¹

Мњ'рила ле'стна мръзость преD гм~ъ, мњ'рило же пра'ведно прїатно е^мђ еs.

¹

Невірні терези — мерзота перед Господом, але правильна вага угодна Йому.

²

и^дњже а^ще вни'детъ досажде'нїе, т^ђ и^ ё^коре'нїе, ё^ста' же смире'нныхъ поё^чаTся премђдрости. ё^мира'ющи пра'ведникъ ѓ^ставляеT попече'нїе, преDворђче'на же бђдетъ и^ наꙁнаменова` нечесᲄи'выX погибель.

²

Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними — мудрість. [Праведник, помираючи, залишає жаль; але несподівана і радісна буває погибель нечестивих.]

³

кончи'на пра'выхъ наста'вит# и^хъ, и^ препина'нїе зако'нопрестђпникъ плени'тъ я&.

³

Непорочність прямодушних буде керувати ними, а лукавство підступних погубить їх.

⁴

не ё^спњетъ и^мњнїе въ дн~ь ја%рости, пра'вда же и^ꙁба'вит# эT смр~ти.

⁴

Не допоможе багатство у день гніву, правда ж урятує від смерти.

⁵

пра'вда непоро'чнаго и^спра'витъ пђти`, и^ беꙁчестїе ѓ^бы'идеT непра'вдђ.

⁵

Правда непорочного рівняє путь його, а нечестивий упаде від нечестя свого.

⁶

пра'вда мђжїи пра'выхъ и^зба'витъ и^хъ, без#совњтїемъ же ё^ловля'ются ꙁако'нопрестђпнїи.

⁶

Правда прямодушних спасе їх, а беззаконники будуть уловлені беззаконням своїм.

⁷

скон#ча'вшђся мђжђ пра'веднђ не погибнетъ наде'жда, а^ похва'ла нечести'выхъ погибнетъ.

⁷

Зі смертю чоловіка нечестивого зникає надія, і чекання беззаконних гине.

⁸

пра'ведныи ꙁ ло'вища и^ꙁонре'тъ, в негоже мњсᲄо предае'тся нечесᲄи'выи, ꙁако'н же нечести'въ потреби'тся.

⁸

Праведник спасається від біди, а замість нього потрапляє у неї нечестивий.

⁹

въ ё^стXњ ꙁаконопрестђпныX сњть гражDаноM, чю'в#ствїе же праведныхъ спњшно.

⁹

Устами лицемір губить ближнього свого, а праведники прозорливістю спасаються.

¹⁰

въ бл~гиX же праведныхъ и^спра'вится гра'дъ, в поги'бели нечести'выхъ ра'дость.

¹⁰

При благоденстві праведників веселиться місто, і при погибелі нечестивих буває торжество.

¹¹

въ блsвенїи` пра'веDныхъ въꙁнесе'тся граD, ё^сты' же нечести'выхъ раскопа'ется.

¹¹

Благословенням праведних звеличується місто, а вустами нечестивих руйнується.

¹²

подража'етъ гража'ны скђдныи мђдростію, мQђ же мђдръ беꙁмо'лвїе въ'дитъ.

¹²

Бідний на розум висловлює презирство до ближнього свого; але розумна людина мовчить.

¹³

мQђ дв^оја^ꙁыченъ эTкры'етъ совњты въ со'ньмищихъ, вњрныи же дх~омъ таи'тъ вещи.

¹³

Хто ходить як пліткар, той відкриває таємницю; але вірна людина таїть справу.

¹⁴

и^мже нњсть совњта' па'дђтся а^ки ли'ствїе, сп~сенїе же е^сть въ мно'ѕњ совњтњ.

¹⁴

При нестачі піклування падає народ, а при багатьох радниках благоденствує.

¹⁵

лђка'выи пронырђ'етъ е^гDа сᲆчета'ется с пра'веднымъ, ненави'дит же гла'са ё^твержде'на.

¹⁵

Зло заподіює собі той, хто дає запоруку за стороннього; а хто ненавидить запоруку, той безпечний.

