Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Оуслы'шав же ханаа'нь цр~ь. а^ра'довъ, живы'и при пђстыни къ сњ'верђ ја%ко прише'лъ е^сть і^и~ль, пђтемъ а^џариMскимъ, и^ бися съ і^и~леM, и^ плњниша эT ниX плњнникы”
1
Ханаанський цар Арада, який жив на південь, почувши, що Ізраїль іде дорогою від Афарима, вступив у бій з ізраїльтянами і декого з них взяв у полон.
2
И$ ѓ^бњщася і^и~ль ѓ^бњтомъ г~ђ. и^ рече, а%ще мн^њ предаси лю'ди сїя, поDрђчницы нарекђ и^хъ и^ грады и^хъ”
2
І дав Ізраїль обітницю Господу, і сказав: якщо віддаси народ цей в руки мої, то накладу закляття [на них і] на міста їхні.
3
И$ ё^слыша г~ь молбђ` і^и~левђ, и^ преда ханаа^на поDрђ'чницы е^мђ, и^ ѓ^пђстоши` е^го, и^ гра'ды е^го. и^ прозва` и'мя мњстђ томђ пђсто'шъ”
3
Господь почув голос Ізраїля і віддав хананеїв у руки його, і він наклав закляття на них і на міста їхні і нарік ім’я місцю тому: Хорма*.
4
И$ въздвиго'шася эT ѓ'ра горы` пђте'мъ и^же къ мо'рю чермно'мђ. и^ ѓ^быидо'ша землю е^до'млю, і^ и^знемого'ша лю'дїе эT пђти`”
4
Від гори Ор вирушили вони шляхом до Червоного моря, щоб обійти землю Едома. І став слабкодухим народ на шляху,
5
І$ ропта'хђ лю'дїе на' б~а и^ на мољ=сїя рекђще, въскђ'ю и^зведе` н^ы и^зъ е^гљ=пта, ё^би'ти наs въ пђсты'ни, ја%ко нњ'сть хлњ'ба н^и воды`, и^ дш~а наша недђ'гђетъ ѓ^ хлњ'бњ семъ тщеM”
5
і говорив народ проти Бога і проти Мойсея: навіщо ви вивели нас з Єгипту, щоб померти [нам] у пустелі, бо тут нема ні хліба, ні води, і душі нашій обридла ця негідна їжа.
6
І$ пђсти` г~ь на' люди ѕмїа ё^моря'юща, и^ ё^ја%да'хђ людїи. и^ ё^моря'хђ мно'ги эT сн~овъ і^и~левъ”
6
І послав Господь на народ отруйних зміїв, що жалили народ, і померло безліч народу з [синів] Ізраїлевих.
7
И$ пришеDше лю'дїе къ мољ=сїѓ%ви и^ гл~аша. съгрњши'хомъ ја%ко ропта'хомъ на' г~а и^ на' тя, моли'ся ё^бо къ г~ђ, да эTжене'тъ эT наs ѕмїя`, и^ моли` мољ=сїи ѓ% людеX”
7
І прийшов народ до Мойсея і сказав: згрішили ми, що говорили проти Господа і проти тебе; помолися Господу, щоб Він відігнав від нас зміїв. І помолився Мойсей [Господу] за народ.
8
И$ рече г~ь къ мољ=сїю. сътвори` себњ ѕмїю` мњ'дянђ, и^ положи` ю& въ зна'менїе, и^ бђ'детъ а^ще ё^ја%стъ ѕмїа` чл~ка, и^ вся'къ ё^ја'де'ныи ви'дњвъ ю& ѓ^живе'тъ”
8
І сказав Господь Мойсеєві: зроби собі [мідного] змія і вистав його на прапорі, і [якщо вжалить змій кого-небудь], ужалений, глянувши на нього, залишиться живим.
9
И$ сътвори` мољ=сїи ѕмїю` мњ'дянђ, и^ поста'ви ю& на зна'менїи” И$ бысть е^гда` ё^ја%дя'ше ѕмїя` чл~ка и^ възира'ше на ѕмїю` мњдянђ и^ ѓ^живя'ше”
9
І зробив Мойсей мідного змія і виставив його на прапорі, і коли змій жалив людину, вона, глянувши на мідного змія, залишалася живою.
