Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Въ дн~ь же то'и чте'но е^сть въ кни'ѕњ мољ=сїѓвњ, слы'шащимъ лю'дем#. ѓ^брњте'но е^сть пи'сано в не'и да не и%мTђ влњсти а^мони'ти, и^ моа^ви'ти въ цр~ковь бж~їю даже до' вњка.
1
У той день було читано з книги Мойсеєвої вголос народу і знайдено написане в ній: аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Божу повіки,
2
того ради и^же не въстрњтоша сн~въ і^и^л~евъ съ хлњбомъ и^ водо'ю” І$ и^зведо'ша на нихъ валаа'ма на прокля'тїе и^хъ, и^ ѓ^брати'лъ б~ъ нашъ прокляTство на блsвенїе”
2
тому що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом і водою і найняли проти нього Валаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін на благословення.
3
И$ бы'ст же е^гда` слы'шахђ зако'нъ, эTлђчи'ша всњхъ чђжихъ эT і^и^л~я.
3
Почувши цей закон, вони відокремили все іноплемінне від Ізраїля.
4
и^ на то'мъ бы'сть и^лїаси'въ сщ~енникъ. и^же бы'сть преDста'тель въ сокро'вищномъ домђ` б~а нашего. и^ прїятель, товїя,
4
А раніше того священик Елиашив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії,
5
сътвори` себњ сокро'вище вели'ко. и^ т^ђ бя'хђ преD нимъ предъставля'ющи да'ры и^ џемїа'мъ и^ сосђды и^ десяти'нђ, пшени'цђ вино` і^ еле'и. ча'сти левљ=томъ и^ пњвцемъ и^ вњрныM и^ прь'выя сщ~ен#ническїя ча'сти,
5
приготував для нього велику кімнату, в яку раніше клали хлібне приношення, ладан і сосуди, і десятини хліба, вина й оливи, призначені законом для левитів, співців і воротарів, і приношення для священиків.
6
въ всњх же тњхъ не бы'хъ въ і^ерsлимњ ја%ко въ лњтотрисо'тное, к~ е, а^ртаће'рска цр~я вављ=лон#ска, прїидо'хъ къ цр~ю, и^ въ конецъ дн~їи моли'хся цр~ю”
6
Коли все це відбувалося, я не був у Єрусалимі, тому що в тридцять другому році Вавилонського царя Артаксеркса я ходив до царя, і після декількох днів знову випросився в царя.
7
И$ прїидо'хъ въ і^ерsлимъ и^ разђмњхъ ѕл^о чт^о сътвори'лъ е^лїаси'въ товїи, да сътво'ряT е^мђ сокровище въ притво'рњ до'мђ бж~їя.
7
Коли я прийшов у Єрусалим і дізнався про лиху справу, яку зробив Елиашив, приготувавши для Товії кімнату на дворах дому Божого,
8
и^ ѕло` ми ви'дњлося ѕњло” І$ и^зве'ргъ вс^я сосђды до'мђ товїева во'нъ эT сокро'вищA
8
тоді мені було дуже неприємно, і я викинув усі домашні речі Товії геть з кімнати
9
и^ реко'хъ и^ ѓ^чи'стиша сокро'вище” И$ па'ки поста'вихъ сосђды въ домђ` бж~їи, жрътвђ и^ џимїа'мъ,
9
і сказав, щоб очистили кімнати, і повелів знову внести туди сосуди дому Божого, хлібне приношення і ладан.
10
и^ позна'хъ ја%ко ча'сти левљTскїя не бы'ша да'ны” И$ побњго'ша е^ді'нъ къж'до въ странђ` свою левљ=ты и^ пњвцы` творя'ще дњло
10
Ще дізнався, що частки левитам не віддаються, і що левити і співці, які робили свою справу, розбіглися, кожен на своє поле.
11
и^хъ. и^ котора'хђся съ страти'гами, и^ реко'хъ чесо ради ѓ^ставися доM бж~їи, и^ събра'лъ и^хъ” И$ повелњвъ ста'ти въ стоя'нїи своиX
11
Я зробив за це догану начальникам і сказав: навіщо залишений нами дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на місце їхнє.
