¹

Сн~ъ премђдръ веселиT эTц~а, сн~ъ же беꙁђменъ печа'ль ма'тери.

¹

Притчі Соломона. Син мудрий радує батька, а син нерозумний — засмучення для його матері.

²

нњсть б^о по'лѕы эT бога'тества безако'нникоM, пра'вдаy и^зба'виT эT смр~ти.

²

Не приносять користи скарби неправедні, правда ж рятує від смерти.

³

не гла'домъ замори'тъ г~ь дш~а пра'ведныхъ, живо'тъ же нечести'выхᲆ раꙁорит#.

³

Не допустить Господь терпіти голод душі праведного, надбання ж нечестивих вивергне.

⁴

нищета` мђжа смиряеT, рђки же в#ста'нивыхъ ѓ^богащаюTся.

⁴

Лінива рука робить бідним, а рука старанна збагачує.

⁵

сн~ъ накаꙁа'нъ премђдръ бђдетъ, безђмнаго же слђгђ прїемлеT себњ” Сп~сется эT ꙁно'я сн~ъ раꙁђмивъ, вњтротлњ'ненъ же быва'етъ на жа'твњ сн~ъ ꙁаконопрестђпенъ”

⁵

Хто збирає влітку — син розумний, а хто спить під час жнив — син безпутний.

⁶

Блsвенїе гн~е на главњ` пра'веднаго, ё^ста' же нечести'ваго покры'етъ пла'чь беꙁго'денъ.

⁶

Благословення — на голові праведника, вуста ж беззаконних загородить насильство.

⁷

па'мять пра'ведныхъ с похва'лами быва'етᲆ, и%мяy нечести'выхъ поги'бнетъ.

⁷

Пам’ять праведника буде благословенна, а ім’я нечестивих мерзотним.

⁸

премDръ срDцемъ прїиметъ ꙁа'повњди, а^ ѓ^сквернеn ё^стна'ма ѓ^строптева'я ꙁапнется.

⁸

Мудрий серцем приймає заповіді, а нерозумний устами спотикнеться.

⁹

и^же хо'дитъ про'сто хо'дитъ надњяся, раꙁвраща'я же пђти` своя не ё^таи'тся.

⁹

Хто ходить у непорочності, той ходить безпечно; а хто спотворює путі свої, той буде покараний.

¹⁰

намиꙁа'а ѓ%комъ со ле'стїю събира'етᲆ мђжем# ско'рбь, а^ ѓ^блича'я же не ѓ^бинђ'яся ми'ръ тво'ритъ.

¹⁰

Хто мигає очима, той викликає досаду, а нерозумний устами спотикнеться.

¹¹

и^сто'чникъ живо'тенъ в рђцњ пра'веднаго, ё^ста' же нечести'ваго покры'етъ па'гђба”

¹¹

Вуста праведника — джерело життя, вуста ж беззаконних загородить насильство.

¹²

Въꙁненавидњнїе въꙁдви'жетъ побњдђ, вся' же въпре'ки гл~ющая покры'етъ любы`.

¹²

Ненависть збуджує розбрати, але любов покриває всі гріхи.

¹³

и^же эT ё^стенъ и^ꙁно'ситъ премђдрость, жеѕлоM же біеT мђжа беꙁъсръдечна”

¹³

У вустах розумного знаходиться мудрість, але на тілі нерозумного — різка.

¹⁴

Премђдрїи съкры'ютъ чю'вствїя, ёста' же не ѓ^паси'ваго приближа'ются съкрђше'нїю.

¹⁴

Мудрі зберігають знання, але вуста нерозумного — близька загибель.

¹⁵

стяжа'нїе бога'тыхъ гра'дъ тве'рдъ, съкрђше'нїе же нечести'выX нищета`.

¹⁵

Майно багатого — міцне місто його, біда для бідних — убогість їх.

¹⁶

дњла пра'ведныхъ живоT тво'рятъ, пло'д же нечести'выхъ грњси`.