¹⁶

жена` блгDтна въꙁно'ситъ мђжђ сла'вы, прsтлъ же досажде'нїя ненави'дящи пра'вды. богаTства лњни'вїи скђдни быва'ютъ, въстан#ни'вїи же ё^тверьжDа'ют# богаTствомъ дш~а своя.

¹⁶

Доброзвичайна дружина здобуває славу [чоловіку, а дружина, що ненавидить правду, є верх нечестя. Лінивці бувають убогі], а працелюбні, здобувають багатство.

¹⁷

блгDть тво'риT мђ'жъ млsтивъ, раздрђша'етъ же тњло свое немлsтивыи.

¹⁷

Чоловік милосердий благодіє душі своїй, а жорстокосердий руйнує плоть свою.

¹⁸

нечесᲄи'выи тво'ритᲆ дњла непрїа'ꙁнена, сњмя пра'ведныхъ м#зда` и%стин#ны.

¹⁸

Нечестивий робить справу ненадійну, а тому, хто сіє правду, — нагорода певна.

¹⁹

сн~ъ пра'веденъ ражDа'ется въ жи'знь, гоне'нїе же нечести'выхъ въ смр~ть.

¹⁹

Праведність веде до життя, а той, хто прагне до зла, прагне смерти своєї.

²⁰

ме'рꙁостны гв~и раZвраще'нны пђтїе, прїятни же и^мъ вси` непоро'чнїи въ пђте'хъ свои^хъ.

²⁰

Мерзота перед Господом — підступні серцем; але благоугодні Йому непорочні в путі.

²¹

в рђкђ рђцњ вложь непра'ведне не бђдетъ беꙁ мђкъ ѕлы'хъ, сњявыи же сњмя прїимет# м#здђ вњрнђ.

²¹

Можна ручитися, що порочний не залишиться непокараним; сім’я ж праведних спасеться.

²²

ја%коже ё^серя'зь злаT в но'ꙁдрехъ свинїи, та'коже и^ женњ` ѕлоё'мнњ лњпота`.

²²

Що золоте кільце в носі у свині, те жінка красива і — нерозсудлива.

²³

жела'нїе пра'ведныхъ вс^е бл~го, наде'жда же нечестивыхъ поги'бнетъ”

²³

Бажання праведних є одне добро, очікування нечестивих — гнів.

²⁴

Сђть и^же своя` сњющеи мно'жае тво'рятъ, сђть и^ събира'ющеи тђ`ждя скђдни. вся'ка

²⁴

Хтось сипле щедро, і йому ще додається; а інший надміру ощадливий, і однак же убожіє.

²⁵

дш~а блsвена про'ста, мђж# же ја%ръ не бл~гоѓ%браꙁенъ.

²⁵

Благодійна душа буде насичена, і хто напуває інших, той і сам напоєний буде.

²⁶

съдръжа'и пшени'цђ прокля'тъ людми`, блsвенїе же гн~е на главњ` подаю'щемђ”

²⁶

Хто утримує в себе хліб, того кляне народ; а на голові того, хто продає, — благословення.

²⁷

Творя'и бл~гая и%щет# блгDти до'бры, вꙁы'щђщего же ѕл^а ѕло` пости'гнет# е^го.

²⁷

Хто прагне добра, той шукає благовоління; а хто шукає зла, до того воно і приходить.

²⁸

надњя'ися на бога'т#ство свое ё^паде'тъ, и^ застђпа'яи пра'вдђ то'и въс#сїя'етъ.

²⁸

Той, хто надіється на багатство своє, упаде; а праведники, як лист, будуть зеленіти.

²⁹

не сматря'яи своеh до'мђ наслњ'дитъ вњтры, порабо'тае^т же беꙁђменъ мђдрђ.

²⁹

Той, хто розладнує дім свій, отримає у наділ вітер, і нерозумний буде рабом мудрого серцем.

³⁰

эT пло'дA пра'вдњ проꙁяба'етъ древо живота`, эTе'млют же ся безгода` дш~и зако'нопрестђпникъ.

³⁰

Плід праведника — древо життя; і мудрий привертає душі.

³¹

а^ще пра'ведныи е^два` сп~сется, нечесᲄивыи же и^ грњшныи гдњ` ја^ви'тся”

³¹

Так праведнику воздається на землі, тим більше нечестивому і грішному.