелі розпадаються перед Ним.
7
Бл~гости'вᲆ г~ь тръпя'щиM е^мђ въ дн~ь скорбњнїя, и^ ꙁна'я боя'щаяся е^го.
7
Благий Господь, притулок у день скорботи, і знає тих, що надіються на Нього.
8
и^ въ потопњ пђти` сконча'нїе сътори'тъ, и^ въста'ющая враги е^го проженеT тм^а.
8
Але повінню, що все потоплює, зруйнує дощенту Ниневію, і ворогів Його покриє морок.
9
чт^о помышля'ете къ гв~и, сконча'нїе сътвориT, не м#ститъ два'жды и%ногдою въ скор#би”
9
Що замишляєте ви проти Господа? Він звершить знищення, і біда вже не повториться,
10
ја^ко до ко'ренїа по'схнетъ, и^ ја%ко съгребђтъ ѓ^плитающїя, поја%стся ја%ко тро'сть сђхоты` пол#на,
10
бо ті, що сплелися між собою, як терня, і напилися, як п’яниці, вони пожерті будуть зовсім, як суха солома.
11
и^с тебе и^зы'идетᲆ. что помышля'ете до г~а ѕл^њ, совњщава'юще съпроти'внаа”
11
З тебе вийшов той, хто задумав лихе проти Господа, хто склав раду нечестиву.
12
Се гл~ть г~ь владя'и вода'ми мно'гами, и^ си'це растђ'пятся, и^ слђхъ тво'и не ё^слы'шится ксемђ`”
12
Так говорить Господь: хоч вони безпечні і численні, але вони будуть посічені і зникнуть; а тебе, хоч Я обтяжував, більше не буду обтяжувати.
13
и^ нн~њ съкрђшђ же'злъ е^го эT тебе`, и^ съё%зы твоя` расы'плю.
13
І нині Я розіб’ю ярмо його, яке лежить на тобі, і пута твої розірву.
14
и^ заповњсть ѓ^ тебњ` г~ь, не рас#сᲇ'ется эT и'мени твое^го к#семђ`. эT до'мђ бо'га твое^го потреблю` и^ꙁваа'ныя и^ слїя'ныя. положђ` гро'бъ тво'и ја%ко нечестенᲆ еси
14
А про тебе, Ассуре, Господь визначив: не буде більше сімені з твоїм ім’ям; з дому бога твого знищу ідолів і кумирів; приготую тобі у ньому могилу, тому що ти будеш у ганьбі.
15
с^е на' гораX но'гы бл~говњствђ'ющаго и^ въꙁвᲇща'ю^щаго ми'ръ. празDнђи і^ё'до праZники твоя`, эTда'ждь мл~твы твоя`. зане не прило'жатъ ја^ко про'ити въ ѓ^бет#ша'нїе. скоnча'ся і^ и^ꙁве'ржеся”
15
Ось, на горах — стопи благовісника, який сповіщає мир: святкуй, Юдеє, свята твої, виконуй обітниці твої, бо не буде більше проходити тобою нечестивий: він зовсім знищений.
Глvа, в~”
1
Възыиде в#дыха'яй въ лице твое эTе%мля эT ѓ^скор#бленїа. ё^смотри пђть, ё^крњпи чресла`, възмђжа'и крњ'постїю ѕњло.
1
Піднімається на тебе руйнівник: охороняй твердині, стережи дорогу, зміцни стегна, збирайся із силами.
2
поне'же эTвраᲄи г~ь ё^кори'знђ і^а'ковлю ја%коже ё^кори'знђ і^и^л~евђ. зане сътреса'ющеи сътрясоша я&, и^ лозы иX расы'паша.
2
Бо відновить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, тому що спустошили їх спустошувачі і виноградне гілля їх знищили.
3
щи'ты си'лныхъ, эT чл~къ мђж'а си'лны и^гра'ющая въ ѓ^гни, бръꙁды ѓ^рђжїя и^хъ въ дн~ь ё^готова'нїя иX, и^ кон#ницы възмятђтся на пђтеX,
3
Щит героїв його красний; воїни його в одежах багряних; вогнем блищать колісниці у день приготування до бою, і ліс списів хвилюється.
4
и^ смятђтся ѓ^рђжїя и^ сплетђтся на стьгнахъ. ви'дъ и^хъ ја%ко свњща ѓ%гнены, и^ ја%ко молнїа мы'кающася.
4
По вулицях мчать колісниці, гримлять на площах; блиск від них, як від вогню; блищать, як блискавка.
5
и^ помянђтъ старњ'ишины и^хъ, и^ пробњгнђтъ дн~їи, и^ эTнемогђтся пђтїе и^хᲆ. и^ потщаTся на забра'ла, и^ ё^гото'вятъ преDняа` страQбы иX”
5
Він викликає хоробрих своїх, але вони спотикаються на ходу своєму; поспішають на стіни міста, але облога вже влаштована.
6
вра'та граDная эTве'рзђтся, и^ црsтвA эTпадо'ша, і^ и^мњнїе эTвръзеся.