10
И$ въздви'гнђвшеся сн~ове і^и~леви, ѓ^полчи'шася въ е'џи”
10
І рушили сини Ізраїлеві і зупинилися в Овофі;
11
И$ въздви'гшеся эT е'џа. въполчи'шася въ а^хелъе^и ѓ^бъ ѓ^но'я страны` пђсты'ня, ја%же е^сть преD лицемъ моа^ви'тъскимъ, на въсто'къ сл~нца”
11
й рушили з Овофа і зупинилися в Ійє-Аваримі, в пустелі, що навпроти Моава, на схід сонця;
12
И$ эTтђдђ въздви'гшеся и^ въполчи'шася въ де'бри заре'дъ”
12
звідти рушили, і зупинилися в долині Заред;
13
И$ эTтђ'дђ въздви'г#шеся въполчи'шася ѓ^б о'нђ странђ` а^рно'на въ пђсты'ни, ја^же и^схо'дитъ эT предњ'лъ а^море'искихъ, е%сть б^о а^рно'нъ предњ'лъ моа'вль, междђ моа'вомъ, и^ междђ а^море'ѓ^м#”
13
вирушивши звідси, зупинилися в тій частині Арнона в пустелі, що лежить поза межами Аморрея, бо Арнон кордон Моава, між Моавом і Аморреєм.
14
Сего` ра'ди гл~ется въ кни'зњ ра'ти гн~я, ја%ко сътвори` въ мори чермноM, тако сътвори`, и^ водоте'чи а^рнони,
14
Тому і сказано в книзі воєн Господніх:
15
ѓ^ста` насели'ти и%ръ, и^ прилежитъ же предњ'лњхъ моа'влихъ”
15
Вагеб у Суфі і потоки Арнона, і верхів’я потоків, що схиляється до Шебет-Ару і прилягає до меж Моава.
16
И$ эTтђ'дђ же въздвигошася къ кладяѕю. Сїи же е^сть кладязь и^же рече г~ь къ мољ=сїю. събери` люди и^ да'и и^мъ пити водђ”
16
Звідси [рушили] до Беер*; це той колодязь, про який Господь сказав Мойсею: збери народ, і дам їм води.
17
Тогда` въспњ` і^и~ль пњснь сїю ё^ кладязя. начина'ите е^мђ
17
Тоді заспівав Ізраїль пісню цю: наповнюйся, колодязь, оспівуйте його;
18
кладязь, копаша б^о и& кня'ѕи, и^ пределиша и& цр~їе ја%зыческїи въ црsтвїихъ, вънегда` ѓ^бладати и%ми” І$ эT кладязяy въздвиго'шася въ манъџанаилъ”
18
колодязь, який викопали князі, вирили вожді народу з законодавцем жезлами своїми. З пустелі [рушили] в Матанну,
19
І$ эT манџана'ила въ наа^дїилъ, и^ эT наа^дїила въ вамо'џъ”
19
з Матанни в Нагалиїл, з Нагалиїла у Вамоф,
20
І$ эT вамоџа въ на'пинъ. е^же е^сть на' поли моа'вли, эT ве'рха просњче'наго зря'щаго преD лице` пђстыня”
20
з Вамофа у Гай, що в землі Моава, на вершині гори Фасги, зверненої лицем до пустелі.
21
И$ посла` мољ=сїи послы`, къ сїѓ'нђ цр~ю а^море'искђ. словеса` ми'рны гл~я”
21
І послав Ізраїль послів до Сигона, царя Аморрейського, [з пропозицією мирною,] щоб сказати:
22
да про'идемъ сквоѕњ` землю твою пђтемъ про'идемъ. не ё^клониMся н^и на села, н^и на виногра'ды, ниже пїемъ воды` эT кладязь твоиX. пђтемъ цр~ьскимъ поидемъ дондеже проидеM предњлы твоя`”
22
дозволь мені пройти землею твоєю; [ми підемо дорогою,] не будемо заходити на поля і виноградники, не будемо пити води з колодязів [твоїх], а підемо шляхом царським, поки не перейдемо меж твоїх.
23
И$ не дастъ сиѓ%нъ і^и~лю минђти сквозњ предњлы своя`, и^ събра` сїѓ'нъ вс^я лю'ди е^го, і^ и^зы'иде сњщися съ і^и~лемъ въ пђсты'ню, и^ прїи^де въ и^а^са'нъ и^ въполчи'шася къ і^и~лю”
23
Але Сигон не дозволив Ізраїлю йти через свій край; і зібрав Сигон весь народ свій і виступив проти Ізраїля в пустелі, і дійшов до Іааци, і воював з Ізраїлем.
