Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ въздви'гнђшася сн~ве і^и~льтестїи, и^ въполчи'шася на за'паде, моа'ва ё% і^ѓ^рда'на, къ е^рихо'нђ”
1
І вирушили сини Ізраїлеві, і зупинилися на рівнинах Моава, при Йордані, навпроти Єрихона.
2
И$ видњвъ вала'къ сн~ъ е^фо'ровъ вс^е е^лико сътвори` і^и~ль а^море'ю”
2
І бачив Валак, син Сепфорів, усе, що зробив Ізраїль аморреям;
3
И$ ё^боа'ся моа'въ эT людїи ѕњ'ло ја%ко мно'ѕи бя'хђ, и^ ѓ^скорбњ моа'въ эT лица` сн~овъ і^и~левъ”
3
і дуже боялися моавитяни народу цього, тому що він був численний; і злякалися моавитяни синів Ізраїлевих.
4
И$ рече моа'въ ста'рцеM мадїаMлиM нн~њ сътребяT со'нм# сїи вс^я и^же ѓ^крsтъ наs, ја^коже сътребляеT телецъ злакъ на' поли” Вала'къ же сн~ъ сепфо'ровъ, бя'ше цр~ь моа'вль въ то вре'мя”
4
І сказали моавитяни старійшинам мадіамським: цей народ поїдає тепер усе навколо нас, як віл поїдає траву польову. Валак же, син Сепфорів, був царем моавитян у той час.
5
И$ посла' къ валаа'мђ сн~ђ воѓ'ровђ фаџђ'ра и^же е^сть ё^ реки` земля` люді'и е^го, възва'ти е^го гл~я” Се^ людїе и^зы'доша и^зъ е^гљ=пта. и^ с^е покрыша лице` земли`, и^ сїи сњдяT при ѓ^деръжанїи мое^мъ”
5
І послав він послів до Валаама, сина Веорового, у Пефор, що на ріці Євфраті, в землі синів народу його, щоб покликати його і сказати: ось, народ вийшов з Єгипту і покрив лице землі, і живе він поряд зі мною;
6
Нн~њ ё^бо прїиди и^ проклени` мн^њ люди сїя, ја%ко крњплњйшїи сђть паче наs, а%ще възможеM сихъ и^збити, и^ да и^зженђ` иX и^з# земля`” ЈА/ко вњдњ. и^хже а%ще блsви'ши блsвяTся, і^ и^хже а%ще прокленеши т^о прокленђтся”
6
отже, прийди, прокляни мені народ цей, тому що він сильніший за мене: можливо, тоді я зможу вразити його і вигнати його з землі; я знаю, що кого ти благословиш, той благословенний, і кого ти проклянеш, той проклятий.
7
І$ идо'ша старцы моа'вли и^ старцы мадїамли, и^ влъхвова'нїа въ рђкаX и^хъ, и^ прїидоша къ валаа'мђ, и^ гл~аша е^мђ словеса` вала'кова”
7
І пішли старійшини моавитські і старійшини мадіамські, з подарунками в руках за волхвування, і прийшли до Валаама, і переказали йому слова Валакові.
8
И$ рече к ниM прилежи'те т^ђ нощь сїю, и эTвњща'ю вам# дња'нїа, ја%же а%ще гл~етъ г~ь ко мнњ, и^ прилежаша кн~ѕи моа'вли ё^ валаа'ма”
8
І сказав він їм: переночуйте тут ніч, і дам вам відповідь, як скаже мені Господь. І залишилися старійшини моавитські у Валаама.
9
И$ прїиде г~ь къ валаа'мђ, и^ рече е^мђ. чт^о сђть чл~цы сїи ё^ тебе`”
9
І прийшов Бог до Валаама і сказав: які це люди в тебе?