12
и весь і^ё'да приноша'ше десяти'нђ, пшени'цы и^ вина` и^ е^ле'я въ закро'вы, поD рђкђ селемїя сщ~ен#ника, и^ садо'ка писца`, и^ фада'їя эT левљ=тъ,
12
І всі юдеї стали приносити десятини хліба, вина й оливи в комори.
13
и^ в рђки и^хъ” А$на'нъ сн~ъ захђровъ, сн~ъ маџа'нїевъ, ја^ко вњрны и^скђшени сђть надъ ни'ми на ча'сти бра'тїи своиX”
13
І приставив я до комор Шелемію священика і Садока книжника і Федаію з левитів, і при них Ханана, сина Закхура, сина Матфанії, тому що вони вважалися вірними. І на них покладено роздавати частки братам своїм.
14
Въспомяни` м^я бж~е мой того ради и^ да не ѓ^скђдњеT млsть моя` ја%же сътвори'хъ в домђ б~ђ мое^мђ и^ в чи'нњхъ е^го”
14
Пом’яни мене за це, Боже мій, і не згладь ревних діл моїх, які я зробив для дому Бога мого і для служіння при ньому!
15
Въ дн~ехъ тњхъ ви'дњхъ въ і^ё'дњ млатя'щиX лны` въ сђбо'тђ. нося'щихъ кро'шницы. и^ напрата'ющи на ѓ^сля'та вино, и^ гро'здїе, и^ смо'кви, и^ вся'ко бре'мя приноша'хђ въ і^ерsлимъ, въ дн~и сђботныи” И$ свњдњтельствова'хъ и^мъ да въ дн~ь которыи прода'ти подоба'етъ да продаю'тъ.
15
У ті дні я побачив у Юдеї, що в суботу топчуть точила, возять снопи і нав’ючують ослів вином, виноградом, смоквами і всяким вантажем, і відвозять у суботній день у Єрусалим. І я суворо виговорив їм у той же день, коли вони продавали харчі.
16
и^ тљ=ря'не ѓ^бита'ша в неи възнося'щи ры'бы и^ вс^я прода'нная, и^ продавахђ в сђбо'ты. сн~овомъ і^ё'диныM въ іерsлі'ме
16
І тиряни жили в Юдеї і привозили рибу і всякий крам і продавали в суботу жителям Юдеї і в Єрусалимі.
17
и^ ѓ^бличи` держа'внњишиX въ і^ё^деи` и^ рњхъ и^мъ” Чт^о сїя ве'щь ѕла` и^же в^ы творите`. и^ скверните` дн~ь сђбо'тныи,
17
І я зробив догану найзнатнішим з юдеїв і сказав їм: навіщо ви робите таке зло і оскверняєте день суботній?
18
ни` л^и сїя сътвори'ша эTц~ы наши. і^ и^зве'лъ б~ъ на'шъ на ни'хъ и^ на наs все` ѕл^ото`, и^ на гра'дъ се'и” И$ вы` приложи'сте ја%рости на і^и^л~я скверня'щи сђбо'тђ”
18
Чи не так чинили батьки ваші, і за те Бог наш навів на нас і на місто це все цю біду? А ви збільшуєте гнів Його на Ізраїля, оскверняючи суботу.
19
Бы'сть же е^гда` поко'ишася вра'та і^ерsлі'м#ская въ дн~ь сђбо'тныи реко'хъ, и^ запро'шA двери. и^ повелњлъ да не эTврьза'ютъ и^хъ даже по сђбо'тњ, и^ эT ѓ^тро'къ мои^хъ поста'вихъ на вра'тахъ да ни е^ді'нъ вно'ситъ бре'мя въ дн~ь сђбо'тныи”
19
Після цього, коли смеркалося біля воріт єрусалимських, перед суботою, я звелів замикати двері і сказав, щоб не відмикали їх до ранку після суботи. І слуг моїх я поставив біля воріт, щоб ніяка ноша не проходила в день суботній.
20
И$ ста'ша потре'бницы и^ прода'ющи вс^я прода'н#ная внњ` і^е^рsлима. е^дїнощи и^ два'щи
20
І ночували торговці і продавці всякого товару поза Єрусалимом раз і два.
