Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Премђ'дрыя же'ны соꙁда'ша хра'мы, а^ беꙁђмныя раскопа'ша рђка'ма свои^ма”
1
ΣΟΦΑΙ γυναῖκες ᾠκοδόμησαν οἴκους, ἡ δὲ ἄφρων κατέσκαψε ταῖς χερσὶν αὐτῆς.
2
Ходя'и пра'во бои'тся г~а, а ѓ^строптеваяи пђти` своя` ё^коре'нъ бђ'детъ”
2
ὁ πορευόμενος ὀρθῶς φοβεῖται τὸν Κύριον, ὁ δὲ σκολιάζων ταῖς ὁδοῖς αὐτοῦ ἀτιμασθήσεται.
3
И$ꙁъ ё^стъ безђмныхъ же'ѕлъ досажде'нїя, ё^стны же правеDныхъ храняT себе`”
3
ἐκ στόματος ἀφρόνων βακτηρία ὕβρεως, χείλη δὲ σοφῶν φυλάσσει αὐτούς.
4
И$дњже нњсть воловъ ја%сли празDны, а^ и^дњже жи'та мно'га ја%вњ волђ` крњпость”
4
οὗ μή εἰσι βόες, φάτναι καθαραί· οὗ δὲ πολλὰ γεννήματα, φανερὰ βοὸς ἰσχύς.
5
Свњдњтель вњренъ не лжеT, раждиѕа'етъ же л#жа свњдњтель неправеденъ.
5
μάρτυς πιστὸς οὐ ψεύδεται, ἐκκαίει δὲ ψευδῆ μάρτυς ἄδικος.
6
въꙁы'щеши премђдрости въ ꙁлы'хъ и^ не ѓ^бря'щеши е^я`, чю'вство же эT мђдрыхъ ё^до'бно”
6
ζητήσεις σοφίαν παρὰ κακοῖς καὶ οὐχ εὑρήσεις, αἴσθησις δὲ παρὰ φρονίμοις εὐχερής.
7
Вс^я проти'вна сђть мђже`ви безђмнђ, ѓ^рђ'жїе же чю'в#ствїю ё^стны премђдрыхъ”
7
πάντα ἐναντία ἀνδρὶ ἄφρονι, ὅπλα δὲ αἰσθήσεως χείλη σοφά.
8
Премђ'дрость хђдо'гихъ раꙁђмњетъ пђти и^хъ, ненакаꙁа'нїе же нечьсти'выхᲆ лестно”
8
σοφία πανούργων ἐπιγνώσεται τὰς ὁδοὺς αὐτῶν, ἄνοια δὲ ἀφρόνων ἐν πλάνῃ.
9
домо'ве беꙁако'нныхъ длъжнђ'ютъ ѓ^цњщенїя, домове же правеDныхъ прїя'тни”
9
οἰκίαι παρανόμων ὀφειλήσουσι καθαρισμόν, οἰκίαι δὲ δικαίων δεκταί.
10
СрDце мђж'ђ чю'вствено ѓслабля'ет# дш~ђ е^го, е^гда' же веселиTся не примњша'ется печа'ль досажде'нїя”
10
καρδία ἀνδρὸς αἰσθητική, λυπηρὰ ψυχὴ αὐτοῦ· ὅταν δὲ εὐφραίνηται, οὐκ ἐπιμίγνυται ὕβρει.
11
домо'ве же нечьсти'выхъ и^ꙁчезнђтъ, скровища же и^справля'ющиX пребыва'ютъ”
11
οἰκίαι ἀσεβῶν ἀφανισθήσονται, σκηναὶ δὲ κατορθούντων στήσονται.
12
Є/сть пђть и^же мни'тся чл~комъ пра'въ быти, послDњнњя же е^го прїидTђ во дно а%дђ.
12
ἔστιν ὁδός, ἣ δοκεῖ παρὰ ἀνθρώποις ὀρθὴ εἶναι, τὰ δὲ τελευταῖα αὐτῆς ἔρχεται εἰς πυθμένα ᾄδου.