10
Рече y валаа'мъ къ б~ђ. вала'къ сн~ъ сепфоровъ, цр~ь моа'вль, послалъ я& е^сть ко мнњ` рекїи”
10
Валаам сказав Богу: Валак, син Сепфорів, цар Моавитський, прислав [їх] до мене [сказати]:
11
Се^ лю'дїе и^зъшли` сђть и^зъ е^гљ=пта, и^ покры'ша лице` земли`, и^ с^е сњдя'тъ при ѓ^держа'нїи мое^мъ” Нн~њ же прїиди и^ проклени' и^хъ. а%ще кля'твою возмогђ и^з#би'ти и^хъ, и^ эTгна'ти я& эT земля`”
11
ось, народ вийшов з Єгипту і покрив лице землі, [і живе поряд зі мною]; отже, прийди, прокляни мені його; можливо, тоді я буду в стані воювати з ним і вигнати його [із землі].
12
И$ рече г~ь къ валаа'мђ да не и^деши с ни'ми, ниже кленеши людїи. сђть б^о блsвены”
12
І сказав Бог Валааму: не ходи з ними, не проклинай народу цього, бо він благословенний.
13
И$ въста'въ валаа'мъ заё%тра, рече кн~ѕемъ вала'ковыM. възвратитеся къ гнsђ свое^мђ, не ѓ^ста'ви ми б~ъ и^ти` с вами”
13
І встав Валаам зранку і сказав князям Валаковим: ідіть у землю вашу, бо не хоче Господь дозволити мені йти з вами.
14
И$ въста'вше кн~ѕи моа'вли прїидоша къ вала'кђ” и^ рекоша е^мђ, не хощетъ валаа'мъ прїити` с нами”
14
І встали князі моавитські, і прийшли до Валака, і сказали [йому]: не погодився Валаам іти з нами.
15
И$ приложи` вала'къ посла'ти кн~ѕи множа'иша и^ чsтнњиша сиX”
15
Валак послав ще князів, більших і славніших за тих.
16
И$ прїидоша къ валаа'мђ, и^ гл~аша е^мђ с^е гл~етъ вала'къ сн~ъ сепфо'ровъ, молю' ти ся не ѓ^бленися прїити ко мнњ`”
16
І прийшли вони до Валаама і сказали йому: так говорить Валак, син Сепфорів: не відмовся прийти до мене;
17
Чтsнњ` б^отя` почтђ` по всемђ е^лика а%ще рече'ши ми сътворю т^и, н^о прїиди` и^ проклени м^и лю'ди сїя”
17
я виявлю до тебе велику шану і зроблю [тобі] все, що скажеш мені; прийди ж, прокляни мені народ цей.
18
И$ эTвњща валаа'мъ и^ рече кн~ѕемъ вала'ковымъ, а%ще м^и дастъ вала'къ по'лнъ храмъ е^го зла'та и^ сребра`, не могђ` престђпи'ти сло'ва г~а б~а, и^ сътвори'ти ѓ^ ниX мало и^ли вели'ко в разђмњ своеM”
18
І відповів Валаам і сказав рабам Валаковим: хоча б Валак давав мені повний свій дім срібла і золота, не можу переступити повеління Господа, Бога мого, і зробити що-небудь мале або велике [за своєю волею];
19
И$ нн~њ в^ы потрьпи'те но'щъ сїю, да ё^вњде чт^о приложи'тъ г~ь гл~ати ко мнњ`”
19
втім, залишіться тут і ви на ніч, і я дізнаюся, що ще скаже мені Господь.
20
И$ прїиде б~ъ къ валаа'мђ во снњ` но'щїю и^ рече е^мђ. а%ще зовђще т^я пришли сђть чл~ци сїи въста'въ и^ди` въ слDњ и^хъ, н^о слово и^же а%ще гл~ю тебњ, т^о да сътвори`”
20
І прийшов Бог до Валаама вночі і сказав йому: якщо люди ці прийшли кликати тебе, встань, піди з ними; але тільки роби те, що Я буду говорити тобі.
21
И$ въставъ валааM заё%тра, ѓ^сњдла` ѓ^сля` свое, і^ и'де съ кн~ѕи моа'вли”
21
Валаам встав уранці, осідлав ослицю свою і пішов із князями моавитськими.