6
Річкові ворота відчиняються, і палац руйнується.
7
сїи же вᲆсхожDа'ше. и^ рабы'ня ея` ведя'хђся ја%ко го'лђбїе горка'юще въ срDцыX свои^хъ.
7
Вирішено: вона буде оголена і відведена у полон, і рабині її будуть стогнати як голуби, б’ючи себе у груди.
8
і^ нинев#вїины ја%ко кђпель воDная воды ея`. и^ сїи же бњжа'ще не сᲄа'ша, и^ не бя'ше ставля'ющаго.
8
Ниневія з часу існування свого була як ставок, повний води, а вони біжать. «Стійте, стійте!» Але ніхто не оглядається.
9
расхита'хђ сребро`, расхиᲄахђ зла'то, и не бя'ше конца и^мњнїя ея, ѓ^тяг#чаша па'че всњхᲆ сосђды и^ꙁволе'нїа е^я`.
9
Розкрадайте срібло, розкрадайте золото! немає кінця запасам усякого дорогоцінного начиння.
10
и^ сътрясенїе и^ потрясенїе и^ въски'пњнїе, и^ срDца съкрђшенїе, и^ раслабленїе колњнїю,и^ бо'лњзнь по всMњ чре'сломъ,и^ лице всњхъ ја%ко ѓ^полњнїе ла'точьное”
10
Розграбована, спустошена і розорена вона, — і тане серце, коліна трясуться; у всіх у стегнах сильний біль, і лиця у всіх потемніли.
11
Гдњ е^сть ста'я леvская, и^ па'жить сђщая льви'чищеM. ка'мо и%деT ле'въ, ја%ко влњсти тамо льви'чищь, и^ не бя'ше постраша'ющаh.
11
Де тепер лігво левів і те пасовище для левенят, по якому ходили лев, левиця і левеня, і ніхто не лякав їх, —
12
ле'въ въсхити'тъ довлњ'ющее льви'чищемъ е^го, и^ ё^дави ло'вомъ е^го, и^ напо'лни лови'твы гнњꙁдо свое, и^ ста'ю свою` въсхита'нїя.
12
лев, який викрадає для насичення левенят своїх, і який задушує для левиць своїх, і який наповнює здобиччю печери свої і лігва свої викраденим?
13
Се а^зъ на' тя, гл~етъ г~ь всемђ` съдръжи'тель. и^ пожегђ ды'момъ мно'жества твоя`, и^ львы твоа` поја%сᲄь ѓ^рђжїе, и^ поᲄреблю съ земля` лови'твђ твою`, и^ не ё^слы'шаTся к#семђ` дњла твоа`”
13
Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І спалю у диму колісниці твої, і меч пожере левенят твоїх, і знищу з землі здобич твою, і не буде більше чутний голос послів твоїх.
Глvа, г~”
1
О гра'де кро'вьныи, и^ весь лжиv по'лнъ непра'вды. не пои%щеTся лови'тва,
1
Горе місту крови! все воно повне обману і вбивства; не припиняється у ньому грабіжництво.
2
въ гла'съ раTныи, и^ глаs трђса ко'лнаго, и^ ко'ня текђща, и^ ѓ^рђжїя шђмяща,
2
Чутні ляскіт бича і стукіт коліс, що крутяться, іржання коня і гуркіт колісниці, що скаче.
3
и^ кон#ника е%дђща, и^ блиска'юща ме'ча, и^ свита'ющься щиT, и^ мно'жества ја%ꙁвенъ, и^ тя'жка паденїя. и^ не бя'ше кон#ца страна'мъ ея`. і^ и^знемо'гђтъ въ тњлесеX и^хъ эT мно'жесᲄва блђженїя ея`.
3
Мчить кіннота, виблискує меч і блищать списи; убитих безліч і купи трупів: немає кінця трупам, спотикаються об трупи їх.
4
блDђница добра` и^ ѓ^брадова'на, старњ'ишина влъхвоM, продающая страны` вᲆ блђженїе ея`, и^ племена въ вол#свXњ ея`”
4
Це — за численні блудодіяння розпусниці приємної зовнішности, майстерної у чародійстві, яка блудодіяннями своїми продає народи і чаклуваннями своїми — племена.
5
Се^ а^зъ на' тя, гл~етъ г~ь б~ъ всемђ` сᲆдръжи'тель. и^ эTкры'ю заждь твои къ лицђ твое^мђ. ѓ^бличю` стра'намъ стыдњнїе твое, и^ црsтвомъ бесче'стїе твое`.
5
Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І підніму на лице твоє краї одягу твого і покажу народам наготу твою і царствам сором твій.
6
и^ въз#ве'ргђ на' тя ѓ^гнђшенїе по нечистота'мъ твои^мъ, и^ положђ т^я въ при'тчђ.
6
І закидаю тебе мерзотами, зроблю тебе ганебною і виставлю тебе на позорище.