21
свњдњтеlствова'хъ и^мъ, и^ реко'хъ и^мъ” Чт^о вы` пребыва'ете ё^ стњны`, а%ще втори'цею т^о сътворите` рђкђ послю` на ва'съ. того` ради эT вре'мени того не прїидо'ша въ сђбо'тђ”
21
Але я суворо виговорив їм і сказав їм: навіщо ви ночуєте біля стіни? Якщо зробите це в інший раз, я накладу руку на вас. З того часу вони не приходили в суботу.
22
И$ реко'х же левљ=тоM и^же бя'хђ ѓ^чище'ни дабы` пришла` съхрани'ти вра'та и^ ст~ити дн~ь сђбо'тныи, и^ сего ради въспомяни` м^я бж~е, и^ прости` м^и по мно'жествђ млsти твое^я”
22
І сказав я левитам, щоб вони очистилися і прийшли тримати варту біля воріт, щоб святити день суботній. І за це пом’яни мене, Боже мій, і пощади мене з великої милости Твоєї!
23
Но и^ въ дн~ехъ тњхъ ви'дњхъ і^ё^деи водя'щїи же'ны а^зотїискїя а^монитяны и^ моа^виTскїя.
23
Ще в ті дні я бачив юдеїв, що взяли собі дружин з азотянок, аммонитянок і моавитянок;
24
и^ сн~ове и^хъ эT по'лђ ча'сти гл~ахђ а^зо'т#скимъ ја%зы'комъ и^ не ё^мњя'хђ гл~ати і^ё^де'искїи”
24
і тому сини їхні наполовину говорять азотською, або мовою інших народів, і не вміють говорити юдейською.
25
И$ запрети и^мъ и^ прокля`, и^ порази` эT ни'хъ мђжїи и^ ѓ^плеши'лъ терза'ющи и^хъ. и^ клялъся на' б~а да не даюT дщерїи свои^хъ сн~овомъ и^хъ и^ не прїемлютъ эT дще'рїи и^хъ сн~овомъ свои^мъ”
25
Я зробив за це догану і проклинав їх, і деяких з чоловіків бив, рвав на них волосся і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали дочок своїх за синів їхніх і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе.
26
Ни въ то'мъ л^и ѓ^бы'чаи съгреши'лъ соло'моn цр~ь і^и^л~евъ. і^ и'стинно въ ја^зы'цехъ мно'ѕњхъ не бы'сть цр~ь подо'бенъ е^мђ. и^ възлюбленъ б~ђ свое^мђ быs и^ поста'вилъ е^го б~ъ цр~емъ наD всњм# і^и^л~емъ, и^ того б^о и^зведо'ша на грXњ же'ны чю'ждїи.
26
Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любимим Богом своїм, і Бог поставив його царем над усіма ізраїльтянами; і однак же чужоземні дружини ввели в гріх і його.
27
ни` л^и мы` непослjђни сътворя'емъ ѕло` вели'ко, т^о да престђпа'емъ эT б~а на'шего, і^ и^зведеM же'ны и^ноплеме'нничи
27
І чи можна нам чути про вас, що ви робите все це велике зло, грішите перед Богом нашим, приймаючи у співжиття чужоземних дружин?
28
эT сн~ов же і^ѓ^да сн~а и^ельто'вова сщ~енника вели'каго зя'тя санавалаина ё^рони'тина е^гоже эTгони'лъ эT себе`”
28
І з синів Іоіади, сина великого священика Елиашива, один був зятем Санаваллата, хоронита. Я прогнав його від себе.
29
Въспомяни` г~и бж~е мои противъ и^хъ и^же скверня'тъ сщ~енъство. прави'ло же сщ~ен#ническо и^ левљ=т#ско”
29
Пом’яни їм, Боже мій, що вони осквернили священство і завіт священичий і левитський!
30
Сего раd ѓ^чи'стилъ и^хъ эT всњхъ чю'ждихъ нечисто'тъ, и^ поста'вихъ чи'ны сщ~ен#никомъ и^ левљ=томъ. е^ді'номђ ко'ждо слђжбђ е^го,
30
Так очистив я їх від усього чужоземного і відновив служби священиків і левитів, кожного у справі його,
31
и^ въ сложе'нїе древяное. въ временехъ поста'вленыхъ” И$ въ прьвњ'ишиX помяни` м^я бж~е мои въ бл~го а^ми'нь”
31
і доставку дров у призначені часи і початки. Пом’яни мене, Боже мій, на благо мені!