22
И$ раZгнњвася ја%ростїю б~ъ ја^ко и%де сїи к немђ`. и' въстаv а%гг~лъ бж~їи на сопротивле'нїе е^мђ на пђти`. сїи же сњдя'ше на ѓ^сля'ти свое^мђ, и^ дв^а раба` е^го с ниM”
22
І запалав гнів Божий за те, що він пішов, і став ангел Господній на дорозі, щоб перешкодити йому. Він їхав на ослиці своїй і з ним двоє слуг його.
23
И$ ё^зрњ ѓ^сля` а%гг~ла бж~їя сђпроти'въ стоа'ща на пђти`, и^ мечъ и^звлечен# в рђцњ` е^мђ, и^ съвратися ѓ^се'лъ с пђти` и^дяше на' поле, и^ би'въ валаа'мъ ѓ^сля` жезло'мъ, е^же напра'витї е& на пђть”
23
І побачила ослиця ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і звернула ослиця з дороги, і пішла на поле; а Валаам став бити ослицю, щоб повернути її на дорогу.
24
И$ стоя а%гг~лъ бж~їи, на стеѕяX винограDныхъ, ѓ^гражденїе эTсю'дњ, гражDенїе и^ ѓ^вђдњ”
24
І став ангел Господній на вузькій дорозі, між виноградниками, де з одного боку стіна і з другого боку стіна.
25
И ёZрњ ѓ^сля` а%гг~ла бж~їа, приложи себе` къ ѓ^гра'де и^ съкрђши` но'гђ валаа'мђ ѓ^ ѓ^градђ, и^ приложи е^ще` множа'е би'ти е&”
25
Ослиця, побачивши ангела Господнього, притулилася до стіни і притиснула ногу Валаама до стіни; і він знову став бити її.
26
И$ пришеl а%гг~лъ бж~їи, и^ шеD преDста` въ мњстњ ё%ѕ#цњ, в не'мже не бя'ше ё^клони'тися н^и на' десно н^и на' лево”
26
Ангел Господній знову перейшов і став у вузькому місці, де нікуди звернути, ні праворуч, ні ліворуч.
27
И$ ё^зрњ ѓ^сля` а%гг~ла бж~їа, и^ ля'же поD валаа'момъ, и^ разгнњ'вася валаа'мъ и^ бїя'ше ѓ^сля` жезло'мъ”
27
Ослиця, побачивши ангела Господнього, лягла під Валаамом. І запалав гнів Валаама, і став він бити ослицю палицею.
28
И$ эTверзе б~ъ ё^ста` ѓ^сля`ти. и^ рече валаа'мђ, что` т^и е^смь сътвори'лъ ја%ко с^е третїе бїе'ши м^я”
28
І відкрив Господь уста ослиці, і вона сказала Валааму: що я тобі зробила, що ти б’єш мене ось уже третій раз?
29
И$ рече валааM ѓ^сля'ти. ја%ко нарђгаl ми ся е^си, да а'ще быX ме'чъ и^мњлъ в рђ'кђ мое^ю пробо'лъ т^я бы'хъ”
29
Валаам сказав ослиці: за те, що ти наглумилася з мене; якби у мене був у руці меч, то я зараз же убив би тебе.
30
И$ рече ѓ^сля` валаа'мђ. не се л^и а%зъ ѓ^сля` твое, на неMже т^ы е^здеши, эT ю'ности свое^я, до дн~ешняго дн~я, е^смь л^и презо'ром# презрњлъ сътвори'ти тебњ сїе, се'й же рече н^и.
30
Ослиця ж сказала Валааму: чи не я твоя ослиця, на якій ти їздив спочатку до цього дня чи мала я звичку так поводитися з тобою? Він сказав: ні.
31
эTвр'ьз# же б~ъ ѓ^чи валаа'мђ, и^ ё^зрњ а%гг~ла бж~їа преDстоа'ща на пђти`, и^ ме'чъ и^звлече'нъ в рђцњ е^го, и^ приклони'въ поклони'ся е^мђ лицеM”
31
І відкрив Господь очі Валааму, і побачив він ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і схилився, і впав на лице своє.