7
и^ бђдетъ вся'къ видя'и т^я сни'детъ с тебе`. и^ рече'тъ, грᲇшная нинев#вїи. кт^о постенетᲆ по не'и. эTкђдђ и^спрошђ ё^тњше'нїе е'й.
7
І буде те, що всякий, побачивши тебе, побіжить від тебе і скаже: «розорена Ниневія! Хто пошкодує за нею? де знайду я утішителів для тебе?»
8
ё^готови'ти ча'сть ёстрои'ти странђ ё^гото'вити ча'сть а^м#монђ живђщїя въ рњкаX” вода` ѓ%крsтъ ея`, е'йже нача'токъ мо'ря, и^ вода` забра'ла ея`,
8
Хіба ти краще за Но-Аммона, що знаходиться між ріками, оточений водою, валом якого було море, і море служило стіною його?
9
и^ е^џїѓ'пїа крњ'пость ея` и^ е^гљ=петъ, и^ нњсть кон#ца бњгъствђ твое^мђ. фђдъ и^ ли'вы бы'ша помо'щницы ея`.
9
Ефіопія і Єгипет з незлічимою безліччю інших служили йому підкріпленням; копти і лівійці приходили на допомогу тобі.
10
и^ с^и въ преселе'нїе пои^детъ плњн#ница. и^ младе'нца ея` разбїютъ въ зачаTцех# всњхъ пђтїи ея`, и^ ѓ^ всњхъ сла'вныX е^я` въꙁ#вергTђ жре'бїя, и^ вся вое^воды е^я` свя'жђтся пђт'ы”
10
Але і він переселений, пішов у полон; навіть і немовлята його розбиті на перехрестях усіх вулиць, а щодо знатних його кидали жереб, і всі вельможі його закуті ланцюгами.
11
И$ т^ы ё^пїешися и^ бђдеши ѓ^биDна. ты' же самA себњ` взы'щеши ё^ставленїя эT враh.
11
Так і ти – сп’янієш і сховаєшся; так і ти будеш шукати захисту від ворога.
12
вс^я твердњли твоя` ја%ко смоквинїе стра'жа и^мђщее, а^ще поколњблюTся и^ в#падђтъ въ ё^ста` ја^дђщаго”
12
Усі укріплення твої подібні до смоковниці зі стиглими плодами: якщо труснути їх, то вони впадуть прямо у рот того, хто бажає їсти.
13
Се^ лю'дїе твои` ја%ко же'ны въ тебњ`, враго'мъ твои^мᲆ ѓ^творя'ема ѓ^тво'рятся вра'та земля` твое'я, и^ поја%сть ѓ%гнь верея твоа`.
13
Ось, і народ твій, як жінки у тебе: ворогам твоїм навстіж відчиняться ворота землі твоєї, вогонь пожере запори твої.
14
во'дђ держанїя въсхити себњ` са'мъ, и^ ё^тврᲆди тве'рди твоа`. влњзи въ бре'нїе и^ попери въ плњвах#, ё^тверди па'че лаи%ны.
14
Начерпай води на час облоги; зміцнюй укріплення твої; піди у багно, топчи глину, полагоди піч для випалювання цеглин.
15
та'мо поја%сть т^я ѓ%гнь, потреби'тᲆ т^я ѓ^рђжїе, поја%дяT т^я а^ки прђѕи. и^ ѓ^тяж#ча'етъ а^ки м#шица.
15
Там пожере тебе вогонь, посіче тебе меч, поїсть тебе, як гусінь, хоч би ти розмножилася, як гусінь, розмножилася, як сарана.
16
ё^мно'жи кђпля` твоа паq ѕвњздъ нбsныхъ. м#шица ё^стреми'шася, и^ въꙁлетњша.
16
Купців у тебе стало більше, ніж зірок на небі; але ця сарана розсіється і полетить.
17
восльпе а^ки прђгъ помо'щникъ тво'и сњдя` на плети'нњ въ дн~ь стђден#. слн~це възы'идетъ и^ эTлетᲇ, и^ не позна'ся мњсто е^го” Люте е'й.
17
Князі твої — як сарана, і воєначальники твої — як рої мошок, які під час холоду гніздяться у щілинах стін, і коли зійде сонце, то розлітаються, і не узнаєш місця, де вони були.
18
въздрњма'шася пастђси` твои` цр~ь а^сљ=рїискь ё^спи` си'лныя твоя`, въZдви'гошаs лю'дїе твои` къ гора'мъ, и^ не бя'ше ждђщаго.
18
Сплять пастирі твої, царю Ассирійський, спочивають вельможі твої; народ твій розсіявся по горах, і немає кому зібрати його.
19
не бђдетъ цњлбы съкрђшенїю твое^мђ раZгорњся ја%зва ᲄвоа. вс^и слы'шавшїи вњ'сть твою, въспле'щђтъ рђка'ма по тебњ`. и%мже до кого не до'иде ѕлоба твоя` всегда`”
19
Немає лікування для рани твоєї, болюча виразка твоя. Усі, хто почув звістку про тебе, будуть плескати у долоні за тебе, бо на кого не простягалася безупинно злість твоя?