¹⁶

Труди праведного — до життя, успіх нечестивого — до гріха.

¹⁷

пђти` живо'тныя храня'тᲆ накаꙁа'нїе, накаꙁа'нїе же неи^ꙁбраnна прельща'етъ”

¹⁷

Хто зберігає настановлення, той на путі до життя; а той, хто відкидає викривання, — блукає.

¹⁸

Покрива'юT вра'жды ё^стны пра'ведныхъ, и^ꙁнося'щеиy клеветы` беꙁђмнњиши сђть.

¹⁸

Хто приховує ненависть, у того вуста неправдиві; і хто розголошує наклепи, той нерозумний.

¹⁹

и^ꙁъ мно'гъ словесъ не ё^бњжи'ши грњха`, щадя'и же гл~ы разђменъ бђдетъ.

¹⁹

При багатослів’ї не минути гріха, а той, хто стримує вуста свої, — розумний.

²⁰

сребро` раждеже'но ја^зы'къ пра'веDнаго, срDце же нечести'выхъ и^ще'ꙁнетъ.

²⁰

Добірне срібло — язик праведного, серце ж нечестивих — нікчемність.

²¹

ё^стны` пра'ведныхъ ё^мњ'ютъ высо'кая, а^ беꙁђмнїи же в нищетњ` скоnчава'ются”

²¹

Уста праведного пасуть багатьох, а нерозумні помирають від нестачі розуму.

²²

Блsвенїе гн~е на главњ` пра'веднаго, сїе ѓ^богаща'етъ и^ не и%мать приложи'тися е^мђ печа'ль въ срDцы.

²²

Благословення Господнє — воно збагачує і печалі з собою не приносить.

²³

смњхъ беꙁђмныхъ твориT ꙁла'я, премђдрость же мђжеви ражда'етъ мђдрость.

²³

Для нерозумного злочинне діяння ніби забава, а людині розумній властива мудрість.

²⁴

поги'бель нечести'выхъ прено'сится, жела'нїе пра'веднаго прїятно.

²⁴

Чого страшиться нечестивий, те й осягне його, а бажання праведників виконається.

²⁵

приходя'щиy бђри нечесᲄи'выи и^щеꙁа'етъ, праведныи же ё^клони'вся поживе'тъ въ вњки.

²⁵

Як проноситься вихор, так немає більше нечестивого; а праведник — на вічній основі.

²⁶

ја%коже гро'здїе ꙁеле'ное па'коs ꙁђбо'мъ и^ ды'мъ ѓ^чи'ма, та'ко ꙁако'нопрестђпле'нїе творя'щимъ е&”

²⁶

Що оцет для зубів і дим для очей, те лінивий для тих, хто посилає його.

²⁷

Страхъ гн~ь прилага'етъ дн~и, дњла' же нечести'выхъ ё^маля'ются.

²⁷

Страх Господній додає днів, літа ж нечестивих скоротяться.

²⁸

прибли'жится пра'ведныхъ весе'лїе, ё^пова'нїе же нечести'выхъ погибаеT.

²⁸

Очікування праведників — радість, а надія нечестивих загине.

²⁹

ё^твержде'нїе прпDбномђ бо'язнь гн~я, съкрђше'нїе творя'щиM ѕла'я.

²⁹

Путь Господня — твердиня для непорочного і страх для тих, що чинять беззаконня.

³⁰

пра'ведникъ въ вњки не ѓ^слабњ'етъ. нечести'вїи же не населя'тъ ꙁемли`,

³⁰

Праведник повіки не завагається, нечестиві ж не будуть жити на землі.

³¹

ё^ста` пра'веднаго ка'плютъ премђдрость, ја^зы'кᲆ же непра'веDнаго погі'бнетъ.

³¹

Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться.

³²

ё^ста` пра'ведныхъ ка'плюT блгDть, ё^ста же нечести'выхъ эTвраща'ются”

³²

Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих — розбещене.