32
Рече е^мђ а^гг~лъ бж~їи. почто` бїе'ши ѓ^сля` свое сїе третїе, се' же а%зъ прїидоX на погђбленїе твое ја%ко не прїа'тенъ пђть твои предо мно'ю” И$ ё^зрњв м^я ѓ^сля` съвратися с^е тре'тїе.
32
І сказав йому ангел Господній: за що ти бив ослицю твою ось уже три рази? Я вийшов, щоб перешкодити [тобі], тому що шлях [твій] неправий переді Мною;
33
а%ще б^ы не ё^кониlся эT мене`, нн~њ т^я ё^бо ё^биl быX, а^ сїю ѓ^живи'лъ быхъ”
33
і ослиця, побачивши Мене, звернула від Мене ось уже тричі; якби вона не звернула від Мене, то Я убив би тебе, а її залишив би живою.
34
И$ рече валааM къ а^гг~лђ гн~ю, съгрњшиX не ё^вњдXњ б^о, ја%кот^ы мнњ` преDста'еши проти'вђ мн^њ на пђти, и^ нн~њ а^ще т^и нsњ го'дњ ѓ^бращђся”
34
І сказав Валаам ангелові Господньому: згрішив я, тому що не знав, що Ти стоїш проти мене на дорозі; отже, якщо це неприємно в очах Твоїх, то я повернусь.
35
И$ рече а^гг~лъ бж~їи къ валаа'мђ. и^ди` т^ы съ чл~ки ѓ^ба'чеy слово, е^же а^ще рекђ тебњ`, сїе снабди` гл~ати, і^ и'де валаа'мъ съ кн~ѕи вала'ковы”
35
І сказав ангел Господній Валааму: піди з людьми цими, тільки говори те, що Я буду говорити тобі. І пішов Валаам із князями Валаковими.
36
И$ ё^слы'шавъ вала'къ ја%ко приходиT валаа'мъ, і^ и^зы'де проти'вђ е^мђ во' граD моа'вль. и^же е^сть въ предњ'лехъ а^рно'нњхъ, и^же е^сть на кра'и предњ'лъ”
36
Валак, почувши, що йде Валаам, вийшов назустріч йому в місто моавитське, яке на кордоні біля Арнона, що біля самої межі.
37
Рече же вала'къ къ валаа'мђ, не посла'хъ л^и пре'жде зва'ти тебе`. почто^ не прїиде къ мнњ`, и^л^и не възмого'хъ почти'ти тебе`”
37
І сказав Валак Валааму: чи не посилав я до тебе, кликати тебе? чому ти не йшов до мене? невже я насправді не можу вшанувати тебе?
38
И$ рече валаа'мъ къ вала'кђ. с^е прихожђ` къ тебњ, и^ нн~њ мо'щенъ бђ'дђ гл~ати нњ'кое сло'во, е^же а%ще вложи'тъ г~ь въ ё^ста` моя` сїе рекђ`”
38
І сказав Валаам Валаку: ось, я й прийшов до тебе, але чи можу я що від себе сказати? що вкладе Бог в уста мої, те і буду говорити.
39
І$ и'де валаа'мъ съ вала'комъ, и^ внидо'ша въ' градъ се'лныи”
39
І пішов Валаам з Валаком і прийшли в Кириаф-Хуцоф.
40
И$ събра` вала'к# тельца`, и^ ѓ^вца`, и^ посла` валаа'мђ и^ кн~ѕемъ, и^же с ни'мъ”
40
І заколов Валак волів і овець, і послав до Валаама і князів, що були з ним.
41
И$ бы'сть заё%тра, и^ поя` вала'къ валаа'ма и^ възведе` е^го на сто'лпъ ваа'ловъ, и^ показа` е^мђ эTтђ'дђ чsа нњ'кђю людїи”
41
На другий день ранком Валак узяв Валаама і звів його на висоти Ваалові, щоб він побачив звідти частину народу.