13
къ весе'лїемъ не прилагаеTся печа'ль, кончи'на же ра'дости въ пла'чь прихо'дитъ”
13
ἐν εὐφροσύναις οὐ προσμίγνυται λύπη, τελευταῖα δὲ χαρὰ εἰς πένθος ἔρχεται.
14
Пђтїи свои^хъ насы'тиTся дръзосердъ, эT ꙁамышленїя же своеh мђж'ъ бл~гъ”
14
τῶν ἑαυτοῦ ὁδῶν πλησθήσεται θρασυκάρδιος, ἀπὸ δὲ τῶν διανοημάτων αὐτοῦ ἀνὴρ ἀγαθός.
15
Неꙁлоби'въ вњ'рђ и^метъ вся'комђ словеси`, кова'рен же прихо'дитъ в покаа'нїе”
15
ἄκακος πιστεύει παντὶ λόγῳ, πανοῦργος δὲ ἔρχεται εἰς μετάνοιαν.
16
Премђдръ ё^боа'вся ё^кло'ниTся эT ꙁла, а^ безђмныи надњя'вся себњ смњша'ется съ беꙁако'нными”
16
σοφὸς φοβηθεὶς ἐξέκλινεν ἀπὸ κακοῦ, ὁ δὲ ἄφρων ἑαυτῷ πεποιθὼς μίγνυται ἀνόμῳ.
17
На'глодђшенъ мђ'жъ беꙁъ совњта тво'ритъ, мQђ же мђдръ длъготръпитъ”
17
ὀξύθυμος πράσσει μετὰ ἀβουλίας, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος πολλὰ ὑποφέρει.
18
Раꙁдњля'ютъ беꙁђмнїи ѕло'бђ, ковар#ни же ё^дръжа'тъ чю'в#ствїе”
18
μεριοῦνται ἄφρονες κακίαν, οἱ δὲ πανοῦργοι κρατήσουσιν αἰσθήσεως.
19
Въсполъзнђтся ѕлїи прDе бл~гими и нечестивїи послђжатъ при две'рахᲆ пра'веDныX”
19
ὀλισθήσουσι κακοὶ ἔναντι ἀγαθῶν, καὶ ἀσεβεῖς θεραπεύσουσι θύρας δικαίων.
20
дрђѕи въꙁненави'дятъ дрђги ни'щїа, дрђѕи же бога'тымъ мно'ѕи”
20
φίλοι μισήσουσι φίλους πτωχούς, φίλοι δὲ πλουσίων πολλοί.
21
Оу^коря'яи ё^богаго съгрњшиT, милђяи же ни'щаго бл~женъ”
21
ὁ ἀτιμάζων πένητας ἁμαρτάνει, ἐλεῶν δὲ πτωχοὺς μακαριστός.
22
Блђдя'ще непра'веDнїи дњ'лаюT ѕлая, млsть же і^ и'стиннђ дњ'лаюT бла'ѕїи” Не свњдя'тъ млsти і^ и'стинны дњ'лателе ѕло'мъ, млsтыни же и^ вᲇра претворя'ютъ бл~гимъ
22
πλανώμενοι τεκταίνουσι κακά, ἔλεον δὲ καὶ ἀλήθειαν τεκταίνουσιν ἀγαθοί. οὐκ ἐπίστανται ἔλεον καὶ πίστιν τέκτονες κακῶν, ἐλεημοσύναι δὲ καὶ πίστεις παρὰ τέκτοσιν ἀγαθοῖς.
23
ѓ^ всемъ пекђщися е^ді'но е^сть бл~го, и^ слащїи и^ безъ печа'ли въ ѓ^скђде'нїи бђ'дет#”
23
ἐν παντὶ μεριμνῶντι ἔνεστι περισσόν, ὁ δὲ ἡδὺς καὶ ἀνάλγητος ἐν ἐνδείᾳ ἔσται.
