Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
гнњв# гђби'тъ и^ мђдрыя, эTвњт же смиренъ эTи'метъ ја%рость” Сло'во же'стоко въꙁдви'жетᲆ гнњвъ.
1
[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
2
ја^ꙁы'къ же мђ'дрыX доброё%менъ, ё^ста' же нечести'выхъ повњ'дяT ѕл^о”
2
Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
3
На всякоM мњстњ ѓ%чи гн~и блюдета`, ѕлыя' же и^ бл~гыя”
3
На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
4
И$сцᲇленїе ја^зы'ка дре'во животно, съблюда'яи же и^спо'лниTся дх~а”
4
Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу.
5
БезMђныи порђга'ется накаꙁа'нїю эTц~а свое^го, храня'и же ꙁа'повњди хђдо'женъ еs” Въ мно'ѕњи пра'вдњ крњ'посᲄь мно'га, а нечести'вїи же эT земля` поги'бнTђ”
5
Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
6
въ дворXњ пра'веDныX крњпость мно'га, пло'ди же нечесᲄи'выX погибаюT”
6
У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя.
7
ё^ста премђ'дрыX связђ'ютъ чю'въствїя, срDце же беꙁђмныX не тве'рдо”
7
Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
8
Жерᲄвы безђмныхъ мръ'зость гв~и, моли'твы же и^справля'ющихᲆ прїяты иM.
8
Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
9
мръз'ость гв~и пђтїе нечести'выX, гоня'щая же правдђ лю'биT”
9
Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
10
Накаꙁанїе неѕлоби'ваго поꙁна'ваеTся эT ми'моходя'щиX, а^ ненавидя'щїи ѓ^бличенїа сконча'ются сра'мно”
10
Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
11
А/дъ и^ пагђба ја%вњ эT г~а, ка'ко не срDца л^и чл~ческа”
11
Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
12
Не възлю'битъ б^о ненакаꙁа'н#ныи ѓ^блича'ющиX е^го, съ премђ'дрыми же не побе'сњдђетъ”
12
Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
13
СрDцђ веселя'щђся лице` цвите'тъ, въ скорбиy сђще дря'хло е^сᲄь”
13
Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
14
СрDце пра'во и%щеT чю'въствїя, ё^ста же ненаказа'ныX разђмњюT въ ѕло”
14
Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
15
Вс^я лњта ѓ%чи ѕлы'хъ ча'ютъ ѕла`, до'брїи же беꙁᲆмолъствђюT при'сно”
15
Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
16
Лђче ма'ла ча'сть съ бо'яꙁнїю гн~ею, не'жели бога'тьствїя ве'лїя беꙁъ бо'яꙁни”
16
Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
17
Лђчше ё^чрежDенїе ѕе'лїемъ с любо'вїю и^ блгDтїю, неже преDставле'нїе те'лцA съ вра'ждою”
17
Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
18
Мђж'ъ ја%ръ притваряеT сва'ры, терпеливыи же и^ грядђщая ё^кротиT. тръпели'въ мQђ ё^кротиT сђдᲆ, нечести'выи же възъдвиѕаеT па'че”
18
Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
19
Пђтїе лњни'выX постла'ни тер#нїеM, а^ борзыX глаDцы”
19
Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька.
20
Сн~ъ премђдръ веселиT эTц~а, сн~ъ же безђмеn подража'етъ мт~рь свою`”
20
Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
21
Несмы'сленои стеѕи` скђ'дость ё^ма`, мђж'ъ же мђ'дръ и^справля'а хо'диT”
21
Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
22
Прилага'етъ б^о помышленїа не чтђщимᲆ соньмищ#, въ срDцихъ же совњтныхъ пребываетъ совњтъ”
22
Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
23
Не и'мать послђша'ти ѕлыи е^го, ниже речетъ съвершена ничесоже до'бра и^ ѓ^бъщенїя”
23
Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
24
Пђтїе живота` раZмышленїя разђмнаго, да ё^клони'вся эT а'да сп~сется”
24
Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
25
до'мы досадиᲄель раꙁоряеT г~ь, ё^твержаеT же предњлы вдовиw”
25
Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
26
Мръꙁость гв~и мы'сль непра'веDна, бескверныхᲆ реченїя пречи'ста”
26
Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
27
Гђбит же себе м#здои%мецъ, не любяy м#зды` и%мать спsтися”
27
Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
28
Млsтыня и^ вњра ѓ^чища'ютъ грњси`, бо'язнїюy гн~ею ё^кланя'ется вся'къ эT ѕла`.
28
Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
29
срDца правеDныхъ поё^ча'ются вњрњ, ё^ста' же нечести'въхъ эTвњща'ютᲆ ѕл^о”
29
Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
30
Прїя'ти гм~ъ пђтїе правеDныX мђж'ъ, тњмже и^ сихъ ради вра'ѕи дрђѕи быва'ютъ”
30
Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
31
далече эTстоиT б~ъ эT нечести'выхъ, моли'твъ же правеDныхъ послђшаеT”
31
Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
32
Лђче ма'ло прїятїе съ пра'вдою, нежели мно'га жи'та с непра'вдою”
32
Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
33
СрDце мђж'ђ мы'слитъ праведная, да эT бг~а и^спра'вяTся стопы е^го”
33
Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.