24
И$зби` я& і^и~ль сњ'ченїеM ме'чныM, и съвладњша земле'ю е^го, эT а^рно'на до а^во'ка, до сн~овъ а^м#мо'нь, ја%ко а^зи'ръ предњли` сн~овъ а^мъмо'нь сђть”
24
І вразив його Ізраїль мечем і взяв у володіння землю його від Арнона до Іавока, до меж аммонитських, бо міцними були межі аммонитян;
25
И$ прїя` і^и~ль вс^я тїи гра'ды с^и. и^ всели'ся і^и~ль въ всњ'хъ гра'дњх# а^море'искихъ, въ е^сево'нњ, и^ въ всXњ вла'стехъ сђщихъ в ниX”
25
і взяв Ізраїль всі міста ці, і жив Ізраїль у всіх містах аморрейських, в Есевоні й у всіх залежних від нього;
26
Є$сть б^о е^сево'нъ гра'дъ сїѓ'на цр~я а^море'иска, и^ си'це повое^ва'ша пр'ьвое ц~ря моа'вля, и^ взя` вс^ю зе'млю е^го эT а^рои'ра, и^ до а^рно'на”
26
тому що Есевон було місто Сигона, царя Аморрейського, і він воював з попереднім царем Моавитським і взяв з руки його всю землю його до Арнона.
27
Сего` ра'ди рекђ'тъ при'точницы прїидите въ е^сево'нъ. да съгради'тся и^ сътвори'тся граD сїѓ'н#”
27
Тому говорять при?точники: йдіть у Есевон, нехай влаштують і утвердять місто Сигона;
28
ЈА/ко ѓ%гнь и^зы'иде эT е^сево'на и^ пла'мень эT гра'да сїѓ'ня. и^ попали` до моа'ва, и^ пожре` столпы`, а^рно'ня”
28
бо вогонь вийшов з Есевона, полум’я з міста Сигонового, і пожер Ар-Моав і тих, що володіють висотами Арнона.
29
Лю'тњ тебњ моа'ве, поги'бните лю'дїе хамо'совы. эTда'шася сн~ове е^го снабдњнїа ра'ди и^ дще'ри е^го, плњ'нница цр~ю а^море'искђ сїѓ'нђ”
29
Горе тобі, Моав! загинув ти, народ Хамоса! Розбіглися сини його, і дочки його зробилися полонянками Аморрейського царя Сигона;
30
И$ сњмя и^хъ. погиба'етъ е^сево'нъ даже до дево'на, и^ же'ны и^хъ е^ще` разожго'ша ѓ%гнь на моа'ва”
30
ми вразили їх стрілами; загинув Есевон до Дивона, ми спустошили їх до Нофи, яка поблизу Медеви.
31
И$ всели' же ся і^и~ль въ вс^я гра'ды а^море'иски”
31
І жив Ізраїль у землі Аморрейській.
32
И$ посла` мољ=сїи съгляда'ти и^а^зи'ра, и^ взяша и&, и^ се'ла е^го, і^ и^згна'ша а^море'а сђщагот^ђ”
32
І послав Мойсей видивитися Іазер, і взяли [його і] селища, що залежать від нього, і прогнали аморреїв, що були в них.
33
И$ възврати'шася прїидо'ша пђте'мъ въ васа'нь, і^ и^зы'иде и^ѓ'гъ ц~рь васа'ньскїи проти'вђ и^мъ, и^ вс^и лю'дїе е^го на' брань въ е^драи'нъ”
33
І повернули і пішли до Васана. І виступив проти них Ог, цар Васанський, сам і весь народ його, на битву біля Едреї.
34
И$ реq г~ь къ мољ=сїю не бо'ися е^го ја%ко в рђцњ` твои` преда'хъ и&, и^ вс^и лю'дїе е^го, и^ вс^ю зе'млю е^го, и^ сътвори'ши е^мђ, ја%коже сътвори` сїѓ'нђ цр~ю а^море'искђ, и^же жи'лъ во е^сево'нњ”
34
І сказав Господь Мойсеєві: не бійся його, бо Я віддам його і весь народ його і всю землю його в руки твої, і вчиниш з ним, як вчинив із Сигоном, царем Аморрейським, що жив у Есевоні.
35
И$ ё^би'ша е^го, и^ сн~ы е^го и^ вс^я лю'ди е^го. да'ждь не ѓ^ста` в ни'хъ живы'и. и^ прїя'ша землю и^хъ”
35
І вразили вони його і синів його і весь народ його, так що жодного не залишилося [живим], і оволоділи землею його.