24
Вњнецъ премђ'дрыхъ бога'тьствїе и^хъ, жи'тїе же беꙁђмныхъ ѕл^о”
24
στέφανος σοφῶν πλοῦτος αὐτῶν, ἡ δὲ διατριβὴ ἀφρόνων κακή.
25
Изба'витъ ѕлђ` дш~ђ свњдњтель вњренъ, ражDиѕаеT л#жа свњдњтель льсти'въ”
25
ρύσεται ἐκ κακῶν ψυχὴν μάρτυς πιστός, ἐκκαίει δὲ ψεύδη δόλιος.
26
Въ стра'сњ гн~и ё^пова'нїе крњпости, ча'домъ же свои^мъ ѓ^ста'виT ё^твръженїе ми'рђ”
26
ἐν φόβῳ Κυρίου ἐλπὶς ἰσχύος, τοῖς δὲ τέκνοις αὐτοῦ καταλείπει ἔρεισμα.
27
СтраX гн~ь и^сто'чникъ животен#, тво'риT же ё^кланя'тися эT сњти смр~тныя”
27
πρόσταγμα Κυρίου πηγὴ ζωῆς, ποιεῖ δὲ ἐκκλίνειν ἐκ παγίδος θανάτου.
28
Въ мно'ѕњ ја^ꙁы'цњ сла'ва цр~ю`, въ ѓ^скђдњнїи же люDстњ съкрђше'нїе си'л#номђ”
28
ἐν πολλῷ ἔθνει δόξα βασιλέως, ἐν δὲ ἐκλείψει λαοῦ συντριβὴ δυνάστου.
29
Тръпели'въ мђж'ъ мно'гъ въ мђдрости, а^ ма'лодђшенъ крњпок# беꙁђма`”
29
μακρόθυμος ἀνὴρ πολὺς ἐν φρονήσει, ὁ δὲ ὀλιγόψυχος ἰσχυρῶς ἄφρων.
30
Крњпкодђшенъ мQђ срDцђ вра'чь, червъ же ко'стемъ срDце чювствено”
30
πραΰθυμος ἀνὴρ καρδίας ἰατρός, σὴς δὲ ὀστέων καρδία αἰσθητική.
31
ѓ^клевета'яи ё^богаh раꙁдража'етъ сътво'ршаго и&, а^ и'же чтетъ и^ ми'лђетъ ни'щаго чте'тъ сътво'ршаго и&”
31
ὁ συκοφαντῶν πένητα παροξύνει τὸν ποιήσαντα αὐτόν, ὁ δὲ τιμῶν αὐτὸν ἐλεεῖ πτωχόν.
32
Зло'бою свое'ю эTринется нечести'выи, надњя'и же ся въ г~а свои^мъ прпDбїемъ пра'веденᲆ”
32
ἐν κακίᾳ αὐτοῦ ἀπωσθήσεται ἀσεβής, ὁ δὲ πεποιθὼς τῇ ἑαυτοῦ ὁσιότητι δίκαιος.
33
Въ срDцы бла'ѕњ мђж'ђ почива'етᲆ премђдрость, въ срDци же беꙁђмнњ не поꙁна'ется”
33
ἐν καρδίᾳ ἀγαθῇ ἀνδρὸς ἀναπαύσεται σοφίᾳ, ἐν δὲ καρδίᾳ ἀφρόνων οὐ διαγινώσκεται.
34
Пра'вда възно'ситъ племя`, ё^маля'ют же ся лю'дїе грњхи`.
34
δικαιοσύνη ὑψοῖ ἔθνος, ἐλασσονοῦσι δὲ φυλὰς ἁμαρτίαι.
35
прїя'тъ быва'етᲆ цр~емъ слђга` раꙁђменъ, свои^м же бл~гоѓ^браще'нїемъ эTи^метъ досажденїе.
35
δεκτὸς βασιλεῖ ὑπηρέτης νοήμων, τῇ δὲ ἑαυτοῦ εὐστροφίᾳ ἀφαιρεῖται ἀτιμίαν.